Рішення № 141135885, 30.10.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3069/26

Провадження №2-а/149/41/26

Номер рядка звіту 140

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Павлюк О. О.,

при секретарі Паламарчук Л. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідемлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу контролю на автомобільному транспорті УПП в м. Києві ДПП Галіцина Ярослава Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2026 о 13:50 год. на площі Деміївській в м. Київ Колісніченко Г. П. керувала автобусом, який використовується для перевезкння пасажирів за маршрутом Київ-Хмільник, здійснила посадку пасажирів під шляхопроводом, а також автобус неукомплектований та несправний, а саме: відсутня медична аптечка, на лобовому склі скол в зоні склоочисників, чим порушено вимоги п. 6.8.5 ДСТУ3649 від 2010, п. 31.4.7.3 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Проте позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки вважає, що постанова є незаконною, оскільки він не порушував вимог ПДР України.

Ухвалою суду від 08.09.2026 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено восьмиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

21.09.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки постанова є законною та винесена з дотриманням норм чинного законодавства.

01.10.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в якій він наполягає, що у поліцейських не було жоних підстав для перевірки водія та вимог ПДР України вона не порушувала.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації

З оскаржуваної постанови вбачається, що 11.08.2026 о 13:50 год. на площі Деміївській в м. Київ Колісніченко Г. П. керувала автобусом, який використовується для перевезкння пасажирів за маршрутом Київ-Хмільник, здійснила посадку пасажирів під шляхопроводом, а також автобус неукомплектований та несправний, а саме: відсутня медична аптечка, на лобовому склі скол в зоні склоочисників, чим порушено вимоги п. 6.8.5 ДСТУ3649 від 2010, п. 31.4.7.3 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Згідно з п.31.4. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

За змістом пп.31.4.7 п.31.4 ПДР «Інші елементи конструкції» забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності, зокрема, таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88.

ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630.

Відповідно до ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби (надалі КТЗ) категорій M, MG,N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.

Згідно із п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Зі змісту пп.31.4.7 ПДР тріщина на склі відсутня у переліку вимог, які забороняють експлуатацію транспортного засобу, при цьому, відповідач зобов`язаний довести те, що позивачем дійсно було порушено положення Правил дорожнього руху України, за яке передбачено адміністративну відповідальність, однак доказів того, що наявність тріщини чи сколів в зоні дії склоочисників відповідно до встановлених ПДР України забороняється експлуатація транспортного засобу, відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наявність тріщин на вітровому склі в зоні дії склоочисників транспортного засобу не забороняє його експлуатацію, що зі свого боку виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП.

Доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Крім того, суд зазначає, що факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 686/11314/17.

За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. В ході судового розгляду встановлено невідповідність оскаржуваного рішення зазначеним критеріям.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

До свого відзиву відповідачем долучено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції на яких зафіксована процедура оформлення адміністративного матеріалу. Однак з вказаного відеозвпису неможливо встановити, де розташований автомобіль, а саме чи дійсно це місце під шляхопроводом. Крім того, з наданого вдіеозапису встановлено, що у водія була наявна аптечка, однак зі слів самих поліцейських вона неукомплектована усім необхідним, чим саме вони не роз`яснили. Будь-яких посилань на норму закону, яка визначає перелік речей, які мє містити аптечка та які в ній були відсутні,оскаржувана постанова також не містить.

Таким чином, обставини, встановлені під час дослідження відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, у сукупності з іншими доказами не підтверджують наявність в діях позивача складу інкримінованих йому правопорушень.

Відтак в ході судового розгляду не підтверджено, що у діях ОСОБА_1 існував склад відповідного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відтак у суб`єкта владних повноважень були відсутні достатні підстави для ухвалення оскаржуваної постанови.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не підтверджена поза розумним сумнівом у ході судового розгляду, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За загальним правилом розподілу судових витрат, що передбачені статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. Позивачем підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору 665,60 грн., а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 121, 183, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП 18 № 636702 від 11.08.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КУпАП, та закрити справу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 665,60 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Суддя Павлюк О. О.