Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року № 520/25367/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо протиправного поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та протиправної зміни його статусу у військово-облікових документах та реєстрах з «виключений з військового обліку від 03.08.2009 року» на статус «поновлений на обліку та знятий з військового обліку у 2023 році»; 2) визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка викладена в листі від 13.08.2026 року № 08-02-1946, щодо надання ОСОБА_1 архівної довідки (витягу) про виключення з військового обліку та внесення відповідного статусу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг»; 3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та видати ОСОБА_1 архівну довідку (або витяг) про його виключення з військового обліку від 03.08.2009 року у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, що діяла на 03.08.2009 р.); 4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про те, що ОСОБА_1 є виключеним з військового обліку з 03.08.2009 року на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був виключений з військового обліку 03 серпня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі (45 років на момент виникнення правовідносин), про що свідчить офіційна відмітка на сторінці 26 військового квитка серії НОМЕР_3 .
Позивач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо самовільного поновлення його на військовому обліку, зміну статусу з «виключений з обліку у 2009 році» на «поновлений і знятий у 2023 році», а також відмову у видачі довідки та внесенні коректних даних до реєстру «Оберіг» протиправними та такими, що порушують його права.
21 серпня 2026 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, а також учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, і у спірних правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень.
03 серпня 2009 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку за досягненням граничного віку перебування в запасі (45 років на момент виникнення правовідносин), про що свідчить відмітка на сторінці 26 військового квитка серії НОМЕР_3 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у справі № 200/2086/26: 1) визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у нерозгляді по суті надісланої письмової скарги ОСОБА_1 від 21.11.2025 року і ненаданні ОСОБА_1 письмової відповіді на неї, у порядку і строки визначені Законом України «Про звернення громадян»; 2) зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті письмову скаргу ОСОБА_1 від 21.11.2025 року, із наданням ОСОБА_1 письмової відповіді на неї, у порядку і строки визначені Законом України «Про звернення громадян».
На виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав позивачу лист-відповідь від 13.08.2026 року № 08-02-1946, у якому зазначив, що позивача було на законних підставах поновлено на військовому обліку, а також, що позивача було знято з військового обліку за досягненням граничного віку у 2023 році (по досягненню шістдесятирічного віку)».
Крім того, відповідач відмовив у наданні архівної довідки про виключення та оновленні даних в реєстрі «Оберіг», вказавши, що жодних довідок про виключення з військового обліку чинним законодавством не передбачено.
Отже, позивач вважає, що дії відповідача щодо самовільного поновлення його на військовому обліку, зміну статусу позивача з «виключений з обліку у 2009 році» на «поновлений і знятий у 2023 році», а також відмову у видачі довідки та внесенні коректних даних до реєстру «Оберіг» протиправними та такими, що порушують його права.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові засади виконання громадянами України військового обов`язку визначені Законом України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 28 Закону № 2232-XII запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, які встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних.
Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком.
Судом установлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та має військове звання єфрейтора, яке належить до рядового складу.
Отже, станом на 03.08.2009 року позивач досяг 46-річного віку, станом на 13.08.2014 року 51-річного віку, а ІНФОРМАЦІЯ_6 досяг шістдесятирічного віку.
Водночас суд звертає увагу, що правове регулювання граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі зазнавало змін, які мають істотне значення для правильного вирішення цього спору.
Так, Законом України від 27.03.2014 року № 1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» було змінено положення статті 28 Закону № 2232-XII, якими граничний вік перебування у запасі для військовозобов`язаних рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду встановлено на рівні 50 років.
Надалі Законом України від 22.07.2014 року № 1604-VII «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який набрав чинності 13.08.2014 року, відповідний граничний вік було збільшено з 50 до 60 років.
Таким чином, з 13.08.2014 року граничний вік перебування у запасі для військовозобов`язаних рядового складу становив 60 років.
Суд зазначає, що зміна законодавцем граничного віку перебування у запасі вплинула на правовий статус осіб, які на момент набрання чинності відповідними змінами не досягли нового граничного віку, незалежно від того, чи перебували такі особи безпосередньо на військовому обліку.
У цьому контексті суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.04.2026 року у справі № 280/6524/24.
У зазначеній справі Верховний Суд розглядав питання правомірності повторного взяття на військовий облік особи, яку раніше було виключено з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
За результатами розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку, що зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, якими граничний вік перебування у запасі було збільшено до 60 років, мають загальний характер та поширюються на осіб, які не досягли такого віку, незалежно від факту їх попереднього виключення з військового обліку.
Верховний Суд зазначив, що у зв`язку із законодавчим збільшенням граничного віку перебування в запасі такі особи вважаються поновленими у запасі та підлягають військовому обліку.
При цьому, Верховний Суд наголосив, що у таких правовідносинах не йдеться про зворотну дію закону в часі, оскільки відповідне правове регулювання застосовується до актуального правового статусу особи після набрання чинності змінами до законодавства.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеного правового висновку.
Застосовуючи наведений висновок до обставин цієї справи, суд зазначає, що на дату набрання чинності Законом № 1604-VII позивачу було 51 рік, тобто він не досяг установленого законодавством граничного віку перебування в запасі 60 років.
Отже, незалежно від попереднього виключення з військового обліку, у зв`язку зі зміною законодавства позивач знову підпав під правове регулювання щодо перебування у запасі військовозобов`язаних та підлягав військовому обліку.
При цьому факт виключення позивача з військового обліку 03.08.2009 року не означає неможливості повторного набуття ним статусу військовозобов`язаного внаслідок зміни законодавства.
Суд наголошує, що повторне взяття позивача на військовий облік унаслідок законодавчої зміни граничного віку не означає визнання незаконним або скасування раніше вчиненого облікового запису.
Таким чином, виключення позивача з військового обліку у 2009 році та подальше поновлення його у запасі внаслідок зміни законодавства є послідовними юридичними фактами, які не виключають один одного.
За таких обставин суд доходить висновку, що дії відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік не можуть вважатися протиправними лише з підстави наявності у військовому квитку відмітки про попереднє виключення з військового обліку.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у відповідній редакції особи, які досягли граничного віку перебування в запасі, підлягають виключенню з військового обліку.
Отже, після досягнення позивачем 60-річного віку у 2023 році виникли передбачені законом підстави для його виключення з військового обліку.
При цьому суд звертає увагу, що законодавство пов`язує виключення з військового обліку з досягненням саме граничного віку перебування в запасі, а не з фактом попереднього виключення особи з військового обліку.
Таким чином, правовий статус позивача має оцінюватися з урахуванням послідовності змін законодавства та досягнення ним нового граничного віку.
Водночас суд зауважує, що у листі відповідача від 13.08.2026 року № 08-02-1946 зазначено про зняття позивача з військового обліку у 2023 році.
Однак саме по собі використання відповідачем формулювання «знятий з військового обліку» замість «виключений з військового обліку» у листі-відповіді не є достатнім доказом того, що відповідачем було вчинено протиправну дію щодо зміни облікового статусу позивача.
Для встановлення такого порушення необхідно дослідити первинні документи, на підставі яких внесено відповідний запис до Реєстру «Оберіг», та встановити фактичний зміст облікової дії.
Позивачем не надано належних доказів того, що відповідач скасував або знищив історичний запис про виключення його з військового обліку у 2009 році.
Отже, підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо зміни статусу позивача у військово-облікових документах та реєстрах з огляду на сам факт повторного взяття на облік відсутні.
Щодо позовної заяви про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про те, що ОСОБА_1 є виключеним з військового обліку з 03.08.2009 року на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Реєстр призначений для збирання, зберігання, обробки та використання відомостей щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів.
Відомості Реєстру повинні забезпечувати достовірне відображення інформації про осіб, які підлягають військовому обліку, та зміну їхнього правового статусу.
Суд зазначає, що історичний факт виключення позивача з військового обліку 03.08.2009 року та подальше повторне набуття статусу військовозобов`язаного внаслідок законодавчих змін є різними юридичними обставинами.
Тому внесення до Реєстру відомостей про те, що позивач є виключеним з військового обліку саме з 03.08.2009 року, без урахування подальшої зміни його правового статусу, не відповідатиме послідовності правовідносин, що виникли.
Суд наголошує, що вимога про внесення до Реєстру історичних відомостей про попереднє виключення та вимога про визначення актуального облікового статусу особи не є тотожними.
Водночас позивач просить внести до Реєстру відомості про те, що він є виключеним з військового обліку з 03.08.2009 року, фактично наполягаючи на відображенні цієї події як підстави для визначення його актуального статусу без урахування подальших змін законодавства.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення цієї позовної вимоги в заявленому формулюванні.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка викладена в листі від 13.08.2026 року № 08-02-1946, щодо надання ОСОБА_1 архівної довідки (витягу) про виключення з військового обліку та внесення відповідного статусу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та видати ОСОБА_1 архівну довідку (або витяг) про його виключення з військового обліку від 03.08.2009 року у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, що діяла на 03.08.2009 року), суд зазначає наступне.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» громадяни мають право на доступ до архівних документів та отримання інформації, що міститься в них, у порядку, визначеному законодавством.
Правила роботи архівних установ України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2013 року № 656/5, передбачають можливість складання архівних довідок, архівних копій та архівних витягів на підставі документів, що перебувають на зберіганні у відповідних архівних установах.
Отже, законодавство передбачає механізм документального підтвердження фактів, які містяться в архівних документах.
При цьому суд погоджується з тим, що Закон № 2232-XII не встановлює окремої спеціальної форми довідки про виключення особи з військового обліку.
Однак відсутність спеціально затвердженої форми такого документа сама по собі не є достатньою підставою для відмови у наданні інформації або документального підтвердження відомостей, які містяться у військово-облікових чи архівних документах.
Судом установлено, що позивач просив надати документальне підтвердження факту його виключення з військового обліку 03.08.2009 року.
Зазначений факт підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_3 .
Водночас відповідач у листі від 13.08.2026 року № 08-02-1946 відмовив у наданні архівної довідки, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено видачу довідок про виключення з військового обліку.
Суд зазначає, що така відповідь не містить належного обґрунтування щодо наявності або відсутності у відповідача первинних облікових документів, які підтверджують факт виключення позивача з військового обліку 03.08.2009 року.
Відповідачем також не наведено обставин, які б свідчили про неможливість надання позивачу засвідченої копії відповідного запису, архівного витягу або іншого документа, який відображає інформацію, що міститься в облікових матеріалах.
Таким чином, відмова у наданні запитуваного документа виключно з мотивів відсутності спеціально визначеної законодавством форми такого документа не може вважатися достатньо обґрунтованою.
Разом з тим суд звертає увагу, що обов`язок надати архівну довідку не означає обов`язку створити документ із наперед визначеним змістом, якщо відповідні відомості не підтверджуються документами, які перебувають на зберіганні.
Крім того, суд не може зобов`язати відповідача зазначити в архівній довідці правову оцінку законності виключення позивача з військового обліку у 2009 році, оскільки така оцінка не є тотожною документальному підтвердженню факту внесення відповідного облікового запису.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що належним способом захисту права позивача є визнання протиправною відмови у розгляді питання про надання архівної довідки виключно з мотивів відсутності її спеціальної форми та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне звернення.
За результатами такого розгляду відповідач повинен перевірити наявність первинних облікових документів, що підтверджують факт виключення позивача з військового обліку 03.08.2009 року, та за наявності таких документів надати належним чином оформлену архівну довідку, витяг або засвідчену копію відповідного документа.
У разі відсутності необхідних документів відповідач повинен надати позивачу мотивовану відповідь із зазначенням причин їх відсутності та відомостей про можливі місця їх зберігання.
Крім того, суд зазначає, що як вбачається зі змісту рішення від 19.05.2026 року у справі № 200/2086/26, предметом судового розгляду була бездіяльність відповідача щодо нерозгляду письмової скарги позивача від 21.11.2025 року та ненадання відповіді на неї.
Зазначеним судовим рішенням відповідача зобов`язано розглянути скаргу позивача по суті та надати письмову відповідь у порядку і строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Отже, предметом розгляду попередньої справи не була правомірність повторного взяття позивача на військовий облік, застосування до нього змін статті 28 Закону № 2232-XII або правомірність внесення відповідних відомостей до Реєстру «Оберіг».
Таким чином, рішення від 19.05.2026 року не встановлює протиправності дій відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік та не створює заборони на застосування до позивача зміненого законодавства.
Водночас суд враховує, що відповідач на виконання зазначеного рішення надав позивачу лист від 13.08.2026 року № 08-02-1946, який є предметом оскарження в цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач на дату набрання чинності Законом № 1604-VII не досяг установленого законом граничного віку перебування в запасі 60 років.
Відтак, з урахуванням правового висновку Верховного Суду від 09.04.2026 року у справі № 280/6524/24, позивач внаслідок зміни законодавства підпав під правове регулювання щодо перебування у запасі військовозобов`язаних та підлягав повторному взяттю на військовий облік.
Після досягнення 03.03.2023 року шістдесятирічного віку виникли передбачені законом підстави для виключення позивача з військового обліку.
Отже, вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік та зобов`язання внести до Реєстру «Оберіг» відомості про його виключення з військового обліку саме з 03.08.2009 року як про актуальний обліковий статус є необґрунтованими.
Водночас, відповідач не навів достатніх правових підстав для відмови у наданні документального підтвердження історичного факту виключення позивача з військового обліку виключно з мотивів відсутності спеціально визначеної форми такого документа.
При цьому зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача щодо надання архівної довідки (витягу) є належним та достатнім способом захисту порушеного права, оскільки дає змогу перевірити наявність відповідних архівних документів та вирішити питання про оформлення документа відповідно до вимог законодавства.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі № 520/25367/26 не здійснювати.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), викладену в листі від 13.08.2026 року № 08-02-1946, у частині відмови в розгляді питання щодо надання ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) архівної довідки (витягу) про виключення з військового обліку 03.08.2009 року виключно з мотивів відсутності законодавчо визначеної форми такого документа.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо надання архівної довідки (витягу) про виключення з військового обліку 03.08.2009 року, перевірити наявність відповідних первинних облікових документів та за результатами розгляду надати обґрунтовану письмову відповідь відповідно до вимог чинного законодавства.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.
Судове рішення № 141122805, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/25367/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: