Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 594/1480/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Окулянко У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в особі представника Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс»), в особі представника Романенка М.Е., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №114056 від 25.06.2024 у розмірі 16 740, 80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - становить 3740,80 грн., заборгованість за комісіями становить 1000,00 грн, заборгованість за пенею становить 8000 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 25.06.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №114056, в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. ТОВ «ФК «Авіра Груп» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув та проценти за користування коштами не сплатив. 23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №23122024, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №114056 у розмірі 16 740, 80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - становить 3740,80 грн., заборгованість за комісіями становить 1000, 00 грн, заборгованість за пенею становить 8000 грн.
Станом на дату звернення до суду, відповідач не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому просив стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №114056 у розмірі 16 740, 80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - становить 3740, 80 грн., заборгованість за комісіями становить 1000, 00 грн, заборгованість за пенею становить 8000 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 14 вересня 2026 року через систему «Електронний суд».
З доданих до позовної заяви матеріалів - опису до вкладення, відправлення №050568588747 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачу 28 серпня 2026 року за місцем реєстрації.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, ухвала суду про відкриття провадження, направлені відповідачу за місцем реєстрації повернулись до суду без вручення з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідача про надходження позову та відкриття провадження у справі, та узгоджується з висновками ВС, викладеними у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідача, такий про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлявся 22 жовтня 2026 року через офіційний веб - сайт суду.
На момент розгляду справи судом відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 червня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №114056 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом KL1904, за умовами якого позивач надає ОСОБА_1 фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4 000,00 грн.; строк кредиту 90 днів, тобто до 22.09.2024. Строк дії договору 90 днів. (п. 1.1, 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п. 1.4. договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.
Відповідно до п.1.5. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Згідно п.1.6. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.
Відповідно до 1.7. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua.
Згідно п.3.5. Денна процентна ставка за договором становить 1,50 % від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. (109,8 % (проценти за користування кредитом з розрахунку 1,22 % за кожен день) + 25 % комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору)/90 днів.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 4 000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №114056 від 25.06.2024 є графік платежів, яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом KL1940.
ТОВ «ФК «Авіра Груп» 25.06.2024 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , № транзакції: 41931-52475-06494, що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» № A648562B184112CLY114056T1266632 від 25.06.2024, згідно якої ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 4000 грн.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «Авіра Груп» клієнт ОСОБА_1 ідентифікована в ІТС, акцепт оферти позичальником для укладення договору №114056, електронний підпис KL1940, номер картки НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора 25.06.2024 14:34:06.
23.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (Первісний кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимоги від «23» грудня 2024 року до договору факторингу №23122024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Факт відступлення боргу підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору факторингу боржників, відповідно до якого передано борг ОСОБА_1 за кредитним договором №114056 в сумі 16 740, 80 грн, з яких заборгованість за основним боргом 4000 грн, заборгованість за відсотками 3740,80 грн, заборгованість за комісіями 1000 грн, заборгованість по пені 8000,00 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст.ст. 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 25.06.2024 було укладено договір №114056 про надання фінансового кредиту ТОВ «ФК «Авіра Груп» 25.06.2024 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» №A648562B184112CLY114056T1266632 від 25.06.2024, № транзакції: 41931-52475-06494, та довідкою ТОВ «ФК «Авіра Груп» про ідентифікацію.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.
Таким чином, позивач на праві кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та процентів за його користування від позичальника за договором №114056 про надання фінансового кредиту.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи фінанс» за фінансовим договором №114056 від 25.06.2024 становить 16 740,80 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 3740,80 грн.; заборгованість за комісіями становить 1000 грн, заборгованість за пенею становить 8000 грн.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом, крім випадків встановлених цим Кодексом і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості за тілом кредиту або ж її відсутності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь позивача заборгованості за тілом кредиту на суму 4000,00 грн., заборгованість за відсотками на суму 3740, 80 грн.
Вирішуючи питання стягнення комісії, суд виходить із такого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз умов кредитного договору №114056 свідчить про те, що комісія за надання, обслуговування і повернення кредиту, встановлена договором, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки, надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення кредитного договору №114056 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання, обслуговування і повернення кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 1000,00 грн.
Суд також не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача пені в сумі 8000,00 грн з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування пені за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказані суми в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягають списанню позивачем, як новим кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.
Зважаючи на те, що за договором факторингу №23122024 від 23.12.2024 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи фінанс», що підтверджується договором факторингу, додатками до нього та платіжним дорученням, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість, яка, складає 7 740, 80 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 та заборгованості за відсотками в сумі 3740, 80 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 6000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково: 7740, 80 грн х 100 % : 16 740, 80 грн = 46,23%, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1230,82 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, будинок 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, рахунок НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за кредитним договором №114056 від 25.06.2024 в розмірі 7740 (сім тисяч сімсот сорок) грн 80 коп, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 3740,80 грн заборгованість за нарахованими відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1230 (одна тисяча двісті тридцять) грн 82 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 3000, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуюча:
Судове рішення № 141139799, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 594/1480/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: