Рішення № 141139624, 22.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18887/25

Номер провадження2/205/5146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Луганського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2026 до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищевказана позовна заява на підставі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 для розгляду за підсудністю.

Позивач, Луганський обласний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 неправомірно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 14 331 грн 18 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач 23.07.2025 набула статусу безробітної та з 24.07.2025 отримувала допомогу по безробіттю. Водночас, за результатами інформаційного обміну з Державною прикордонною службою України встановлено, що 24.07.2025 відповідач перетнула державний кордон України не повідомивши про це центр зайнятості у встановленому законом порядку.

За результатами розслідування страхового випадку складено акт від 01.10.2025 № 39, на підставі якого позивач дійшов висновку про порушення відповідачем обов`язків зареєстрованої безробітної, зокрема, щодо своєчасного повідомлення про виїзд за межі України.

Посилаючись на положення статей 34, 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статей 44, 45 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку № 446, позивач зазначає, що неповідомлення про перетин державного кордону є підставою для припинення реєстрації безробітної особи та стягнення сум матеріального забезпечення, отриманих за наявності обставин, що впливають на умови їх виплати.

Наказом директора Луганського обласного центру зайнятості від 02.10.2025 N? 437 взято на облік дебіторську заборгованість, яка рахується за ОСОБА_1 як неправомірно виплачене матеріальне забезпечення по безробіттю за період з 24.07.2025 по 22.09.2025 в сумі 14331 грн 18 коп.

02.10.2025 Відповідачу на електронну пошту було надіслано повідомлення щодо повернення неправомірно отриманих коштів та запропоновано добровільно повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю протягом 30 календарних днів, проте Відповідач в добровільному порядку на теперішній час кошти не повернула.

У зв`язку з неповерненням зазначеної суми у добровільному порядку, позивач змушений звертатися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. У поданій позовній заяві просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення, або про розгляд справи у її відсутність, а також відзиву на позов не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.10.2026 було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до такого висновку.

Судом установлено, що 10.07.2025 ОСОБА_1 надано статус безробітного на підставі ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується персональною карткою №120825071000003.

На підставі п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», центром зайнятості здійснений обмін інформацією, за результатами інформаційного обміну в ЄІАС з Державною прикордонною службою України надійшли відомості про осіб, які перетнули державний кордон станом на 02.10.2025, внаслідок чого було встановлено, що ОСОБА_1 24.07.2025 перетнула державний кордон України.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2024 N? 23492/439/620 та постановою правління Пенсійного фонду України від 10.09.2024 N? 27-1, Луганським обласним центром зайнятості здійснено розслідування страхового випадку щодо застрахованої особи за фактом перетину ОСОБА_1 державного кордону України та неповідомлення цього факту фахівцю центру зайнятості під час перебування на обліку як безробітної.

За наслідками розслідування складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 01.10.2025 N? 39.

Розслідуванням страхового випадку застрахованої особи підтверджено факт, що Відповідач під час перебування на обліку як безробітна в службі зайнятості перетнула кордон 24.07.2025 через пункт перетину кордону «Староказаче», про що не повідомила кар?єрного радника.

Встановлений факт перетину безробітною державного кордону та неповідомлення кар?єрного радника про такий перетин впливає на умови отримання послуг служби зайнятості та виплати матеріального забезпечення з безробіття.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 35 Закону N? 1533 у разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України така особа зобов?язана повідомити про це територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому особа зареєстрована як безробітна.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону N? 5067 зареєстровані безробітні зобов?язані протягом трьох робочих днів інформувати кар?єрного радника про виїзд за межі України.

Відповідно до абз. 6 п. 29 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 30.03.2023 N? 446, у разі виїзду за кордон зареєстрований безробітний зобов?язаний не пізніше ніж за три робочі дні до дня перетину кордону повідомити кар?єрного радника та/або спеціалізованого кар?єрного радника будь-якими засобами електронної комунікації (зокрема засобами Порталу «Дія», а у разі технічної реалізації - з використанням мобільного застосунку Порталу «Дія») про виїзд за межі України. Це відображається у персональній картці такої особи.

У разі перебування за кордоном понад строк, визначений Законом України «Про зайнятість населення», така особа повинна подати до центру зайнятості заяву про припинення реєстрації як безробітного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону N? 1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з довідкою Луганського обласного центру зайнятості за період з 24 липня 2025 року по 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 виплачено допомогу у сумі 14331,18 грн.

У зв`язку з встановленим фактом та з метою досудового врегулювання спору, відповідачу було надіслано повідомлення від 02.10.2026, відповідно до якого відповідачу запропоновано перерахувати протягом 30 календарних днів заборгованість у сумі 14331,18 грн на рахунок Луганського обласного центру зайнятості.

За встановлених фактичних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Безробіттям відповідно до положення ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" є соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю є одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Вимогами ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», визначений перелік осіб які відносяться до зайнятого населення, в якій вказано, що особи які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством належать до зайнятої категорії населення.

В порушення ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідач не надав відомості про обставини, що впливали на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання особою своїх обов`язків та зловживання ними підлягає стягненню з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Механізм надання Адміністрацією Державної прикордонної служби України виконавчій дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відомостей стосовно осіб, які в період одержання допомоги по безробіттю перетинали державний кордон України або перебували за межами України, визначений Порядком надання відомостей стосовно внутрішньо переміщених осіб щодо їх виїзду за кордон, на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та осіб, які в період одержання допомоги по безробіттю перетинали державний кордон України або перебували за межами України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 600 «Про затвердження Порядку надання відомостей стосовно внутрішньо переміщених осіб щодо їх виїзду за кордон, на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та осіб, які в період одержання допомоги по безробіттю перетинали державний кордон України або перебували за межами України» (далі - Порядок № 600).

Відповідно до п. 2 Порядку № 600 адміністрація Держприкордонслужби на запити Фонду та/або Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України надає відомості, що містяться в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» (далі - база даних осіб) інформаційно-комунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» Держприкордонслужби.

Відомості з бази даних осіб надаються з використанням відповідних файлів інформаційного обміну інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (далі - система «Аркан»).

Іншого порядку надання інформації з відповідної бази даних Державної прикордонної служби України стосовно осіб, які в період одержання допомоги по безробіттю перетинали державний кордон України або перебували за межами України на запити Державного центру зайнятості як виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття законодавством не визначено, що підтверджується листом - відповіддю Державної прикордонної служби України від 11.04.2025 № 19/30121-25-Вих на запит Донецького обласного центру зайнятості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 334 «Деякі питання реєстрації, перереєстрації, припинення реєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану» визначені особливості обслуговування громадян Державною службою зайнятості у період дії воєнного стану в Україні, а саме напрацьований алгоритм взаємодії фахівців та клієнтів центру зайнятості: особисто, під час відвідування центру зайнятості; через єдиний державний вебпортал електронних послуг Дія та його мобільну версію; за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку (через електронну пошту).

Всупереч вищезазначеним нормам чинного законодавства України, Відповідачем жодним засобом зв`язку не було попереджено фахівця центру зайнятості про намір виїзду за межі України, та під час проведених консультацій з працевлаштування (телефонним дзвінком), не повідомлено про перебування за кордоном.

Відповідно до ч.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, Відповідач отримала допомогу по безробіттю за період, за який не мав права на її отримання, з 24.07.2025 по 16.09.2025 (останній день отримання допомоги по безробіттю) і відповідно, ці кошти повинна повернути.

Згідно з п. 33 розділу VIII Прикінцевих положень Закону 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів (редакція від 07.05.2022).

Відповідно до п. 52 розділу XI Закону 5067-УІ реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначених частиною першою статті 45 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону 5067-УІ відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Проте, своїми обов`язками Відповідач знехтував, що є законною підставою для стягнення суми незаконно отриманої ним допомоги по безробіттю.

У зв`язку з підтвердженням факту знаходження Відповідача за межами України понад 30 календарних днів під час перебування на обліку як безробітного, відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» наказом Луганського обласного центру зайнятості № 39 від 01.10.2025 прийнято рішення про повернення сум незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 з 24.07.2025 по 16.09.2025 в сумі 14331 грн 18 коп.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, може скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Чого при розгляді цієї цивільної справи здійснено не було.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що позовні вимоги задовольнити.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганського обласного центру зайнятості безпідставно набуту допомогу по безробіттю за період з 24.07.2025 по 22.09.2025 у розмірі 14331 (чотирнадцять тисяч триста тридцять одна) грн 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганського обласного центру зайнятості витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Луганський обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03490878, місцезнаходження за адресою: Луганська область, м.Сіверськодонецьк, вул.Гагаріна, 116;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Денис ГРОНА