Рішення № 141121006, 02.11.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2430/26

Провадження № 2/347/1652/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді: Крилюк М.І. ,

Секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В с т а н о в и в :

Позивачка в справі ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, мотивуючи тим, що вони з відповідачем в справі перебували в зареєстрованому шлюбі у якому в них народилась одна дитина : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2018 року по справі № 347/1230/18 шлюб між сторонами розірвано та визначено місце проживання дитини з мамою.

Також рішенням Косівського районного суду від 22.04.2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 , на її користь - ОСОБА_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1500 грн. щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 07.02.2019 року, тобто з дня звернення з позовом до суду.

Однак, на сьогоднішній день сума аліментів, які сплачуються на утримання дитини є незначною і не дає змоги позивачу повноцінно утримувати дитину.

З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів істотно змінилися потреби дитини, що є об`єктивним наслідком її дорослішання. Із збільшенням віку дитини зросли витрати на харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, навчання, медичне обслуговування, розвиток здібностей, участь у гуртках та інших позашкільних заходах. Крім того, істотне підвищення рівня цін та інфляційні процеси призвели до збільшення вартості товарів і послуг, необхідних для належного утримання дитини.

На даний час позивач разом із неповнолітньою ОСОБА_3 тимчасово проживають в Республіці Польща у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. Дитина навчається там, а також, перебуває на навчанні сімейного типу в Україні, навчається у восьмому класі. В іноземній школі дитина себе добре зарекомендувала, має достатні успіхи у навчанні, окрім того займається спортом веслуванням на байдарках, за що неодноразово отримувала призові місця. Також, ОСОБА_3 відвідує додаткові уроки англійської мови, що є платними.

Так, загалом, щомісячно на утримання ОСОБА_3 необхідно близько чотирнадцяти тисяч гривень.

Матеріальне становище позивача погіршилося з часу ухвалення Рішення у справі № 347/232/19, через обставини у державі довелося змінювати місце проживання. Окрім того, звертаю увагу суду, що ОСОБА_1 є багатодітною мамою, на утриманні якої є троє неповнолітніх дітей. Найменшому в травні 2026 року виповнилося 3 роки. Статус багатодітної матері підтверджується копією посвідчення із УСЗН Косівської РДА серія НОМЕР_1 .

На даний час, позивачка перебуває у відпустці без збереження заробітної плати та здійснює догляд за дітьми. Тому можливість заробляти кошти мінімальна.

Просить позов задоволити та постановити рішення суду яким змінити розмір аліментів та стягувати із відповідача на її користь аліменти у розмірі 7000 грн щомісячно, для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

15.10.2026 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву за вимогами якого не заперечив в частині часткового задоволення позову та збільшення розміру аліментів із 1500 грн до 2000 грн щомісячно на утримання неповнолітньої дитини.

Представником позивачки , адвокатом Данилюк Н. подано відповідь на відзив та просить вимоги позову задоволити в повному обсязі.

Позивачка в судове засіданні не з`явилась. Представником позивачки адвокатом Данилюк Н.М. подано суду заяву про розгляд справи без їх участі. Вимоги позову підтримує в повному обсязі та просить задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представником відповідача адвокатом Андрусяк Г.В. подано заяву про розгляд справи без їх участі. Просить врахування визнання відповідачем позову про збільшення розміру аліментів на суму 2000 грн щомісячно на утримання неповнолітньої дитини, до досягнення нею повноліття.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, сторони в справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі я кому в них народилась одна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Косівського районного суду від 19.07.2018 року а.с. 10. Вказаним рішенням суду неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на проживання при матері ОСОБА_4 .

Також як вбачається із долученого до матеріалів справи копії виконавчого документу а.с.11 виданого на підставі рішення Косівського районного суду від 22.04.2019 року судом вирішено «Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ) жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ІПН НОМЕР_3 ), жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1500 грн. щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 07.02.2019 року, тобто з дня звернення з позовом до суду.»

В підставу звернення до суду із вказаним позовом позивачка посилається на той факт, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів істотно змінилися потреби дитини, що є об`єктивним наслідком її дорослішання. Із збільшенням віку дитини зросли витрати на харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, навчання, медичне обслуговування, розвиток здібностей, участь у гуртках та інших позашкільних заходах. Крім того, істотне підвищення рівня цін та інфляційні процеси призвели до збільшення вартості товарів і послуг, необхідних для належного утримання дитини.

На даний час позивач разом із неповнолітньою ОСОБА_3 тимчасово проживають в Республіці Польща у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. Дитина навчається там, а також, перебуває на навчанні сімейного типу в Україні, навчається у восьмому класі. В іноземній школі дитина себе добре зарекомендувала, має достатні успіхи у навчанні, окрім того займається спортом веслуванням на байдарках, за що неодноразово отримувала призові місця. Також, ОСОБА_3 відвідує додаткові уроки англійської мови, що є платними.

Так, загалом, щомісячно на утримання ОСОБА_3 необхідно близько чотирнадцяти тисяч гривень.

Матеріальне становище позивача погіршилося з часу ухвалення Рішення у справі № 347/232/19, через обставини у державі довелося змінювати місце проживання. Окрім того, звертаю увагу суду, що ОСОБА_1 є багатодітною мамою, на утриманні якої є троє неповнолітніх дітей. Найменшому в травні 2026 року виповнилося 3 роки. Статус багатодітної матері підтверджується копією посвідчення із УСЗН Косівської РДА серія НОМЕР_1 .

На даний час, позивачка перебуває у відпустці без збереження заробітної плати та здійснює догляд за дітьми. Тому можливість заробляти кошти мінімальна.

В свою чергу батько дитини добровільно не сприяє повноцінному утриманню дочки, зовсім не цікавиться чи вистачає аліментів, які він сплачує на її утримання.

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 є працездатним та має значні доходи із ведення підприємницької діяльності, оскільки зареєстрований як ФОП. що підтверджується роздруківкою із ЄДР - довідкою про ФОН - ОСОБА_2 .

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. 7 ст. 8 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічна норма викладена і вст. 8 Закону України "Про охорону дитинства".

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Як передбачено ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку з погіршенням матеріального становища отримувача аліментів, останній може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Та своєю чергою, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Таким чином, зазначені положення закону вказують на те, що при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, а також погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Як вбачається із змісту позовних вимог, вимоги позивачки про зміну розміру аліментів обґрунтовані тим, що на даний час матеріальний стан позивачки погіршився а відповідач має змогу сплачувати аліменти в більшому розмірі, так як визначений рішенням Косівського районного суду від 22.04.2019 року розмір аліментів по 1500 грн є мізерним та недостатнім для нормального забезпечення умов проживання дитини.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до положень ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує майновий стан відповідача, а також обґрунтування поданого останнім відзиву на позовну заяву, а також що відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, а тому може виконувати обов`язок по утриманню дитини та сплачувати аліменти в розмірі, необхідному для забезпечення дочці належного рівня життя.

Судом враховано викладені позивачкою обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме , що вона самостійно не може повністю забезпечити та задовольнити потреби неповнолітньої дитини, окрім якої має на утриманні ще двоє малолітніх дітей а тому остання не має змоги самостійно забезпечувати належне харчування, придбання ліків, засоби гігієни, не має змоги оплатити періодичні лікувальні процедури тощо.

Водночас, суд також бере до уваги поданий відповідачем відзив на позовну заяву за обґрунтуваннями якого ОСОБА_2 посилається на те, що на даний час окрім спільної дитини із позивачкою він має на утриманні ще двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу на утримання яких також потрібні кошти, стабільного заробітку в нього немає.

Суд враховує той факт, що на даний час змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дітей з віком змінилися та збільшилися в силу їх росту та розвитку, а обов`язок по утриманню дитини не може бути покладений виключно на матір, з якою проживає дитина, що створює для позивачки додаткове навантаження по догляду та її вихованню, у зв`язку з чим, певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва батьків для розвитку дітей, так, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.

Вищевказані обставини, на думку суду, вказують про погіршення матеріального становища позивачки та відповідно про покращення матеріального становища відповідача в справі, який є молодого віку працездатною людиною.

З огляду на викладене, враховуючи пріоритет інтересів дитини, рівність обов`язку обох батьків щодо її утримання, матеріальне та сімейне становище сторін по справі, зокрема, погіршення матеріального становища позивачки та покращення матеріального становища відповідача, вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти, стан здоров`я, ріст потреб, підвищення цін та рівня мінімальних соціальних гарантій, інші обставини справи, суд вважає, що аліменти в стягнутому розмірі є недостатніми, а тому приходить до висновку, що справедливими та розумними, необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини буде доцільність зміни розміру стягнення аліментів, встановивши їх у твердій грошовій сумі 3000 грн щомісячно але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст.141, 180-185 СК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

В и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі №347/232/19 від 22.04.2019 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі по 3000 грн. щомісячно але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 - 1331,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк