Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 545/1191/26
Провадження № 2/545/1528/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Коверди М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди водного об`єкту,-
в с т а н о в и в:
Представник позивача адвокат Дашко М.В. звернувся до суду із позовом до Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди водного об`єкту та повернення земельної ділянки водного об`єкту
Ухвалою Полтавського районного суду від 30 жовтня 2026 року прийнято відмову від частини позовних вимог про повернення водного (об`єкта) у справі за позовом Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди водного об`єкту та повернення земельної ділянки водного об`єкту. Закрито провадження у справі за позовом Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки водного об`єкту.
Відтак, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за договором оренди, а також стягнути судові витрати в повному розмірі, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
В обґрунтування зазначав, що між сторонами було укладено Договір оренди водного об`єкта (ставка) № 04-21/14 від 28.09.2011 строком на 10 років, термін дії якого закінчився 28.09.2021. Згідно з Додатковою угодою № 1 від 30.06.2020 розмір орендної плати був встановлений у сумі 1 005,17 грн на рік.
Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконувала обов`язки щодо своєчасного і повного внесення орендної плати, унаслідок чого за період з 2022 по 2025 рік утворилася заборгованість у розмірі 4 154,74 грн.
Вказував, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи-повідомлення (від 19.07.2024 та 20.06.2025) про закінчення строку дії договору, необхідність погашення боргу, повернення ставка та підписання акта прийому-передачі. Проте відповідач зазначені вимоги проігнорувала, а відповідно до п. 4.6 Договору орендна плата підлягає сплаті до дня фактичного повернення об`єкта.
Систематична несплата орендної плати та неповернення водного об`єкта органу місцевого самоврядування (як правонаступнику сільради) стали підставою для звернення до суду з вимогами про примусове стягнення 4 154,74 грн заборгованості.
У відзиві, заперечуючи проти позовних вимог Полтавської міської ради, відповідач ОСОБА_1 зазначає, що після закінчення основного 10-річного строку дії договору оренди ставка вона не мала наміру його продовжувати та повністю припинила користування майновою ділянкою, а з березня 2022 року вимушено перебуває в Королівстві Іспанія під статусом тимчасового захисту, що за ч. 6 ст. 762 ЦК України звільняє її від сплати орендної плати. Нарахована позивачем заборгованість за 20222025 роки ґрунтується на Додатковій угоді № 1 від 30.06.2020 про збільшення розміру плати, яку вона не підписувала, через що цей правочин є неукладеним.
Заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн є очевидно неспівмірними з ціною позову (4 154,74 грн) і підлягають відхиленню разом із вимогами про стягнення судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, зменшені позовні вимоги підтримав та просив стягнути судові витрати в заявленому розмірі.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, а також заперечувала проти стягнення з неї судових витрат, зокрема, у частині судового збору за позовну вимогу, від якої позивач відмовився внаслідок добровільного виконання після пред`явлення позову, оскільки вона про існування вимоги повернути водний об`єкт дізналася лише після подачі позову та відразу повернула його, відтак, її вина у невиконанні обов`язку відсутня. Також заперечувала проти стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн, так як вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи, та є неспівмірними з проведеною роботою та реальним обсягом наданих послуг адвокатом.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вивчивши доводи сторін та встановивши дійсні обставини справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно з договором оренди водного об`єкта (ставка) № 04_21/14 від 21.09.2011, укладеним між Полтавською районною державною адміністрацією в особі заступника голови райдержадміністрації Макаренка В.В. (орендодавець) та громадянкою ОСОБА_1 (орендар), передано останній в оренду в строкове платне володіння та користування ставок площею водного дзеркала 1,8057 га з метою риборозведення, вирощування і вилову риби, який розташований на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно з пунктом 3.1. вказаного договору цей договір укладається строком на 10 років.
Відповідно до розділу 4 Орендна плата, за оренду ставка орендар кожний рік протягом дії договору сплачує до обласного бюджету грошові кошти в розмірі 216,68 грн з розрахунку 120 гривень за кожен гектар водного дзеркала. Орендна плата вноситься щомісячно до 25 числа в сумі 18,05 грн. Орендна плата справляється також у випадку, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує ставок за умовами договору. У разі визнання договору оренди недійсним перерахована орендарем орендна плата за фактичний строк оренди ставка йому не повертається. Орендар не звільняється від орендної плати за користування ставком.
З пункту 8.1.6. в розділі 8. Обов`язки орендаря вбачається, що орендар зобов`язується своєчасно вносити плату.
Договір підписаний сторонами в особі орендодавця заступника голови Полтавської райдержадміністрації ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_1 власноручними підписами, що не заперечується сторонами (а.с. 27-зворот а.с. 28).
Передача водного об`єкта підтверджується актом прийому-передачі водного об`єкта (ставка) площею водного дзеркала 1,8057 га в оренду громадянці ОСОБА_1 для риборозведення, вирощування і вилову риби, що розташований на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 30).
Згідно з додатковою угодою №1 від 30 червня 2020 року до договору оренди водного об`єкта (ставка) від 28.09.2011 № 04.21/11, укладеною між Полтавською обласною державною адміністрацією та фізичною особою ОСОБА_1 , розмір орендної плати за користування водним об`єктом площею водного дзеркала 1,8057 га становить 1005,17 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку площею 3,1920 га з розташованим на ній водним об`єктом площею водного дзеркала 1,8057 га, розташованої за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, становить 10% від нормативної грошової оцінки за 1 га ріллі по Полтавській області, встановленої станом на перше січня року, у якому сплачується орендна плата. У 2020 році орендар сплачує орендну плату в сумі 9700,49 грн.
З пункту 20 додаткової угоди вбачається, що додаткова угода має пріоритет у застосуванні над положеннями договору оренди водного об`єкта (ставка) від 28.09.2011 №04.21/11. Умови договору залишаються чинними лише в тій частині, в якій вони не суперечать даній додатковій угоді. При цьому умови цієї додаткової угоди не впливають на строк договору. Вказана додаткова угода підписана сторонами підписами із зазначенням реквізитів сторін, також угода містить додаток №1 у вигляді розрахунку розміру орендної плати за користування водним об`єктом згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236 на 2020 рік (зворот а.с. 30-а.с. 32).
Рішенням позачергової другої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 29.01.2021 року реорганізовано юридичну особу Чорноглазівську сільську раду шляхом приєднання до Полтавської міської ради.
Згідно з листом Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру від 19.07.2024 року №01-04-01.2-14/1847, ОСОБА_1 повідомлено про те, що строк, на який укладений договір оренди водного об`єкта (ставка) №04-21/14 від 28.09.2011 року, закінчився. Зазначено, що відповідно до п.4.6 Договору у випадку закінчення дії Договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі (повернення) водного об`єкта орендодавцю. Також повідомлено про умови погашення заборгованості.
Також листом Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру від 20.06.2025 року №01-04-01.2-14/1441 повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно з п.3.1 Договору термін дії Договору №04-21/11 закінчився 28.09.2021 року. Запропоновано у відповідності до умов договору погасити існуючу заборгованість, повернути водний об`єкт (ставок) та підписати Акт прийому-передачі.
Відповідно до проведеного розрахунку заборгованості, за період з 2022 року по 2025 рік заборгованість по орендній платі ОСОБА_1 відповідно до Додаткової угоди №1 до договору оренди водного об`єкта (ставка) №04-21/14 від 28.09.2011 року становить 4 154,74 грн.
Відповідач ОСОБА_1 після пред`явлення позову повернула водний об`єкт (ставок) площею водного дзеркала 1,8057 га розташованої за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується актом прийому-передачі водного об`єкта (ставка) від 28.07.2026.
Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Кошти від оренди земельних ділянок та водних об`єктів, надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки.
Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з частиною другою статті 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
У силу частини третьої статті 51 ВК України водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 51 ВК України за користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом.
Таким чином, передбаченому в договорі праву орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати кореспондується закріплений в законі обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом.
При цьому телеологічне (цільове) тлумачення приписів частини чотирнадцятої статті 51 ВК України дає підстави для висновку, що законодавець при здійсненні правового регулювання означених правовідносин, застосувавши вказану зобов`язальну норму, виокремив наведений обов`язок орендаря, чим підкреслив значимість його належного виконання такою стороною договору, що в свою чергу свідчить про пріоритетність мети укладання таких правочинів, пов`язаної із додатковими надходженнями коштів до бюджету.
Частиною другою статті 14 Закону України "Про аквакультуру" визначено, що рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до ЗК України, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.
В частині третій статті 14 Закону України "Про аквакультуру" врегульовано, що об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Тож, підсумовуючи вищенаведене, слід дійти наступних висновків.
Так, як вбачається з укладеного договору про оренду водного об`єкта (ставку) орендодавець, підписавши вказаний договір, погодилася з усіма істотними умовами договору, а саме з розміром орендної плати, строками їх внесення, умовами продовження та закінчення договору оренди, випадками не користування водним об`єктом і тому подібне, відтак, доводи про те, що відповідач не користувалася водним об`єктом після спливу 10-річного строку, не звільняє її від сплати орендної плати, відповідно до умов договору оренди.
Закінчення строку дії основного договору оренди не припиняє автоматично обов`язку зі сплати орендної плати, якщо об`єкт оренди не було повернуто орендодавцю у встановленому законом та договором порядку. Відповідно до п. 4.6 Договору та ст. 795 ЦК України, доказів повернення водного об`єкта за Актом прийому-передачі відповідачем не надано. Сам по собі виїзд орендаря чи припинення фактичного використання майна без повернення його орендодавцю не є підставою для припинення нарахування орендної плати.
Також судом не можуть бути прийняті доводи щодо недійсності додаткової угоди з підстав заперечення відповідачем її підписання та підробкою її підпису, оскільки ОСОБА_1 з позовом про визнання вказаної угоди недійсною не зверталася, доказів, які б свідчили про підробку її підписів, суду не надала. Звідси, суд зазначені аргументи відхиляє як необґрунтовані та такі, що не підтверджені достовірними, допустимими та належними доказами.
Зазначена угода зареєстрована та виконувалася сторонами; презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) відповідачем не спростована, а клопотань про призначення судово-почеркознавчої експертизи у встановленому ЦПК України порядку не заявлялося.
Також суд відхиляє посилання відповідача на ч. 6 ст. 762 ЦК України з огляду на те, що ця норма передбачає звільнення від плати через наявність обставин, які повністю виключають можливість користування майном з вини орендодавця або внаслідок об`єктивних непереборних перешкод самого майна (руйнування, непридатність). Вимушена евакуація відповідача до Королівства Іспанія є її особистою обставиною, яка не позбавляла її можливості делегування повноважень представникові для передачі майна або повернення водного об`єкта у визначений законом спосіб.
Суд не приймає доводи відповідача з приводу добровільного виконання повернення ставка і необізнаності до подання позову про такий обов`язок, оскільки орендарю достеменно було відомо про обов`язок повернути водний об`єкт орендодавцеві після закінчення строку оренди, про що свідчить пункт 8.1.9. договору оренди від 28.09.2011, підписаного ОСОБА_1 .
Відтак, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 4154,74 грн.
Що стосується розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 6656 грн.
При подачі позовної заяви позивачем заявлено 2 позовні вимоги, а саме: 1)стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру заборгованості з орендної плати за договором оренди водного об`єкта (ставка) від 28.09.2011 № 04.21/14 в розмірі 4154,74 грн; 2)зобов`язання фізичної особи ОСОБА_1 повернути Полтавській міській раді в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру водний об`єкт (ставок) відповідно до договору оренди від 28.09.2011 № 04.21/14.
29.07.2026 на адресу суду надійшла від позивача заява про відмову від позовних вимог у частині зобов`язання відповідача повернути водний об`єкт (ставок) відповідно до договору оренди від 28.09.2011 № 04.21/14, оскільки ОСОБА_1 після пред`явлення позову добровільно виконала зазначену вимогу.
Так, частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову відшкодовуються останнім на користь позивача.
За таких обставин слід дійти висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі.
Що стосується стягнення судових витрат за правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, а також, беручи до уваги заперечення відповідача та заяви про застосування співмірності судових витрат, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265, 279 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру ( ЄДРПОУ 25165593, місце знаходження: вул. Соборності, 36, м. Полтава) заборгованість з орендної плати за договором оренди водного об`єкта (ставка) від 28.09.2011 № 04.21/14 в розмірі 4154,74 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Полтавської міської ради в особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру ( ЄДРПОУ 25165593, місце знаходження: вул. Соборності, 36, м. Полтава) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6656 грн та витрати за правничу допомогу у розмірі 3000 грн, що разом становить 9656 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк
Судове рішення № 141142487, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/1191/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: