Вирок № 141139758, 02.11.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2741/23

Провадження №1-кп/944/420/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2023 року за № 12023141350000315, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бугульма Республіки Татарстан, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, не працює, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_4 24 лютого 2023 року, о 23 годині 21 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Львівській у смт Шкло Яворівського району Львівської області, біля перехрестя із провулком Новим у напрямку до м. Новояворівська Яворівського району Львівської області, порушив вимоги Розділу 2 п. 2.3 (б, д), Розділу 12 пп. 12.3 Правил дорожнього руху, які виразилися в тому, що він під час керування транспортним засобом був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки у вигляді пішохода, який знаходився на проїзні частині дороги у частково вертикальному положенні із велосипедом та якого водій об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_8 , який від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у реанімаційному відділенні КНП «Новояворівська лікарні імені Юрія Липи».

Своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, обвинувачений ОСОБА_4 не визнав та надав суду такі показання.

24 лютого 2023 року його знайомий попросив забрати його знайому жінку та завезти в смт Шкло Яворівського району Львівської області. Його пасажирка сиділа на передньому сидінні, його не відволікала, вони не спілкувалися, вона дивилася в свій мобільний телефон, лише одного разу він запитав її куди їхати. Після дорожньо-транспортної пригоди вона вийшла з автомобіля та пішла. Вони не знайомі. Після дорожньо-транспортної пригоди він шукав її, однак йому сказали знайомі, що вона закордоном. Їхав в межах населеного пункту. Погода в цей день була дощова. На ділянці дороги, де трапилась ДТП, асфальт був свіжо (нещодавно) покладений, дорожнє покриття було темним, дорога пряма, але хвиляста (горби). Коли він наближався до місця дорожньо-транспортної пригоди, дощ зменшився. Автомобіль, який їхав на зустріч (під час дорожньо-транспортної пригоди), мав яскраве світло фар, яке, на його думку не відповідало вимогам законодавства. Попереду себе він побачив людину, яка махала йому ліхтариком в напрямку дороги. В цей час він відволікся на ліхтарик, а з іншого боку яскраво світило світло фар іншого автомобіля. Через це потерпілого він не бачив, лише відчув удар з боку переднього бампера. В цей час він зрозумів, що відбулося зіткнення, однак не розумів з чим чи з ким саме. Він зупинився, здав праворуч на узбіччя, потім заднім ходом виїхав на середину дороги, увімкнув аварійку, фари, щоб позначити місце дорожньо-транспортної пригоди, викликав швидку медичну допомогу. Коли з узбіччя повертав на проїзну частину, відкрив ліве вікно, висунув голову і тоді побачив, що зіткнення відбулося саме з людиною. Не пам`ятає, в якому одязі той був. На одязі потерпілого чи велосипеді він не бачив світловідбивних елементів. Потерпілий лежав посередині дороги, на роздільній смузі, біля нього хтось був, не знає хто. Він не підходив до потерпілого, був на відстані кількох метрів, чекав лікарів і поліцію. Допомоги потерпілому не надавав, надавали інші люди, які були біля нього. На місці дорожньо-транспортної пригоди поліція провела всі заміри. Потім його завезли в лікарню, де його обстежили на стан алкогольного сп`яніння. В лікарні він запитував, як потерпілий. Щодо слідчого експерименту, він вказав, що на той час у зв`язку із ДТП був в шоковому стані, також хотів повернути автомобіль, тому підписав протокол без жодних зауважень. Під час слідчого експерименту погода була схожа до тієї, що була в день дорожньо-транспортної пригоди. Яскравість фар автомобіля, який використовувався під час слідчого експерименту, була слабшою, ніж та, що була в автомобіля, який їхав йому на зустріч під час дорожньо-транспортної пригоди. Зустрічне авто сліпило його так, що він не бачив нічого, крім узбіччя своєї смуги, попереду майже нічого не бачив. Коли світло фар зустрічного автомобіль почало його сліпити, він забрав ногу із педалі газу, зменшення швидкості автомобіля не відчув, можливо трохи, не пам`ятає. Перед самим перехрестям не було пагорбів, дорога була підвищена, він спускався. Вуличне освітлення було увімкнено, біля магазину світилося, чи саме перехрестя освітлювалося, не пам`ятає. Напередодні ДТП загалом почував себе нормально. Перебував у стані певного хвилювання через те, що в той день була річниця початку повномасштабної війни, також перед тим відвіз додому знайомих, які перебували в стані алкогольного сп`яніння, це його роздратувало, хотів скоріше потрапити додому. Коли побачив людину, яка махала ліхтариком, забрав ногу з педалі газу, почав зменшувати швидкість руху автомобіля, але не гальмував. Він не змінював траєкторію руху автомобіля, їхав практично по середині своєї смуги руху. Швидкість руху автомобіля була близько 60 км/год. Коли забрав ногу із педалі газу, швидкість зменшилася незначно. Коли порівнявся з людино, яка махала ліхтариком, подивився в його бік, подумав, що це хтось в стані алкогольного сп`яніння (це тривало 1-2 секунди). А коли знову повернув голову в напрямку руху, відчув зіткнення. Вважає, що він об`єктивно не міг побачити пішохода, оскільки йому в очі світило світло фар зустрічного автомобіля, свідок махав ліхтариком, асфальт був мокрий, тому все це в сукупності призвело до зіткнення із потерпілим. Через наведені фактори він не зміг зреагувати на появу пішохода та відповідно зменшити швидкість чи об`їхати його. Наступного дня він пішов до лікарні, поцікавитися в якому стані потерпілий. У лікарні він побачив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дітей потерпілого, сказав, що це він наїхав (збив) їхнього батька, запропонував допомогу, зокрема, придбати необхідні ліки, але вони сказали, що нічого не потрібно. На наступний день він знову пішов до лікарні, де вже безпосередньо в лікаря запитав, що потрібно, йому дали список необхідних ліків та матеріалів, він усе прибав та заніс у лікарню, сума на яку придбав ліки була незначною, приблизно 1000,00 грн. На виході з лікарні побачив потерпілих, сказав, що придбав ліки та щоб за необхідності зверталися до нього за допомогою. Наступного дня слідчий йому повідомив, що потерпілий помер у лікарні. Наступного дня він оформив документи у страховій компанії, що потерпілі могли отримати відшкодування. Після цього він мав зустріч з потерпілими щоб узгодити умови і суму відшкодування. Він запропонував потерпілим 2000 Євро компенсації, однак вони відмовилися, сказали, що цього мало. Потерпіла сказала, що її адвокат назвав суму відшкодування його адвокату ( ОСОБА_11 ). Адвокат йому повідомив, що потерпілі хочуть 10000 Євро, однак таких грошей в нього немає. Шкода потерпілим залишилася не відшкодована. Стверджував, що просив вибачення у потерпілих. Зазначив, що шкодує, що так сталося, про загибель батька потерпілих. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі, а також просив не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки автомобіль потрібен йому для роботи і для особистих справ, зокрема, пов`язаних із станом здоров`я його дружити та інших родичів (поїздки в медичні заклади, для придбання ліків тощо).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала такі показання.

Про подію їй стало відомо одразу, коли батька забрала швидка медична допомога, їй повідомив свідок ОСОБА_12 і вона відразу прийшла на місце події. Дорога була волога, дощу не було в той момент, ділянка дороги освітлювалася ліхтарями. Вона була присутня під час слідчого експерименту, спілкувалася з ОСОБА_12 та його дружиною. Зі слів очевидців вона знає, що обвинувачений перевищив швидкість руху автомобілем в межах населеного пункту. Після зіткнення ОСОБА_4 не викликав швидку медичну допомогу, йому це сказав зробити ОСОБА_12 . Також ОСОБА_4 , коли вийшов з автомобіля, почав розглядати пошкодження автомобіля, а не намагався допомогти потерпілому. Коли ОСОБА_4 підійшов до потерпілого, то сказав, що так йому і треба. Вона вважає, що обвинувачений зовсім не шкодує про свій вчинок. Обвинувачений не цікавився станом батька в лікарні. Перед смертю батька в лікарні вони з обвинуваченим мали зустріч в присутності адвокатів. Під час зустрічі він говорив лише про себе, однак замовчував про шкоду, яка була заподіяна їм та батьку. Жодних пропозицій щодо компенсації шкоди з боку обвинуваченого не було. Вона та брат не називали жодних сум для відшкодування. Її адвокат не повідомляв її щодо переговорів про суму відшкодування з адвокатом ОСОБА_4 . Стверджує, що обвинувачений не висловив жодних співчуттів щодо втрати батька, не вибачився, не пропонував відшкодування. Натомість, після одного із судових засідань, зухвало сказав, що будемо тривалий час їздити в судові засідання. Просить призначити обвинуваченому реальну міру покарання з позбавленням права керування транспортними засобам строком на три роки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав такі показання.

Не пам`ятає точної дати, коли відбувалися події, можливо це було 24 лютого 2023 року, в АДРЕСА_3 , біля магазину, де він здійснює підприємницьку діяльність. В цей час близько 23:00 год він закривав двері магазину. ОСОБА_13 їхав на велосипеді по бічній дорозі, провулок Новий, виїжджав на проїжджу частину дороги вулиці Львівської. Вони привіталися, він запитав в нього куди той їде, але не зрозумів що ОСОБА_8 відповів. Далі ОСОБА_8 виїхав на проїжджу частину дороги і впав з велосипеда. Він бачив це, оскільки перебував на відстані приблизно 30 метрів від місця падіння потерпілого. Також він почув, що з двох сторін їдуть автомобілі, тому вирішив йти до ОСОБА_8 та допомогти йому піднятися. Коли йшов, то бачив, що потерпілий намагається встати, опираючись на велосипед, але повністю не піднявся. Зважаючи на те, що автомобілі наближалися, він увімкнув ліхтарик на телефоні та почав махати в бік лівої смуги руху, щоб попередити водія. На проїжджу частину дороги він не виходив, щоб не потрапити під авто, оскільки не чув гальмування автомобіля, що він зменшував швидкість, а стояв біля проїжджої частини дороги. Знає, що на цій ділянці дороги автомобілі їздять швидко. Моменту зіткнення автомобіля з потерпілим він не бачив, оскільки закрив очі, а коли відкрив, то побачив, що автомобіль марки «Ланос» наїхав на ОСОБА_14 , його відкинуло до осьової лінії, приблизно на 12-15 метрів, майже на зустрічну смугу, перед автомобілем марки «Мерседес», який рухався по іншій смузі руху. Водій автомобіля марки «Мерседес» встиг зупинитися, об`їхав його і поїхав далі. Після удару ОСОБА_14 був живий, він говорив з ним. Також він сказав водію «Ланоса» викликати швидку допомогу, не знає, чи той викликав. Коли водій «Ланоса» вийшов з автомобіля, він спершу почав оглядати пошкодження свого бампера. Також з автомобіля вийшла пасажирка (жінка) і пішла в невідомому напрямку. Потім приїхала швидка медична допомога і поліція. Також свідок вказав, що дорога на цій ділянці освітлюється, світять вуличні ліхтарі, дощ був не сильний, дрібний (моросіло), дорога рівна, горбів перед місцем дорожньо-транспортної пригоди немає. На момент зіткнення ОСОБА_8 перебував на середині перехрестя, на осьовій лінії. Не знає, чи він перебував в стані алкогольного сп`яніння. На його думку, автомобіль «Ланос» їхав зі швидкістю близько 70-75 км/год. Який режим світла фар (ближній чи дальній) був в автомобілі «Мерседес» він не знає, не роздивився. Автомобіль «Ланос» гальмував, можливо лише безпосередньо перед зіткненням. Автомобіль зупинився майже на місці удару, потерпілого відкинуло.

Потерпілий ОСОБА_15 в судове засідання не прибув, однак подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Також в заяві зазначив, що у нього наявні претензії до обвинуваченого ОСОБА_4 (майнова та моральна шкода), яку обвинувачений йому не відшкодував і яку він має намір стягнути у визначеному законом порядку після ухвалення судом вироку. Щодо покарання, вважає справедливим призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах справедливого строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, без звільнення від відбування покарання, а також позбавити права керування транспортними засобами на 3 роки.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, його вина повністю підтверджується описаними вище показаннями свідка, потерпілої, а також сукупністю інших доказів, зібраних в даному кримінальному провадженні та безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію 25 лютого 2025 року кримінального провадження № 12023141350000315 за фактом наїзду ОСОБА_4 на пішохода ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 лютого 2023 року, схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицею до протоколу огляду місця події від 25 лютого 2023 року;

- постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 26 лютого 2023 року;

- протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 26 лютого 2023 року;

- DVD-R диском із відеозаписом факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 лютого 2023 року в смт Шкло Яворівського району Львівської області;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15 березня 2023 року, схемою до протоколу слідчого експерименту, флеш-картою із відеозаписом слідчого експерименту;

- постановою про призначення судово-медичної експертизи трупа від 28 лютого 2023 року та висновком експерта № 37/2023 від 28 березня 2023 року за результатами судово-медичної експертизи трупа від 28 лютого 2023 року;

- постановою про призначення комплексно судової відео-технічної та авто-технічної експертизи від 28 лютого 2023 року та висновком експерта № КСЕ-19/114-23/3909 від 17 березня 2023 року, відповідно до якого за допомогою робочої станції експерта та спеціального програмного забезпечення проведено розкадровку відеофайлу «ВІДЕО ДТП 24.02.23», із якого вбачаються обставини та механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з даних відеофайлу «ВІДЕО ДТП 24.02.23», швидкість руху автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», номерний знак НОМЕР_2 , становить в межах 53-61 км/год;

- постановою про призначення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу від 28 лютого 2023 року та висновком експерта № СЕ-19/114-23/3908-ІТ від 17 березня 2023 року, відповідно до якого: на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбаченні конструкцією; на момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією; на момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться в технічно несправному стані, по причині пошкодження розсіювача лівої блок-фари; пошкодження та руйнування, які призвели до технічно несправного стану системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля утворились під час ДТП внаслідок дії на вказану систему автомобіля значних одномоментних ударних навантажень. Питання про можливість водієм виявити несправності системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля перед виїздом та під час експлуатації автомобіля втрачає технічний зміст;

- постановою про призначення комплексної судової відео-технічної та транспортно-трасологічної експертизи від 15 березня 2023 року та висновком експерта № КСЕ-19/114-23/5155 від 30 березня 2023 року, відповідно до якого встановлено, що під час огляду наданого на дослідження автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було виявлено характерні технічні пошкодження його передньої лівої частини (ліва блок-фара, передній бампер та ін.). Аналіз форми, локалізації виявлених пошкоджень дає підстави вважати, що вони могли утворитись внаслідок контакту з тілом пішохода. Наїзд автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 на пішохода ОСОБА_16 відбувся на проїзній частині дороги на ділянці, що передує кінцевому розташуванню автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , (див. схему до протоколу огляду місця ДТП, умовне позначення № 1). В даній дорожній ситуації при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 повинен був керуватись технічними вимогами п. п. 12.2, 12.3, 12.4 та 12.9.б) чинних Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, в даній дорожній ситуації у водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 була технічна можливість попередити (уникнути) настання даної дорожньо-транспортної пригоди, наїзду на пішохода, ця можливість для нього обумовлювалася дотриманням технічних вимог п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху та для чого у вказаного водія не було завад технічного характеру. Порівнюючи фактичні дії водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в умовах місця події, з необхідними його діями в умовах розвитку даної дорожньої ситуації, експерт дійшов до висновку, що в даній дорожній ситуації у діях водія ОСОБА_4 не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.2. чинних Правил дорожнього руху та вбачається невідповідність технічним вимогам п.п. 12.3., 12.4. та 12.9.б). чинних Правил дорожнього руху. Факт суперечності дій вказаного водія технічним вимогам п. 12.3. чинних Правил дорожнього руху знаходиться з технічної точки зору у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП. З технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стала суперечність дій водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 технічним вимогам п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху;

- описаними вище показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 .

Відповідно до вимог ст. ст. 85, 86, 87 Кримінального процесуального кодексу України суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та встановлення його винуватості.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії правильно кваліфіковані ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_8 .

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_4 про відсутність його вини, оскільки до ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_8 , призвело те, що він об`єктивно не міг побачити пішохода, оскільки йому в очі світило світло фар зустрічного автомобіля, свідок ОСОБА_12 махав ліхтариком, асфальт був мокрий, тому все це в сукупності призвело до зіткнення із потерпілим, суд зазначає таке.

Дані обставини не спростовують факту порушення вказаних в обвинувальному акті вимог Правил дорожнього руху самим ОСОБА_4 , а також дані твердження спростовуються описаними вище доказами, дослідженими судом, зокрема такими.

Відеозаписом, який міститься DVD-R диску, отриманому згідно з постановою та протоколом слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 26 лютого 2023 року, на якому зафіксований факт зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, факт наїзду автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , на ОСОБА_8 . На цьому відеозаписі видно, що ОСОБА_8 був одягнений у верхній одяг (куртку) світлого кольору, ділянка дороги, на якій відбулась ДТП, була освітлена ліхтарем вуличного освітлення, перед зіткнення відсутні ознаки зменшення ОСОБА_4 швидкості руху керованого ним автомобіля, а також, що автомобіль, який рухався по зустрічній смузі руху, наблизився до автомобіля ОСОБА_4 вже практично в момент зіткнення останнього із ОСОБА_8 .

Відображені на відеозаписі обставини підтверджуються і описаними вище показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який, зокрема, також ствердив, що не чув гальмування автомобіля, що наближався до ОСОБА_8 , який перебував на середині перехрестя, на осьовій лінії, а також, що дорога на цій ділянці освітлюється, світять вуличні ліхтарі, дощ був не сильний, дрібний (моросіло), дорога рівна, горбів перед місцем дорожньо-транспортної пригоди немає. Суд зауважує, що показання даного свідка є особливо цінними, оскільки він був безпосереднім очевидцем події, описаної в обвинувальному акті та розповів в судовому засіданні як саме розгорталась сама дорожньо-транспортна пригода.

Висновком експерта № КСЕ-19/114-23/3909 від 17 березня 2023 року за результатами проведення комплексної судової відео-технічної та авто-технічної експертизи, відповідно до якого швидкість руху автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», номерний знак НОМЕР_2 , становила в межах 53-61 км/год, що, на думку суду дозволяло водієві ОСОБА_4 у разі виявлення на проїжджій частині дороги ОСОБА_8 з метою уникнення зіткнення зменшити швидкість руху та/або вжити заходів для об`їзду останнього.

Висновком експерта № СЕ-19/114-23/3908-ІТ від 17 березня 2023 року, складеним за результатами проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, відповідно до якого на момент огляду гальмівна система, система рульового управління та система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, передбаченні конструкцією, що свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась не через технічний стан автомобіля, яким керував ОСОБА_4 .

Висновком експерта № КСЕ-19/114-23/5155 від 30 березня 2023 року, складеним за результатами проведення комплексної судової відео-технічної та транспортно-трасологічної експертизи, відповідно до якого з технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, в даній дорожній ситуації у водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 була технічна можливість попередити (уникнути) настання даної дорожньо-транспортної пригоди, наїзду на пішохода, ця можливість для нього обумовлювалася дотриманням технічних вимог п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху та для чого у вказаного водія не було завад технічного характеру. У діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність технічним вимогам п. п. 12.3, 12.4 та 12.9.б чинних Правил дорожнього руху. Факт суперечності дій вказаного водія технічним вимогам п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху знаходиться з технічної точки зору у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП. З технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стала суперечність дій водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 технічним вимогам п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху. Отже в даному висновку експерт надав чіткі висновки про те, що у ОСОБА_4 була технічна можливість попередити (уникнути) настання даної дорожньо-транспортної пригоди (наїзду на пішохода), яка обумовлювалася дотриманням технічних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, для чого не було завад технічного характеру, і причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стала суперечність дій водія ОСОБА_4 технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Судом не встановлено передбачених законом підстав, які б свідчили про недопустимість висновку експерта № КСЕ-19/114-23/5155 від 30 березня 2023 року як доказу у кримінальному провадженні. Натомість судом встановлено, що висновок експерта здійснений на підставі доказів, зібраних в межах досудового розслідування, із законних джерел та законним способом отриманих, зокрема, експертом надано відповіді на поставлені в постанові слідчого запитання, його висновок є чітким та зрозумілим, сформований на підставі матеріалів кримінального провадження.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 15 березня 2023 року, схемою до протоколу слідчого експерименту, флеш-картою із відеозаписом слідчого експерименту, з яких вбачається відтворення подій дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 лютого 2023 року, за участю ОСОБА_4 і його захисника адвоката ОСОБА_11 , які підписали протокол без зауважень.

Зі свого боку обвинувачений чи його захисник також не надали суду жодних вмотивованих пояснень та доказів, які б ставили під сумнів зазначені вище висновки комплексної судової відео-технічної та транспортно-трасологічної експертизи від 30 березня 2023 року, взагалі не навели жодних доводів щодо неповноти чи недостовірності зазначених висновків експертів, а також не подавали клопотань про призначення додаткової, повторної чи іншої експертизи з цих питань, виклику експертів для їх допиту в судовому засіданні тощо.

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення наводиться порушення ОСОБА_4 вимоги Розділу 2 п. 2.3 (б, д), Розділу 12 пп. 12.3 Правил дорожнього руху.

Так, відповідно до п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Пунктом п. 1.10 ПДР визначено поняття «небезпека для руху», «перешкода для руху». Так, небезпека для руху зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Перешкода для руху нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Крім того, загальновідомим фактом є те, що дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів, так і в силу людських помилок, необережності, необачності і порушення правил дорожнього руху, у зв`язку з чим на всіх учасників дорожнього руху покладається обов`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як, наприклад, обмеження швидкості або заборони проїзду, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньою обстановкою, що склалася.

Водій юридично зобов`язаний постійно бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (п. 2.3 ПДР України) та в разі виникнення небезпеки для руху чи перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.3 ПДР України).

Закон не передбачає модифікації цих обов`язків або звільнення від них залежно від причин виникнення небезпеки чи перешкоди для руху, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.

З огляду на вказане, визначальним фактором для визначення відповідальності водія за наслідки ДТП є об`єктивна можливість виявити небезпеку і технічна можливість уникнути спричинення цих наслідків.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2020 року у справі № 278/1306/17.

Також згідно з ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище, суд критично оцінює та відхиляє твердження обвинуваченого про те, що саме через погодні умови, дощ, асфальтне покриття було мокре та темне, його засліпило світло фар зустрічного автомобіля, від дорожньої обстановки його відволік свідок ОСОБА_12 , який подавав попереджувальний сигнал ліхтариком, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вони є логічними і послідовними не містять протиріч і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, вони узгоджуються між собою та із показами самого обвинуваченого про фактичні обставини справи, відтворюють реальну картину подій, що передувала та в подальшому мала місце за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась за обставин, вказаних в обвинувальному акті.

Також суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність відшкодування шкоди потерпілим та наявність претензій матеріального та морального характеру з їх боку, невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду не встановлено факту щирого каяття обвинуваченого, хоч дана обставина вказана в обвинувальному акті як така, що пом`якшує покарання.

Так, основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлювався про те, що щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова від 09 жовтня 2018 року у справі № 756/4830/17-к).

Проте в ході судового розгляду ОСОБА_4 свою вину у вчиненому не визнавав, порушення вимог Правил дорожнього руху, які інкримінувалися йому органом досудового розслідування та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, він заперечував, тому наведені обставини не можуть свідчити про його щире каяття, а навпаки вказують на те, що він належних висновків для себе не зробив та не розкаявся у вчиненому.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 372/3937/23.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 не відшкодував потерпілим шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, судом також не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, оскільки підстав для незастосування додаткового покарання судом не встановлено, з огляду на наслідки, що настали у результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, його подальшу поведінку.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 75 Кримінального кодексу України та звільнення його відбування покарання з випробуванням, зважаючи на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 Кримінального кодексу України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Однак під час судового розгляду, на переконання суду, не встановлено такої сукупності обставин, що пом`якшують покарання та/чи істотно знижують фактичний ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 діяння.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також згідно з досудовою доповіддю, складеною органом з питань пробації, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк.

Водночас, суд враховує також, що в ході судового розгляду ОСОБА_4 категорично не визнавав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, відсутні будь-які обставини, які пом`якшують його покарання, дії обвинуваченого спричинили смерть особи (батька потерпілих ОСОБА_8 ), не відшкодував шкоду і не примирився із потерпілими, обмежившись лише разовою пропозицією матеріального відшкодування одразу після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, проте надалі не вживав жодних дієвих заходів для примирення та відшкодування шкоди потерпілим, як в матеріальному виразі, так і в інший спосіб, хоч досудове розслідування і судовий розгляд тривали сукупно понад три з половиною роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі слід обчислювати з приведення цього вироку до виконання.

Крім того, постановою слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 02 березня 2023 року визнано речовими доказами: балонову куртку білого кольору із синіми вставками по боках, спортивні штани сірого кольору, взуття (галош) лівий.

Відповідно до письмової розписки потерпілого ОСОБА_15 описані вище речові докази передані йому на зберігання.

Також постановою слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 25 лютого 2023 року визнано речовим доказом велосипед, який належав ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року накладено арешт на речовий доказ велосипед.

Також постановою слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 25 лютого 2023 року визнано речовим доказом автомобіль марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року накладено арешт на речовий доказ автомобіль марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 09.10.2019 є ОСОБА_17 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю). Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що слід скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2024 року.

Речові докази: велосипед повернути ОСОБА_15 , балонову куртку білого кольору із синіми вставками по боках, спортивні штани сірого кольору, взуття (галош) лівий залишити ОСОБА_15 , автомобіль марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути законному володільцю ОСОБА_17 .

Також у кримінальному провадженні здійснено процесуальні витрати на залучення експертів в загальному розмірі 7551,20 грн, що підтверджується відповідними довідками Львівського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, із ОСОБА_18 слід стягнути процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 7551,20 грн.

Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження до обвинуваченого застосовано не було.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не пред`явлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 366-371, 373, 374, 381, 382 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 статті 286 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 3 (три) місяці, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Строк відбування ОСОБА_4 покарання обчислювати з дня приведення цього вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 7551 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року на речовий доказ автомобіль марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 09.10.2019 є ОСОБА_17 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року на речовий доказ велосипед, який належав ОСОБА_8 .

Речовий доказ автомобіль марки «ЗАЗ DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 09.10.2019 є ОСОБА_17 повернути законному володільцю ОСОБА_17 .

Речовий доказ велосипед, який належав ОСОБА_8 повернути законному володільцю ОСОБА_15 .

Речові докази: балонову куртку білого кольору із синіми вставками по боках, спортивні штани сірого кольору, взуття (галош) лівий залишити законному володільцю ОСОБА_15 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1