Рішення № 141143998, 03.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026м. ДніпроСправа № 904/4585/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4585/26

за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаурі"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 30.07.2026 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаурі" (далі - відповідач) про стягнення 298.466,64 грн, з яких: 244.875,64 грн основної заборгованості, 11.732,08 грн пені, 9.638,06 грн трьох процентів річних, 32.220,86 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4585/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026.

Ухвалою від 31.07.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, про які зазначено в тексті ухвали.

Через систему "Електронний суд" 03.08.2026 від позивача надійшла заява від 03.08.2026 за вих. №б/н про усунення недоліків, до якої заявник долучив довідки: від 03.06.2026 №24406-33.6/2026, від 20.03.2026 №5-175/03/134/2026.

Ухвалою від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Щодо повідомлення відповідача.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІЧЕСЛАВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 29-А, офіс 503 (трек-номер R0 6725 7316 987).

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення. Відстеживши кореспонденцію на сайті «Укрпошта» суд встановив, що причина повернення кореспонденції відправнику одержувач відсутній за вказаною адресою. Відмітка пошти проставлена 01.09.2026.

Суд встановив, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «одержувач відсутній за вказаною адресою», а саме 01.09.2026.

Відповідно до ч. 3 і 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Виходячи зі змісту ст. 120, 242 ГПК України, положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальними станом на 29.10.2026.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідачу в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі запропоновано протягом 15 днів з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.165 ГПК України, а також докази на його обґрунтування, відповідно до вимог ч.6 ст. 165 ГПК України, копію відзиву завчасно направити/вручити позивачеві, докази направлення/вручення надати суду.

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 16.09.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач у період з листопада 2023 року по лютий 2026 року включно надавав послуги з постачання теплової енергії відповідачу (далі - відповідач, споживач) за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, прим. 18А.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №17090-1 від 01.09.2017 відповідач є користувачем нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, прим. 18А.

06.10.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір №090978 про постачання теплової енергії.

З 06.07.2016 відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою поставки теплової енергії, що відповідно до ст. 322 ЦК України зобов`язує його утримувати зазначене майно з цієї дати.

З моменту набрання чинності Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії припинилася дія договору №090978 від 06.10.2017 і відносини сторін стали регулюватись договором приєднання.

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання, опублікований 01.10.2019, що набрав чинності 01.11.2019, із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до чинного законодавства і діє станом на дату звернення до суду, в силу відсутності відомостей про відключення приміщення відповідача від систем теплопостачання у встановленому законодавством порядку.

Оскільки за приміщенням закріплено особовий рахунок НОМЕР_1 , позивач обліковує відносини із відповідачем як договір №090978 від 06.10.2017.

Оскільки відповідач не здійснив оплату отриманої ним теплової енергії, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості за надані послуги; правомірності/неправомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, на підставі рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12, об`єкти та мережі теплопостачання КП Дніпропетроські міські теплові мережі, передано на баланс КП Теплоенерго (позивач), в зв`язку з чим, функції з постачання теплової енергії споживачам КП ДМТМ, передано до позивача.

06.10.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір №090978 про постачання теплової енергії (далі - договір).

У пункті 5.2 договору зазначено, що облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками приладу обліку, встановленого на вводі житлового будинку за адресою: вулиця Січеславська Набережна, будинок 29А чи розрахунковим способом.

Позивач до позову долучив договір оренди нежитлового приміщення №170901-1 від 01.09.2017, відповідно до п. 1.1 умов якого предметом договору є зобов`язання орендодавця (громадянина України Конюченка Едуарда Михайловича) передати орендареві (відповідачу) в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться в будівлі літ. А-10 на п`ятому поверсі, загальною площею 334,9 м. кв. по вулиці Січеславська Набережна, будинок 29А в місті Дніпрі.

Договір вступає в дію з дня підписання і діє до 01.09.2018 (п. 6.1 договору). Якщо за 3 (три місяці) до спливу строку оренди жодна зі сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк (п. 6.2 договору).

04.09.2019 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України №830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Постанова 830, Правила 830), на виконання якої Позивачем опубліковано на своєму сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання (далі - договір приєднання).

Отже з 01.11.2019 між КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради та відповідачем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) (за адресою: АДРЕСА_1 ).

За приміщенням відповідача закріплено особовий рахунок НОМЕР_1 , а тому позивач обліковує відносини із відповідачем як договір №090978 від 06.10.2017.

Згідно з п. 1 Типового Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Відповідно до п. 2 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://teploenergo.dp.ua/.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Згідно п. 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця teploenergo.dp.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця teploenergo.dp.ua

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п. 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2023 року до лютого 2026 року включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 244.875,64 грн, що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі послуг, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався, що зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 244.875,64 грн основної заборгованості, 11.732,08 грн пені, 9.638,06 грн трьох процентів річних, 32.220,86 грн інфляційних втрат.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Законів України Про теплопостачання, Про державне регулювання у сфері комунальних послуг, Про природні монополії; Про ліцензування видів господарської діяльності, Постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 4 індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Суд встановив, що відповідач приєднався до умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, оскільки наявні докази отримання послуги.

Суд взяв до уваги, що 06.10.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір №090978 про постачання теплової енергії (далі - договір).

У пункті 5.2 договору зазначено, що облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками приладу обліку, встановленого на вводі житлового будинку за адресою: вулиця Січеславська Набережна, будинок 29А чи розрахунковим способом.

Позивач до позову долучив договір оренди нежитлового приміщення №170901-1 від 01.09.2017, відповідно до п. 1.1 умов якого предметом договору є зобов`язання орендодавця (громадянина України Конюченка Едуарда Михайловича) передати орендареві (відповідачу) в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться в будівлі літ. А-10 на п`ятому поверсі, загальною площею 334,9 м. кв. по вулиці Січеславська Набережна, будинок 29А в місті Дніпрі.

Договір вступає в дію з дня підписання і діє до 01.09.2018 (п. 6.1 договору). Якщо за 3 (три місяці) до спливу строку оренди жодна зі сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк (п. 6.2 договору).

Докази розірвання договору відсутні.

Суд здійснив запит з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по товариству відповідача і отримав відповідь №3529018 від 29.10.2026, згідно з отриманою інформацією 14.10.2024 накладено арешт на (невизначене) майно відповідача. Жодної іншої інформації щодо права власності відповідача на спірне нерухоме майно у реєстрі не зазначено.

На час вирішення спору у суді відповідач не заперечив факт користування майном загальною площею 334,9 м. кв. по вулиці Січеславська Набережна, будинок 29А в місті Дніпрі.

Суд встановив, що на час прийняття рішення у справі відповідач зареєстрований за адресою: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІЧЕСЛАВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 29-А, офіс 503, тобто за адресою у яку позивач поставляв теплову енергію у період з листопада 2023 року до лютого 2026 року включно.

Керівником відповідача на час вирішення спору по суті є КОНЮЧЕНКО ЕДУАРД МИХАЙЛОВИЧ, який за договором оренди, укладеним з відповідачем виступає орендодавцем спірного майна.

Враховуючи встановлені обставини суд доходить висновку, що у відповідача є обов`язок здійснювати оплату за отриману теплову енергію у спірний період.

Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2023 року до лютого 2026 року включно, підтверджується актами приймання-передачі послуги.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору від 01.11.2021 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Суд звертає увагу, що внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Заборгованість виникла, у зв`язку із несплатою за теплову енергію у період з листопада 2023 року до лютого 2026 року, що підтверджується актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг). Вказані акти з боку відповідача не підписані.

Позивач відповідачу за спірний період виставляв рахунки для оплати, які направлялися на адресу останнього засобами поштового зв`язку.

З урахуванням здійсненого позивачем розрахунку сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 244.875,64 грн.

Жоден з актів відповідачем не підписаний, проте суд визнає їх належними доказами у справі з огляду на таке.

По-перше, індивідуальний договір не припинив своєї дії та є чинним станом на час розгляду спору. Докази зворотного матеріали справи не містять.

По-друге, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 та Верховний Суд у справі №911/1981/20 від 05.10.2023.

Не підписуючи акти виконаних робіт, наданих позивачем, відповідач не позбавляється обов`язку здійснювати виплати, передбачені відповідним договором, а позивач - можливості реалізувати належні йому зустрічні права та захистити їх у судовому порядку. Так, ст. 530 ЦК України пов`язує виконання зобов`язання як із настанням певного визначеного сторонами строку (терміну), так і за його відсутності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у cправі №916/1879/25.

У постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд також зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття послуг у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг, як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам). Правові наслідки створює саме господарська операція (в даному випадку надання послуг), а не первинні документи.

Така ж правова позиція висвітлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №914/131/22.

Враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженим фактом послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів у період з листопада 2023 року до лютого 2026 року включно.

В пункті 30 індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

Згідно з пунктом 31 індивідуального договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця teploenergo.dp.ua.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до п/ 32-34 індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Суд встановив, що рахунку на оплату спожитої послуги позивачем сформовані.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Отже строк оплати спожитої послуги є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за послугу у розмірі 244.875,64 грн відповідач суду не надав, вимоги позивача не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 244.875,64 грн визнаються обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3).

Пунктом 45 індивідуального договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

На підставі пункту 45 індивідуального договору за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 11.732,08 грн за загальний період прострочення з 01.01.2024 до 28.07.2026.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 01.01.2024 до 28.07.2026 на загальну суму 9.638,06 грн та 32.220,86 грн відповідно.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат та визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАУРІ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІЧЕСЛАВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 29-А, офіс 503; ідентифікаційний код 40696349) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) 244.875,64 грн (двісті сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять грн 64 к.) основної заборгованості, 11.732,08 грн (одинадцять тисяч сімсот тридцять дві грн 08 к.) пені, 9.638,06 грн (дев`ять тисяч шістсот тридцять вісім грн 06 к.) трьох процентів річних, 32.220,86 грн (тридцять дві тисячі двісті двадцять грн 86 к.) інфляційних втрат, 3.581,60 грн (три тисячі п`ятсот вісімдесят одну грн 60 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк