Рішення № 141132274, 30.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/309/26

30.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.01.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», найменування якого у вересні 2025 року змінено на ТОВ «ІННОВА-НОВА», та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання грошових коштів у кредит №6826940125.

Позивач зазначає, що Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 року, складають єдиний договір, яким визначені всі його істотні умови, а відповідач до укладення договору був попередньо ознайомлений із зазначеними Правилами. Договір укладено у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та виконати інші передбачені договором обов`язки. Строк кредитування визначено 360 днів, а метою отримання кредиту зазначено споживчі (особисті) потреби.

Основними умовами договору передбачено фіксовану процентну ставку: 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,87 % за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або до дня фактичного повернення всієї суми кредиту. Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту.

Позивач вказує, що відповідач погодився з умовами договору та підписав його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження укладення договору позивачем надано докази направлення одноразового ідентифікатора «1848» на фінансовий номер телефону відповідача, а зазначений ідентифікатор також міститься у Кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення договору. Факт перерахування коштів підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20112-1354-183947884 від 24.01.2025 року.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач умови договору належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув та проценти за користування ними не сплатив. У зв`язку з цим, за твердженням позивача, утворилася заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 32878,50 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 17878,50 грн заборгованість за процентами; заборгованість за комісією та пенею відсутня.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України, а також умови Кредитного договору, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит №6826940125 від 24.01.2025 року в розмірі 32878,50 грн, а також судові витрати.

Відомостей про заперечення відповідача проти позову або його позицію щодо заявлених позовних вимог у матеріалах справи не міститься.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, зазначеною ухвалою суду витребувано у банку-емітента АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію щодо того, чи емітувалася на ім`я відповідача платіжна картка, а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 24.01.2025 року по 27.01.2025 року.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на його адресу направлявся рекомендований лист за зареєстрованим місцем проживання, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

До суду 15.05.2026 року до суду надійшла відповідь на ухвалу про витребування доказів від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», відповідно до якої підтверджено факт емітування платіжної картки на ім`я відповідача. До відповіді також долучено виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 24.01.2025 року по 27.01.2025 року, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 15000,00 грн.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Правові засади укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, оформленою в електронній формі, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідно до вимог ст. 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 24.01.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», найменування якого у вересні 2025 року змінено на ТОВ «ІННОВА-НОВА», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №6826940125 в електронній формі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації та підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження укладення договору позивачем надано доказ направлення одноразового ідентифікатора «1848» на фінансовий номер телефону відповідача, а також примірники Кредитного договору та паспорта споживчого кредиту, в яких зазначено вказаний одноразовий ідентифікатор.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Кредитний договір укладений сторонами в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства та є належною правовою підставою виникнення цивільних прав та обов`язків сторін.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 15000,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20112-1354-183947884 від 24.01.2025 року.

Крім того, ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.04.2026 року у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» витребувано інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки та виписку про рух коштів за період з 24.01.2025 року по 27.01.2025 року.

До суду15.05.2026 року надійшла відповідь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на ухвалу про витребування доказів, якою підтверджено факт емітування платіжної картки на ім`я відповідача. До відповіді долучено виписку про рух коштів, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача 24.01.2025 року грошових коштів у сумі 15000,00 грн. Зазначені докази у сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Водночас відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором про надання грошових коштів у кредит №6826940125 від 24.01.2025 року становить 32878,50 грн, з яких:

- 15000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 17878,50 грн заборгованість за процентами.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору, за якими позивач виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, а відповідач, отримавши кредит, зобов`язаний повернути його у встановлений договором строк та сплатити передбачені договором проценти.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що факт укладення Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 15000,00 грн та невиконання ним зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати процентів підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 24.01.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №6826940125 у формі електронного документа. Після перейменування ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у вересні 2025 року його правонаступником у спірних правовідносинах є ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 360 днів. За користування кредитом передбачено сплату процентів за фіксованою процентною ставкою: 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,87 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або до дня фактичного повернення кредиту.

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано його примірник, Правила надання споживчих кредитів, паспорт споживчого кредиту, а також докази направлення відповідачу одноразового ідентифікатора та його використання для підписання договору. Отже, суд вважає доведеним факт укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та погодження відповідачем його істотних умов.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» до платіжної інструкції №20112-1354-183947884 від 24.01.2025, відповідно до якої на користь відповідача здійснено переказ кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення договору. Таким чином, позивач довів факт надання відповідачу обумовленої договором суми кредиту.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Разом із тим, відповідач належного виконання своїх договірних зобов`язань не забезпечив, кредитні кошти у встановленому договором порядку не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив. Доказів погашення заборгованості у повному обсязі або в іншому розмірі, ніж зазначено позивачем, матеріали справи не містять.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 32 878,50 грн, з яких 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 17 878,50 грн заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею позивачем не заявлена.

Оцінюючи розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що нарахування процентів має здійснюватися відповідно до погоджених сторонами умов кредитного договору та фактичного строку користування кредитними коштами. Наданий позивачем розрахунок містить відомості про суму основного боргу, періоди та розмір нарахованих процентів і узгоджується з умовами укладеного договору.

Посилання позивача на положення статей 1048, 1049, 1050 та 1054 ЦК України є обґрунтованими, оскільки відповідач, отримавши кредитні кошти, взяв на себе обов`язок повернути їх та сплачувати проценти у порядку і строки, визначені договором. Невиконання такого обов`язку є порушенням зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України.

Водночас суд бере до уваги, що позивач у прохальній частині позовної заяви зазначив загальний розмір заборгованості 32 878,50 грн, тоді як у пункті 8 прохальної частини помилково зазначено суму 35 540,90 грн. З огляду на те, що предметом позовної вимоги фактично визначено стягнення 32 878,50 грн заборгованості за кредитним договором, саме ця сума підлягає оцінці судом як заявлена до стягнення заборгованість.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення та сплати процентів, а також неналежне виконання відповідачем зазначених договірних зобов`язань.

Відповідачем не надано доказів належного виконання кредитного договору, повного чи часткового погашення заявленої заборгованості, а також доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів або правильність наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА-НОВА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит №6826940125 від 24.01.2025 у розмірі 32 878,50 грн є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві зазначено про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 5 000,00 грн.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ІННОВА-НОВА» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, з урахуванням понижувального коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (3 328,00 грн ? 0,8 = 2 662,40 грн).

Оскільки позов ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» підлягають стягненню судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 7 662,40 грн.

Керуючись статтями 11, 16, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит №6826940125 від 24.01.2025 у розмірі 32 878 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень 50 копійок, з яких: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 878,50 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 5 000 (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, оф. 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА