Рішення № 141139425, 02.11.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/216/26

Провадження № 2/202/2324/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі

цивільну справу № 202/216/26

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 грудня 2025 року ТОВ «ГРОШІ 247» через систему «Електронний суд» звернулось до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.01.2025 між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 7741, який підписано позичальником електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Позивачем на картковий рахунок відповідача № 4149-62XX-XXXX-0324 була перерахована сума позики в розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, тоді як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останньої утворилась заборгованість, яка станом на 17.12.2025 становить 15 000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн основний борг; 10 000,00 грн відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 15 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подавались.

20.02.2026 року відповідач подала відзив на позов у якому зазначила, що нараховані проценти є несправедливими, а відтак частково визнала позовні вимоги лише в частині тіла кредиту.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2025 між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 7741 на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.5 договору строк кредиту становить 14 днів, кредит має бути повернуто до 04.02.2025. Згідно з п. 2.5.1 договору протягом строку кредиту проценти за користування кредитом становлять 1,0 % від суми кредиту щоденно. Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача (додаток до договору) визначено, що 04.02.2025 позичальник сплачує 5 750,00 грн, з яких 5 000,00 грн - тіло кредиту, 750,00 грн - проценти. Договір про споживчий кредит та додаток до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8941f171.

Пунктом 2.5.2 договору передбачено, що у разі, якщо споживач не повернув кредит у встановлений строк, нарахування процентів у розмірі, встановленому п. 2.5 договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування кредитом до дня повного погашення заборгованості як плата за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України (порушення грошового зобов`язання). Згідно з п. 4.4 договору сукупна сума неустойки та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання зобов`язань за договором, не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем за договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідач у порушення умов договору своєчасно, у порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ч.1 ст.526 ЦК України)

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн підтверджено договором про споживчий кредит № 7741 від 20.01.2025, підписаним відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення 20.01.2025 переказу грошових коштів у сумі 5 000,00 грн на платіжну картку відповідача № 4149-62XX-XXXX-0324 з призначенням платежу «Надання кредиту відповідно до договору № 7741», а також не заперечується самою відповідачкою.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснила. Проценти за користування кредитом нараховано з 21.01.2025 по 04.02.2025 включно щоденно по 50,00 грн (1 % від суми кредиту) у загальній сумі 750,00 грн, що відповідає таблиці обчислення загальної вартості кредиту. Після спливу строку кредиту, з 05.02.2025 по 08.08.2025, позивач продовжував щоденно нараховувати по 50,00 грн на підставі п. 2.5.2 договору, нарахувавши 9 250,00 грн, після чого нарахування припинено у зв`язку з досягненням граничної суми 10 000,00 грн, визначеної п. 4.4 договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

На офіційному веб-сайті ТОВ «ГРОШІ 247» (https://creditup.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «ГРОШІ 247» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір про споживчий кредит № 7741 від 20.01.2025 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 7741 від 20.01.2025 в сумі 5 750,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 750,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування.

Щодо позовних вимог про стягнення 9 250,00 грн, нарахованих після спливу строку кредитування, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Хоча позивач у розрахунку заборгованості відобразив зазначену суму в графі процентів, за своєю правовою природою вона не є процентами за користування кредитом у розумінні ст. 1048, 1054 ЦК України.

Так, пунктом 2.5.2 договору сторони прямо визначили, що нарахування після спливу строку кредиту здійснюються як плата за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто за порушення грошового зобов`язання; пункт 4.3 договору так само розмежовує нараховані основні проценти та плату за порушення грошового зобов`язання, а пункт 4.4 договору обмежує їх сукупний розмір як платежів за порушення зобов`язань. Отже, ставка 1 % від суми кредиту на день після спливу строку кредитування є встановленим договором «іншим розміром процентів» у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, а такі проценти, незалежно від їх розміру, є спеціальною мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Цю позицію позивач підтримав і в позовній заяві, визначивши заявлені 10 000,00 грн як відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Суд враховує, що Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції, відповідно до якої звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит поширюється на договори, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності зазначеним Законом. Договір № 7741 укладено 20.01.2025, тобто після цієї дати, а тому пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» на нього не поширюється.

Водночас це не виключає застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є самостійною нормою. Законом № 3498-IX цей пункт не змінено і не виключено, він є чинним і поширюється на всі договори, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), без будь-якого обмеження за датою їх укладення. Звуження сфери дії спеціальної пільги, встановленої Законом України «Про споживче кредитування», не скасовує дії норми Цивільного кодексу України, яка продовжує регулювати ці відносини.

Частина третя статті 1054 ЦК України, згідно з якою особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом, не свідчить про протилежне, оскільки положення пункту 18 спеціальним законом не змінено і не скасовано.

Оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, укладеним 20.01.2025, повністю припадає на період дії в Україні воєнного стану, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, у тому числі від сплати процентів, нарахованих за договірною ставкою відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а нараховані позивачем 9 250,00 грн підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 9 250,00 грн, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на 38,33 % (5 750,00 грн із заявлених 15 000,00 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 928,59 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (ЄДРПОУ 41803222, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7741 від 20.01.2025 у розмірі 5 750 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 750,00 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 928 (дев`ятсот двадцять вісім) гривень 59 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суддя склала 02.11.2026 року.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО