Рішення № 141124462, 02.11.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6541/26

Номер провадження 2/676/4932/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гладій Л.М.,

з участю секретаря Сенчишеної Р.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал») Кукса К.О., через систему «Електронний суд», звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 211979 від 04.12.2025 року в розмірі 23 546,20 грн., судового збору в розмірі - 2 662,40 грн., правничої допомоги - 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» - первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір про надання споживчого кредиту № 211979 (Кредитний договір) первісним кредитором, згідно умов якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти, на погоджені умовами договору: розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування кредитними коштами, сплати відсотків, розміру і типу процентної ставки, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 28 236,00 грн. строком на 274 дні на банківську карту № НОМЕР_1 . Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. В подальшому, 03.04.2026 року первісний кредитор та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 03042026, у відповідності до умов якого передало ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні первісному кредитору права вимоги до боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 211979 від 04.12.2025 року. Так, відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 05.05.2026 року до вищевказаного Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 25 738,36 грн., з яких: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 801,00 грн. - заборгованість по комісії; 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Однак позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляє, тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 211979 від 04.12.2025 року в розмірі 23 546,20 грн., з яких: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 801,00 грн. - заборгованість по комісії, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. не з`явилась, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, однак у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності та позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про визнання позову та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а також просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до вимог ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 04.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» - первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір про надання споживчого кредиту № 211979 (Кредитний договір) первісним кредитором.

Згідно умов Кредитного договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 28 236,00 грн., строком на 274 дні, тобто з 04.12.2025 року по 04.09.2026 року, з періодичність платежів зі сплати процентів 1 раз в місяць, стандартна процентна ставка фіксована і нараховується за 0,10 % річних; комісія за обслуговування кредиту становить 4 235,40 грн., тобто 15% від загальної суми кредиту, що підтверджується копією Договору про надання споживчого кредиту № 211979 від 04.12.2025 року, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, копією Паспорту споживчого кредиту та копією Графіку платежів.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивач свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, перерахувавши суму кредиту 28 236,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується Випискою по вищевказаному рахунку, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду за вх. № 30310/26 від 20.082026 року.

В подальшому, 03.04.2026 року первісний кредитор та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 03042026, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» за плату передало належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні первісному кредитору права вимоги до боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 211979 від 04.12.2025 року.

Так, відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 05.05.2026 року до вищевказаного Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 25 738,36 грн., з яких: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 801,00 грн. - заборгованість по комісії; 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Однак позивач вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій не заявляє і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 211979 від 04.12.2025 року в розмірі 23 546,20 грн., з яких: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 801,00 грн. - заборгованість по комісії.

Так, згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2 ст.1050 ЦК передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.ст.1077, 1078 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога).

Судом встановлено, що відповідач умови Кредитного договору належним чином не виконав, у добровільному порядку не сплатив заборгованість, тому стягненню з нього підлягає заборгованість в розмірі 22 745,20 грн., з яких: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією, що пов`язана із наданням кредиту в розмірі 801,00 грн., суд зазначає, що 10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1,2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 року по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з наведеним відсутні підстави стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість за комісією в розмірі 801,00 грн., оскільки ставиться питання про оплату послуги за надання кредиту, тобто за послугу, яка має бути безоплатною, а також не надано доказів, які саме послуги надавались, тому, до задоволення підлягає позов на 96,60%, тобто в розмірі 22 745,20 грн., з яких: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на виконання вказаних вимог закону позивачем надано: укладений 20.01.2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі адвоката Тимошенка О.О. укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02, предметом якого виступають зобов`язання адвоката надавати юридичну (правничу) допомогу для ТОВ «Юніт Капітал», Додаткова угода № 25771572842 від 25.05.2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 року, де зазначено про склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість, яка складає - 7 000,00 грн.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу як завищених, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, зміст виконаних робіт, те, що справи належить до спрощеного провадження, має стандартний позов, не потребувала значної правової роботи по підготовці позову, розглядалась в письмовому провадженні, що не потребувало участі в судовому засіданні, суд доходить висновку про необхідність зменшення стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги до 1 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 571,88 грн.

Керуючись ст.ст.207, 610, 626, 627, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст.12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141-142, 223, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 211979 від 04.12.2025 року в розмірі 22 745,20 грн., яка складається з: 22 738,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2 571,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, оф.10 м. Київ 01024.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення суду складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій