Рішення № 141139467, 30.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3579/26

Провадження № 2/202/3905/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

30 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що 07 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у кредит № 71916337, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн на строк 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,275% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 050,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 74672, який був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - sedg2552@gmail.com) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , номер платежу 8ba1cc3f-54a3-43cb-8e34-680f42845910 від 07.08.2025 року.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/2026, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 71916337 від 07.08.2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог № 1 від 25.02.2026 року до договору факторингу № 25/02/2026 від 25.02.2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 075,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 577,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 050,00 грн - сума заборгованості за комісією, 11 447,50 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Отже, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить стягнути із відповідача на свою на користь заборгованість за договором позики № 71916337 від 07.08.2025 року у розмірі 20 075,00 грн, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року витребувано з АТ «КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку, на який були зараховані грошові кошти та виписку по такому рахунку.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач у своєму позові просив проводити судовий розгляд у його відсутність та не заперечував проти винесення заочного рішення.

В свою чергу, відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України», відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведений заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних даних та доказів у відсутність відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що 07 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит № 71916337, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 74672).

Згідно з розділом 2 договору: сума кредиту становить 7 000,00 грн, строк кредиту 30 днів, процентна ставка на день 0,275 відсотків (фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) 4,00% на день, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 050,00 грн), пеня 4,00% в день.

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони погодили, що позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до розділу 11 Договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https: mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитні грошові кошти були перераховані в сумі 7 000,00 грн на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується наданою інформацією АТ «КБ «приватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7105313-БТ від 14.10.2026.

08 жовтня 2025 рому між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 була укладена додаткова угодо № 15941717 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71916337 від 07.08.2025 року, відповідно до якої сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї Додаткової угоди в сумі 17 867 грн 50 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26.03.2026 року заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71916337 від 07.08.2025 становить 20 075,00 грн., з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 577,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 050,00 грн - сума заборгованості за комісією, 11 447,50 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Також судом установлено, що 25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/2026, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 71916337 від 07.08.2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог № 1 від 25.02.2026 року до договору факторингу № 25/02/2026 від 25.02.2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 075,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 577,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 050,00 грн - сума заборгованості за комісією, 11 447,50 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

При вирішенні спору між сторонами суд керується наступним:

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За частиною 3 статті 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону).

За змістом ч. 11 ст. 11 Закону покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

В силу ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає доведеним, що відповідач уклав в електронній формі кредитний договір та отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, про що свідчить наявна заборгованість.

Доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами відповідач суду не надав, розмір заборгованості та умови укладеного договору не оспорював.

Тому суд доходить до висновку, що позов ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», яке є правонаступником первісного кредитора, у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором надання коштів у кредит № 71916337 від 07.08.2025 в розмірі 8 627,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 577,50 грн - заборгованість за процентами, 1 050,00 грн - заборгованість за комісією, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені (неустойки) в розмірі 11 447,50 грн, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд керується тим, що згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким останній доповнено згідно з Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час укладення кредитного договору та розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства та має пріоритет над нормами інших законів, були та є чинними.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Враховуючи, що пеня (неустойка) нарахована відповідачу за невиконання (неналежне виконання) зобов`язання за договором надання коштів у кредит у період дії воєнного стану, в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

При розподілі судових витрат суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Згідно з матеріалами справи ТОВ «Фінпром Маркет» у цій справі були понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеного з адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, копію витягу з акта № 9ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 та копією платіжної інструкції переказу коштів № 579946018.1.

Суд вважає, що витрати в такому розмірі повною мірою відповідають критеріям, визначеним статтею 137 ЦПК України, є розумними, співмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Отже, з урахуванням ціни позову, рівня складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, суд вважає, що у зв`язку з частковим задоволенням позову (42,98%) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем частково в сумі 1 144,30 грн та 1 934,10 грн відповідно.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71916337 від 07.08.2025 в розмірі 8 627 (вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн 50 коп, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 577,50 грн - заборгованість за процентами, 1 050,00 грн - заборгованість за комісією, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн 30 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 934 (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) грн 10 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко