Ухвала суду № 141144059, 29.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

29 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/800/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

за участю учасників судового процесу:

- від боржника: не з`явилися;

- від арбітражної керуючої: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 через загальний відділ до Господарського суду Житомирської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 (далі - фізична особа ОСОБА_1 , заявник, боржник), у якій боржник просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність у порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства; призначити керуючою реструктуризацією боргів боржника арбітражну керуючу Медведеву К.О. (т. 1 а.с. 3-223). До заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву арбітражної керуючої Медведевої К.О. про участь у справі.

Ухвалою від 06.07.2026 господарський суд заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишив без руху; встановив фізичній особі ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме:

- уточнити остаточний список кредиторів боржника, зазначивши загальний розмір заборгованості та окремо щодо кожного з кредиторів;

- надати копії укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" кредитного договору від 30.05.2025 № 916F4747-8C54-4280-8670-0DCC12847C81, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" кредитного договору від 28.03.2025 № 522422-КС-004;

- надати копії договорів відступлення права вимоги (факторингу), укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан", між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал";

- надати докази звернення до кредиторів з метою отримання інформації щодо наявної заборгованості;

- надати актуальні довідки кредиторів щодо заборгованості боржника;

- надати докази отримання кредитних коштів від кредиторів та докази їх використання;

- визначити дати припинення погашення платежів перед кожним з кредиторів та надати докази, що підтверджують обставини того, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- надати письмові пояснення щодо обставин здійснення боржником платежів з метою погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" у травні 2026 року, тобто у межах двомісячного строку до звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- конкретизувати наявні ознаки загрози неплатоспроможності та надати докази їх наявності;

- надати докази авансування на депозитний рахунок господарського суду усієї визначеної абзацом 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства суми (49920,00 грн) для сплати грошової винагороди арбітражному керуючому (у разі відсутності укладеного з арбітражним керуючим договору, дотримання умов його виконання).

17.07.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду від представника ОСОБА_1 адвокатки Бондаренко А.О. надійшла заява від 16.07.2026 про усунення недоліків з додатками (т. 3 а.с. 130-209).

Ухвалою від 22.07.2026 господарський суд прийняв заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням заяви від 16.07.2026 та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні суду; прийняв заяву арбітражної керуючої Медведевої К.О. про участь у справі та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні суду; призначив підготовче судове засідання на 15.09.2026 о 11:40 год; зобов`язав боржника вчинити певні дії та надати до суду документи; витребував у Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", Акціонерного товариства "Універсал Банк", Акціонерного товариства "Ідея Банк", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк", Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", Акціонерного товариства "Акцент Банк", Акціонерного товариства "Таскомбанк", Акціонерного товариства "Сенс Банк", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", Акціонерного товариства "Укрексімбанк", Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", Акціонерного товариства "Укрсиббанк", Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", Акціонерного товариства "Кредобанк", Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", Акціонерного товариства "ОТП Банк" докази (т. 3 а.с. 210-213).

29.07.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" від 28.07.2026 за вих.№81-15-9/13055 (т. 3 а.с. 236).

30.07.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Укрексімбанк" від 28.07.2026 за вих.№0025800/16638-26 (т. 3 а.с. 238).

03.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" від 26.07.2026 за вих.№КНО-07.8.5/13097БТ з доданими на DVD-R диску виписками з банківських рахунків фізичної особи ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 239-241).

03.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" від 28.07.2026 за вих.№15610/1750 (т. 3 а.с. 242).

03.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" від 24.07.2026 за вих.№5221-БТ з доданою випискою з банківського рахунку фізичної особи ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 244-245).

03.08.2026 до господарського суду надійшов лист Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" від 29.07.2026 за вих.№3596-БТ (т. 3 а.с. 247).

03.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Укрсиббанк" від 28.07.2026 за вих.№31-4-01/21198 (т. 3 а.с. 249).

03.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" від 28.07.2026 за вих.№16-17434 (т. 4 а.с. 1).

07.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 31.07.2026 за вих.№46/12-11/105770/2026/65 з доданими на DVD-R диску виписками з банківських рахунків фізичної особи ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 3-4).

07.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" від 30.07.2026 за вих.№20.1.0.0.0/7-260727/69384-БТ з доданими виписками з банківських рахунків фізичної особи ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 6-25).

10.08.2026 до господарського суду надійшов лист Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" від 27.07.2026 за вих.№БТ-523/316/2026 з доданою випискою з банківського рахунку фізичної особи ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 27).

10.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Кредобанк" від 06.08.2026 за вих.№86-13537/кі/26 (т. 4 а.с. 29).

10.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Сенс Банк" від 07.08.2026 за вих.№13599-БТ-32.3/2026 (т. 4 а.с. 31).

12.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Універсал Банк" від 07.08.2026 за вих.№БТ/6119 з доданими на DVD-R диску виписками з банківських рахунків фізичної особи ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 33-34).

14.08.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Сенс Банк" від 07.08.2026 за вих.№13646-БТ-32.3/2026 (т. 4 а.с. 36).

14.08.2026 до господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства "Ідея Банк" від 10.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2026 з додатками (т. 4 а.с. 38-43).

14.09.2026 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшли письмові пояснення представника боржника адвокатки Перепелиці В.М. від 14.09.2026 (т. 4 а.с. 51-54).

Ухвалою від 15.09.2026 господарський суд відклав розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням заяви від 16.07.2026; відклав розгляд заяви арбітражної керуючої Медведевої К.О. про участь у справі; відклав підготовче судове засідання на 13.10.2026 об 11:00 год; зобов`язав боржника вчинити певні дії та надати до суду документи; витребував у Акціонерного товариства "Акцент Банк", Акціонерного товариства "Таскомбанк", Акціонерного товариства "ОТП Банк" докази (т. 4 а.с. 56-57).

08.10.2026 до господарського суду надійшов лист Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 02.10.2026 № 7072/47.7.-БТ з доданими виписками з рахунків фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 63-85).

08.10.2026 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшли письмові пояснення представника фізичної особи ОСОБА_1 адвокатки Перепелиці В.М. від 07.10.2026 на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2026 (т. 4 а.с. 86-88).

Ухвалою від 13.10.2026 господарський суд відклав розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням заяви від 16.07.2026; відклав розгляд заяви арбітражної керуючої Медведевої К.О. про участь у справі; відклав підготовче судове засідання на 29.10.2026 об 11:00 год; зобов`язав боржника вчинити певні дії та надати до суду документи; витребував у Акціонерного товариства "Акцент Банк", Акціонерного товариства "ОТП Банк" докази (т. 4 а.с. 91-92).

Фізична особа ОСОБА_1 , її представник та арбітражна керуюча Медведева К.О. у судове засідання 29.10.2026 не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Вимоги ухвали господарського суду від 13.10.2026 фізична особа ОСОБА_1 не виконала.

Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням заяви від 16.07.2026, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства справи про неплатоспроможність фізичних осіб розглядаються господарськими судами за місцем проживання боржника.

Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Положеннями Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Отже, наявність підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справах про неплатоспроможність боржника, має засвідчити перелік документів, наведений в частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що має додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20).

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (частина 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фізична особа ОСОБА_1 у поданій до суду заяві з урахуванням заяви про усунення недоліків послалася на наявність прострочених грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк". У долученому до заяви про усунення недоліків конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено, що загальний розмір заборгованості боржника перед усіма її кредиторами становить 546 012,65 грн.

Фізична особа ОСОБА_1 зазначила, що підставами для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є обставини, визначені пунктами 2, 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Боржник вказала, що припинила погашення кредитів та не має об`єктивної фінансової можливості виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами у розмірі 100 % місячних платежів за всіма кредитними зобов`язаннями, що, на її думку, є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до пункту 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Дати припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань фізична особа ОСОБА_1 зазначила у конкретизованому списку кредиторів і боржників. Вказані дані, на думку боржника, підтверджуються кредитним звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій". При цьому фізична особа ОСОБА_1 повідомила, що здійснювала окремі платежі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" у межах двомісячного строку до звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Водночас боржник зазначила, що такі платежі були істотно меншими за розмір щомісячного платежу, передбаченого кредитним договором, та не перевищували 50 % суми, яка підлягала сплаті відповідно до графіка погашення заборгованості.

На обґрунтування своєї позиції боржник зазначила, що відповідно до кредитного договору та додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1522-0538 останній платіж згідно з графіком мав бути здійснений 22.04.2026, а відтак ще до звернення до суду вона припинила виконання графіка погашення заборгованості у визначеному договором розмірі. Крім того, за відомостями кредитної історії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" станом на 05.05.2026 строк прострочення виконання зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" становив понад 90 днів, розмір простроченої заборгованості збільшився з 30 937,00 грн у квітні 2026 року до 45 722,00 грн у травні 2026 року, а загальний розмір заборгованості - з 118 444,94 грн до 121 393,10 грн, що, на думку боржника, свідчить про недостатність здійснених платежів для належного виконання кредитних зобов`язань.

Зазначаючи про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до пункту 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник послалася на наявність ознак загрози неплатоспроможності, які, на її думку, підтверджуються такими обставинами.

За твердженням боржника, станом на день звернення до суду її загальна заборгованість становить 546 012,65 грн, з яких 481 879,00 грн є простроченою заборгованістю. Розмір боргу постійно збільшується, а загальна сума обов`язкових платежів за кредитними зобов`язаннями становить 218 664,62 грн, що, за її твердженням, істотно перевищує її фінансові можливості та рівень щомісячного доходу. Боржник також зазначила, що на її утриманні перебувають син, мати та дідусь, дохід чоловіка є недостатнім для забезпечення потреб сім`ї, у зв`язку з чим вона несе значну частину витрат на утримання сім`ї. Крім того, боржник вказує на відсутність у неї майна, за рахунок реалізації якого можливо було б погасити заборгованість перед усіма кредиторами, оскільки єдиним нерухомим майном є 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є місцем постійного проживання боржника та членів її сім`ї.

Щодо наведених боржником підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Застосування судом принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Схожий за змістом висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.

Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, визначений частиною четвертою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, є вичерпним. Однією з таких підстав є відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (пункт 1 частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

При цьому "відсутність підстав" у розумінні пункту 1 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства у тому числі передбачає ситуацію, коли боржник не довів наявність підстав, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, або коли подані матеріали не дозволяють суду перевірити наявність таких підстав через невідповідність заяви вимогам статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та відсутність належних і допустимих доказів. Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.08.2025 у справі № 907/96/25, де зазначено, що на стадії підготовчого засідання суд перевіряє відповідність заяви вимогам статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а відкриття провадження має істотні правові наслідки, зокрема майнового характеру, що зумовлює обов`язок боржника подати докази у відповідному обсязі.

Такий висновок викладено у пункті 41 постанови Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 925/1665/24.

З урахуванням викладеного та положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20 та від 18.01.2024 у справі № 911/2308/23.

Обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

Відповідно до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру (постанови Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23, від 14.08.2025 у справі № 907/96/25).

У пунктах 7.31, 7.32 постанови від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23 Верховний Суд визначив, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням. Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що кредитний звіт сам по собі не замінює первинних документів, що підтверджують фактичне надання кредитних коштів та здійснення платежів на погашення заборгованості, і не звільняє боржника від обов`язку підтвердити розмір непогашених зобов`язань та обставини припинення їх виконання належними доказами. Відомості кредитного звіту підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі. Верховний Суд у пункті 46 постанови від 02.06.2026 у справі № 911/3010/25 зазначив, що дані зі Звіту не замінюють первинні документи щодо кредитних операцій та платежів та не дають можливості встановити конкретні обставини (суми/дати/платежі).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків підтверджують виконані за операційний день операції та призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, первинні документи, зокрема банківські виписки, можуть підтверджувати надання кредитних коштів та здійснення платежів. Наявність і розмір непогашених зобов`язань, строки їх виконання та обсяг прострочення встановлюються судом за результатами оцінки всіх доказів у сукупності.

Посилаючись на пункт 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки з рахунків тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими, зокрема, датою останнього платежу)).

Суд встановив, що фізичною особою ОСОБА_1 у конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено про наявність заборгованості перед кредиторами, а саме:

- перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на загальну суму 67 283,38 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договорами від 10.04.2025 № 23725-04/2025 (18 481,60 грн), від 26.06.2025 № 7835267 (4 000,00 грн), від 30.12.2024 № 8617122 (44 801,78 грн);

- перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на загальну суму 27 960,62 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договорами від 30.05.2025 № 916f4747-8c54-4280-8670-0dcc12847c81 (10 662,60 грн), від 17.05.2025 № LM211407208 (17 298,02 грн);

- перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" на загальну суму 99 352,00 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором від 07.04.2025 № 7729010425;

- перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" на загальну суму 144 500,00 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором від 28.03.2025 № 522422-КС-004;

- перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" на загальну суму 65 268,85 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором від 06.03.2025 № 06.03.2025-100001333;

- перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на загальну суму 121 393,10 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором від 06.03.2025 № 1522-0538 з урахуванням додаткової угоди від 23.04.2025;

- перед Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" на загальну суму 20 254,70 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором від 25.11.2023 № 200320384837.

У заяві від 16.07.2026 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа ОСОБА_1 повідомила суд про направлення запитів до всіх кредиторів (т. 3 а.с. 175-183, 200-204). Разом з тим, станом на 29.10.2026 боржник не надала жодної відповіді кредиторів щодо розміру заборгованості та дати останнього платежу. Такі довідки кредиторів боржник не надала і під час подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. При цьому сам по собі факт направлення адвокатських запитів або ненадання відповідей кредиторами не звільняє боржника від обов`язку дотримання вимог статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства (пункт 51 постанови Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 925/1665/24).

Отже, у матеріалах справи відсутні жодні довідки кредиторів (фінансових установ та банків) щодо розмірів заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 та дат останніх платежів.

З урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду у постановах від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 та від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23 кредитний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій", на який посилається фізична особа ОСОБА_1 , за відсутності інших належних доказів, що підтверджують розмір непогашеної заборгованості, дати та суми останніх платежів, не є достатнім доказом розміру заборгованості боржника та дат припинення нею погашення кредитів за кожним з кредитних зобов`язань.

При цьому суд ураховує, що фізичною особою ОСОБА_1 надано копії судових рішень на підтвердження наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", а саме:

- рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі № 279/7224/25 стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 23725-04/2025 у розмірі 16 792,00 грн та 1 689,60 грн судового збору (т. 3 а.с. 208-209);

- рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2026 у справі № 279/90/26 стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором № 8617122 у розмірі 42 700,00 грн, за договором № 7835267 у розмірі 4 000,00 грн та 2 101,78 грн судових витрат (т. 3 а.с. 205-207).

Крім того, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив наявність судових рішень, ухвалених у день звернення боржника до суду із заявою та під час її розгляду, про які боржник не повідомила суд, а саме:

- рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.2026 у справі № 279/3076/26 стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 14 386,02 грн заборгованості за договором кредитної лінії від 17.05.2025 № LM211407208, 2 605,88 грн витрат зі сплати судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.08.2026 у справі № 279/3256/26 стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" 96 052,00 грн заборгованості за кредитним договором від 07.04.2025 № 7729010425 та 2 573,93 грн витрат зі сплати судового збору.

При цьому в конкретизованому списку кредиторів і боржників заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" за договором кредитної лінії від 17.05.2025 № LM211407208 визначено у розмірі 17 298,02 грн, тоді як судовим рішенням стягнуто 14 386,02 грн заборгованості; заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" за кредитним договором від 07.04.2025 № 7729010425 у списку зазначено 99 352,00 грн, тоді як судовим рішенням стягнуто 96 052,00 грн. Надані боржником матеріали не містять пояснення причин відмінностей між наведеними сумами та відомостей про стан виконання зазначених судових рішень, необхідних для встановлення залишків непогашеної заборгованості.

Крім того, конкретизований список кредиторів і боржників містить внутрішньо неузгоджені відомості щодо припинення погашення платежів за окремим зобов`язанням. Так, за договором № 7835267, заборгованість за яким у списку зазначена перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", датою припинення погашення платежів визначено 26.05.2025, тоді як датою самого договору зазначено 26.06.2025. Отже, наведені щодо цього зобов`язання відомості без їх уточнення та підтвердження іншими доказами не дозволяють достовірно встановити дату припинення погашення платежів для перевірки наявності підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані зобов`язання боржників і запобігання відчуженню боржниками майна.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 цього Закону відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників, зокрема, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому відповідно до частини сьомої статті 9 цього Закону відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, зокрема, одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру боржників щодо фізичної особи ОСОБА_1 наявні записи про виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, виданих Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, а саме:

- виконавче провадження № 81309251, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Клименюка А.М.;

- виконавче провадження № 82181002, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Лужинецького П.В.;

- виконавче провадження № 82222662, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Сидоріної Д.М.;

- виконавче провадження № 81157360, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Сидоріної Д.М.;

- виконавче провадження № 82059933, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Сидоріної Д.М.;

- виконавче провадження № 81854002, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Клименюка А.М.

Водночас наведені відомості Єдиного реєстру боржників самі по собі не підтверджують розміру фактично стягнених коштів та залишку непогашеної заборгованості за відповідними виконавчими документами.

Ухвалою від 13.10.2026 господарський суд зобов`язав фізичну особу ОСОБА_1 надати до господарського суду актуальну довідку щодо розміру коштів, перерахованих з заробітної плати з метою погашення заборгованості у виконавчих провадженнях (місяць, сума, загальна сума).

Разом з тим, як вже зазначалося, фізична особа ОСОБА_1 вимог ухвали господарського суду від 13.10.2026 не виконала, жодних відомостей про розмір коштів, утриманих з її заробітної плати в межах виконавчих проваджень, до суду не надала, про причини неподання витребуваних доказів не повідомила.

Станом на день розгляду заяви фізична особа ОСОБА_1 не надала повної інформації про те, на виконання яких судових рішень та на користь яких стягувачів відкрито зазначені виконавчі провадження, а також про розмір стягнених у їх межах коштів та залишки заборгованості.

Отже, фізична особа ОСОБА_1 не розкрила перед судом повної інформації про склад та розмір своїх грошових зобов`язань і стан їх виконання, у тому числі в примусовому порядку в межах виконавчих проваджень. Неподання зазначених відомостей не дає можливості встановити повний обсяг погашення заборгованості за відповідними зобов`язаннями, у тому числі шляхом утримань із заробітної плати, протягом досліджуваного двомісячного періоду та зіставити його з розміром платежів, які підлягали сплаті.

Як вбачається з конкретизованого списку кредиторів і боржників, пояснень боржника, викладених у заяві від 16.07.2026 про усунення недоліків, а також із долученого боржником кредитного звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" (т. 1 а.с. 33-159), у межах двох місяців до дня звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (30.06.2026) фізична особа ОСОБА_1 здійснювала платежі з метою погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" за договором від 06.03.2025 № 1522-0538, а саме: у травні 2026 року - 2 000,00 грн, у червні 2026 року - 1 600,00 грн.

Суд відхиляє доводи боржника про те, що зазначені платежі були істотно меншими за розмір щомісячного платежу, передбаченого кредитним договором, та не перевищували 50 % суми, яка підлягала сплаті відповідно до графіка погашення заборгованості, оскільки розміру щомісячного платежу за договором від 06.03.2025 № 1522-0538 з урахуванням додаткової угоди від 23.04.2025 боржник не зазначила, актуальної довідки або розрахунку кредитора на підтвердження цих тверджень боржник також не надала.

Посилання боржника на відомості кредитного звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" про збільшення простроченої заборгованості з 30 937,00 грн до 45 722,00 грн не підтверджує співвідношення розміру здійснених платежів та розміру місячного платежу.

Доводи боржника про те, що останній платіж згідно з графіком мав бути здійснений 22.04.2026, самі по собі не підтверджують наявності обставин, передбачених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Зазначена дата характеризує строк виконання зобов`язання, однак не відображає обсягу його фактичного виконання. При цьому у травні та червні 2026 року боржник здійснювала часткове погашення заборгованості перед цим кредитором. Тому для перевірки заявленої підстави необхідні відомості, які дозволяють зіставити належні до сплати та фактично сплачені суми. Саме по собі посилання на настання строку остаточного погашення кредиту таких відомостей не замінює.

Отже, матеріали справи свідчать, що у межах двох місяців до подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник здійснювала часткове погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс". За відсутності відомостей про розмір місячного платежу встановити, чи становили здійснені платежі менше 50 відсотків місячного платежу, неможливо. Належних, допустимих та достовірних доказів припинення погашення кредиту у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за зазначеним кредитним зобов`язанням упродовж двох місяців до дня звернення до суду боржник не надала.

Подібний висновок викладено у пункті 46 постанови Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 925/1665/24, відповідно до якого для перевірки підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник має надати дані про розмір місячного платежу за кожним зобов`язанням, фактично здійснені платежі, періоди та обсяг припинення погашення, дату останнього платежу та настання строку виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність наявності передбаченої пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме припинення боржником погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Заявником також не доведено належними та допустимими доказами наявності ознак загрози неплатоспроможності з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 № 3985-IX пункт 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства викладено в редакції: "наявні ознаки загрози неплатоспроможності".

У свою чергу, частиною першою статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Отже, для встановлення підстави для відкриття провадження у справі, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули або вплинуть на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та, як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов`язань у відповідний строк. Подібний висновок викладено у пункті 41 постанови Верховного Суду від 02.06.2026 у справі № 911/3010/25.

Ознаки загрози неплатоспроможності мають ґрунтуватися на встановлюваних фактичних показниках та документально підтверджених обставинах, а не на припущеннях або загальних посиланнях (пункт 46 постанови Верховного Суду від 05.02.2026 у справі №925/1665/24).

Проаналізувавши викладені вище доводи боржника щодо наявності ознак загрози неплатоспроможності, суд зазначає, що наведені нею обставини щодо загального розміру заборгованості, наявності простроченої заборгованості та її постійного збільшення характеризують стан виконання боржником грошових зобов`язань на час звернення до суду. Водночас самі по собі наведені боржником суми заборгованості, без належного підтвердження її складу, строків виконання зобов`язань та співвідношення належних до сплати сум з очікуваними доходами і необхідними витратами боржника, не дають можливості встановити неможливість виконання нею грошових зобов`язань протягом наступних 12 місяців.

Відсутність у боржника майна, за рахунок реалізації якого можливо погасити заборгованість, сама по собі не свідчить про те, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у розумінні частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, сформованих 26.06.2026 (т. 2 а.с. 151-153), доходи фізичної особи ОСОБА_1 у 2025 році становили 310 791,79 грн, у квітні 2026 року - 27 956,23 грн. За січень-березень 2026 року згідно із зазначеними податковими відомостями доходи у боржника відсутні.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу на те, що погашення більшості кредитів боржник, за її ж твердженням, припинила у квітні-червні 2025 року. Водночас відповідно до зазначених вище відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків розмір доходу фізичної особи ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати у цей період зростав: у квітні 2025 року він становив 8 427,38 грн, у травні 2025 року - 18 658,60 грн, у червні 2025 року - 19 280,90 грн. При цьому у травні-червні 2025 року боржник продовжувала укладати нові кредитні договори.

На виконання вимог ухвали від 06.07.2026 щодо надання доказів отримання кредитних коштів та їх використання боржник у пункті 6 заяви від 16.07.2026 про усунення недоліків послалася на долучені виписки про рух коштів, які, за її твердженням, містять відомості про надходження кредитних коштів та цілі їх використання, а також на платіжне доручення і довідку фінансової установи, що підтверджують перерахування коштів на її рахунок. Водночас боржник не пояснила необхідності прийняття на себе нових кредитних зобов`язань у період припинення погашення раніше отриманих кредитів, обмежившись посиланням на документи щодо надходження та руху коштів. Дослідивши зазначені виписки, суд установив, що вони не дають можливості визначити напрями використання отриманих кредитних коштів у повному обсязі.

При оцінці доводів боржника щодо збільшення заборгованості суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у пункті 50 постанови від 02.06.2026 у справі № 911/3010/25, відповідно до якого саме по собі взяття на себе додаткових кредитних зобов`язань за короткий проміжок часу без пояснення необхідності таких дій не підтверджує неможливості виконання грошових зобов`язань чи здійснення звичайних поточних платежів. Наявність та збільшення кредитного навантаження підлягають оцінці у сукупності з розміром і строками виконання зобов`язань, очікуваними доходами та необхідними витратами боржника.

Відповідно до виписки з банківського рахунку фізичної особи ОСОБА_1 , відкритого в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" (т. 4 а.с. 6-25), суд встановив, що загальна сума надходжень на рахунок за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 (дата звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) становить 147 810,03 грн. Згідно з виписками з банківських рахунків фізичної особи ОСОБА_1 , відкритих в Акціонерному товаристві "Універсал Банк" (т. 4 а.с. 33-34), загальна сума надходжень за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 на рахунок НОМЕР_1 становить 355 754,35 грн, а на рахунок НОМЕР_2 - 341 295,76 грн. Отже, загальна сума надходжень на зазначені рахунки боржника за цей період становить 844 860,14 грн. Виписки з указаних рахунків містять відомості про систематичний продаж іноземної валюти фізичною особою ОСОБА_1 .

Господарський суд враховує, що загальна сума надходжень на рахунки сама по собі не є тотожною розміру доходу боржника, оскільки може включати, зокрема, перекази між власними рахунками, кредитні кошти та кошти від продажу іноземної валюти.

Разом з тим, фізична особа ОСОБА_1 всупереч вимогам ухвали суду від 13.10.2026 не надала пояснень щодо джерел надходження коштів, аномально значного обсягу та характеру операцій на її рахунках, у тому числі щодо придбання та продажу іноземної валюти. Ненадання зазначених пояснень перешкоджає повному з`ясуванню фінансового стану боржника та перевірці її доводів про недостатність коштів для виконання грошових зобов`язань протягом наступних 12 місяців. Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Посилаючись на перебування на її утриманні сина, матері та дідуся, а також на недостатність доходу чоловіка, боржник не надала достатніх відомостей та доказів щодо розміру фактично понесених нею витрат на утримання сім`ї, участі чоловіка у фінансуванні таких витрат, доходів матері та дідуся й обсягу матеріальної допомоги, яку вона їм надає. За відсутності зазначених відомостей самі посилання на необхідність утримання членів сім`ї не дають можливості встановити співвідношення необхідних витрат боржника, її очікуваних доходів та платежів за грошовими зобов`язаннями протягом наступних 12 місяців. Подібний підхід застосовано у пункті 7.47 постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку, що боржник не надала належних доказів, які підтверджують наявність ознак загрози неплатоспроможності, тобто неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Запроваджений із введенням у дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства новий інститут, який застосовується для врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця, не є тотожним за метою і механізмом реалізації інституту банкрутства юридичних осіб.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства, метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичної особи" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд, серед іншого, зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.

Схожі положення щодо публічного та приватного інтересу підлягають застосуванню і у процедурах неплатоспроможності фізичних осіб.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тому при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

У цьому контексті суд ураховує висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, що наведені в постановах від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21 та від 27.05.2025 у справі № 906/820/24.

До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства).

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21, від 27.05.2025 у справі № 906/820/24).

Розглядаючи питання добросовісності поведінки боржника, господарський суд враховує таке.

Як вже було зазначено судом під час перевірки наявності ознак загрози неплатоспроможності, лише за шість місяців, що передували зверненню до суду (з 01.01.2026 по 30.06.2026), на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерному товаристві "Універсал Банк" надійшло загалом 844 860,14 грн. При цьому виписки містять відомості про систематичний продаж боржником іноземної валюти.

Водночас у декларації про майновий стан боржника за січень-квітень 2026 року (т. 1 а.с. 208-223) фізична особа ОСОБА_1 зазначила доходи в розмірі 76 233,00 грн. Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за цей самий період, сформованими 26.06.2026 (т. 2 а.с. 151-153), доходи боржника становили 27 956,23 грн та були отримані у квітні 2026 року. За січень-березень 2026 року згідно із зазначеними податковими відомостями доходи у боржника відсутні.

Суд вже зазначав, що загальна сума надходжень на рахунки не є тотожною розміру доходу боржника. Разом з тим, банківські виписки містять відомості про значний обсяг надходжень, джерела яких боржником не розкрито, а систематичний продаж іноземної валюти свідчить про наявність у боржника у період, що передував зверненню до суду, грошових коштів (активів), які надавали їй можливість погасити частину заборгованості перед кредиторами. За винятком окремих платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" у травні та червні 2026 року на загальну суму 3 600,00 грн, доказів спрямування наявних у боржника коштів на погашення заборгованості перед кредиторами матеріали справи не містять. Пояснень щодо джерел походження іноземної валюти та напрямів використання коштів від її продажу боржник, всупереч вимогам ухвали суду від 13.10.2026, не надала.

Суд також враховує, що згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність, обов`язок надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та майновий стан членів його сім`ї, розмір і джерела доходів, а за необхідності - додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов`язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Крім того, надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки обумовлене, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають визначеним Податковим кодексом України умовам.

З огляду на викладене обов`язок боржника надати повну і достовірну інформацію про свій майновий стан охоплює відомості про всі отримані доходи незалежно від їх відображення у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Банківські виписки боржника містять відомості про значні надходження коштів на її рахунки протягом січня-квітня 2026 року, у тому числі від продажу іноземної валюти, джерела яких ні в поданій декларації про майновий стан, ні у відомостях податкового органу не зазначені. Пояснень щодо походження іноземної валюти та джерел зазначених надходжень боржник не надала. За таких обставин зазначення у декларації доходів у розмірі 76 233,00 грн не дає підстав вважати, що боржник повно розкрила інформацію про фактично отримані нею доходи. Наведене свідчить про неповноту відомостей про її фінансовий стан.

Суд критично оцінює поведінку фізичної особи ОСОБА_1 , яка, отримуючи систематичні надходження на особисті банківські рахунки та здійснюючи продаж іноземної валюти, не надала достатніх пояснень щодо обставин, які перешкоджали спрямуванню отриманих коштів на добровільне погашення заборгованості перед кредиторами у більшому обсязі. Добросовісна поведінка боржника передбачає вжиття в межах його об`єктивних можливостей заходів для задоволення вимог кредиторів, а також розкриття перед судом обставин, що перешкоджають виконанню грошових зобов`язань.

Будучи працездатною та працевлаштованою особою, боржник у травні-червні 2025 року, у період припинення погашення раніше отриманих кредитів, продовжувала укладати нові кредитні договори, тобто скористалась легким способом швидкого отримання коштів (отримання кредиту). Водночас, вказуючи на неможливість погашення заборгованості за кредитами, боржник оплачує послуги адвоката та має намір оплачувати винагороду арбітражного керуючого.

Крім того, як встановлено судом, під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник не повідомила суд про ухвалення щодо неї судових рішень про стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова". Боржник також не надала повної інформації про стан виконання своїх зобов`язань у межах виконавчих проваджень, відомості про які містяться в Єдиному реєстрі боржників, зокрема не виконала вимоги ухвали від 13.10.2026 щодо надання довідки про розмір коштів, перерахованих із заробітної плати на погашення заборгованості. Наведене свідчить про неналежне виконання боржником процесуальних обов`язків та відсутність належної відкритої взаємодії з судом, що не узгоджується зі стандартом поведінки добросовісного боржника.

Як вже зазначалось, правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Збирання доказів у справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами ГПК України. Ініціатива доказування та подання доказів на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність покладена насамперед на боржника як єдиного заявника, що прямо випливає зі змісту статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства та принципів змагальності й диспозитивності процесу (пункт 51 постанови Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 925/1665/24).

Системний аналіз положень статей 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд приймає у підготовчому засіданні рішення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та введення процедури реструктуризації боргів боржника чи про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Заявником не доведено наявності жодної із заявлених підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених пунктами 2, 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Викладене свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання боргових зобов`язань, а не про те, що неможливість погашення заборгованості виникла внаслідок певних життєвих обставин, які можуть свідчити про неплатоспроможність боржника.

Вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості під час розгляду заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань та спрямована лише на фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання боржником правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність. Верховний Суд погодився з наданням судами такої оцінки поведінці боржника на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (пункти 46-49 постанови від 11.06.2026 у справі № 917/2334/25).

Встановлені судом під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 обставини вказують на недоведеність передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у цій справі, ненадання боржником повної і достовірної інформації про власний майновий стан, розмір та джерела доходів, документів на підтвердження належного виконання відповідних вимог Кодексу України з процедур банкрутства, а також на недобросовісну поведінку боржника.

Подібний підхід щодо оцінки повноти розкриття боржником інформації про свій майновий стан та добросовісності його поведінки застосовано Верховним Судом у пункті 6.11 постанови від 27.05.2025 у справі № 906/820/24, у якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність через недоведення боржником цих підстав та її недобросовісну поведінку при зверненні з відповідною заявою.

Господарський суд також враховує, що ухвалою господарського суду від 24.03.2026 у справі № 906/1505/25 (суддя Гнисюк С.Д.) фізичній особі ОСОБА_1 вже було відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Обставини, які стали підставою для такої відмови, заявником при повторному зверненні до суду у повному обсязі не усунуто.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

З огляду на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражної керуючої Медведевої К.О. керуючою реструктуризацією боргів боржника та заяву арбітражної керуючої Медведевої К.О. про участь у справі.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 1, 2, 39, 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 13, 20, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Залишити без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражної керуючої Медведевої Ксенії Олегівни керуючою реструктуризацією боргів боржника.

3. Залишити без розгляду заяву арбітражної керуючої Медведевої Ксенії Олегівни про участь у справі.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.11.2026.

Суддя Костриця О.О.

1 - у справу;

2 - фізична особа ОСОБА_1 - у системі "Електронний суд";

3 - а/к Медведева К.О. - у системі "Електронний суд".