Рішення № 141125457, 02.11.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19433/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Борзаниці С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якій позивач просить скасувати постанову 09.09.2026 ВП №81161565 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №560/18188/25 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому постанова державного виконавця від 09.09.2026 ВП №81161565 про накладення штрафу є безпідставною та підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що невиплата всіх нарахованих сум зумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування та не залежить від волі територіального органу Пенсійного фонду України. Посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046.

Ухвалою суду від 13.10.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішення суду боржником не виконано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №560/18188/25, яке набрало законної сили 18.05.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2025 №ХС44403 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 18.05.2026 та, оскільки у добровільному порядку боржником не було виконано, стягувач ОСОБА_1 пред`явив до примусового виконання виконавчий лист, виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом 01.06.2026, на підставі рішення №560/18188/25.

У подальшому головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Секретою Олегом Миколайовичем постановою від 03.06.2026 відкрито виконавче провадження № 81161565 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 №560/18188/25 та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок, встановлений виконавчим документом.

09.09.2026 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1-2 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №560/18188/25, яке набрало законної сили 18.05.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2025 №ХС44403 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вищевказаного рішення головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2025 №ХС44403 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.03.2023 склав 16305,20 грн.

Сума доплати за період з 01.03.2023 по 30.09.2026 становить 167900,49 грн, в тому числі за минулий час з 01.03.2023 по 17.05.2026 в сумі 146916,17 грн та перерахованих сум пенсій за рішенням суду за період з дати набрання рішенням законної сили з 18.05.2026 по 30.09.2026 в сумі 20984,32 грн.

Водночас позивач зазначає про здійснення лише часткових виплат нарахованої заборгованості у вересні 2026 року.

Отже, станом на дату прийняття оскаржуваної постанови позивачем проведено перерахунок пенсії та визначено належні до виплати суми, однак фактичної виплати усіх сум, нарахованих на виконання судового рішення, не забезпечено.

Оцінюючи наведені обставини, суд враховує, що рішенням від 13.03.2026 у справі №560/18188/25 на позивача покладено обов`язок не лише здійснити перерахунок пенсії, а й провести виплату належних стягувачу сум.

Тому саме лише проведення перерахунку пенсії, визначення суми заборгованості та включення судового рішення до відповідного Реєстру не свідчать про повне виконання судового рішення.

При цьому позивач не заперечує факту неповної виплати нарахованих сум, зазначаючи, що залишок заборгованості буде виплачено в межах затверджених бюджетних асигнувань.

Сама по собі недостатність бюджетних асигнувань не є безумовною підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання судового рішення. Такі обставини повинні підтверджуватися належними доказами об`єктивної неможливості виконання рішення та вжиття боржником усіх залежних від нього заходів для його виконання.

Водночас позивачем не надано достатніх доказів того, що ним вжито всіх можливих заходів для отримання фінансування, необхідного для повного виконання рішення суду у справі №560/18188/25.

Посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 також не спростовує встановленого факту неповної виплати пенсії, оскільки визначення спеціального порядку фінансування не припиняє обов`язку виконати судове рішення.

Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення, боржник мав право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку його виконання.

Однак матеріали справи не містять доказів надання такої відстрочки чи розстрочки або зміни судом способу та порядку виконання рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не доведено наявності об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали виконання судового рішення та могли бути визнані поважними причинами його невиконання в розумінні статей 63, 75 Закону №1404-VIII.

Отже, державний виконавець, встановивши факт невиконання судового рішення без доведених поважних причин, мав передбачені законом підстави для накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Відтак постанова державного виконавця від 09.09.2026 у виконавчому провадженні №81161565 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 листопада 2026 року

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Головуючий суддя С.В. Борзаниця