Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 333/9921/24
1-кп/333/308/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024082040001067 від 23.07.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Оріхів, Запорізької області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024082040001067 від 23.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Так, обвинувачений ОСОБА_5 , є особою, у якої відсутні міцні соціальні зв`язк (не одружений), самовільно залишив військову частину, на підставі чого сторона обвинувачення приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може безперешкодно переховуватись від суду з метою уникнення покарання, та взагалі залишити територію України, у тому числі незаконним шляхом. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів та невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде переховуватись і надалі від суду. Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкому та тяжкому злочинах, за який законом передбачено найсуворіше покарання у виді позбавленням волі на строк від 10 років, при цьому ОСОБА_5 усвідомлює, що за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачене покарання пов`язане виключно з позбавленням волі, тому може вчиняти дії спрямовані на переховування від суду. Також, на підтвердження наявності ризику вказують наступні факти: відсутність міцних соціальних зв`язків (не одружений), самовільне залишення військової частини, місце його перебування не відоме. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою ухилення. від кримінальної відповідальності зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків, підтверджується тим, що свідки, що допитані під час досудового розслідування безпосередньо контактували з обвинуваченим та він міг їх запам`ятати, судом на стадії судового розгляду не допитано. З огляду на вказане, є ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати показання в вигідному для обвинуваченого аспекті є реальним. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та останній, розуміючи той факт, що при доведеності його винуватості покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення передбачають виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 років без застосування ст. 75 КК України. Вказаний ризик також обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, зазначений злочин обвинувачений вчинив не під впливом будь-яких скрутних життєвих обставин, а навмисно. У зв`язку із зазначеними вище обставинами, сторона обвинувачення приходить до висновку, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечували відносно задоволення клопотання прокурора, вказали, що ризики не доведені. Крім того, захисник просила суд визначити розмір застави обвинуваченому. Вказувала, що ОСОБА_5 знаходячись у період з 31.10.2024 року по 01.09.2025 року під домашнім арештом, сумлінно виконував обов`язки.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
За положенням ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Так, ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, тобто до 10 вересня 2026 включно.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.09.2026 термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено на строк 60 днів, тобто до 31 жовтня 2026 року включно.
На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується, однак завершити кримінальне провадження не можливо.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд бере до уваги, що прокурором доведено, що обвинуваченому обґрунтовано оголошено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, крім того, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків (не одружений), самовільне залишення військової частини, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі буде переховуватися від суду, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, ризики, визначені при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшились. За таких обставин, суд має обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, вплинути на потерпілого та свідків, які не допитані по справі, отже строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає продовженню.
Що стосується клопотання захисника щодо визначення розміру застави, суд вказує таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених в цій частині.
Отже, з аналізу вказаних положень, питання про не визначення розміру застави щодо окремих злочинів є правом суду, а не обов`язком.
Так, із поданого прокурором клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 випливає, що ініціатор клопотання просив продовжити запобіжний захід без можливості застосування застави.
Однак, враховуючи, що судовий розгляд не може бути закінчений наразі з причин, що не залежать від ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про можливість визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні під час продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що обвинувачений може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, наявність встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, суд вважає, що визначення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 грн. є обґрунтованим, відповідає обставинам вчинення кримінальних правопорушень і не є завідомо непомірним для обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 142, 181, 194, 323, 336, 372 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 25 грудня 2026 року включно.
Розмір застави визначити в 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA928201720355289002015001205.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; несення військової служби; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження, установі для попереднього ув`язнення, де утримується обвинувачений для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3
Судове рішення № 141136790, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/9921/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: