Ухвала суду № 141118980, 02.11.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

02 листопада 2026 рокуР і в н е№460/19331/26

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді О.Р. Греська, розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1доГоловного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання утриматися від вчинення дій, стягнення майнової шкоди,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - відповідач), у якій позивач просить визнати дії відповідача протиправними; скасувати податкову вимогу; скасувати податкові повідомлення-рішення, що додані до позовної заяви; стягнути майнову шкоду на користь позивача у розмірі 92406,79 грн; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій таких як нарахування податкових зобов`язань без витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано на ім`я позивача; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій таких як надавати, поширювати персональні дані позивача іншій особі без нотаріального посвідчення довіреності у порядку передоручення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2026, встановлений єдиний унікальний номер судової справи 460/19331/26 за даним позовом та визначено склад суду: головуючий суддя Гресько О.Р.

Ухвалою від 20.10.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.11.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Греська О.Р.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що поза увагою судді лишився той факт, що датою надсилання до суду позовної заяви є 14 жовтня 2026 року. Такі обставини вказують на відсутність неупередженості та безсторонності судді.

Розглянувши подану заяву про відвід судді, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, особливості вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження по справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, аналіз наведених правових норм свідчить про те, що законодавством визначено підстави для відводу судді та встановлено відповідний процесуальний порядок його заявлення і вирішення. При цьому заява про відвід повинна бути вмотивованою та поданою з дотриманням строків, передбачених частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а відповідна заява надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного судового засідання, питання про відвід підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відвід судді слідує, що передумовою для виникнення у останнього сумнівів у неупередженості судді слугувала незгода з прийнятими процесуальними рішеннями у справі №460/19331/26.

Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, п. п. 27, 28 і 30, Series A, № 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).

Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість, заявляючи відвід судді, заявник не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Окремо суд звертає увагу, що доводи заявника щодо неправильного зазначення дати надіслання позовної заяви до суду стосуються встановлення фактичних обставин та застосування норм процесуального права під час постановлення ухвали від 20.10.2026 про залишення позовної заяви без руху.

При цьому питання правильності зазначення дати звернення до адміністративного суду, у тому числі для цілей перевірки дотримання строків звернення з позовом, належить до питань процесуального характеру та саме по собі не свідчить про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді.

Таким чином, наведені у заяві доводи не підтверджують наявності обставин, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які б давали об`єктивні підстави сумніватися в неупередженості чи безсторонності судді.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати заяву про відвід судді О.Р. Греська необґрунтованою та передати справу №460/19331/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олег ГРЕСЬКО