Рішення № 141144453, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026Справа № 910/4301/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365»

до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»

про стягнення 16 935 087,40 грн,

Представники сторін:

від позивача: Гриценко Б.М. (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Остапенко С.Л.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про стягнення 16 731 673,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено свої зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 № 0181-01024 з оплати заборгованості за відкориговані періоди січень-лютий 2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 відкрито провадження у справі № 910/4301/26 та призначено підготовче засідання на 13.05.2026. Встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В підготовчому засіданні 13.05.2026, у яке з`явився представник позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 10.06.2026.

05.06.2026 від відповідача надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, які мотивовані тим, що представник відповідача перебуває у щорічній відпустці, що унеможливлює його явку у призначене підготовче засідання.

08.06.2026 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 10.06.2026 без участі представника позивача та заперечення щодо клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання. Також представник позивача просив у разі вирішення всіх питань підготовчого провадження - закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті відповідно до ст. 185 ГПК України.

В підготовче засідання 10.06.2026 представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у задоволенні клопотань відповідача про відкладення підготовчого засідання відмовлено, закрито підготовче провадження у справі № 910/4301/26 та призначено розгляд справи по суті на 29.06.2026.

29.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів із вимогою про визнання поважною причини неподання доказів до завершення підготовчого провадження. Також від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

В підготовчому засіданні 29.06.2026, у яке з`явились представники сторін, представник позивача заявив усно клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у зв`язку із поданими відповідачем документами та необхідністю подання позивачем заяв з процесуальних питань. Представник відповідача не заперечував щодо повернення на стадію підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні 29.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача та повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 910/4301/26, відклав підготовче засідання на 17.08.2026.

13.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій зазначено, що після подання позову у системі управління ринком проведено коригування розрахунків за лютий 2026 року, внаслідок чого зменшилася сума заборгованості за вказаний місяць на 504 403,27 грн та становить 16 043 956,49 грн, натомість заборгованість за січень залишилась незмінною та становить 283 313,52 грн. Відтак, актуальною сумою заборгованості відповідача є 16 327 270,01 грн. Водночас, позивач вказаною заявою доповнив позовні вимоги про стягнення основної заборгованості також вимогами про стягнення 3% річних у розмірі 196 873,35 грн та інфляційних втрат у розмірі 410 944,04 грн, у зв`язку з чим визначено нову ціну позову - 16 935 087,40 грн.

В підготовчому засіданні 17.08.2026 представник позивача підтримав вимоги поданої заяви про зміну предмета позову, просив суд прийняти дану заяву до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням нової ціни позову. Представник відповідача заперечував щодо прийняття до розгляду вказаної заяви позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 5 ст. 46 ГПК України).

Суд зазначає, що під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц, у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. У цій справі Касаційний цивільний суд передав справу на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо можливості доповнення позовів про стягнення заборгованості вимогами про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Як встановлено судом, зміст заяви позивача зводиться виключно до коригування розміру вже заявленої вимоги майнового (грошового) характеру, шляхом включення до розрахунку додаткових сум інфляційних нарахувань та 3% річних, які, як неодноразово наголошував Верховний Суд, входять до складу грошового зобов`язання. Так, позивачем лише було доповнено позов новими матеріально-правовими підставами, у зв`язку з чим суд розцінив подану позивачем заяву від 12.08.2026 як заяву про зміну підстав позову та прийняв її до розгляду.

У зв`язку з усно заявленим представником відповідача клопотанням про надання часу для подання пояснень з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, суд постановив відкласти підготовче засідання на 28.09.2026.

В підготовче засідання 28.09.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, заяв/клопотань до суду не подавав, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а підстави для відкладення підготовчого засідання відсутні, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.10.2026.

В судове засідання 19.10.2026 з`явилися представники сторін, які надали суду пояснення/заперечення по суті позовних вимог.

Так, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2026 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (надалі - ТОВ «Енерджі 365», позивач) на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно постанови № 980 від 11.09.2018, здійснює постачання електричної енергії споживачам та є учасником ринку електричної енергії.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі (надалі - ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що ОСП є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

Функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (надалі - ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», відповідач, ОСП), на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).

Пунктом 5 ч. 3 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльністю на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

За положеннями п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Водночас, відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів (п. 12 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

ТОВ «Енерджі 365» звернулося до ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» із заявою про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Листом від 15.04.2019 №13611 відповідач проінформував ТОВ «Енерджі 365» про приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору № 0181-01024, дата акцептування 12.04.2019).

Таким чином, між сторонами укладений шляхом приєднання договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0181-01024 від 12.04.2019 (надалі - Договір).

Наказом ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» № 822 від 17.10.2025 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії (внесено зміни до умов раніше укладеного договору та затверджено його нові умови).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що за цим Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (надалі - Правила ринку) (п. 1.4. Договору).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5. Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з підп. 1 та 3 п. 3.3 Договору ОСП зобов`язаний: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього Договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.

Згідно з п. 5.1 Договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 5.9. Договору, ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (надалі - Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.

Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ згідно з її заявою-приєднанням до Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1 Договору).

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

Для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п. 7.7.1. Правил ринку).

Відповідно до п. 7.3.2. Правил ринку для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.

Відповідно до п. 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

За результатами зазначених операцій відповідачем як адміністратором розрахунків у системі управління ринком сформовано місячні звіти, а сторонами складено відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів з урахуванням актів коригування, а саме:

- за січень 2026 року - акт № СВБ_02_2026_01_0181 купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.01.2026 та Акт коригування № СВБ_К_03_2026_01_0181 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.01.2026 № СВБ_02_2026_01_0181, на суму 283 313,52 грн;

- за лютий 2026 року - акт № СВБ_02_2026_02_0181 купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2026 та Акт коригування № СВБ_К_03_2026_02_0181 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2026 № СВБ_К_03_2026_02_0181, на суму 16 043 956,49 грн.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість на суму 16 327 270,01 грн за відкориговані періоди січень-лютий 2026 року, у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що умовою проведення розрахунків за врегулювання небалансів електричної енергії є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку, а тому вважає, що у спірних правовідносинах має застосовуватись пріоритет спеціальної норми ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», над загальними нормами Цивільного кодексу України. Посилаючись на ненадання позивачем доказів порушення відповідачем установленого Законом алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію, відповідач вказує про неможливість стягнення з нього заявленої заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 12.04.2019 № 0181-01024 є договором приєднання та стосується врегулювання небалансів електричної енергії.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначалось вище, згідно з положеннями п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Правилами ринку (п. 1.11.1) передбачено, що управління процесами, зокрема проведення необхідних розрахунків, реєстрація ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами здійснюється за допомогою системи управління ринком (надалі - СУР). СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

Відповідно до пунктів 7.3.2 та 7.7.4 Правил ринку формування місячних звітів СВБ і направлення відповідних платіжних документів здійснюються адміністратором розрахунків через систему управління ринком.

Саме відповідач виконує функції адміністратора розрахунків та забезпечує формування платіжних документів, доступ до яких мають учасники ринку через відповідну систему.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 сформульовано правову позицію щодо належності направлення платіжних документів через систему управління ринком.

Верховний Суд виходив із того, що правилами ринку саме на адміністратора розрахунків покладено обов`язок формування та направлення платіжних документів, а їх розміщення в системі управління ринком є належним способом направлення учасникам ринку. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 09.03.2023 у справі № 910/21133/21.

Так, суд зазначає, що усі долучені до позову акти купівлі-продажу електричної енергії та акти коригування за спірний період підписані відповідачем в електронній формі, що відповідає умовам п. 5.9. Договору.

Таким чином, з урахуванням положень п. 7.7.4. Правил ринку, строк здійснення відповідачем оплати заборгованості за електричну енергію для врегулювання небалансів у загальному розмірі 16 327 270,01 грн настав.

Однак, доказів оплати вказаної суми коштів відповідачем на користь позивача матеріали справи не містять та свого обов`язку із оплати вказаної заборгованості відповідачем не спростовано.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку розрахунки за небаланси електричної енергії повинні здійснюватися виключно із застосуванням поточних рахунків із спеціальним режимом використання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному законом та відповідними правилами ринку.

Положення зазначеної статті встановлюють особливості здійснення розрахунків між учасниками ринку електричної енергії, у тому числі із застосуванням поточних рахунків із спеціальним режимом використання.

Однак, установлення законодавством спеціального порядку проведення розрахунків не змінює правової природи грошового зобов`язання відповідача та не припиняє його обов`язку здійснити оплату вартості придбаної електричної енергії.

Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, у якій предметом розгляду були подібні правовідносини щодо стягнення заборгованості з НЕК «Укренерго» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

У зазначеній постанові Верховний Суд виходив із того, що спеціальний режим використання рахунків, передбачений статтею 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», не свідчить про відсутність у боржника обов`язку виконати грошове зобов`язання, а вимога про стягнення заборгованості без конкретизації рахунку, з якого має здійснюватися стягнення, не суперечить установленим законом способам захисту цивільних прав.

Аналогічний підхід щодо обов`язковості виконання грошових зобов`язань оператором системи передачі за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії застосовано Верховним Судом у постановах від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, від 09.03.2023 у справі № 910/21133/21, від 17.09.2025 у справі № 910/62/25.

Отже, наведені відповідачем обставини не є підставою для відмови у стягненні заборгованості.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 16 327 270,01 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 410 944,04 грн та 3% річних у загальному розмірі 196 873,35 грн за загальний період прострочення з 18.03.2026 по 11.08.2026, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив правильність визначених позивачем сум 3% річних у розмірі 3027,19 та інфляційних втрат у розмірі 7130,77 грн за прострочення оплати заборгованості за січень 2026 року за період прострочення з 04.04.2026 по 11.08.2026, а також сум 3% річних у розмірі 193 846,16 грн та інфляційних втрат у розмірі 403 813,27 грн за прострочення оплати відповідачем заборгованості за лютий 2026 року за період прострочення з 18.03.2026 по 11.08.2026.

Таким чином, заявлені позивачем суми 3% річних у загальному розмірі 196 873,35 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 410 944,04 грн підлягають стягненню з відповідача.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (просп. Берестейський, буд. 5-а, кім. 509, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 41447959) 16 327 270,01 грн заборгованості, 196 873,35 грн 3% річних, 410 944,04 грн інфляційних втрат та 203 221,05 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.11.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко