Ухвала суду № 141131471, 30.10.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15477/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

при секретарі судового засідання Пащелопи Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 , який представляє інтереси заявика ОСОБА_2 про виправлення описку в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 08.10.2026 у справі № 758/15477/26 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталс солюшинс», ОСОБА_3 про захист честі, ділової репутації та права на поширення,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває зазначена справа.

08.10.2026 ухвалою Подільського районного суду м. Києва в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталс солюшинс», ОСОБА_3 про захист честі, ділової репутації та права на поширення - відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

27.10.2026 від ОСОБА_1 , який представляє інтереси заявика ОСОБА_2 , до суду надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 08.10.2026 у справі №758/15477/26.

В обгрунтування заявлених вимог, представник заявника зазначає, що у ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 08.10.2026 у справі № 758/15477/26 було допущено описку, а саме помилково вказано прізвище відповідача-2 " ОСОБА_4 ", замість правильного « ОСОБА_5 ».

Заявник у судове засідання не з`явився, в заяві на адресу суду не заперечував щодо розгляду заяви за його відсутності. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Суд вважає за можливе виправлення описки провести без виклику сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Поняття «описка» та «арифметична помилка» різняться за своєю суттю. Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.

Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті помилки, яких він сам припустився.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільних справах» від 18 грудня 2009року №14 передбачено, що, вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичної помилки, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Допущена описка в ухвалі суду є технічною, а саме: помилково вказано прізвище відповідача-2 " ОСОБА_4 ", замість правильного « ОСОБА_5 », та її виправлення не впливає на зміст рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Виправити описку по тексту ухвали Подільського районного суду м. Києва від 08.10.2026 у справі № 758/15477/26 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталс солюшинс», ОСОБА_3 про захист честі, ділової репутації та права на поширення, зазначивши вірно прізвище відповідача-2 « ОСОБА_5 » замість помилково вказаного « ОСОБА_4 ».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.М.Блащук