Рішення № 141140132, 02.11.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/654/2026

Справа № 679/410/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №546717-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надала позичальнику грошові кошти у розмірі 11000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом, комісію у порядку та на умовах визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 11000 грн, шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 . Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 25390,40 грн, з яких: 10810 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 9080,40 грн - сума прострочених платежів по процентах; 5500 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 в розмірі 25390,40 грн, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Ощадбанк».

20.04.2026 на виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 06.04.2026 в частині витребування доказів, від АТ «Ощадбанк» надійшла запитувана інформація.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відзив на позов не подав, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.07.2025 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №546717-КС-001 про надання кредиту. 16.05.2025 відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №546717-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 10.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №546717-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Так, зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-3814» на номер телефону НОМЕР_2 , який він зазначив у своїй анкеті клієнта в особистому кабінеті, який ним введено (відправлено) і таким чином підписано договір.

Відповідно до п.2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Згідно умов договору, строк, на який надається кредит: 16 тижнів, до 30.10.2025 (п.п.2.3, 2.8 договору). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.4 договору). Комісія за видачу кредиту - 2200 грн. (п.2.5 договору).

Згідно п.3.1 договору, договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що для укладання договору позичальником вперше, в порядку встановленому Правилами та цим договором, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми Заявки вручну. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою сайту кредитодавця (Заявкою) та які необхідні для укладення договору та реєстрації позичальника в ІКС кредитодавця. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Відповідно до п.3.2.6 договору, у разі прийняття позитивного рішення кредитодавцем на надання кредиту, позичальник зазначає реквізити електронного платіжного засобу позичальника, з використанням якого він бажає отримати на рахунок кредит. Для зручності позичальника після введення реквізитів електронного платіжного засобу номер електронного платіжного засобу зберігається в особистому кабінеті позичальника у форматі * *** **** **** ХХХХ . В подальшому позичальник може здійснювати платежі за цим договором та отримувати додаткові кошти за договором без повторного введення повних реквізитів доданих електроних платіжних засобів. При подачі заявки на отримання другого та наступних кредитів позичальник обирає електронний платіжний засіб, з використанням якого позичальник бажає отримати кредит із переліку тих, що додані до його особистого кабінету або може змінити раніше введені реквізити електронних платіжних засобів на інші. Позичальник зобов`язаний вказати реквізити електронного платіжного засобу, що належать особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за цим договором. У разі, якщо позичальник надав для перерахування суми кредиту реквізити електронного платіжного засобу, що належать третій особі, позичальник підтверджує передачу майнових прав на отримання грошових коштів такій третій особі. До того ж, решта прав та обов`язків за цим договором залишаються за позичальником. Така третя особа не є вигодонабувачем за цим договором. Вигоду за кредитним договором набуває виключно позичальник. Після введення реквізитів електронного платіжного засобу здійснюється етап проходження верифікації позичальника в один із способів, визначених в п.3.4 цього договору.

Пунктом 3.2.12 договору передбачено, що після підписання договору на умовах, зазначених в п.3.2.1 - 3.2.11 цього договору кредитодавець здійснює надання кредиту в порядку, зазначеному в цьому договорі.

Згідно п.4.1 договору, кредитодавець зобов`язаний протягом 3-х робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит у сумі вказаній в п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Також відповідач погодив загальні умови кредитування, підписавши 10.07.2025 Паспорт споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником) одноразовим ідентифікатором «UA-5665», що був надісланий йому на номер телефону НОМЕР_2 .

Підписання Паспорта споживчого кредиту та укладення договору про надання кредиту підтверджується візуальною формою послідовності дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» на сайті https://my.tpozyka.com.

В анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 10.03.2026 зазначено найменування позичальника - ОСОБА_1 , адреса його місця реєстрації та проживання, а також номер банківської картки для перерахунку коштів позичальнику в розмірі 11000 грн: № НОМЕР_1 та фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_2 .

З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції e6c39dbb-5d76-11f0-b90f-000c29d57ed2_1, ТОВ «ПрофітГід» від імені платника ТОВ «Бізнес Позика» 10.07.2025 здійснило успішний переказ грошових коштів в сумі 11000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_4 емітентом якої є OSCHAD BANK, призначення переказу: перерахунок коштів ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_5 , згідно кредитного договору №546717-КС-001 від 10.07.2025.

Згідно інформації АТ «Ощадбанк» №40/1211/53166/2026/ПТ від 14.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , відкрито банківський рахунок ( НОМЕР_6 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 . З виписки по рахунку вбачається, що 10.07.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у сумі 11000 грн, що відповідає сумі кредиту, отриманій відповідачем згідно умов договору №546717-КС-001 від 10.07.2025.

З наведеного також вбачається, що реквізити електронного платіжного засобу, вказані відповідачем у договорі про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 співпадають з реквізитами банківської карти, що була відкрита на ім`я відповідача ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» і на яку 10.07.2025 зараховано кошти в сумі 11000 грн.

Отже, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом у гривні від 24.02.2026, довідки про стан заборгованості від 24.02.2026, складених позивачем, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 станом на 11.03.2026 становить 25390,40 грн, з яких: 10810 грн - заборгованість за кредитом; 9080,40 грн - заборгованість за відсотками; 5500 грн - заборгованість за відсотками за ст.625 ЦК України. При цьому, після 30.10.2025 (термін дії кредитного договору - строк кредитування) розмір заборгованості за відсотками не збільшувався, тобто позивач не здійснював нарахування відсотків після спливу строку кредитування. З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість за кредитним договором, зокрема: 24.07.2025 сплатив 2790 грн., 07.08.2025 - 2790. Вказані суми враховані при проведення розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

У силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Оскільки договір про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 підписано відповідачем за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора, тому його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт укладення в електронній формі договору про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст.1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, взятих на себе зобов`язань не виконав, не повернув кредитні кошти, проценти за користування ними та не сплатив інші платежі у визначений строк та розмірах, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не заперечував факт укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутність його вини у порушенні зобов`язань, не спростував підстави позову.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України, нарахованої за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025, суд зазначає наступне.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 нараховано відсотки відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5500 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Разом з тим, положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З досліджених судом доказів встановлено, що відсотки за ст.625 ЦК України за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідача ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором, слід звільнити від обов`язку сплати відсотків за ст.625 ЦК України за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 у розмірі 5500 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 у загальному розмірі 19890,40 грн, з яких: 10810 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9080,40 грн - заборгованість за відсотками. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково на 78,34% (19890,40 х 100% / 25390,40), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2085,72 грн. (2662,40 грн. х 78,34% / 100%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205, 207, 512, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №546717-КС-001 від 10.07.2025 у розмірі 19890,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2085,72 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Сопронюк