Рішення № 141143792, 22.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2026 р. Cправа № 902/574/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (вул. Козацька, буд. 68, м. Дружківка (з), Донецька область, 84200)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВЕДЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ КРАЇНИ" (вул. Молодіжна, буд. 16, с-ще Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211)

про стягнення 7 758 935,60 грн

за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,

представників сторін:

позивача Руденко І.С. згідно ордеру;

відповідача Назарець Д.А. згідно ордеру (в режимі відеоконференції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 143 від 28.04.2026 (вх. № 633/26 від 28.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-будівельне управління-58" про стягнення збитків у розмірі 7 758 935,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час приймання-передачі асфальтоукладача технічними спеціалістами ТОВ "ЕТС" проведено огляд його зовнішнього та технічного стану, а також перевірено комплектність відповідно до Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу № 63 від 06.07.2023.

За результатами огляду встановлено обставини, які, на думку позивача, свідчать про навмисні дії відповідача, що полягали у розкомплектуванні асфальтоукладача, його неналежному зберіганні та обслуговуванні, що призвело до завдання збитків у зазначеному розмірі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 01.05.2026, постановив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" № 143 від 28.04.2026 (вх. № 633/26 від 28.04.2026) залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Надісланою через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" заявою № 144 від 01.05.2026, яка надійшла до суду 01.05.2026 та зареєстрована загальним відділом "Канцелярія " 04.05.2026 за вх. № 01-30/4345/26, позивач усунув недоліки позовної заяви.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/574/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.06.2026, про що 07.05.2026 було постановлено відповідну ухвалу.

22.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання № б/н від 22.05.2026 (вх. № 01-30/5270/26 від 22.05.2026) про призначення судової експертизи для визначення розміру збитків, заявлених позивачем до стягнення.

Крім того, 22.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 22.05.2026 (вх. № 01-30/5273/26 від 22.05.2026).

28.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання № б/н від 28.05.2026 (вх. № 01-30/5517/26 від 28.05.2026) про долучення документів до матеріалів справи.

28.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 28.05.2026 (вх. № 0130/5518/26 від 28.05.2026).

08.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 08.06.2026 (вх. № 01-30/5848/26 від 08.06.2026), у яких відповідач повідомив, що 06.06.2026 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-будівельне управління-58" (ТОВ "ШБУ-58") на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗВЕДЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ КРАЇНИ" (ТОВ "ЗІК ГРУП").

Як зазначає відповідач, інші реквізити Товариства залишилися без змін.

09.06.2026 у підготовчому судовому засіданні судом відмовлено в задоволенні клопотання № б/н від 22.05.2026 (вх. № 01-30/5270/26 від 22.05.2026) про призначення судової експертизи та задоволено клопотання № б/н від 28.05.2026 (вх. № 01-30/5517/26 від 28.05.2026) із долученням доданих до нього документів до матеріалів справи.

Також судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.07.2026, про що постановлено відповідні ухвали в протокольній формі.

08.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 08.07.2026, які зареєстровано загальним відділом "Канцелярія суду" 09.07.2026 за вх. № 01-30/6897/26.

За результатами судового засідання, яке відбулося 09.07.2026, суд, з урахуванням клопотання представника відповідача, відклав розгляд справи по суті на 08.09.2026, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.

У судовому засіданні 08.09.2026 суд заслухав вступні слова представників позивача та відповідача, розпочав безпосереднє дослідження доказів у справі та оголосив перерву в судовому засіданні до 13.10.2026, про що постановив відповідну ухвалу в протокольній формі.

На визначену судом дату (13.10.2026) представник відповідача з`явився в режимі відеоконференції. Представник позивача взяв участь в судовому засіданні в залі суду.

У судовому засіданні 13.10.2026 суд продовжив безпосереднє дослідження доказів у справі, після чого провів судові дебати, під час яких представники позивача та відповідача виступили зі своїми промовами, і відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив учасників справи про те, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 22.10.2026 о 12 год 20 хв.

У судовому засіданні 22.10.2026 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частину рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що після повернення відповідачем 04.04.2026 асфальтоукладача гусеничного VOLVO P4820D, номер шасі НОМЕР_1 , на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 902/1234/25 під час його огляду виявлено відсутність окремих складових комплектації, зокрема системи нівелювання Moba Big Ski 9 m 3xSonic Ski та набору інструментів, а також пошкодження окремих елементів і ознаки неналежного технічного стану.

Посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повернення Товару в належному стані, позивач визначив вартість відновлення його комплектності та технічного стану на підставі комерційних пропозицій ТОВ "ЕТС-КИЇВ" у загальному розмірі 7 758 935,60 грн. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування завданих збитків, яка, за його твердженням, залишилася без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає факт відсутності системи нівелювання Moba Big Ski 9 m 3xSonic Ski, однак зазначає, що не відмовлявся від її повернення та неодноразово звертався до позивача з відповідними пропозиціями, які, за твердженням відповідача, залишилися без відповіді. Посилаючись на статтю 616 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що позивач сприяв збільшенню розміру заявлених збитків, не прийнявши систему в натурі.

Крім того, відповідач заперечує обґрунтованість заявленого розміру збитків, зазначаючи, що надані позивачем комерційні пропозиції ТОВ "ЕТС-КИЇВ" не підтверджують фактичного понесення витрат, ринкової вартості відновлення майна та розміру завданої шкоди.

Також відповідач звертає увагу на пов`язаність позивача з ТОВ "ЕТС-КИЇВ" і ставить під сумнів об`єктивність та достовірність наданих документів.

З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги недоведеними в частині розміру збитків і причинно-наслідкового зв`язку між своїми діями та заявленою до стягнення сумою.

У відповіді на відзив позивач заперечує доводи відповідача та зазначає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 902/1234/25 набрало законної сили 06.01.2026, однак асфальтоукладач фактично повернуто ТОВ "ЕТС" лише 04.04.2026 та, за твердженням позивача, у неналежному технічному стані й не в повній комплектації.

Позивач наголошує, що завчасно повідомив керівництво та посадових осіб відповідача про дату й місце повернення майна та необхідність забезпечення участі представників сторін у його прийманні-передачі. Водночас представники ТОВ "ШБУ-58" участі в прийманні асфальтоукладача не брали.

За результатами проведеного огляду позивачем виявлено відсутність системи нівелювання Moba Big Ski 9 m 3xSonic Ski та набору інструментів, пошкодження окремих елементів асфальтоукладача, ознаки корозії та значні нашарування асфальтового покриття. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про розкомплектування асфальтоукладача та неналежне забезпечення його зберігання і технічного стану відповідачем, що спричинило додаткові збитки.

Позивач також зазначає, що з метою відновлення комплектності й технічного стану асфальтоукладача звернувся до ТОВ "ЕТС-КИЇВ" як до авторизованої сервісної станції техніки VOLVO. На підтвердження понесених витрат позивач посилається не лише на комерційні пропозиції, а й на акти виконаних робіт та первинну бухгалтерську документацію, які, за його твердженням, підтверджують придбання й установлення відсутніх оригінальних запчастин та проведення ремонтних робіт.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що листом від 05.05.2026 № 05/05-2026-01 пропонував позивачу повернути відсутні систему нівелювання та набір інструментів, однак відповіді на зазначену пропозицію не отримав. При цьому відповідач ставить під сумнів факт направлення йому позивачем листа від тієї ж дати про згоду прийняти відповідне обладнання, посилаючись на відсутність доказів його надсилання та неможливість отримання позивачем пропозиції відповідача в день її направлення.

Відповідач вважає, що позивач не вжив належних заходів для зменшення розміру збитків, натомість замовив ремонтні роботи та придбання обладнання у ТОВ "ЕТС-КИЇВ", не надавши відповідачу можливості повернути відсутні складові комплектації.

Крім того, відповідач заперечує належність і достовірність поданих позивачем рахунків та актів виконаних робіт, зазначаючи, що вони не містять достатніх відомостей для ідентифікації асфальтоукладача, щодо якого здійснювалися відповідні роботи. Також відповідач ставить під сумнів об`єктивність визначення вартості відновлення асфальтоукладача з огляду на наявність спільного учасника та кінцевого бенефіціарного власника у позивача й ТОВ "ЕТС-КИЇВ", що, на його думку, може свідчити про завищення заявленої суми збитків.

Окремо відповідач зазначає, що не мав можливості самостійно залучити експерта для визначення розміру збитків, оскільки після повернення асфальтоукладача 04.04.2026 він знаходиться у позивача, а доступ до нього відповідач не має.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 06.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (позивач, за Договором - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхово-будівельне управління-58" (відповідач, за Договором - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 63.

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору: Асфальтоукладач гусеничний VOLVO P4820D, шасі № НОМЕР_1 , новий, одна одиниця (відповідно до технічної характеристики, викладеної в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору), іменований в подальшому - "Товар".

Загальна вартість Товару, з урахуванням ПДВ, на момент укладання Договору становить 11 373 590,60 грн (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 1.3 Договору загальна вартість Товару з ПДВ, зазначена в п. 1.2 Договору, еквівалентна 304 922,00 долари США за курсом долару США узгодженим сторонами на рівні 37,30 грн за 1,00 долар США.

На виконання умов Договору 21.08.2023 ТОВ "ЕТС" передало, а ТОВ "ШБУ-58" прийняло зазначений асфальтоукладач за місцем поставки: Львівський район, с. Вислобоки, вул. Львівська, 16, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі Товару.

Водночас відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого Товару в сумі 2 728 942,66 грн, що відповідало 73 162 доларам США за погодженим сторонами курсом 37,30 грн за 1 долар США.

Станом на 03.09.2025 заборгованість ТОВ "ШБУ-58" перед ТОВ "ЕТС" становила 231 760 доларів США, що за курсом 41,3631 грн за 1 долар США еквівалентно 9 586 312,06 грн.

Зазначені обставини встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 902/1234/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026, про що свідчить відповідна відмітка в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Суд враховує, що встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 902/1234/25 обставини повторного доведення не потребують.

На виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1234/25 судом 06.01.2026 видано відповідні накази.

04.04.2026 на виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1234/25 ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58" повернуло, а ТОВ "ЕТС" прийняло гусеничний асфальтоукладач VOLVO P4820D, номер шасі НОМЕР_1 .

Факт перевезення зазначеного Товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.04.2026 № 0302/1, відповідно до якої вантажовідправником зазначено ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58", вантажоодержувачем ТОВ "ЕТС", перевізником ТОВ "Агровектор ЮА", водієм ОСОБА_1 .

Згідно із відомостями, зазначеними у вказаній товарно-транспортній накладній, пунктом навантаження Товару є: м. Вінниця, Тиврівське шосе, 1А, а пунктом розвантаження м. Київ, вул. Жмеринська, 26.

Зазначена товарно-транспортна накладна підписана від імені вантажовідправника директором ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58" Мазуром Г.В., а від імені вантажоодержувача Моргулем М.В., який прийняв вантаж.

Під час приймання Товару технічними спеціалістами ТОВ "ЕТС" Олексієм Шиловим та Андрієм Телятником проведено огляд його зовнішнього вигляду, загального технічного стану та комплектності.

За результатами проведеного огляду встановлено відсутність системи нівелювання Moba Big Ski 9 m 3xSonic Ski та набору інструментів, пошкодження гумових вкладишів приймального бункера, ізоляції нагрівального елемента плити та лакофарбового покриття, а також наявність ознак корозії окремих елементів конструкції й значних нашарувань асфальтового покриття.

Факт повернення Товару оформлено актом повернення, який підписано технічними спеціалістами ОСОБА_2 та Андрієм Телятником, а також представником ТОВ "ЕТС" Миколою Моргулем, уповноваженим на отримання асфальтоукладача на підставі довіреності № 02/04 від 03.04.2026.

Водночас підпис представника ТОВ "ШБУ-58" в зазначеному акті відсутній.

Крім того, акт містить рукописну відмітку про доставку асфальтоукладача на територію ТОВ "ЕТС" перевізником ПП "Транс-Авто-Д", засвідчену підписом водія Вовчка А.І. У цьому ж акті зафіксовано, що представник ТОВ "ШБУ-58" для участі в процедурі передання асфальтоукладача не з`явився.

З метою визначення обсягу та вартості робіт, необхідних для відновлення належного технічного стану асфальтоукладача VOLVO P4820D, а також вартості відсутніх комплектуючих, ТОВ "ЕТС" звернулося до ТОВ "ЕТС-КИЇВ", яке є авторизованою сервісною станцією з обслуговування та ремонту спеціалізованої техніки торговельної марки VOLVO на території України.

ТОВ "ЕТС-КИЇВ" надало ТОВ "ЕТС" такі комерційні пропозиції:

комерційну пропозицію № 26001420 від 09.04.2026 щодо відновлення технічного стану асфальтоукладача VOLVO P4820D, номер шасі VCEP482DT0H735076, загальною вартістю 3 189 514,67 грн з ПДВ;

комерційну пропозицію № 26001476 від 15.04.2026 щодо постачання набору інструментів та системи нівелювання Moba Big Ski 9 m 3xSonic Ski для асфальтоукладача VOLVO P4820D, номер шасі НОМЕР_1 , загальною вартістю 4 569 420,93 грн з ПДВ.

Як зазначає позивач, 16.04.2026 ТОВ "ЕТС" направило на адресу ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58" вимогу про відшкодування завданих збитків. Однак відповідач залишив зазначену вимогу без відповіді.

Надалі, 28.05.2026, ТОВ "ЕТС-КИЇВ" оформило рахунки-фактури на оплату відповідних робіт та комплектуючих, а саме: рахунок-фактуру № СТО-000876 на суму 3 189 514,67 грн та рахунок-фактуру № СТО-000875 на суму 4 569 420,93 грн.

Крім того, виконання відповідних робіт та постачання комплектуючих оформлено актами виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 28.05.2026, зокрема:

актом № РН-0001618 на суму 4 569 420,93 грн, у якому зазначено про виставлення рахунку № СТО-000875 від 28.05.2026;

актом № РН-0001619 на суму 3 189 514,67 грн, у якому зазначено про виставлення рахунку № СТО-000876 від 28.05.2026.

Таким чином, загальна вартість робіт з відновлення технічного стану асфальтоукладача VOLVO P4820D та постачання відсутніх комплектуючих, оформлена відповідними рахунками-фактурами й актами від 28.05.2026, становить 7 758 935,60 грн.

З огляду на викладені обставини, зокрема виявлену некомплектність та пошкодження повернутого асфальтоукладача, необхідність проведення ремонтно-відновлювальних робіт і придбання відсутніх комплектуючих, а також залишення відповідачем без задоволення вимоги про відшкодування завданих збитків, ТОВ "ЕТС" звернулося до суду з відповідним позовом про стягнення завданих збитків.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 статті 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із правових наслідків порушення зобов`язання є відшкодування збитків (пункт 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до усталеної судової практики, викладеної, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 920/85/18, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

При цьому за приписами частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною 1 статті 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як убачається з матеріалів справи, факт повернення відповідачем асфальтоукладача VOLVO P4820D на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 902/1234/25 підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.04.2026 № 0302/1 та актом повернення від 04.04.2026.

Факт перевезення зазначеного асфальтоукладача підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.04.2026 № 0302/1, відповідно до якої вантажовідправником зазначено ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58", вантажоодержувачем ТОВ "ЕТС", перевізником ТОВ "Агровектор ЮА", водієм ОСОБА_1 .

Водночас суд бере до уваги розбіжності в документах щодо особи перевізника, який здійснював доставку асфальтоукладача. Так, у зазначеній товарно-транспортній накладній перевізником вказано ТОВ "Агровектор ЮА", тоді як в акті повернення від 04.04.2026 міститься рукописна відмітка про доставку майна перевізником ПП "Транс-Авто-Д". При цьому в обох документах зазначено одного й того самого водія ОСОБА_1 .

Крім того, суд враховує, що акт повернення від 04.04.2026 підтверджує факт отримання позивачем від відповідача асфальтоукладача на виконання судового рішення, однак не містить підпису представника ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58" та не підтверджує погодження відповідачем відомостей, зазначених у ньому щодо комплектності й технічного стану майна.

Разом із тим матеріали справи не містять належних і допустимих доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення огляду асфальтоукладача, а також запрошення його уповноваженого представника для участі в такому огляді. За таких обставин суд критично оцінює доводи позивача про завчасне повідомлення керівництва та посадових осіб відповідача щодо необхідності забезпечення участі представників сторін у його прийманні-передачі, оскільки такі доводи не знайшли належного документального підтвердження в матеріалах справи.

Отже, огляд асфальтоукладача та фіксація обставин щодо його комплектності й технічного стану здійснювалися позивачем в односторонньому порядку, без участі представників відповідача та без надання останньому можливості висловити свої зауваження чи заперечення стосовно виявлених недоліків.

За таких обставин суд доходить висновку, що акт повернення від 04.04.2026 у частині відомостей про відсутність окремих складових комплектації та наявність пошкоджень відображає результати огляду, проведеного виключно представниками позивача, за відсутності участі відповідача та підтвердження ним зафіксованих обставин. Відтак такий акт сам по собі не може вважатися достатнім доказом на підтвердження фактичної комплектності та технічного стану асфальтоукладача саме на момент його повернення відповідачем, а наведені в ньому відомості підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Водночас суд бере до уваги, що відповідач у листі від 05.05.2026 № 05/05-2026-01, направленому на адресу позивача засобами поштового зв`язку, а також у відзиві на позовну заяву визнає факт відсутності системи нівелювання Moba Big Ski 9 m 3xSonic Ski та набору інструментів. Разом із тим відповідач зазначає, що не відмовлявся від повернення зазначених складових комплектації та неодноразово звертався до позивача з відповідними пропозиціями щодо їх повернення.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо його готовності прийняти зазначені складові комплектації, суд критично оцінює відповідь позивача від 05.05.2026, оскільки матеріали справи не містять доказів її направлення відповідачу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначена відповідь позивача датована тією самою датою, що й лист відповідача, який, за наявними матеріалами справи, був направлений засобами поштового зв`язку. За таких обставин, з огляду на об`єктивно необхідний час для поштового пересилання кореспонденції, виникають обґрунтовані сумніви щодо можливості отримання позивачем відповідного листа та надання на нього відповіді в межах одного календарного дня. При цьому матеріали справи не містять доказів отримання позивачем листа відповідача іншим способом, а також доказів надання позивачем будь-якої іншої відповіді на нього.

Отже, наведені обставини не дають підстав вважати доведеним твердження позивача про належне та своєчасне повідомлення відповідача про його готовність прийняти відсутні складові комплектації асфальтоукладача. Саме по собі складення відповіді на лист відповідача без підтвердження її направлення та отримання останнім не свідчить про доведення відповідної пропозиції до його відома та не підтверджує створення позивачем реальної можливості для повернення зазначеного майна.

На підтвердження вартості відновлення технічного стану асфальтоукладача та придбання відсутніх комплектуючих позивач надав комерційні пропозиції ТОВ "ЕТС-КИЇВ" від 09.04.2026 № 26001420 та від 15.04.2026 № 26001476 на загальну суму 7 758 935,60 грн, а також рахунки-фактури й акти виконаних робіт, списання запасних частин та експлуатації матеріалів від 28.05.2026 на відповідні суми.

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд виходить із того, що комерційні пропозиції самі по собі відображають запропоновану вартість ремонтних робіт і комплектуючих, однак не підтверджують ані фактичної необхідності виконання всього передбаченого ними обсягу робіт, ані обґрунтованості визначеної вартості відновлення майна.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 5.9 Договору сторони погодили обов`язок покупця повернути товар у тому самому стані, в якому він перебував на дату підписання акта приймання-передачі, за винятком природного зносу.

Отже, визначаючи розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, необхідно розмежовувати погіршення технічного стану майна, яке виникло внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань, та зміни, зумовлені природним зносом у процесі експлуатації асфальтоукладача. Відповідно, відшкодуванню можуть підлягати лише ті витрати, необхідність здійснення яких перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору, а не витрати, спрямовані на усунення наслідків звичайної експлуатації майна чи підтримання його належного технічного стану.

Водночас надані позивачем комерційні пропозиції не містять відомостей щодо врахування природного зносу асфальтоукладача під час визначення переліку необхідних ремонтних робіт, обсягу заміни деталей та їх вартості. Зокрема, з їх змісту неможливо встановити, яка саме частина запропонованих витрат обумовлена необхідністю усунення пошкоджень, що виникли в період перебування асфальтоукладача у користуванні відповідача, а яка пов`язана з природним зносом окремих вузлів, агрегатів та інших складових техніки в процесі її експлуатації.

Крім того, суд бере до уваги, що включення до вартості відновлювальних робіт послуг із фарбування асфальтоукладача в обсязі 64 годин вартістю 128 000,00 грн та його миття в обсязі 32 годин вартістю 64 000,00 грн саме по собі не підтверджує необхідності виконання таких робіт у заявленому обсязі внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Позивачем не надано належного обґрунтування того, що необхідність фарбування асфальтоукладача була зумовлена саме пошкодженням лакофарбового покриття, зафіксованим під час його повернення, а не загальним станом техніки внаслідок її експлуатації. Так само не наведено обставин, які б підтверджували необхідність миття асфальтоукладача саме в зазначеному обсязі та не доведено, що відповідні витрати були необхідними саме для усунення недоліків, на які посилається позивач, а не належали до звичайних витрат на обслуговування техніки.

Разом з тим, надані позивачем рахунки-фактури, акти виконаних робіт, документи щодо списання запасних частин та експлуатації матеріалів від 28.05.2026 підтверджують документальне оформлення відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЕТС-КИЇВ", однак самі по собі не є безумовним підтвердженням того, що всі зазначені в них роботи та використані комплектуючі були необхідними саме для усунення пошкоджень, за які відповідає відповідач.

Зокрема, зі змісту зазначених документів неможливо встановити, які конкретно роботи виконувалися з метою усунення кожного з пошкоджень, на які посилається позивач, яким чином визначався необхідний обсяг таких робіт, чи відповідали використані запасні частини характеру та ступеню виявлених пошкоджень, а також чи не включено до загальної вартості робіт заходи з технічного обслуговування, заміни зношених деталей або відновлення складових асфальтоукладача, необхідність яких могла бути зумовлена його звичайною експлуатацією.

При цьому суд враховує, що сам факт виконання ремонтних робіт та понесення позивачем відповідних витрат не звільняє його від обов`язку довести необхідність таких робіт, їх безпосередній зв`язок із пошкодженнями, за які відповідає відповідач, а також обґрунтованість заявленого до відшкодування розміру витрат.

Отже, за відсутності належного розмежування витрат, пов`язаних з усуненням пошкоджень, наявність яких встановлена під час повернення асфальтоукладача та які могли виникнути в період його перебування у користуванні відповідача, і витрат, зумовлених природним зносом або необхідністю проведення звичайного технічного обслуговування техніки, суд позбавлений можливості встановити, яка саме частина заявленої суми обумовлена необхідністю усунення відповідних пошкоджень, а яка пов`язана зі звичайною експлуатацією асфальтоукладача.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані позивачем докази не підтверджують належним чином ані необхідності виконання всього обсягу заявлених ремонтно-відновлювальних робіт та придбання відповідних комплектуючих, ані обґрунтованості їх вартості, ані наявності безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між відповідними витратами та станом асфальтоукладача на момент його повернення відповідачем.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами склад і розмір заявлених до стягнення збитків, а також обставини, які б давали підстави віднести всю вартість ремонтно-відновлювальних робіт та придбання комплектуючих саме до витрат, необхідність здійснення яких зумовлена станом повернутого відповідачем майна.

З огляду на викладене суд доходить висновку про недоведеність позивачем заявлених вимог про стягнення вартості ремонтно-відновлювальних робіт та придбання комплектуючих, у зв`язку з чим підстави для їх задоволення відсутні.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наведених вище мотивів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" у справі № 902/574/26 залишити за позивачем.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 02 листопада 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи