Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 298/438/26
Провадження № 2/455/863/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1 ( в режимі ВКЗ)
представниць Органу опіки та піклування Ставненської сільської ради - Рейпаші Л.М. та ОСОБА_2
прокурора прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Старосельської Т.С.
психолога ОСОБА_3 ,
неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки і піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за участі прокурора про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
22.04.2026 ОСОБА_1 (далі батько, позивач) звернувся з позовною заявою до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, в якій просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_5 (далі мати, відповідачка) щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та залишити проживати неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що з 2014 до 2026 року відповідачка не проживає разом зі ним та донькою, не виконує материнські обов`язки по вихованню дитини. З моменту народження і по цей час він сам займається вихованням, доглядом, навчанням, утриманням дитини. Відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не проявляє інтересу до життя і здоров`я доньки. Відповідачка не вживає жодних заходів для налагодження контактів з донькою, не сплачує присуджених до стягнення аліментів на її утримання. Просив звернути увагу, що є єдиною рідною людиною доньки і у разі його мобілізації, ОСОБА_6 позбавиться права на сім`ю та виховання в сімейному оточенні, оскільки її відправлять в дитячий будинок сімейного типу чи у прийомну сім`ю.
08.07.2026 року суд прийняв до провадження справу та постановив слухати справу в порядку загального позовного провадження.
11.08.2026 року Орган опіки та піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі Орган опіки та піклування) , на виконання вимог ч.5 ст. 19 СК України, надав висновок про доцільність позбавлення відповідачку батьківських прав від 29.07.2026 року.
Суд з`ясував, що представниця Органу опіки та піклування ОСОБА_7 не є родичкою позивача.
18.08.2026 року суд на виконання ст. 45, 56 ЦПК України (в редакції Закону від 05.08.2026 року) залучив прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ( далі прокурор).
28.10.2026 року прокурор надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
17.09.2026 року за клопотанням прокурора витребував від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби інформацію про перетин відповідачкою державного кордону. 21.09.2026 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби виконав вимогу суду та надав витребувану інформацію.
25.09.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.10.2026 року, за заявою позивача від 03.09.2026 року протокольною ухвалою постановив розглядати справу в межах позовних вимог про позбавлення відповідачки батьківських прав, без розгляду вимоги про залишення проживати доньку з ним як помилково сформовану.
Судове засідання, призначене на 13.10.2026 року, суд відклав на 28.10.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідачки, повідомленої належним чином і яка не проінформувала суд про причини неявки. Відзиву відповідачка не подавала.
У встановлені судом дату та час розгляду справи по суті з`явився позивач ( в режимі ВКЗ), представниці Органу опіки та піклування, психолог, Олександра Рейпаші та прокурор. Суд викликав відповідачку до суду шляхом розміщення оголошень про виклик на сайті суду. Інших засобів зв`язку з відповідачкою встановити не вдалося. Представниця Органу опіки та піклування Рейпаші Л.М. пояснила, що намагалася зв`язатися з відповідачкою через соціальні мережі та її сестру - ОСОБА_8 , однак безрезультатно.
Враховуючи, що позивач не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Позивач позов підтримав, просив задовільнити. Повідомив, що є здоровим, має належні умови для забезпечення виховання та розвитку доньки. Донька є сенсом його життя. Через дії відповідачки змушений був через суд встановлювати своє батьківство. Поведінка відповідачки вже була причиною негативних наслідків для дитини не міг зареєструвати її місце проживання, бо не вдавалося отримати згоду відповідачки. Відповідачка аліментів не сплачує, знає, що мала іншу сім`ю та дітей, однак і тими дітьми не опікується. Вже звертався до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, суд відмовив, однак попередив відповідачку про необхідність змінити свою поведінку. Вважає, що задоволення позову буде в інтересах доньки, забезпечить її право на сімейне виховання.
Представниці Органу опіки та піклування позов підтримали. Повідомили, що батько сам з дитинства займається вихованням, розвитком та забезпеченням доньки. ОСОБА_6 не перебувала та не перебуває на обліку як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, оскільки позивач належним чином забезпечує доньку всім необхідних для нормального розвитку та підготовки до дорослого життя. Батько з донькою мають теплі та доброзичливі стосунки, зараз ОСОБА_6 вчиться в Боринському училищі, то батько завжди проводжає її на автобус. За судовим рішенням від 2023 року відповідачку було попереджена про зміну свого ставлення до дитини, однак жодного разу не зверталася до Органу опіки та піклування за допомогою в налагоджені зв`язку з дитиною. Підтвердили, що саме байдуже ставлення до дитини довгий час не давало позивачу можливості здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 . Лише коли дівчинці виповнилося 14 років на підставі рішення Органу опіки та піклування вдалося зареєструвати її місце проживання з батьком. Повідомили, що допомагали позивачу оформити соціальну допомогу на дитину, оскільки мати не сплачувала і не сплачує аліменти. Звернули увагу, що крім батька, дитина нікого не має.
Прокурор позов підтримала. Оскільки надані позивачем докази, позиція Органу опіки та піклування, факт того, що відповідачка не скористалася можливістю змінити своє ставлення до виховання дитини, надане їй Великоберезнянським районним судом Закарпатської області у справі №298/518/23, підтримка дитиною позову батька свідчать про повну відсутність матері в житті дитини з 2,5 років, а тому позбавлення відповідачки батьківських прав буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Заслухавши пояснення позивача та представниць Органу опіки та піклування, позицію прокурора, з`ясувавши думку дитини, дослідивши письмові докази, здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.08.2014 року, виданого повторно, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.7).
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24.04.2014 року по справі №298/371/14-ц позивача визнано батьком малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вирішено зазначити в свідоцтві про народження дитини в графі прізвище дитини « ОСОБА_10 » та у графі батько « ОСОБА_1 » ( а.с. 10-11).
Цим рішенням встановлено, що позивач та відповідачка проживали разом без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_9 . Батько дитини доглядає дитину та утримує її.
Зареєстрованим місцем проживання позивача з 23.04.1992 року є АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 26.03.2026 року ( а.с. 9).
Виконавчий комітет Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 18.12.2025 року надав дозвіл позивачу на реєстрацію місця проживання його неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією рішення Виконавчого комітету Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №273 від 18.12.2025 року (а.с.30) .
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_6 з 17.03.2026 року є АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 26.03.2026 року ( а.с. 8).
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області по справі №455/518/23 від 04.10.2023 року позивачу відмовлено у задоволені позову про позбавлення відповідачки батьківських прав та задоволено позов в частині стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 ( а.с. 12-20).
Це рішення надрало законної сили 06.11.2023 року.
Суд попередив відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 (абз. 2 знизу, арк. 8 рішення суду).
Цим рішенням встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 проживає з батьком, стосунки в сім`ї дружні, не має інших родичів, які можуть допомагати виховувати дочку. Позивач має позитивні характеристики, сам виховує доньку. ОСОБА_6 повідомила, що не пам`ятає матір, бо була ще маленькою, коли та її покинула, більше її не бачила, зустрічатись з нею не хоче. Мати ні разу їй не подзвонила, не привітала зі святами. Згідна на позбавлення матері батьківських прав, бо та їй не мама. Відповідачка проживає в с. Тисовиця з сім`єю та дітьми у задовільних матеріально-побутових умовах, має позитивну характеристику за місцем проживання. Відповідачка крайній раз бачила доньку, коли тій було 2,5 роки, донькою не цікавиться, не дзвонить, не утримує, участі у вихованні не приймає.
14.04.2026 року комісія в складі начальника служби у справах дітей Ставненської сільської ради, начальника відділу соціального забезпечення Ставненської сільської ради та завідувача сектору з питань реєстрації місця проживання Ставненської сільської ради провела обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача, що підтверджується копією акта обстеження умов проживання від 14.04.2026 року ( а.с. 21). Встановили, що він проживає з донькою. Мають хороші побутові умови, дитина всім забезпечена. В батька із дочкою довірливі стосунки.
Відповідачка має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки Виконкому Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області від 08.04.2026 року № 316 ( а.с. 22).
Відповідачка за місцем реєстрації не проживає, зі слів цивільного чоловіка, ОСОБА_11 , перебуває вже більше чотирьох років за кордоном та вихованням дітей, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не займається, що підтверджується копією акта обстеження факту проживання від 27.03.2026 року ( а.с. 23).
ОСОБА_15 має гарні характеристики. Навчальний заклад дитини зазначив, що дівчинка проживає з татом, мама у вихованні та навчанні доньки не приймає жодної участі, що підтверджується копією психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_4 від 07.04.2026 року №58 ( а.с. 26).
Донька має декларацію із сімейним лікарем, є здоровою, що підтверджується копією довідки, виданої КНП`Великоберезнянчський центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради» від 08.04.2026 року №38 ( а.с. 25).
Позивач має позитивну характеристику Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області по місцю проживання ( а.с. 24).
Заборгованість по аліментах відповідачки за 2023-2026 роки становить 87032,34 грн, жодних сплат вона не здійснювала, що підтверджується копіями розрахунку заборгованості по аліментах від 11.12.2025 по виконавчому провадженню №73565805 та довідки Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області №2005/20.11-35/15324 від 18.03.2026 року ( а.с. 27-28).
Відповідачка 05.11.2023 року виїхала за кордон і з того часу в Україну не поверталася, що підтверджується відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України відповідачкою в період з 08.11.2017 року до 17.09.2026 року від 17.09.2026 року № 298/438/26 ( а.с. 136).
29.07.2026 року Виконавчий комітет Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надав висновок органу опіки і піклування Ставненської сільської про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ( а.с. 82-84).
Підставою висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки зазначено те, що:
-вихованням, розвитком, доглядом, утриманням та навчанням дитини батько займається самостійно;
- мати жодних контактів з дитиною не підтримує, має заборгованість зі слати аліментів, батько отримує державну допомогу на дитину;
-мати покинула дитину, коли тій було 2,5 роки, проживала із співмешканцем, якого покинула, як і покинула інших своїх дітей;
- дитина не проти позбавлення матері батьківських прав;
-після рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04.10.2023 року, яким їй було надана можливість змінити своє ставлення до виховання дитини ОСОБА_16 , своєї поведінки не змінила, злісно ухиляється від виконання свої батьківських обов`язків.
На засідання комісії з питань захисту прав дитини запрошувалася відповідачка через месенджер, оскільки та знаходилася за кордон, однак зворотного зв`язку не отримали.
Суд заслухав ОСОБА_6 за участі шкільного психолога Старвненської ЗОСШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 .
ОСОБА_6 повідомила, що маму фактично не знає, з дитинства її вихованням, розвитком, навчанням і забезпеченням займається тільки тато. Не має бабусь і дідусів. Тато організовував їй дозвілля, ходили на рибалку. Тато підтримав у виборі навчального закладу. Підтримує тата щодо позбавлення матері батьківських прав.
Встановлені обставини свідчать, що у цій справі батько дитини поставив питання про позбавлення матері дитини, відповідачки у справі, батьківських прав у зв`язку із свідомим невиконанням нею батьківських обов`язків.
Відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої). Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.
При вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому законом. Обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення права дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція)). Той факт, що дитина може бути поміщена в більш сприятливе середовище для її виховання, сам по собі не виправдовує примусового заходу позбавлення опіки біологічних батьків. Повинні існувати інші обставини, що вказують на «необхідність» такого втручання в право батьків відповідно до статті 8 Конвенції на сімейне життя зі своєю дитиною. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер. Верховний Суд підкреслює, що доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її/його батьківських прав, покладено на позивача (див Постанови Верховного Суду по справі № 409/1865/17-ц від 08 травня 2019 року, № 756/6112/18 від 04 березня 2021 року, № 739/2159/18 від 29 травня 2020 року та інших).
У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо ( див постанову Верховного Суду по справі № 455/307/22 від 07 лютого 2024 року).
Оцінюючи проблему забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд враховує, що розлучення з батьками справляє тяжкий вплив на дитину, повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад, коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині фізичної чи психологічної шкоди або в інших необхідних випадках. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини.
В ситуації, що розглядається судом, дитина майже з народження не проживає з матір`ю, не має з нею емоційного зв`язку, не спілкується, не шукає зустрічі, не сумує за нею. Батько став для дитини і татом і мамою. Суд вразило з якою наполегливістю відповідач відстоював своє батьківство з народження доньки та прагнення створити дитині належні умови для розвитку, навчання та підготовки до самостійного життя за відсутності матері. Відповідач відкрито повідомив суд , що не має відстрочки від мобілізації і переймається тим, що у разі його призову, не зможе дитиною опікуватися та захищати, а його донька, його ОСОБА_6 , опиниться в інтернаті, втратить зв`язок з єдиною рідною людиною, втратить сімейні зв`язки. І суд повірив позивачу, адже він своїми діями та поведінкою довів, що все що робив і робить, керувався і керується інтересами дитини, а не власними, бо фактично з народження виховує і утримує доньку самостійно.
Суд враховує, що відповідачка добровільно і свідомо відмежувалась від участі у вихованні доньки. Відсутні відомості, що вона коли-небудь зверталася до Органів опіки та піклування за допомогою в налагодженні сімейних зв`язків з дитиною, що позивач перешкоджає їй у виконанні батьківських обов`язків, налаштовував доньку проти неї. У суду склалося враження, що відповідачці байдужа доля доньки, вона за власним вольовим рішенням пішла з її життя.
Залишаючи маленьку дитину на батька, створюючи нову сім`ю та згодом виїжджаючи за кордон, відповідачка мала усвідомлювати, що не зможе піклуватись про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Могла і мала усвідомлювати, що не зможе спілкуватися донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не зможе надавати доньці доступу до культурних та інших духовних цінностей; не зможе сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не зможе виявляти інтересу до внутрішнього світу доньки та створювати умови для отримання нею освіти. Врешті, мала би усвідомлювати, що її відстороненість та байдужість могли завдати дитині моральних страждань. Суд врахував, що народивши інших дітей, відповідачка і їх покинула. Тому суд вважає, що зазначені фактори, свідчать саме про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, що є винною поведінкою, в контексті ст. 164 СК України.
Питання про позбавлення відповідачку батьківських прав вже було предметом судового розгляду. Великоберезнянський районний суд Закарпатської області встановив, що мати не в повній мірі виконувала свої батьківські обов`язки з належного утримання та виховання своєї доньки, та надав їй можливість виправити своє ставлення до її виховання, відмовивши в позбавлені батьківських прав.
Коли є рішення судів (що набрало законної сили) за первинним зверненням одного з батьків про відмову у позбавленні батьківських прав другого з батьків з тих міркувань, що це є крайнім заходом впливу на нього, тоді в разі повторного звернення з таким позовом під час його розгляду іншим є розподіл тягаря доведення між сторонами. Тож саме другий з батьків дитини під час звернення повторно поданого до нього позову про позбавлення його батьківських прав має доводити зміну свого ставлення до участі у вихованні своєї неповнолітньої дитини, заперечити і спростувати відповідними доказами факт нехтування ним своїми батьківськими обов`язками (постанови ВС від 23.11.2022 у справі № 149/2510/21, від 23.10.2024 в справі № 464/2040/23, від 06.03.2024 у справі № 317/2256/22).
Однак, відповідачка жодним чином не продемонструвала суду свого бажання в налагодженні сімейних стосунків з донькою, проігнорувавши попередження суду. Суд враховує, що Орган опіки та піклування через соціальні мережі та сестру відповідачки намагалися зв`язатися з нею, з`ясувати причини її поведінки, однак безрезультатно. Під час спілкування з Олександрою як Органом опіки та піклування так і судом було встановлено, що жодних спроб налагодити відносини з дитиною відповідачка не чинила.
На думку суду, без волі та бажання відповідачки підтримувати сімейні стосунки з донькою, держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні своїх батьківських обов`язків і відновленні та зміцненні сімейних зв`язків. Орган опіки та піклування ретельно вивчив сімейну ситуацію дитини та дійшов висновку, що жоден менш радикальний захід щодо відповідачки не здатен змінити її відношення до виховання дитини та збереження сімейних відносин.
Суд враховує, що позбавлення батьківських прав відповідачки не поглибить розриву зв`язків з дитиною, бо його і так не існує вже багато років. Дитина навчилися жити без неї, налагодили свій емоційний стан, має люблячого та відповідального татка. І відновлення контактів фактично з чужою для неї людиною може завдати дитині більше шкоди, ніж користі. Суд вважає, що застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відповідачки змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про дитину, так як буде сприяти захисту її майнових та немайнових прав, відповідатиме її бажанням та інтересам проживати та виховуватися у стійкому сімейному середовищі.
Суд виснує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав відповідачки буде сприяти інтересам дитини і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію її прав на щасливе та гармонійне сімейне життя в люблячій та дружній атмосфері. Враховуючи відсутність будь-яких особистих стосунків між матір`ю та дитиною впродовж 12 років, не можна сказати, що позбавлення батьківських прав матері негативно вплине на ці відносини.
Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому ст. 169 СК України.
Отже, врахувавши конкретні обставини цієї справи, якнайкращі інтереси дитини, а також те, що відповідачка не підтримує стосунків з донькою протягом тривалого часу, практично з народження, не цікавиться її життям, розвитком, внутрішнім світом, умисно самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, суд виснує про необхідність застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав, оскільки вона свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.
Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовна вимога про позбавлення відповідачки батьківських прав підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки в користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору на суму 1331,20 грн.
Керуючись ст.12, 13, 59, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки і піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за участі прокурор про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що становлять 1331 грн. 20 коп. (одну тисячу триста тридцять гривень 20 копійок) судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Перечинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Повне рішення складено 03 листопада 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки і піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області місцезнаходження: с. Ставне, будинок 253, Ужгородського району, Закарпатської області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 04350990;
Прокурор - прокурор Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області Старосельська Т.С.
Суддя С.М. Івасенко
Судове рішення № 141139616, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 298/438/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: