Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 565/2061/26
Провадження № 2/565/1189/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Данилко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 23 697,10 грн заборгованості за кредитним договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року, 2 662,40 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2002044600601 від 13 грудня 2021 року, шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www.pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).
На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується відповідним банківським документом, а також випискою з банківського рахунку позичальника, яка є первинним бухгалтерським документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такий кредит у формі відновлювальної кредитної лінії, хоч і є споживчим кредитом, проте не надається на рахунок позичальника одноразово з подальшим його поверненням частинами згідно графіку до повного погашення. Кредит на кредитній картці використовується клієнтом кожного разу з можливістю у разі сплати повторного використання цих коштів. За даних обставин, ніяких інших документів крім виписки по рахунку та/або довідки про встановлення/збільшення кредитного ліміту неможливо надати чи взагалі виготовити.
Відповідно до змісту заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписав власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26 червня 2026 року складала 23 697,310 грн, з яких: 15 000,00 грн заборгованість за кредитом; 8 697,10 грн заборгованість по процентам.
26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 23 697,10 грн, з яких: 15 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 8 697,10 грн сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26 червня 2026 року.
26 жовтня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що заявлені позовні вимоги відповідач визнає частково. Відповідач вказує, що 13 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого товариство надало ОСОБА_1 кредиту розмірі 15 000,00 грн терміном 12 місяців. ОСОБА_1 проходить військову службу в Управлінні СБ України в Рівненській області з 17 травня 2001 року. 14 березня 2017 року ОСОБА_1 видане посвідчення учасника бойових дій. Згідно з розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховані з 30 грудня 2021 року по 28 лютого 2023 року. З початку отримання кредитного зобов`язання на ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині сплати 8 697,10 грн процентів, нарахованих з 30 грудня 2021 року по 28 лютого 2023 року, які не підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Також відповідач вважає, що обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу може бути сума на рівні 1 000,00 грн.
26 жовтня 2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач не погоджується із наведеними у відзиві доводами та запереченнями відповідача. Позивач вказує, що сума боргу нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26 червня 2026 року. Розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача викладених у позові, тому позивач до якого перейшло право вимоги вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, що узгоджується із усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду. Відповідач був обізнаний з умовами публічної пропозиції договору з усіма додатками, тарифами та умовами кредитування при підписанні ним заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідач був обізнаний із процентною ставкою, яку прямо зазначено в заяві, яку він власноруч підписав. Цей підпис підтверджує погодження початкового кредитного ліміту, розмір процентної ставки та умови продовження строку кредитування.
Також позивач зазначає, що доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката є суто суб`єктивними.
З урахуванням зазначеного позивач просить позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі
Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12 жовтня 2026 року.
12 жовтня 2026 року розгляд справи відкладено на 02 листопада 2026 року.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
13 грудня 2021 року ОСОБА_1 власноруч підписав заяву №2002044600601 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я № НОМЕР_1 , надати кредитну картку № НОМЕР_2 , та встановити на поточний рахунок, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн.
Відповідач підписанням заяви беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ», в повному обсязі.
В заяві зазначено, що розрахунковий день 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО.
Стандартна річна процентна ставка складає 47,88%. Реальна річна процентна ставка складає 47,88%.
Підписанням заяви відповідач підтвердив, що отримав у непошкодженому стані платіжну картку і ПІН.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту за договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 13 грудня 2021 року встановлено кредитний ліміт на суму 15 000,00 грн.
З виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 13 грудня 2021 року по 25 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 отримував кредитні кошти та користувався ними.
26 червня 2026 АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Смарт Пей» (фактор) уклали договір факторингу №1, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників №2 до договору факторингу №1 від 26 червня 2026 року до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року в сумі 23 697,10 грн, з яких 15 000,00 грн сума заборгованості за кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року станом на 25 червня 2026 року загальний розмір заборгованості складає 23 697,10 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 15 000,00 грн, заборгованість за процентами 8 697,10 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем факт укладення договору №2002044600601 від 13 грудня 2021 року не заперечується.
Судом встановлено, що АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали в письмовій формі кредитний договір №2002044600601 від 13 грудня 2021 року, АТ «ПУМБ» належним чином виконало свої договірні зобов`язання. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
Відповідач ОСОБА_1 з 14 травня 2001 року проходить військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області, що підтверджується довідкою Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області №67/10-335 від 14 жовтня 2026 року.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 14 березня 2017 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року проценти за користування кредитом нараховані з 30 грудня 2021 року по 28 лютого 2023 року.
З 17 травня 2001 року ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, відтак на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З урахуванням зазначеного суд погоджується з твердженням відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього процентів за користування кредитом.
Враховуючи, що відповідачем факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань за договором суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн заборгованості за договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року.
Позивач також просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, акт наданих послуг правничої допомоги від 30 червня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001139 від 25 листопада 2019 року, видане Рудзей Ю.В.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, заперечення відповідача, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 15 000,00 грн заборгованості за договором №2002044600601 від 13 грудня 2021 року, 1 685,26 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (вул.Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корп.А, офіс 303, м.Київ, ЄДРПОУ 43696954).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Г.В. Бренчук
Судове рішення № 141127502, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 565/2061/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: