Рішення № 141144344, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/9246/26

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Фонду державного майна України,

2. Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод»

про визнання припиненими правовідносин, зобов`язання виключити відомості з реєстру

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та до Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод» про:

- припинення правовідносин, які виникли між Державним підприємством «Ковалівський горілчаний завод» та ОСОБА_1 , а саме - виконання ОСОБА_1 повноважень голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод»;

- виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 із записів про Державне підприємство «Ковалівський горілчаний завод» в атрибутах «Відомості про керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи», «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» та інших розділах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Фондом державного майна України порушено право позивача на звільнення його від виконання обов`язків голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» внаслідок не прийняття наказу про зміну складу комісії з реорганізації та не припинення повноважень ОСОБА_1 як голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/9246/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті спору.

Про стан розгляду справи № 910/9246/26 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає, що:

- ОСОБА_1 не є керуючим припиненням, а ДП «Ковалівський горілчаний завод» не є об`єктом припинення в розумінні Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України»;

- до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Цивільного кодексу України;

- твердження ОСОБА_1. про право на винагороду як керуючого припиненням є безпідставними;

- Фонд вчинив всі можливі дії щодо призначення іншого голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та припинення повноважень ОСОБА_1 як голови комісії з реорганізації;

- виключно після отримання згоди від іншої особи на призначення її головою комісії на безоплатній основі у Фонду з`явиться юридична можливість припинити повноваження чинного голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод».

Заперечуючи проти доводів Фонду державного майна України, позивач зазначає, що:

- повноваження чинного голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» можуть бути припиненні на підставі відповідного рішення суду за відсутності згоди від іншої особи на призначення її головою комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод»;

- виплата винагороди не є предметом спору у даній справі;

- повноваження ОСОБА_1 як голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» можуть бути припинені Фондом за станом здоров`я та досягненням пенсійного віку;

- Фонд не вчинив усіх можливих дій щодо призначення іншого голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та не вчинив усіх можливих дій з припинення повноважень ОСОБА_1., оскільки конкурс на посаду керуючого припиненням ДП «Ковалівський горілчаний завод» не проводиться та Фонд не має наміру проводити такий конкурс.

Відповідач-2 не скористався своїм правом, наданим останньому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та не подав до суду відзив на позовну заяву.

22.09.2026 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/4278/26 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 28.10.2026 р. проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України № 672 від 28.07.2010 р. "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" утворено Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (Державне підприємство "Укрспирт") на базі майна Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"), державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, зазначених в абз. 3 цього пункту, з віднесенням Підприємства до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

Державне підприємство «Ковалівський горілчаний завод» включено до Переліку державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 779 від 30.11.2010 р. "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості "Артемівський спиртовий завод", Караванського спиртового заводу, "Стадницький спиртовий завод", Тхорівського спиртового заводу, "Укрспиртпостач", Залучанського спиртового заводу, "Косарський спиртовий завод", "Лужанський експериментальний завод", "Бджільнянський спиртовий завод", Гніздичівського державного спиртового заводу, "Ковалівський горілчаний завод", "Гайсинський спиртовий завод", "Крисківський спиртовий завод", "Торговий дім "Сіверщина" реорганізовано Лужанський експериментальний завод шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт").

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2506 від 02.12.2020 р. внесені зміни в додаток 9 до наказу Міністерства аграрної політики України № 779 від 30.11.2010 р. "Склад комісії з реорганізації Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод"".

Відповідно до додатку № 9 до наказу Міністерства аграрної політики України № 779 від 30.11.2010 р. (у редакції наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2506 від 02.12.2020 р.), головою комісії з реорганізації Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" є ОСОБА_1 - заступник директора ДП "Укрспирт".

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 683-р від 26.07.2022 р. «Деякі питання управління об`єктами державної власності» ДП «Ковалівський горілчаний завод» включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що підлягають ліквідації або реорганізації, які передаються до сфери управління Фонду державного майна, суб`єктів господарювання, що підлягають ліквідації, повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких передаються Фонду державного майна, та суб`єктів господарювання, що підлягають ліквідації, контроль за діяльністю яких здійснює Фонд державного майна.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 683-р від 26.07.2022 р. «Деякі питання управління об`єктами державної власності» ДП «Укрспирт» включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що підлягають ліквідації або реорганізації, які передаються до сфери управління Фонду державного майна, суб`єктів господарювання, що підлягають ліквідації, повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких передаються Фонду державного майна, та суб`єктів господарювання, що підлягають ліквідації, контроль за діяльністю яких здійснює Фонд державного майна.

05.06.2023 р. ДП "Укрспирт" до Фонду державного майна України та Міністерства економіки України подана заява № 1.1-1.9/3 від 05.06.2023 р., за підписом в.о. директора ОСОБА_1 , про заміну голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та інших підприємств у зв`язку з покладенням на ОСОБА_1 виконання обов`язків директора ДП "Укрспирт".

01.07.2024 р. позивач звернувся до Фонду державного майна України із заявою про виключення зі складу комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та інших підприємств за станом здоров`я та досягненням пенсійного віку.

Наказом ДП "Укрспирт" № 3-к від 15.01.2025 р. ОСОБА_1 звільнений з посади заступника директора ДП "Укрспирт".

25.07.2025 р. позивач звернувся до Фонду державного майна України із заявою від 25.07.2025 р. про виключення зі складу комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та інших підприємств спиртової галузі за станом здоров`я та досягненням пенсійного віку. Заява зареєстрована Фондом державного майна України 28.07.2025 р. вх. № 19/33423.

Листом № 10-72-21480 від 26.08.2025 р. відповідач-1 надав відповідь на звернення ОСОБА_1. та повідомив, що Фонд державного майна України листом № 10-79-20956 від 20.08.2025 р. звернувся до ДП "Укрспирт" з проханням надати кандидатуру голови комісії з реорганізації.

ДП "Укрспирт" листом № 1.1-1-1.9/4020 від 03.10.2025 р. надано відповідь відповідачу-1 про відсутність кандидатури серед діючих працівників ДП "Укрспирт", яка б надала згоду бути головою комісії з реорганізації державних підприємств, та запропоновано Фонду державного майна України визначити кандидатуру голови комісії з реорганізації серед працівників Фонду державного майна України.

21.10.2025 р. позивач звернувся до Фонду державного майна України із заявою про виключення зі складу комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та інших підприємств спиртової галузі за станом здоров`я та досягненням пенсійного віку.

Листом № 10-79-28997 від 24.11.2025 р. Фонд державного майна України повідомив позивача, що раніше листом № 10-79-28948 від 21.11.2025 р. звертався до ДП "Укрспирт" з проханням надати кандидатуру голови комісії з реорганізації.

22.06.2026 р. позивач знову звернувся до Фонду державного майна України із заявою про виключення його зі складу комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» за станом здоров`я та досягненням пенсійного віку.

У відповідь на зазначену заяву відповідач-1 листом № 10-79-19827 від 20.07.2026 р. надав відповідь про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 від 22.06.2026 р. у зв`язку з відсутністю згоди іншої особи на призначення її головою комісії на безоплатній основі. Також відповідач-1 повідомив, що Цивільний кодекс України не передбачає порядку відбору голови комісії з реорганізації та винагороди за виконання даних функцій, що в свою чергу ускладнює процес пошуку, окрім того, для призначення головою комісії іншої особи необхідна її згода.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач-1 порушив його право на звільнення від виконання обов`язків голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» внаслідок не прийняття наказу про зміну складу комісії з реорганізації та не припинення повноважень позивача як голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод».

За змістом ст.ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За змістом п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", здійснюючи управління об`єктами державної власності Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності; встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Як встановлено судом, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 683-р від 26.07.2022 р. «Деякі питання управління об`єктами державної власності» ДП «Ковалівський горілчаний завод» включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що підлягають ліквідації або реорганізації, які передаються до сфери управління Фонду державного майна.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 683-р від 26.07.2022 р. «Деякі питання управління об`єктами державної власності» ДП «Укрспирт» включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що підлягають ліквідації або реорганізації, які передаються до сфери управління Фонду державного майна, суб`єктів господарювання, що підлягають ліквідації, повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких передаються Фонду державного майна, та суб`єктів господарювання, що підлягають ліквідації, контроль за діяльністю яких здійснює Фонд державного майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

У п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд державного майна України приймає рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління.

06.05.2023 р. набрав чинності Закон України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України", який встановлює порядок та особливості припинення державних підприємств за рішенням суб`єкта управління на основі принципів законності, відкритості та прозорості.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема: керуючий припиненням - фізична особа, призначена суб`єктом управління для здійснення процедури припинення шляхом реорганізації або ліквідації об`єкта припинення одноособово без створення комісії з припинення; об`єкт припинення - державне унітарне підприємство (далі - державне підприємство), щодо якого суб`єктом управління прийнято рішення про припинення; суб`єкт управління - Фонд державного майна України.

У ст. 4 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" визначено повноваження суб`єкта управління, а саме: суб`єкт управління має право, зокрема здійснювати відбір, призначати та припиняти повноваження керуючого припиненням.

Отже, до повноважень Фонду державного майна України, як суб`єкта управління, входить припинення повноважень керуючого припиненням.

Приписами ст. 8 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" перебачено, що керуючий припиненням виконує свої повноваження з моменту призначення до завершення або скасування процедури припинення об`єкту припинення, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

У разі прийняття суб`єктом управління рішення про скасування процедури припинення керуючий припиненням за своєю згодою та за рішенням суб`єкта управління може продовжувати виконувати функції керівника із встановленням йому на час виконання зазначених функцій заробітної плати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання таких функцій до моменту призначення суб`єктом управління іншого керівника підприємства.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" не може бути призначена керуючим припиненням фізична особа, яка не здатна виконувати обов`язки керуючого припиненням за станом здоров`я.

Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" передбачає, що не може бути призначена керуючим припиненням фізична особа, яка за станом здоров`я не здатна виконувати обов`язки керуючого припиненням.

Таким чином, законодавець пов`язує можливість виконання таких повноважень із фактичною здатністю особи здійснювати покладені на неї функції.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України", голови ліквідаційних комісій та комісій з реорганізації, ліквідатори, які виконують свої повноваження на день набрання чинності цим Законом, вважаються керуючими припиненням та до них застосовуються положення цього Закону.

Отже, зазначена норма Закону встановлює законодавче визначення правового статусу осіб, які вже здійснювали повноваження голови комісії з реорганізації на момент набрання чинності Законом України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України", як керуючих припиненням.

Суд зазначає, що позивач на момент набрання чинності вказаним Законом продовжував здійснювати повноваження голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод», відтак на спірні правовідносини поширюються норми Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України".

Як зазначалось раніше, ОСОБА_1 неодноразово звертався до Фонду державного майна України із заявами про виключення його зі складу комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод» та інших підприємств за станом здоров`я та досягненням пенсійного віку.

Позивач, шляхом направлення на адресу Фонду заяв про припинення його повноважень як голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод», виявив бажання щодо припинення участі у відповідних правовідносинах.

При цьому, судом враховано, що звільнення позивача з посади заступника директора ДП "Укрспирт" додатково вказує про припинення його організаційно-трудового зв`язку з підприємством, а також фактичної заінтересованості у подальшому здійсненні відповідних функцій і повноважень.

Разом з тим, Фонд державного майна України фактично не заперечує наявності у нього повноважень щодо припинення повноважень голови комісії з реорганізації, однак, посилається на відсутність кандидатури для заміщення та складність технічної реалізації внесення змін до Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, що такі обставини не можуть вважатися належними та достатніми правовими підставами для збереження за позивачем статусу голови комісії з реорганізації, а чинне законодавство України не ставить припинення участі особи у спірних правовідносинах у залежність від наявності кандидатури для її заміни, у зв`язку з чим твердження відповідача-1 є необґрунтованими.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням цієї норми, Конституційний суд України у рішеннях № 14-рп/2004 від 07.07.2004 р., № 8-рп/2007 від 16.10.2007 р. та № 2-рп/2008 від 29.01.2008 р. зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

В основу виникнення будь-яких цивільних відносин, у тому числі й з приводу виконання повноважень з управління юридичною особою, покладено абсолютні принципи свободи (договору, підприємницької чи іншої діяльності, що не заборонена законом) та вільного волевиявлення.

Оскільки позивач неодноразово повідомляв Фонд державного майна України про відсутність бажання надалі виконувати обов`язки голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод», що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а відповідач-1 відповідних заходів щодо призначення іншої особи на зазначену посаду не вживав, суд дійшов висновку, що подальше покладення на позивача відповідних обов`язків порушує його права.

При цьому, позивач фактично був змушений продовжувати виконання функцій, які є для нього обтяжливими, та від подальшого виконання яких він неодноразово висловлював бажання відмовитися. У свою чергу, Фонд державного майна України протягом тривалого часу не вжив ефективних заходів щодо припинення повноважень позивача як голови комісії з реорганізації державного підприємства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо припинення правовідносини, які виникли між ДП «Ковалівський горілчаний завод» та ОСОБА_1., а саме - виконання ОСОБА_1 повноважень голови комісії з реорганізації ДП «Ковалівський горілчаний завод».

Поряд з цим, позивач просить суд виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 із записів про ДП «Ковалівський горілчаний завод» в атрибутах «Відомості про керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи», «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» та інших розділах.

Суд зазначає, що процедура припинення відносин голови комісії з реорганізації має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про керівника юридичної особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку з прийняттям судом рішення про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-2, з огляду на принцип ефективності обраного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 із записів про ДП «Ковалівський горілчаний завод» в атрибутах «Відомості про керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи», «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» та інших розділах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-2.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача-1 витрат на правову допомогу в розмірі 13750,00 грн., суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 у даній справі здійснювалось адвокатом Власюком Дмитром Васильовичем, повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ № 2005302, виданим 19.09.2025 р. на підставі договору про надання правової допомоги № 15 від 26.07.2025 р.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано, зокрема, договір про надання правової допомоги № 15 від 26.07.2025 р. з додатками, акт № 6 від 21.09.2026 р. приймання юридичних послуг.

Як встановлено судом, 26.07.2025 р. між ОСОБА_1 (клієнт) та Власюком Д.В. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 15, за умовами п. 2.1 якого на умовах, передбачених цим договором, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар та супутні витрати, необхідні для виконання цього договору.

21.09.2026 р. ОСОБА_1 та Власюком Д.В. підписано акт № 6 приймання юридичних послуг, за яким адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу на суму 13750,00 грн.: ознайомлення з документами щодо спору та їх аналіз (30 хв. вартістю 1250,00 грн.), визначення правової позиції та позовних вимог і погодження їх з клієнтом (30 хв. вартістю 1250,00 грн.), підготовка та подача позовної заяви (240 хв. вартістю 10000,00 грн.), підготовка та подача відповіді на відзив на позовну заяву (30 хв. вартістю 1250,00 грн.)

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти заяви позивача, відповідач-1 зазначає, що:

- заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та фактично витраченим адвокатом часом;

- позивачем подано аналогічні позовні заяви та відповіді на відзиви, які мають шаблонний характер і містять ідентичну правову позицію, адаптовану під різні підприємства;

- у разі задоволення заяви зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу на 50% від вартості, зазначеної в акті № 6 приймання юридичних послуг, та стягнути їх у розмірі 6875,00 грн.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У даному випадку суд зазначає, що виокремлення юридичних послуг у вигляді ознайомлення з документами щодо спору та їх аналізу, визначення правової позиції та позовних вимог і погодження їх з клієнтом, як самостійного виду адвокатських послуг, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки позовної заяви, а тому є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Окрім того, підготовка цієї позовної заяви та відповіді на відзив не вимагала дослідження великого обсягу документів і не потребувала значного часу для їх підготовки, зважаючи на те, що позивачем подано аналогічні позовні заяви до суду.

Дослідивши надані позивачем докази, враховуючи заперечення відповідача-1, зважаючи, що справа № 910/9246/26 є типовою для даної категорії спорів, практика щодо розгляду аналогічних справ є сталою та сформованою, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг поданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, суд, керуючись ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку щодо зменшення заявлених ОСОБА_1 до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 6875,00 грн. від попередньо заявленої суми 13750,00 грн., яка є неспівмірною зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі та кількістю підготовлених процесуальних документів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити правовідносини, які виникли між Державним підприємством «Ковалівський горілчаний завод» (код 32147811) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме - виконання ОСОБА_1 повноважень голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод».

3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із записів про Державне підприємство «Ковалівський горілчаний завод» (48322, Тернопільська обл., Монастириський р-н, с. Ковалівка, код 32147811) в атрибутах «Відомості про керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи», «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» та інших розділах.

4. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, код 00032945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 80 коп. витрат зі сплати судового збору, 6875 (шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повне рішення складено та підписано 03.11.2026 р.