Рішення № 141144015, 03.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026м. ДніпроСправа № 904/5342/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5342/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СОЮЗЕНЕРГОМАШ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СОЮЗЕНЕРГОМАШ" (далі - відповідач) про стягнення 112.203,00 грн пені.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5342/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026.

Ухвалою від 08.09.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, про які зазначено в тексті ухвали.

Через систему "Електронний суд" 09.09.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із відповідними доказами.

Ухвалою від 11.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через систему "Електронний суд" 25.09.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд врахувати майнові та немайнові інтереси відповідача, відсутність завданих позивачу та іншим учасниками господарських відносин збитків та зменшити розмір штрафних санкцій до мінімальної суми, і задовольнити позовні вимоги відповідача в розмірі п`ятдесяти відсотків від позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

18.08.2025 між позивачем як управителем по договору управління майном (активами) від 19.11.2019 б/н, якому присвоєно код платника 770000029 (далі - позивач, покупець) та відповідачем (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №18-08.25/НР ТЕЦ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві у погоджені сторонами строки вентилі в асортименті відповідно до коду ДК 021:2015:42130000-9 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3 додатку №1 договору, поставка товару здійснюється постачальником не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання постачальником від покупця заяви на поставку товару (дозволяється дострокова поставка), але не пізніше 30.09.2025.

Позивач на електронну пошту відповідача, зазначену у п. 5.2.3 договору, ІНФОРМАЦІЯ_1 скерував заявку від 01.09.2025 №126/1.14/5-466 щодо поставки товару.

Відповідачем поставлено частину товару з порушенням строку, встановленого договором, а саме впродовж вересня - жовтня 2025 року постачальник здійснив 6 (шість) поставок товару на загальну суму 1.872.270,00 грн з ПДВ, що підтверджено видатковими накладними №697 від 16.09.2025 на суму 108.000,00 грн, №762 від 26.09.2025 на суму 408.240,00 грн, №814 від 06.10.2025 на суму 803.790,00 грн, №830 від 12.10.2025 на суму 210.690,00 грн, №849 від 15.10.2025 на суму 140.460,00 грн, №859 від 20.10.2025 на суму 201.090,00 грн.

Останню 7 (сьому) поставку товару постачальником здійснено у квітні 2026 року, що підтверджено видатковою накладною №233 від 17.04.2026 на загальну суму 1.122.030,00 грн з ПДВ.

Відповідач повідомляв про неможливість виконання зобов`язань згідно укладеного договору в установлені терміни, посилаючись на настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На підтвердження факту виникнення і припинення форс-мажорних обставин відповідачем надіслано Сертифікати Дніпропетровської торгово-промислової палати, зокрема, №1200-25-2803 від 25.12.2025, відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин 03.09.2025 - 18.12.2025, а саме:

№1200-26-0403 від 19.02.2026, відповідно до якого форс-мажорні обставини почали діяти з 08.01.2026 та тривали станом на 19.02.2026.

05.05.2026 постачальник листом №505/02 від 04.05.2026 повідомив, що обставини непереборної сили, зафіксовані Сертифікатом №1200-26-0403, припинили свою дію 14.04.2026.

Позивач взяв до уваги вказані документи та з`ясував, що форс мажорні обставини не підтверджено відповідними документами у період з 19.12.2025 до 07.01.2026.

Відповідно до видаткової накладної №233 від 17.04.2026 вартість несвоєчасно поставленого товару складає 1.122.030,00 грн з ПДВ, у зв`язку із чим позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 19.12.2025 до 07.01.2026 за ставками, визначеними у п. 7.1 договору.

Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаного результату.

Стислий виклад позиції відповідача

У відзиві відповідач визнав обставини укладення договору та поставки товару.

Також відповідач погодився, що дійсно було виконано останню поставку згідно накладної №233 від 17.04.2026 на суму 1.122.030,00 грн, яка не охоплена наявними в справі сертифікатами ТПП.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; настання строку поставки товару; поставки товару; наявності/відсутності порушень у строках поставки товару; правомірності нарахування пені; наявності/відсутності підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені.

Суд встановив, що 18.08.2025 між позивачем як управителем по договору управління майном (активами) від 19.11.2019 б/н, якому присвоєно код платника 770000029 (далі - позивач, покупець) та відповідачем (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №18-08.25/НР ТЕЦ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві у погоджені сторонами строки вентилі в асортименті відповідно до коду ДК 021:2015:42130000-9 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.

Загальна ціна договору, відповідно до п. 3.2, становить 2.994.300,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 499.050,00 грн.

Цей договір, як визначено п. 11.1, набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2025 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного закінчення таких строків.

В якості додатку №1 до договору викладено специфікацію №1, загальна вартість товару за умовами якої становить 2.994.300,00 грн.

У пункті 3 додатку №1 до договору визначено, що поставка товару здійснюється постачальником не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання постачальником від покупця заяви на поставку товару (дозволяється дострокова поставка), але не пізніше 30.09.2025.

Позивач на електронну пошту відповідача, зазначену у п. 5.2.3 договору, ІНФОРМАЦІЯ_1 скерував заявку від 01.09.2025 №126/1.14/5-466 щодо поставки товару.

На виконання умов договору відповідач здійснював поставку товару, зокрема, за видатковими накладними:

№697 від 16.09.2025 на суму 108.000,00 грн;

№762 від 26.09.2025 на суму 408.240,00 грн;

№814 від 06.10.2025 на суму 803.790,00 грн;

№830 від 12.10.2025 на суму 210.690,00 грн;

№849 від 15.10.2025 на суму 140.460,00 грн;

№859 від 20.10.2025 на суму 201.090,00 грн;

№233 від 17.04.2026 на суму 1.122.030,00 грн.

Загальна вартість товару поставленого відповідачем позивачу становить 2.994.300,00 грн.

У позові позивач визнав, що відповідач повідомляв про неможливість виконання зобов`язань згідно укладеного договору в установлені терміни, посилаючись на настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

На підтвердження факту виникнення і припинення форс-мажорних обставин відповідачем для позивача надіслано Сертифікати Дніпропетровської торгово-промислової палати, зокрема, №1200-25-2803 від 25.12.2025, відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин 03.09.2025 - 18.12.2025, №1200-26-0403 від 19.02.2026, відповідно до якого форс-мажорні обставини почали діяти з 08.01.2026 та тривали станом на 19.02.2026.

05.05.2026 постачальник листом №505/02 від 04.05.2026 повідомив, що обставини непереборної сили, зафіксовані Сертифікатом №1200-26-0403, припинили свою дію 14.04.2026.

Позивач взяв до уваги вказані документи та з`ясував, що форс мажорні обставини не підтверджено відповідними документами у період з 19.12.2025 до 07.01.2026.

Відповідно до видаткової накладної №233 від 17.04.2026 вартість несвоєчасно поставленого товару складає 1.122.030,00 грн з ПДВ, у зв`язку із чим позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 19.12.2025 до 07.01.2026 за ставками, визначеними у п. 7.1 договору.

Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаного результату, що зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 112.203,00 грн пені.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано та скріплено печатками уповноважених осіб за допомогою кваліфікованих електронних підписів.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Умови поставки товару визначено у розділі 5 договору.

Відповідно до п. 5.2.1 договору покупець направляє постачальнику лист-заявку щодо поставки товару (частини/партії товару) у письмовому вигляді засобами електронного зв`язку (e-mail), зазначений у цьому договорі.

У пункті 5.2.3 договору зазначено, що письмова заявка направляється покупцем на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач на електронну пошту відповідача, зазначену у п. 5.2.3 договору, ІНФОРМАЦІЯ_1 скерував заявку від 01.09.2025 №126/1.14/5-466 щодо поставки товару.

У пункті 3 додатку №1 до договору визначено, що поставка товару здійснюється постачальником не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання постачальником від покупця заяви на поставку товару (дозволяється дострокова поставка), але не пізніше 30.09.2025.

На виконання умов договору відповідач здійснював поставку товару, зокрема, за видатковими накладними:

№697 від 16.09.2025 на суму 108.000,00 грн;

№762 від 26.09.2025 на суму 408.240,00 грн;

№814 від 06.10.2025 на суму 803.790,00 грн;

№830 від 12.10.2025 на суму 210.690,00 грн;

№849 від 15.10.2025 на суму 140.460,00 грн;

№859 від 20.10.2025 на суму 201.090,00 грн;

№233 від 17.04.2026 на суму 1.122.030,00 грн.

Загальна вартість товару поставленого відповідачем позивачу становить 2.994.300,00 грн.

У позові позивач визнав, що відповідач повідомляв про неможливість виконання зобов`язань згідно укладеного договору в установлені терміни, посилаючись на настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

На підтвердження факту виникнення і припинення форс-мажорних обставин відповідачем для позивача надіслано Сертифікати Дніпропетровської торгово-промислової палати, зокрема, №1200-25-2803 від 25.12.2025, відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин 03.09.2025 - 18.12.2025, №1200-26-0403 від 19.02.2026, відповідно до якого форс-мажорні обставини почали діяти з 08.01.2026 та тривали станом на 19.02.2026.

05.05.2026 постачальник листом №505/02 від 04.05.2026 повідомив, що обставини непереборної сили, зафіксовані Сертифікатом №1200-26-0403, припинили свою дію 14.04.2026.

Позивач взяв до уваги вказані документи та дійшов висновку, що форс мажорні обставини не підтверджено відповідними документами у період з 19.12.2025 до 07.01.2026.

Відповідач у відзиві визнав, що дійсно відповідачем було виконано останню поставку згідно накладної №233 від 17.04.2026 на суму 1.122.030,00 грн, яка не охоплена наявними в справі сертифікатами ТПП.

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3).

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 договору при недотриманні постачальником строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 19.12.2025 до 07.01.2026 на суму 112.203,00 грн, оскільки поставка товару згідно накладної №233 від 17.04.2026 на суму 1.122.030,00 грн не охоплена наявними в справі сертифікатами ТПП.

Врахувати майнові та немайнові інтереси відповідача, відсутність завданих збитків позивачу та іншим учасниками господарських відносин відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до мінімальної суми та задовольнити позовні вимоги в розмірі п`ятдесяти відсотків від позовних вимог.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення позивачем пені.

Клопотання відповідача про зменшення пені вмотивовано тим, що відхилення від встановленого терміну поставки було зумовлене обставинами непереборної сили, які виникли 03.09.2025 та об`єктивно перешкоджали відповідачу належним чином виконати свої договірні зобов`язання.

Про настання зазначених обставин відповідач завчасно повідомив позивача листом №04-09/25 від 04.09.2025, в якому зазначив про неможливість виконання зобов`язань за договором у встановлені строки у зв`язку з настанням обставин непереборної сили.

В подальшому, з метою документального засвідчення обставин непереборної сили, відповідач звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати. За результатами такого звернення було видано сертифікат №1200-25-2803 від 25.12.2025, яким засвідчено форс-мажорні обставини, що діяли в період з 03.09.2025 по 18.12.2025.

Відповідно до зазначеного сертифіката, форс-мажорні обставини були пов`язані з аварійним виходом з ладу виробничого обладнання після масованого удару, який спричинив подальший блекаут.

Крім того, сертифікатом №1200-26-0403 від 19.02.2026 засвідчено продовження дії відповідних форс-мажорних обставин з 08.01.2026, пов`язаних з аварійним виходом з ладу виробничого обладнання після масованого удару.

Протягом виконання договору виробнича діяльність відповідача здійснювалася в умовах систематичних ракетних обстрілів території Дніпропетровської області, тривалих повітряних тривог, аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії, порушення логістичних ланцюгів постачання, дефіциту окремих матеріалів і комплектуючих, а також аварійного виходу з ладу виробничого обладнання.

