Рішення № 141130214, 30.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/2721/26

Справа № 712/2958/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі - ШЕВЧЕНКО О.П.

з участю адвоката - ПРОПАДУЩОГО А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (адреса: м. Київ, вул. Михайла Грушевського 1Д) про відновлення залишку коштів на рахунку, скасування кредитного ліміту, визнання кредитного договору недійсним та зупинення нарахування відсотків, скасування нарахованих відсотків та штрафних санкцій за користування кредитними коштами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про відновлення залишку коштів на рахунку, скасування кредитного ліміту, визнання кредитного договору недійсним та зупинення нарахування відсотків, скасування нарахованих відсотків та штрафних санкцій за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог вказувала наступне: згідно до заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 21.04.2023 року ОСОБА_2 відкрила банківський рахунок згідно до угоди №SAMDNWFC00085609551 у АТ КБ «Приватбанк». Кредитний ліміт на картці був 6000,00 грн.

Вказала, що 28 липня 2025 року невстановлена особа отримала незаконно доступ до банківського рахунку ОСОБА_2 та в подальшому здійснила незаконні операції по збільшенню кредитного ліміту та таємно викрала (перерахувала на інший рахунок) грошові кошти на загальну суму 91 300,00 грн. Кошти перераховано на ім`я ОСОБА_3 , яку позивачка жодного разу не бачила та не знає хто це така.

12 серпня 2025 року позивачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» із заявою-повідомленням про те, що невстановлена особа отримала незаконно доступ до банківського рахунку ОСОБА_2 та в подальшому здійснила незаконні операції по збільшенню кредитного ліміту та таємно викрала (перерахувала на інший рахунок) грошові кошти на загальну суму 94 499,00 грн.

За вказаною подією відкрито кримінальне провадження №12025250310002639 від 05.08.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України, в якому ОСОБА_2 визнано потерпілою.

Відповідно до виписки від 02.10.2025 року, кредитний ліміт підвищено до 100 000,00 грн. Баланс на кінець періоду складає -97 183,10 грн., хоча позивач не отримувала ніяких коштів від відповідача.

Вважає, що здійснення платіжних операцій 28 липня 2025 року відбулося з вини банку, оскільки позивач не була присутня під час здійснення вказаної операції, не пред`являла платіжної картки та не проходила ідентифікацію електронного платіжного засобу. Позивач, як клієнт АТ КБ «Приватбанк» не мала наміру укладати кредитних договорів, не зверталась до АТ КБ «Приватбанк» з відповідною заявою про встановлення кредитних лімітів, не підписувала кредитних договорів, не отримувала та не використовувала кредитні кошти.

Тому звернулася за захистом своїх прав до суду. Просить зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів в сумі 7435,93 грн. на рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним кредитний договір без номеру від 28.07.2025 року про встановлення кредиту лімітування в сумі 100 000,00 грн., укладений від імені ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та АТ КБ «Приватбанк»; зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» скасувати заборгованість та припинити нарахування процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій за користування кредитним договором без номеру від 28.07.2025 року в АТ КБ «Приватбанк», яка обліковується по рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору №SAMDNWFC00085609551 від 21.04.2023 року, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 28.07.2025 року.

09 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

16 квітня 2026 року представником відповідача Назаренком С.М. подано відзив на позовну заяву, у якому представник з посиланням на Закони України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Цивільний кодекс України, зазначив, що відповідачка не проявила належної уваги та обережності, з точки зору добросовісної та особливої поведінки, і не вжила своєчасних, належних і достатніх заходів для забезпечення безпеки доступу до її особистого кабінету у сервісі Приват24, оскільки виявивши підозрілі події (збільшення кредитного ліміту; перерахування коштів на інший рахунок) не вжила заходів для обмеження використання її телефонного номеру у АТ КБ «ПриватБанк» та допустила дії по здійсненню платіжної операції, чим сприяла несанкціонованому доступу до сервісу керування її особистим кабінетом у сервісі Приват24. Доступ до сервісу керування банківським рахунком відповідача відбувся з використанням її персональних ідентифікаційних даних та з використанням належного їй телефонного номеру мобільного зв`язку внаслідок того, що вона не проявила належної уваги та обережності і не вжила своєчасних, належних і достатніх заходів для обмеження доступу до її особистого кабінету у сервісі Приват24, а відтак вона не звільняється від цивільно-правової відповідальності за зобов`язанням із повернення кредитних коштів банку, що були зняті з її банківського рахунку до здійснення нею повідомлення банку про сумнівні операції. Несанкціоноване списання коштів відбулося 28 липня 2025 року, однак до банку із заявою ОСОБА_2 звернулася лише 12 серпня 2025 року. Оскільки транзакції відбулися із застосуванням правильних реквізитів та 3D-Secure, а позивач звернулася до банку лише через понад два тижні після операцій, банк діяв правомірно і не може нести відповідальність за наслідки розголошення клієнтом своїх даних третім особам до моменту офіційного блокування рахунків.

Позивач ОСОБА_2 та представник відповідача - адвокат Пропадущий А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача - Мельник В.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позову заперечувала. Вважала, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту. Просила в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 56 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Відповідно до п. 57 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і одержувачем, які є підставою для цього.

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема, надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»)

Відповідно до ч. 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний - «не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції», а також «не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права» (ч.20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Під втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації (абз.7 п.19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

З матеріалів справи слідує, що між сторонами виникли правовідносини щодо відкриття, ведення та обслуговування карткового рахунку, його функціонування та кредитування рахунку, користування електронним платіжним засобом, які регулюються договором, укладеним між ними, та чинним законодавством України. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг звернулась до АТ КБ «Приватбанк» та 21.04.2023 підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови:

Тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; тип платіжної картки - картка «Універсальна»; сума/ліміт кредиту: до 200 000 грн. - для карт «Універсальна»; до 200 000 грн. - для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі.

Процентна ставка, відсотків річних: 42% - для карт «Універсальна», 40,8% - для карт «Універсальна Gold», тип процентної ставки: фіксована.

Реальна річна процентна ставка, відсотків річних, за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними щомісячними платежами становить: 51,09% - для карт «Універсальна»; 51,76% - для карт «Універсальна Gold».

Як вказала позивачка, 28 липня 2025 року невстановлена особа отримала незаконно доступ до її банківського рахунку та в подальшому здійснила незаконні операції по збільшенню кредитного ліміту, а також таємно перерахувала на інший рахунок грошові кошти на загальну суму 94499 грн.

Представником відповідача надано до суду витяг зі Службової перевірки за фактом службової записки №Е.16.0.0.0/7-6968598 від 25.03.2026 щодо звернення ОСОБА_2 , в ході якої встановлено наступну інформацію:

«Дані на клієнта по даним ЄКБ: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_3 , Юридична адреса, Фактична адреса АДРЕСА_2 , адреса яка зазначена в позові АДРЕСА_1 , телефон для комунікацій/фінансовий телефон: по даним сервісу FINNUM Зміна фінансового номеру заявка ID 260410RQ327987 НОМЕР_9 G Y CМЕНА ЛОГИНА ПРИВАТ24 P24_CHANGELOGIN A 2023-12-13 11:28:57.12 2024-05-27 12:54:01.77 НОМЕР_8 G Y ПЕРЕВЫПУСК КАРТЫ REISSUE A 2024-05-27 12:54:35.383 2025- 08-07 16:10:24.831 НОМЕР_10 G Y ПЕРЕВЫПУСК КАРТЫ REISSUE A 2026-04-08 19:55:05 2026-04-10 09:19:34.070 т.т. на час проведення операцій по карті телефон для комунікацій/фінансовий телефон НОМЕР_4 , даний телефон зазначений в Анкеті 27.05.2024 12:53:32-0000003573985105.

Звернення клієнта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_3 зареєстровано інформація на ОКОМ (ОПЕРЕТА) e82ec2944ca0459cbbfc12718 9309841 2025-09-10 16:34: Дзвонили з номеру НОМЕР_5 представили представниками банку. По даним сервісу по перевірці чи належить мобільний номер телефону ПриватБанку - номер НОМЕР_5 не належить банку. POPMOB Вибірка поповнення мобільного номера НОМЕР_5 заявка ID НОМЕР_5 - поповнень через сервіси банку не зафіксовано.

По даним документообігу по клієнту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_3 звернення WEVK 250818PBNKI000000035408 (вх. 14075270- ВБ від 18.08.2025 ) - банком надана відповідь. Аналізом виписки по карті НОМЕР_6 ( НОМЕР_1 ) клієнта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_3 грошові кошти переказано шляхом ручного вводу номеру карти, строку дії та CVVкоду на сервісі компанії I-PAY, процесинг банку АТ "Райффайзен Банк", термінал E0185016 на рахунок НОМЕР_7 (емітований АТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК") не встановленому отримувачу). Всі вказані операції проведено з підтвердженням за регламентом 3d-secure (POS CONDITION 82).

По даним сервісу (зелена адмінка Приват24 - Зміни акаунту Приват24) по клієнту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 46029342 , змін не зафіксовано в період 2024-05-27 12:59:21 UNLOCK_ACCOUNT до 2025-08-07 00:49:06 BLOCK_ACCOUNT обліковий запис з логіном НОМЕР_4 т.т фінансовим телефоном клієнта до 2025-08-07 16:10:24 2024-05-27 12:59:21 при діях в обліковому запису використовувався пристрій Phone MRD-LX1|HUAWEI Android, 9 null, null MOBILE d28231378c9e7a2b 08.08.2025 12:01:29 (CHANGE_PASSWORD/ UNLOCK_ACCOUNT при поновленні в обліковому запису після проведеного блокування 2025-08-07 - використовувався пристрій MRD-LX1|HUAWEI Android, 9 null, null MOBILE d28231378c9e7a2b той самий який і 2024-05-27 12:59:21.

По даним сервісу ( login-monitoring входи в Приват24 ) по клієнту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_3 , період вибірки з 27.05.2024 (т.т. з дати зміни в обліковому запису Приват24 по даним сервісу зелена адмінка Приват24 - Зміни акаунту Приват24) по 30.08.2025 року для входження в обліковий запис використовувалось три пристрої: Phone MRD-LX1|HUAWEI Android, 9 null, null MOBILE d28231378c9e7a2b період 27.05.2024 12:59:21 - 30.08.2025 20:29:16 використовувався 345 раз; Phone SM-A165F|samsung Android, 14 null, null MOBILE 08ef01f86205be85 - використовувався 181 раз для входження період 02.05.2025 22:56:40 - 23.07.2025 13:45:38 Tablet SM-G9730|Samsung Android, 12 null, null MOBILE 0069d2b415ac7bae період 15.07.2025 14:14:15 - 07.08.2025 00:01:40 використовувався 38 раз, а саме 28.07.2025 року під час проведення операцій по карті.

До відома: з 02.05.2025 22:56:40 - для входження до облікового запису клієнта входження з пристроїв (вважають їх не типовими) , але від клієнта яких небудь звернень, про входження до його облікового запису з інших пристрої не надходило, дані сервісу ОКОМ ( ОПЕРЕТА) підтвердження 2025-05-02 22:55:26 першого входження з використанням пристрою Android, 14 null, null MOBILE 08ef01f86205be85 - архів сервісних СМС. підтвердження 15.07.2025 14:14:15 першого входження з використанням пристрою Android, 12 null, null MOBILE 0069d2b415ac7bae - архів сервісних СМС. Сервісні комунікаційні СМС повідомлення по клієнту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 46029342 Багаторівневі IVR-опитування Результат контакта от Confirm Service 2025-05-02 22:55:26 Контакт проведено (OK) НОМЕР_8 P24AOS2 authorization; 2025-05-02 22:56:41 Сценарії в Channels (Privat24) Главный push (Уведомление о входе в Приват24 ); Багаторівневі IVR-опитування Результат контакта от Confirm Service 2025-07-15 14:13:32 Контакт проведено (OK) НОМЕР_8 P24AOS2 authorization; 2025-07-15 14:14:15 Сценарії в Channels (Privat24) Главный push (Уведомление о входе в Приват24;

Несанкціонованих переглядів по даним клієнта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 46029342 не зафіксовано (BIGQ01 заявка на історію ID 260413RQ329181, CLTMNG Сервіс Виписка заявка ID 260413RQ329186, Рабочий стіл співробітника заявка ID 260413RQ329189)»

Позивач стверджує, що вказані операції проведені без її відома невідомою особою, у зв`язку з чим вона звернулася із заявою до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення - крадіжки, а саме заволодіння шляхом обману невідомою особою грошовими коштами в загальній сумі 94499 грн.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12025250310002639 внесені до вказаного реєстру 05.08.2025 року за фабулою: «28.07.2025 невстановлена особа, в умовах воєнного стану, незаконно отримавши доступ до банківського рахунку в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , здійснивши незаконні операції по перерахунку коштів, таємно викрала гроші в сумі 94499 грн., які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »- правова кваліфікація ч.4 ст. 185 КК України.

Крім того, 12 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернулася із заявою-повідомленням до АТ КБ «Приватбанк», в якій повідомила, що за фактом таємного викрадення коштів з її рахунку відкрито кримінальне провадження № 12025250310002639 від 05.08.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України, в якому вона має статус потерпілої особи.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Слід зазначити, що заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, становили би преюдицію. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.

Обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, у якому суд встановив би, що грошові кошти з рахунку позивача були використані не позивачем, а іншою особою, яка протиправним шляхом, без згоди Позивача, заволоділа таким чином коштами і розпорядилася ними, не надано.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 473/2315/17, від 06 березня 2018 року у справі № 585/1320/16-ц, від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 та від 07 грудня 2020 року у справі № 182/5175/16-ц.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті privatbank.ua у мережі Інтернет.

При вирішенні даної справи суд зауважує, що спірні операції з переказу коштів з картки позивача стали можливими внаслідок порушення ОСОБА_2 . Умов та правил надання банківських послуг, а саме:

1.1.2.1.6. Клієнт зобов`язаний вжити заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом, запобіганню доступу до носіїв інформації з обмеженим доступом як зі сторони третіх осіб, так і працівників та/або членів сім`ї.

1.1.2.1.10. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов`язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку. В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку.

1.1.5.14. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.

2.1.1.7.4. Власник Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Держателя Картки до Банку та заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Карти в СТОП-ЛИСТ платіжною системою, а в разі підключення до послуги "Екстрені гроші" також протягом часу блокування платіжної карти.

1.1.10.10.1. Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту.

1.1.10.10.2. Клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції (в тому числі операції у сфері електронної комерції та інші), що здійснюються з Платіжними картками, у тому числі наданими Банком його Довіреним особам. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення платіжних операцій з Платіжними картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі.

1.1.10.10.3. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою.

Чинним законодавством не надано повноважень банку здійснювати повернення проведеного переказу /зняття позивачем, здійсненого з належною авторизацією/введенням пінкоду.

Вбачається, що якщо зазначені операції, за твердженням позивача, вона не здійснювала, однак, такі операції можливі за умов розголошення позивачем конфіденційної інформації по карткам, пінкоду, передачі даних та паролів третім особам.

Частиною 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України).

Відповідно ч. 1, 2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3ст. 12 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2020 року (справа № 560/898/16-ц) висловлено висновок, що обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Відповідно до ч. 3 статті 87 Закону України "Про платіжні послуги" Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій!!!

Позивач стверджує, що зняття кредитних коштів з її карткового рахунку відбулось без її згоди, чим завдано їй матеріальних збитків.

Разом з тим, будь-які належні і допустимі докази на підтвердження того, що транзакції грошових коштів з рахунку позивача були здійснені не нею, матеріали справи не містять.

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Відповідно ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зауважує, що ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, витрати зі сплати судового збору належить віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 178, 223, 247, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_2 у задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2026 року.