Ухвала суду № 141129122, 26.10.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1585/26 Провадження №: 1-кс/630/566/26

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2026 рокум. Люботин

Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника (дистанційно) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12026221320000454 від 24 жовтня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коротич Харківського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні (зі слів) доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся 26 жовтня 2026 року до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_6 вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений слідством день та час, але не пізніше 24 жовтня 2026 року, в порушення вимог п. 1 Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622, п. 2 Порядку декларування вогнепальної зброї і бойових припасів затвердженого Наказом МВС України № 768 від 18 листопада 2024 року, відповідно до якого цивільна особа, яка знайшла вогнепальну зброю і боєприпаси, зобов`язана негайно повідомити про такий факт за телефонним номером екстреної служби 102 або єдиним телефонним номером 112 до органів поліції, у невстановленому досудовому розслідуванням місці знайшов, таким чином придбав, гранату «М67» іноземного виробництва, та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, негайно не повідомив до органів поліції про знайдену гранату та без передбаченого законом дозволу почав зберігати за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, 24 жовтня 2026 року ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, взяв із приміщення будинку АДРЕСА_2 , гранату типу «М67» іноземного виробництва у спорядженому стані та почав її носіння, здійснюючи її переміщення територією Харківського району Харківської області.

Тоді ж, 24 жовтня 2026 року приблизно о 14-40 год. у с. Надточії, поблизу буд. № 22 по вул. Дачній, ОСОБА_4 , керуючи мотоциклом «Lifan», номерні знаки: НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та проігнорував вимогу поліцейських про зупинку. Під час переслідування чоловік виїхав на польову дорогу в селищі Коротич, де залишив мотоцикл і продовжив тікати пішки. При переслідуванні поліцейськими ОСОБА_4 дістав із кишені гранату типу «М67» іноземного виробництва, та почав погрожувати підірвати її.

Злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками поліції, які 24 жовтня 2026 року о 16-35 год., поблизу буд. АДРЕСА_3 здійснили затримання у порядку ст. 208 КПК України останнього та вилучили в нього гранату типу «М67» іноземного виробництва.

Органом досудового розслідування 25 жовтня 2026 року повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що виражається в тому, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування та суду; з огляду на характер та обставини вчиненого злочину підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, яким відомо про зберігання ним гранати; підозрюваний, знаходячись на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, з огляду на модель його поведінки. Тому для запобігання таким ризикам до підозрюваного слід застосувати лише тримання запобіжний захід як тримання під вартою без визначення застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане слідчим клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні, а також наголосила на тому, що наразі органом досудового розслідування не встановлені джерела, з яких підозрюваним набуто вибухонебезпечний предмет, що не виключає можливість зберігання ним інших подібних предметів чи навіть їх збуту.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, та просив застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту за місцем зареєстрованого проживання або за місцем фактичного проживання. Захисник наголосив на тому, що доводи прокурора про наявність у ОСОБА_4 каналу постачання зброї не відповідає дійсності та є лише голослівним припущенням. Також захисник зауважив, що з боку слідчого висловлено припущення щодо можливого продовження протиправної діяльності підозрюваним, оскільки доказів на підтвердження цього не надані. Крім того, захисник просив врахувати ті обставини, що підозрюваний приблизно 10 років проживає за однією адресою разом з жінкою та її дитиною, яку виховую як свою рідну, підтримує побутові умови проживання в будинку, а також утримує своїх батьків. Хоча підозрюваний і працює будівельником, але у нього відсутня можливість внесення застави у тому розмірі, який запропонований слідчим.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав промову захисника та пояснив, що бойову гранату та димову гранату він знайшов випадково на передодні події та залишив собі. Але майже одразу він збагнув, що бойової гранати слід позбутися, а тому вирішив викинути її річку, повз яку він проїжджає на роботу на своєму мотоциклі. Димову гранату він сховав у себе вдома, а бойову гранату взяв з собою. Коли він їхав на мотоциклі, поліція почала його зупиняти, але він злякався та вирішив втекти, бо розумів, що у нього з собою граната. Коли поліція наздогнала його, він вирішив дістати гранату і за її допомогою змусити поліцейських облишити його, бо був впевнений, що перебуває в розшуку ТЦК та порушення правил військового обліку, і що поліцейські хочуть його доставити до ТЦК.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані слідчим на обґрунтування клопотання докази, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з витягом з ЄРДР від 01 квітня 2026 року про реєстрацію кримінального провадження № 12026221320000454 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування обставин того, що 24 жовтня 2026 року о 16-29 год. в с. Новий Коротич Харківського району Харківської області, на вул. Спортивна, поблизу будинку № 14 виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при собі виявлено предмет, схожий на гранату типу «М67» іноземного виробництва, споряджену, без передбаченого законом дозволу.

25 жовтня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000454 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України. Це зокрема:

протокол від 24 жовтня 2026 року про затримання 24 жовтня 2026 року о 19-17 год. поблизу будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у якого виявлено та вилучено споряджений предмет, схожий на гранату типу «М67» іноземного виробництва, без передбаченого законом дозволу;

довідка Управління вибухотехнічної служби ГУНП в Харківській області від 24 жовтня 2026 року про віднесення оглянутого предмету - корпусу ручної гранати іноземного виробництва «М67» до категорії обмежено небезпечних;

довідка Управління вибухотехнічної служби ГУНП в Харківській області від 24 жовтня 2026 року про віднесення оглянутого предмету підривача до ручних осколкових гранат іноземного виробництва типу «П-213» до категорії небезпечних;

протоколи від 24 жовтня 2026 року допитів в якості свідків поліцейського Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 та поліцейського Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , які пояснили, що 24 жовтня 2026 року під час патрулювання території Люботинськогї ОТГ отримали повідомлення від чергової частини про чоловіка, який в с. Коротич тримає гранату в руках та погрожує себе підірвати. Прибувши до с. Коротич, на ділянку місцевості поблизу терміналу «Нова Пошта», вони побачили інших двох поліцейських ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та чоловіка, який стояв неподалік він них, який представився ОСОБА_14 , та який тримав в руках гранату за кільце, та який повідомив, що боїться того, що поліцейські можуть доставити його до ТЦК та СП, і не хоче допустити цього;

протокол від 24 жовтня 2026 року допиту в якості свідка поліцейського Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 , який пояснив, що від ранку 24 жовтня 2026 року він перебував на добовому чергуванні з поліцейським ОСОБА_12 та під час патрулювання території Пісочинської ОТГ, в с. Надточії, на вул. Дачна помітили водія мотоцикла, який порушив правила дорожнього руху. На вимогу зупинитися водій не відреагував та поїхав далі. Тоді він, ОСОБА_13 , і ОСОБА_12 почали його переслідувати. Водій мотоцикла повернув на польову дорогу поблизу с. Новий Коротич, де покинув свій мотоцикл та почав тікати. Тоді вони продовжити переслідувати пішки. Почувши команду зупинитися, чоловік зупинився і повернувся до них, тримаючи в руках предмет, схожий на гранату, та повідомив, що підірве себе, та вимагав не чіпати його, бо він знаходиться у розшуку ТЦК та СП і не хоче нікуди їхати;

протокол від 25 жовтня 2026 року огляду відеозаписів з нагрудних камер працівників Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , на яких зафіксовано спробу зупинки водія мотоцикла, який рухається по дорозі, але не виконує вимогу про зупинку та починає тікати від поліцейських, які розпочинають його переслідування, а також зафіксовано, що водій мотоцикла, ззовні схожий на ОСОБА_4 , дістав гранату та почав вимагати від поліцейських відступити від нього, бо в іншому випадку погрожував підірвати себе гранатою, оскільки він переконаний що поліцейські прагнуть доставити його до ТЦК та СП, бо він перебуває у розшуку.

Отже, ОСОБА_4 , який не має судимостей, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі.

При цьому, на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінальних правопорушень та винуватості особи у вчиненні таких правопорушень, питання допустимості доказів, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що надані докази є об`єктивно достатніми для твердження про можливе вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому вважає підтвердженим факт наявності обґрунтованої підозри.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред`явлено ОСОБА_4 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки протиправного діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків в місті його проживання. З пояснень підозрюваного, наданих ним в судовому засіданні, випливає, що він тривалий час офіційно не працює, матеріальну допомогу своїй дитини на її утримання колишній дружині надає за можливості, проживає без реєстрації місця проживання в житловому будинку, який належить його батькові, з дозволу батька. Зі змісту протоколу огляду від 25 жовтня 2026 року, в якому зафіксовані події, які передували затриманню ОСОБА_4 , з`ясовано, що погрози застосувати гранату підозрюваний пояснював, серед іншого, тим, що дружина з дітьми поїхала від нього.

Також слідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання, яке може бути призначене підозрюваному уразі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення. Саме від моменту повідомлення про підозру особа притягується до кримінальної відповідальності і отримує інформацію про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, та його правову кваліфікацію. В свою чергу це дає можливість підозрюваному спрогнозувати негативні для себе наслідки у вигляді певного покарання, яке може бути йому в майбутньому призначене, та його розмір. Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик її втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду.

Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик його втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду в межах України. Зі слів підозрюваного, він тривалий час перебував у розшуку за порушення правил військового облікую та намагався уникати зустрічі з поліцією та співробітниками ТЦК та СП. Отже підозрюваний має певний досвід переховування від поліції та інших державних органів.

Наведене вище в сукупності може вказувати на наявність вагомого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від слідчого і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що може перешкодити завершенню досудового розслідування у найкоротші строки.

В клопотанні слідчим також заявлено про існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_4 незаконного впливу на свідків, який полягає в тому, що підозрюваний може бути обізнаний про особисті дані свідків, яким відомі обставини придбання ним та зберігання гранати іноземного виробництва, та використовуючи погрози або вмовляння, може домогтися від них зміни показань щодо обставин кримінального правопорушення.

Однак, огляду на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення заснована, наразі, на показаннях лише тих свідків, які являються співробітниками поліції, можливість існування ризику незаконного впливу підозрюваного на інших свідків, які ще не встановлені, слідчий суддя вважає припущенням та малоймовірним. Отже ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі відсутній.

Окрім того, слідчий суддя бере до уваги агресивну поведінку підозрюваного, який намагався позбутися ймовірних проблем із законом із застосуванням бойової гранати, що могло мати негативні наслідки для оточуючих його людей уразі спрацювання гранати та її вибуху, навіть за умови необережного поводження з бойовою гранатою. Враховуючи пояснення підозрюваного про те, що у нього відсутні будь-які військово-облікові документи та він не вчиняв жодної дії на виконання вимог законодавства, яке визначає порядок ведення військового обліку, він може вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою уникнення відповідальності за порушення правил військового обліку.

Тому слідчий суддя вважає обґрунтованим існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вважає підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За таких обставин, застосування до підозрюваного на даний час більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 poкy, п.32.SeriesA,№ 182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55. Series А, №300-А).

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддані суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При вирішенні питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя також бере до уваги, що інтереси суспільства, яке піддається негативному впливу від розповсюдження зброї та бойових припасів, значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу підозрюваного ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Хоча ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, який за ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, вважаю за можливе визначити для нього заставу у середньому розмірі, тобто 40 (Сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 133120,00 грн. (3328,00х40=133120,00), який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків уразі внесення такої застави.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 615 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12026221320000454 від 24 жовтня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» на період досудового розслідування, але не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 22 грудня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 133120 (Сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/1585/26, ухвала від 26 жовтня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_7 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати підозрюваного таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- з`являтися на виклик до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а вразі неможливості з`явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатись із місця зареєстрованого фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора або суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

В іншій частині клопотання слідчого в задоволенні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяОСОБА_1