Рішення № 1411200, 29.11.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2007

Справа №2-7/12130-2007

За позовом Міського виробничого управління житлово-комунального господарства (96012, м. Армянськ, мкр-н Васильєва, 2, ідентифікаційний код 20760084)

До відповідача Міського відділу освіти Армянської міської ради (м. Армянськ, мкр-н ім. Генерала Васильєва, 14-а, ідентифікаційний код 22274502)

Про стягнення 17 708,92 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Кошельна Л. М., предст., дов. №1877 від 03.09.2007 р.

Від відповідача - Кузнєцова К. Д., керівник, посв. №18.

Суть справи: Міське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Міського відділу освіти Армянської міської ради про стягнення 17 708,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ГС АР Крим від 15.03.2005 р. у справі №2-9/5353-2005 з Міського відділу освіти Армянської міської ради на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства була стягнута заборгованість за договором №80/153 від 01.05.1999 р. у сумі 53998,80 грн., пеня у розмірі 700,00 грн. та судові витрати. Проте, враховуючи те, що до часу подачі позову до суду вказана сума боргу не була погашена відповідачем, позивач просить стягнути з Міського відділу освіти Армянської міської ради 3% річних у розмірі 4235,02 грн. та 13 473,90 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів пропуску строку позовної давності. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що заявлені позивачем до відшкодування суми річних та інфляційних втрат не передбачені в бюджеті на 2007 рік міста Армянськ, що зробить неможливим виконання рішення. За таких обставин Міський відділ освіти Армянської міської ради просить припинити провадження у справі через відсутність предмета спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Рішенням ГС АР Крим від 15.03.2005 р. у справі №2-9/5353-2005 позов Прокурора м. Армянськ в інтересах держави в особі Міського виробничого управління житлово-комунального господарства був задоволений частково, на користь позивача з Міського відділу освіти Армянської міської ради була стягнута заборгованість за договором №80/153 від 01.05.1999 р. у сумі 53998,80 грн., пеня у розмірі 700,00 грн. та судові витрати. На примусове виконання рішення судом був виданий наказ від 28.03.2005 р.

Постановою Державної виконавчої служби в м. Армянськ від 13.02.2006 р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу ГС АР Крим.

У зв’язку з відсутністю грошових коштів постановою Відділу державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції від 29.12.2006 р. наказ ГС АР Крим від 28.03.2005 р. був повернутий стягувачу.

Після повторного звернення позивача до Відділу державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції постановою від 07.02.2007 р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу ГС АР Крим від 28.03.2005 р.

Проте, у зв’язку з тим, що сума заборгованості відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4235,02 грн. та 13 473,90 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 598 ЦК України Зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Відповідно до п. 4 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1992 р. „Про деякі питання, пов’язані з застосуванням індексу інфляції” якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.

Проте, в матеріалах справи наявний лист Відділу державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції №03-9/6932 від 26.10.2007 р., з якого вбачається, що 28.04.2007 р. позивачу на виконання наказу ГС АР Крим від 28.03.2005 р. у справі №2-9/5353-2005 була перерахована сума грошових коштів у розмірі 26095,52 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не скористався наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом та не зменшив розмір позовних вимог, заявлена Міським виробничим управління житлово-комунального господарства до відшкодування сума річних та інфляційних втрат підлягають коригуванню з огляду на наступне.

Так, приймаючи до уваги те, що індекс інфляції в квітні 2007 р. становить 100,00%, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період січень-липень 2007 р. у наступних розмірах:

- січень 2007 р. – 273,49 грн. (54698,80 грн. х 100,5% - 54698,80 грн.);

- лютий 2007 р. – 328,19 грн. (54698,80 грн. х 100,6% - 54698,80 грн.);

- березень 2007 р. – 109,40 грн. (54698,80 грн. х 100,2% - 54698,80 грн.);

- травень 2007 р. – 171,62 грн. (28603,28 грн. (54698,80 грн. – 26095,52 грн.) х 100,6% - 28603,28 грн.);

- червень 2007 р. – 629,27 грн. (28603,28 грн. (54698,80 грн. – 26095,52 грн.) х 102,2% - 28603,28 грн.);

- липень 2007 р. – 400,45 грн. (28603,28 грн. (54698,80 грн. – 26095,52 грн.) х 101,4% - 28603,28 грн.).

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у загальному розмірі 12315,91 грн.

З тих самих підстав підлягає коригуванню також сума 3% річних, яка складає:

- за період з 01.01.2005 р. по 28.04.2007 р. – 3812,43 дн. (54698,80 грн. х 3% : 365 дн. х 848 дн.);

- за період з 29.04.2007 р. по 31.07.2007 р. – 220,99 дн. (28603,28 грн. х 3% : 365 дн. х 94 дн.).

Отже, загальна сума річних, що підлягає стягненню з Міського відділу освіти Армянської міської ради на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства складає 4033,42 грн.

Твердження відповідача про те, що позивачем був пропущений строк позовної давності не є переконливими, оскільки МВУ ЖКГ заявлена вимога про стягнення річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2005 р. по 31.07.2007 р., у той час як згідно зі статтею 3257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Посилання відповідача на те, що суми річних та інфляційних втрат не передбачені в бюджеті на 2007 рік міста Армянськ, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Не підлягає також задоволенню і клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наявність предмета спору підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міського виробничого управління житлово-комунального господарства підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського відділу освіти Армянської міської ради (м. Армянськ, мкр-н ім. Генерала Васильєва, 14-а, ідентифікаційний код 22274502) на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства (96012, м. Армянськ, мкр-н Васильєва, 2, ідентифікаційний код 20760084) 3% річних у розмірі 4033,42 грн., 12315,91 грн. інфляційних втрат, 163,49 грн. державного мита та 108,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.