Позивачем зазначено, що підставою для нарахування пені є період з 19.12.2025 по 07.01.2026, оскільки саме за цей проміжок часу відсутній окремий сертифікат торгово-промислової палати.

Фактично єдиною підставою для висновку про наявність вини відповідача позивач визначає відсутність окремого сертифіката торгово-промислової палати за вказаний період. Разом з тим, на думку відповідача, відсутність окремого сертифіката сама по собі не свідчить про те, що вплив обставин, спричинених воєнним станом, припинився, а також не доводить, що саме у цей період відповідач мав реальну та об`єктивну можливість виконати свої договірні зобов`язання, або були відсутні обставини, які об`єктивно впливали на виробничий процес, або що відповідач безпідставно ухилявся від виконання своїх обов`язків.

На думку відповідача, наявність Сертифіката Дніпропетровської торгово-промислової палати №1200-26-0403 від 19.02.2026, яким підтверджено виникнення форс-мажорних обставин з 08.01.2026, свідчить про те, що негативний вплив обставин воєнного стану на діяльність відповідача мав тривалий характер і не був разовою чи короткочасною подією. При цьому сама лише відсутність окремого сертифіката за проміжок часу з 19.12.2025 по 07.01.2026 не є достатньою підставою для висновку про відсутність об`єктивних перешкод у виконанні договору.

Відповідач просить суд звернути увагу та надати оцінку обставинам добросовісності відповідача:

повністю виконав зобов`язання, поставивши продукцію на суму 2.994.300,00 грн;

своєчасне інформування позивача про реальні строки виконання зобов`язань та неможливість здійснити поставку у визначений строк всього обсягу по замовленню;

відповідач підтримував усну комунікацію з позивачем, інформуючи його про хід виконання замовлення;

перелічені вище об`єктивні обставини, що вплинули на виконання замовлення.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що унормовано у ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Разом з цим наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій (в даному випадку пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Суд звертає увагу на те, що важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що сторони, укладаючи договір, погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання.

Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Суд зазначає, що оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за договором, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором.

В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені заявленого до стягнення з відповідача суд врахував, що загальна вартість товару, який відповідач поставив позивачу становить 2.994.300,00 грн.

Відповідач визнав, що поставку за видатковою накладною №233 від 17.04.2026 на суму 1.122.030,00 грн виконано без підтвердження про наявність форс-мажорних обставин.

Суд взяв до уваги, що відповідач повідомляв про неможливість виконання зобов`язань згідно з укладеним договором в установлені терміни, посилаючись на настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На підтвердження факту виникнення і припинення форс-мажорних обставин відповідачем надсилав на адресу позивача Сертифікати Дніпропетровської торгово-промислової палати, зокрема, №1200-25-2803 від 25.12.2025, відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин 03.09.2025 - 18.12.2025; №1200-26-0403 від 19.02.2026, відповідно до якого форс-мажорні обставини почали діяти з 08.01.2026 та тривали станом на 19.02.2026.

05.05.2026 відповідач листом №505/02 від 04.05.2026 повідомив, що обставини непереборної сили, зафіксовані Сертифікатом №1200-26-0403, припинили свою дію 14.04.2026.

Отже матеріалами справи підтверджується, що відповідач постійно інформував покупця про перебіг виконання договору, не приховував існуючих труднощів, не припиняв виконання своїх зобов`язань та після усунення обставин, які перешкоджали виконанню договору, завершив поставку товару у повному обсязі, хоча і з відхиленням від встановленого терміну поставки.

Про настання зазначених обставин відповідач інформував позивача листом №04-09/25 від 04.09.2025, в якому повідомив про неможливість виконання зобов`язань за договором у встановлені строки у зв`язку з настанням обставин непереборної сили.

В подальшому, з метою документального засвідчення обставин непереборної сили, відповідач звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати.

За результатами такого звернення було видано сертифікат №1200-25-2803 від 25.12.2025, яким засвідчено форс-мажорні обставини, що діяли в період з 03.09.2025 до 18.12.2025 включно.

Відповідно до зазначеного сертифіката, форс-мажорні обставини були пов`язані з аварійним виходом з ладу виробничого обладнання після масованого удару, який спричинив подальший блекаут.

Крім того, сертифікатом №1200-26-0403 від 19.02.2026 засвідчено продовження дії відповідних форс-мажорних обставин з 08.01.2026, пов`язаних з аварійним виходом з ладу виробничого обладнання після масованого удару.

Отже виробнича діяльність відповідача здійснювалася в умовах систематичних ракетних обстрілів території Дніпропетровської області, тривалих повітряних тривог, аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії, порушення логістичних ланцюгів постачання, дефіциту окремих матеріалів і комплектуючих, а також аварійного виходу з ладу виробничого обладнання.

Підставою для нарахування пені є період з 19.12.2025 до 07.01.2026 включно, оскільки саме за цей проміжок часу відсутній окремий сертифікат торгово-промислової палати.

Суд погоджується з позицією відповідача, що відсутність окремого сертифіката сама по собі не свідчить про те, що вплив обставин, спричинених воєнним станом, припинився, а також не доводить, що саме у цей період відповідач мав реальну та об`єктивну можливість виконати свої договірні зобов`язання, або були відсутні обставини, які об`єктивно впливали на виробничий процес, або що відповідач безпідставно ухилявся від виконання своїх обов`язків.

У відзиві відповідач вказав, що тривалі повітряні тривоги та відключення електроенергії спричиняли зупинку виробництва. Виробництво було ускладнене через вихід з ладу ключового обладнання, що вплинуло на виготовлення замовленої продукції:

03.09.2025 - вихід з ладу ХТС-змішувача безперервної дії, розрив вал-шнека змішувальної камери, руйнування зубів ведучої шестерні насосу внаслідок сплеску напруги у живлячій мережі у момент нанесення ракетного удару по об`єктах генерації. Орієнтовний термін ремонту - 120 календарних днів, що підтверджується актом про аварійний вихід з ладу обладнання №14/2-09-2025 від 03.09.2025, листами №96а від 04.09.2025 та №0809-01 від 04.09.2025;

08.01.2026 - вихід з ладу Пневмогідростанції для випробування водою трубопровідної арматури ПГС-2-4п, руйнування гідроциліндру високого тиску мультиплікатору А1 через розморожування в період масштабного блекауту з 07.01.2026 по 08.01.2026, а саме внаслідок відсутності електроенергії на протязі більше ніж 30 годин, що стався внаслідок масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі. Орієнтовний термін ремонту 45- 60 календарних днів, що підтверджується актом про аварійний вихід з ладу обладнання № 01/1-01-2026 від 08.01.2026.

Враховуючи, що відповідач повністю виконав зобов`язання, поставивши позивачу продукцію на загальну суму 2.994.300,00 грн, своєчасне інформування позивача про реальні строки виконання зобов`язань та неможливість здійснити поставку у визначений строк всього обсягу по замовленню, користуючись дискреційними повноваженнями та ґрунтуючись на принципі справедливості, суд вважає зменшити пеню на 50% і стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 56.101,50 грн.

Судові витрати

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого законодавством. Подібні висновки викладені в постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2026 у справі №904/406/26, Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №922/1248/24, від 03.04.2018 у справі №902/339/16 від 10.03.2021 у справі №904/5702/19, від 14.06.2022 у справі №905/2135/19.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СОЮЗЕНЕРГОМАШ" (Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГАВАНСЬКА, будинок 8; ідентифікаційний код 43391055) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТОГАЗ ТЕПЛО" (Україна, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 42399765) 56.101,50 грн (п`ятдесят шість тисяч сто одну грн 50 к.) пені, 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк