Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 455/1784/26
Провадження № 2/455/1100/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретар судового засідання Бобельська Н.М.,
учасники справи - не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія» СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія» СМАРТ ПЕЙ» (далі позивач, новий кредитор) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 ( далі відповідачка, позичальниця) про стягнення заборгованості за заявою №1001028526901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 02.05.2018 року (далі договір банківського рахунку, кредитний договір) та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.05.2018 року відповідач та Акціонерне товариство « Перший Український міжнародний банк» (далі кредитор, банк) уклали кредитний договір. Кредитор свої обов`язки виконав надав кредит. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором, не виконував, що стало підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому кредитор відступив право вимоги за кредитним договором позивачу.
22 вересня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд не визнавав явка сторін обов`язковою.
Судове засідання, призначене на 14.10.2026 року, суд відклав на 03.11.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином і який не проінформував суд про причини неявки. Відзиву не подав.
В судове засідання, призначене на 03.11.2026 рік, сторони не з`явилися.
Позивач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд. В заяві від 18.09.2026 просив розглядати справи за відсутності свого представника.
Відповідач судову повістку отримав 21.10.2026 року. Суд також повідомляв відповідача про судове засідання СМС повідомленням. Електронне сповіщення відповідач отримав 14.10.2026 року.
Суд вжив передбачені процесуальним законом заходи для забезпечення права учасників справи бути повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та брати особисту участь в судових засіданнях.
Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
02 травня 2018 року відповідач відповідно до заяви №1001028526901 приєднався до договору банківського рахунку/кредитного договору шляхом підписання цієї заяви, відповідно до умов якого банк зобов`язався відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та надати кредитну картку НОМЕР_2 з кредитним лімітом 23900,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних, комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,55 % в місяць ( по 609,45 грн щомісяця згідно графіку платежів) , разова комісія 300 грн. Строк кредитування 24 місяці.
02.05.2018 року кредитор надав відповідачу суму кредитного ліміту в розмірі 23900 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №TR.28426113.673478.8810.
У виписці з особового рахунку за договором банківського рахунку за період з 02.05.2018 року до 25.06.2026 року містяться дані про кредитування рахунку, про здійснені операції відповідача, нараховані та погашені суми.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором банківського рахунку станом на 25.06.2026 рік заборгованість відповідача перед кредитором становила: 44049,58 грн, з яких: 18448,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14631,33 грн - заборгованість за відсотками та 10969,80 гривень заборгованість за комісією. Відповідач погасив 5 451, 55 кредиту, 1299,27 грн процентів за користування кредитним лімітом та 3656,70 грн комісії. Кредитор нараховував проценти за процентною ставкою 0,01 %. Проценти за користування кредитом нараховані з 02.05.2018 року до 01.10.2020 року.
26.06.2026 року кредитор та позивач уклали договір факторингу № 1 відповідно до якого кредитор відступив на користь позивача право вимоги за кредитним договором, що підтверджується копіями договору факторингу № 1 від 26.06.2026 року, платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026, витягу з реєстру боржників №3 до договору факторингу №1 від 26.06.2026 року.
Кредитор зареєстрований як юридична особа та є фінансовою установою, що підтверджується копією витягу із Державного реєстру фінансових установ.
Із встановлених обставин вбачається, що спір стосується заборгованості за договором банківського рахунку з можливістю його кредитування, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Отже, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі договору банківського рахунку, які врегульовано ст. 1066, 1069 ЦК України.
Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитора виник обов`язок кредитування рахунку відповідача, а у відповідача - обов`язок оплачувати послуги банку, що виникли в результаті використання платіжної картки згідно тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору банківських послуг відповідач отримав кредитування рахунку в розмірі 23900 грн, що підтверджується копіями виписки про рух коштів по особовому рахунку з 02.05.2018 року по 25.06.2026 рік та платіжної інструкції №TR.28426113.673478.8810.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.
У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.
Суд не погоджується з розрахунком заборгованості за кредитним договором в частині нарахування та стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У пункті 4 кредитного договору визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,55 %. В кредитному договорі відсутня детальна інформація про те, що включає в себе обслуговування кредитної заборгованості.
Позивач у позовній заяві ніяк не прокоментував нараховану суму комісії.
Питання правомірності нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості при укладені кредитного договору з позивачем з подібними умовами ( п.4 кредитних договорів) було предметом розгляду Верховного Суду ( постанова по справі №752/4008/20, провадження № 61-11866св21, від 25.01.2023 року. Вердикт Верховного Суду чіткий: «положення пункту 4 кредитного договору, укладеного 18 березня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними».
А тому суд, керуючись ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновок Верховного Суду ( постанова по справі №752/4008/20, провадження № 61-11866св21, від 25.01.2023 року) про нікчемність положень кредитних договорів, укладених фізичними особами з АТ «ПУМБ», які передбачають обов`язок позичальника сплачувати банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості, після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування».
Таким чином умови кредитного договору, які передбачають необхідність щомісячної сплати позичальником фіксованої комісії за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за цією комісією в розмірі 10969,80 грн за кредитним договором.
Висновок Верховного Суду про нікчемність положень п. 4 типового кредитного договору кредитора не міг бути невідомий позивачу на дату пред`явлення цього позову, який придбав права вимоги за кредитними договорами банку. Суд враховує, що позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг, який спеціалізується на фінансуванні під відступлення права грошових вимог і придбаваючи право вимоги за кредитними договорами кредитора мав би з`ясувати реальність розміру придбаної вимоги. Але не зробив цього.
Відповідно до абз. 2 ч.5 ст. 215 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц зазначено, що нікчемність умов кредитного договору про сплату комісії зумовлює необхідність перерахунку складових кредитної заборгованості, а внесені позичальником платежі, безпідставно зараховані банком на погашення такої комісії, підлягають врахуванню в рахунок погашення загальної заборгованості.
З огляду на встановлені у справі обставини, враховуючи нікчемність положення п. 4 кредитного договору, суд вважає за необхідне зарахувати сплачену відповідачем комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3656,70 грн. за кредитним договором в рахунок сплати заборгованості за тілом по цьому кредиту, і на цю суму зменшити розмір заборгованості по тілу кредиту: 18448,45 грн. ( заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором, розрахована кредитором) 3656,70 ( погашення комісії за кредитним договором) = 14791,75 грн ( сума заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору ).
Крім того позивач заявив до стягнення 14631,33 грн процентів за користування кредитом відповідно до розрахунку, складеного кредитором.
Згідно розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом проценти нараховані включно до 01.10.2020 року, хоча згідно п. 3 кредитного договору строк кредитування становив 24 місяці, тобто до 02.05.2020 року, а тому кредитор не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування, тобто після 02.05.2020 року.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила правовий висновок щодо нарахування процентів поза межами строку кредитування, зазначивши, що після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту нараховуються не проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України, а проценти як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання згідно зі статтею 625 ЦК України.
У договорі банківського рахунку не визначено, що після закінчення строку кредитування, ці проценти сплачуються саме як міра відповідальності відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Не передбачено й окремої ставки процентів як відповідальності за невиконання остаточного обов`язку повернути кредит. Тому наведені положення договору не дають підстав вважати, що сторони чітко та недвозначно погодили продовження нарахування процентів після 02.05.2020 року як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Відповідно право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом установленого сторонами строку кредитування, тобто після 02.05.2020 року.
Тому нараховані відсотки з 02.05.2020 року до 01.10.2020 року в розмірі 7073,91 грн 0,30 грн+0,31 грн+0,31грн+7072,99 грн) не підлягають стягненню як такі що нараховані поза межами строку кредитування. Крім того, взагалі не зрозуміла формула нарахування відсотків з 01.09.2020 року до 01.10.2020 року в розмірі 7072,99 грн. А тому заборгованість за процентами за користування кредитом становить 14631,33 грн - 7073,91грн=7557,42 грн.
Отже, право вимоги за кредитним договором, яке набув позивач, складає 22349,17 грн, з яких: 14791,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7557,42 грн - заборгованість за відсотками.
Враховуючи, наведені розрахунки, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 22349,17 грн, з яких: 14791,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7557,42 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
При зверненні до суду позивач сплатив 2 662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.09.2026 року.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 22349,17 грн., що складає 50,74 % від заявленого розміру (22349,17 грн./44049,58 грн Х 100%), а тому судовий у пропорційному розмірі: 1350,90 грн потрібно покласти на відповідача.
Крім цього, представник позивача просив суд стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача подав копії таких документів:
- договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026 року, укладеного між адвокатом Рудзей Ю.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ»;
- акта надання послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 16.09.2026
Копії цих документів не містять підтвердження, що правова допомога адвоката Рудзея Ю.В. у цій справі надавалась в межах виконання договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026 року, оскільки не містять ані найменшого натяку на надання правничої допомогу саме щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 у цій справі за договором банківського рахунку/кредитного договору. А тому у стягненні витрат на правничу допомогу слід відмовити за недоведеністю, що відповідає висновку Верховного Суду по справі № 640/583/20 ( постанова від 28 липня 2023 року) у подібних правовідносинах.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» заборгованість за заявою №1001028526901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 02.05.2018 року у розмірі 22349 гривень 17 копійок (двадцять дві тисячі триста сорок дев`ять гривень 17 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» судові витрати, що становлять 1350 гривень 90 копійок (одну тисячу триста п`ятдесят гривень 90 копійок) судового збору.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "СМАРТ ПЕЙ" у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 3 листопада 2026 року.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 43696954, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_3 UAH.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Суддя С.М. Івасенко
Судове рішення № 141139621, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 455/1784/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: