Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 175/3881/20
Провадження № 2/175/1103/20
У Х В А Л А
29 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування записів про іпотеку,-
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування записів про іпотеку.
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року зупинено провадження у цивільній справі №175/3881/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування записів про іпотеку до вступу в законну силу рішення по справі №175/2113/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання правовідношення за кредитним договором припиненим, визнання договору іпотеки та договору поруки припиненими, яка перебуває в провадженні Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що Заочним рішенням у справі від 14 серпня 2020 року №175/2113/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання правовідношення за кредитним договором припиненим, визнання договору іпотеки та договору поруки припиненими, визнано правовідношення за кредитним договором № 053-В/52 від 21 травня 2008 року, укладеним між Акціонерним товариством «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» (ЄДРПОУ 14351016) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у зв`язку з повним виконанням на підставі проведеного Позивачем розрахунку заборгованості та сплачених грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 053-В/52 від 21 травня 2008 року припиненим. Визнано припиненим договір іпотеки від 21 травня 2008 року, укладений між Акціонерним товариством «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» (ЄДРПОУ 14351016) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), в рахунок забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 053-В/52 у зв`язку з повним виконанням зобов`язання за кредитним договором № 053-В/52 та припинити обтяження нерухомого майна і видалити запис про обтяження № 7228510 з реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме будинку Літ А, загальною площею 349.9 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1173, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яке було накладено на підставі договору іпотеки від 21 травня 2008 року, укладеним між Акціонерним товариством «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» (ЄДРПОУ 14351016) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), в рахунок забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 053-В/52. Визнано припиненим договір поруки № 1/052-В/52 від 21 травня 2008 року, укладений між Акціонерним товариством «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» (ЄДРПОУ 14351016) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), в рахунок забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 053-В/52 у зв`язку з повним виконанням зобов`язання за кредитним договором № 053-В/52.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК, третя особа ОСОБА_2 про визнання правовідношення за кредитним договором припиненим, визнання договору іпотеки та договору поруки припиненими - визнано нечинним. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК, третя особа ОСОБА_2 про визнання правовідношення за кредитним договором припиненим, визнання договору іпотеки та договору поруки припиненими закрито.
Ухвалою суду від 25 травня 2026 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування записів про іпотеку.
ОСОБА_1 , її представника адвокат Стрижак Євгеній Юрійович, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені про слухання справи двічі у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Позивачка та її представник належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутим на адресу суду конвертом з відміткою пошти про відсутність адресата, Довідками про доставку повідомлення у додаток Viber та Довідкою про доставку електронного документу. Таким чином, позивача та її представник на власний розсуд розпорядилися своїми правами, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Заяв про розгляд справи без участі позивачки чи її представника до суду не надходило.
Загальнообов`язкові процесуальні правила ст. 223 ЦПК України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору (Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, справа №9901/949/18).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Залишаючи позов без розгляду, суд також зважає на недотримання позивачем принципу добросовісності, закріпленого у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Згідно з вимогами ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, §45, 06.12.2007). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1.Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004).
Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У подібній правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року, ухваленій у справі №338/180/17, було застосовано доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Очевидно, що дії позивачки, яка ініціювала спір у суді і згодом обрала пасивний спосіб поведінки, містять ознаки недобросовісності.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Закріплене п. 1 ст. 6 Конвенції право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені вчиняти дії, необхідні для захисту проти вимог позивача. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України»).
При прийнятті рішення про залишення заяви без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі №658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року, у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу. Особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження.
Суд встановив, що розглядати вимоги за наявності матеріалів без участі позивачки чи її представника неможливо, клопотання про розгляд справи у відсутність позивачки або її представника не надходило, належним чином повідомлена позивачка та її представник в судове засідання не з`явилився без поважних причин повторно, тому суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування записів про іпотеку залишити без розгляду у зв?язку з повторною неявкою позивача без поважних причин.
Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 258, 3294, 52-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування записів про іпотеку, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.
Судове рішення № 141138763, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/3881/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: