Ухвала суду № 141120650, 02.11.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №278/2281/26

Провадження № 2/293/1241/2026

УХВАЛА

02 листопада 2026 рокуселище ЧерняхівЧерняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Давиденко Н.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 278/2281/26

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 17.09.2026 матеріали цивільної справи № 278/2281/26 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , третя особа ДП «Ліси України» про скасування наказу, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення у державну власність, передані за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

14.10.2026 вказана справа № 278/2281/26 надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Проценко Л.Й.

При цьому, 25.09.2026 через систему «Електронний суд» до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ткачука В.В. про відмову від позову та закриття провадження по справі.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 19.10.2026 суд задовольнив заяву позивача ОСОБА_2 , - прийняв відмову від позову та закрив провадження у справі № 278/2281/26 на підставі п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

29.10.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Давиденко Н.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача вважає, що відповідач на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України має право на компенсацію витрат у разі закриття провадження, якщо їх спричинили необґрунтовані дії позивача. Зазначає, що позивач звернувся до суду, якому справа не підсудна, позивач домігся забезпечення позову. 02.06.2026 суд фактично задовольнив вимоги позивача та наклав арешт, заборонив відчуження та будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки. Посилаючись на ці обставини, зокрема, щодо необґрунтованості дій позивача, представник відповідача просить стягнути із позивача судові витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 гривень.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ткачука Володимира Васильовича 29.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на клопотання про стягнення 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 02.11.2026 - заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та заяви, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення заяви про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, унаслідок необґрунтованих дій позивача судом ураховується таке.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 19.10.2026 суд задовольнив заяву позивача ОСОБА_2 , прийнявши відмову від позову, та закрив провадження у справі № 278/2281/26 на підставі п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною шостою статті 142 ЦПК України встановлено, що суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов у вказаній редакції ЦПК України, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Необхідною умовою для застосування частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі є встановлення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо.

При цьому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача, а суд встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно п. 4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Суд звертає увагу, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією України та є безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та указує, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається у позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 12 червня 2020 року у справі № 906/775/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18.

Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Звертаючись до суду з вказаним клопотанням, представник відповідача вважає, що відповідач має право заявити вимогу про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, які змусили відповідача нести відповідні витрати.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивача необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, а також зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважав, що його право порушене саме відповідачами: Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 .

Судом зазначається, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним правом на доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, яка встановлюється за наслідками розгляду справи.

Відповідачем та його представником не надано суду належних доказів на підтвердження того, що дії позивача при зверненні до суду з позовом були необґрунтовані.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України суд має право покласти на сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору лише у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Такі факти відповідачем та його представником не наведено та не обґрунтовано.

Ураховуючи, що на дату подання позову до суду позивач вважав порушеним своє право, то його звернення до суду за захистом своїх прав неможливо розцінювати як необґрунтовані дії останнього, а тому підстави покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, здійснені відповідачем з цієї підстави, відсутні.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, представництво адвокатом його інтересів у суді.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи в межах заяви про розподіл судових витрат, суд вважає, що представником відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Керуючись ст. ст.133,141,142, 260,261,352 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Давиденко Н.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 278/2281/26, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

СуддяЛюдмила ПРОЦЕНКО