Ухвала суду № 141117506, 02.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
420/33795/26
Номер документу
141117506
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/33795/26

УХВАЛА

02 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38181800, місцезнаходження: 85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54-А) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26 жовтня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року;

- зобов`язати 19 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2025 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати 19 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В позові вказується, що представник позивача звернувся із заявою до відповідача, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням базового - березень 2018 року, та з адвокатським запитом щодо надання довідки про грошове забезпечення. Також, зазначається, що оригінал заяви знаходиться у відповідача та не може бути наданий до суду.

До матеріалів позовної заяви не надано представником відповідної копії заяви, з якою він звертався, а також не надано копію адвокатського запиту та не вказано причин неможливості їх надання.

Отже, представнику позивача необхідно надати до суду копії вказаних у позові заяви та адвокатського запиту, або зазначити причини неможливості їх надання до суду.

Окрім цього, суддя зазначає, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

До позовної заяви представник позивача надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому обґрунтовуючи дане клопотання наводить положення законодавства та судових рішень, зокрема, постанови Верховного Суду від 07.11.2025 у справі №160/26686/24, і вказує, що позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення, і лише після отримання листа відповідача від 13.07.2026 року позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Розглянувши дане клопотання представника позивача суддя зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач у спірний період проходив військову службу, яка вважається публічною службою згідно п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 листопада 2025 року у справі №420/27284/24 зазначив, що норми частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України прямо не закріплюють положень щодо стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби, тоді як приписи статті 233 Кодексу законів про працю України визначають строк звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, тому варто вважати, що стаття 233 Кодексу законів про працю України є спеціальною нормою відносно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає застосуванню під час визначення строків звернення до суду з вимогами про стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби.

Отже, строк звернення до суду з цим позовом визначає стаття 233 КЗпП України, а саме ч.2 цієї статті, оскільки, як вказано у позові, на теперішній час позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Відповідно до статті 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 дійшов такого висновку: «Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»)».

Отже, строк звернення позивача з вимогами щодо виплати та нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2023 до 26.11.2025 обмежується статтею 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

У постанові від 29 вересня 2026 року у справі №400/9994/25 Верховний Суд зазначив, що Конституційний Суд України розмежував: тримісячний строк для звернення звільненого працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат; тримісячний строк для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Останній передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України, приписи якої Конституційний Суд України визнав неконституційними.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову варто обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Верховний Суд також зазначив: «Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду».

Зі змісту клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду вбачається, що позивачу не було відомо про порушення здійснення розрахунку його грошового забезпечення, та лише після отримання листа від 19 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області від 13.07.2026 р., позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Так, до позовної заяви додано відповідний лист відповідача від 13.07.2026 року, на який посилається позивач у своєму клопотанні, та лист відповідача від 06.07.2026 року, з яким надано копію довідки про грошове забезпечення позивача. Вказані листи-відповіді направлені засобами електронного зв`язку на адресу того самого представника позивача, яким, в свою чергу, подана позовна заява. При цьому, копії вказаних відповідей та доданих до них документів, як і всі інші додатки до позову, завірені представником позивача 02.10.2026 року. Однак, позов подано до Одеського окружного адміністративного суду (безпосередньо до канцелярії суду) лише 26.10.2026 року, тобто після спливу тримісячного терміну для подачі позову.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач вже з 13 липня 2026 року був обізнаний про порушення в частині нарахування йому індексації грошового забезпечення на підставі вищевказаних листів відповідача від 13.07.2026 та від 06.07.2026 та доданих до нього довідок.

Тому тримісячний строк, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України позивач пропустив.

Як вже зазначено, позовна заява надійшла до суду 26 жовтня 2026 року, тобто після закінчення цього строку.

Наведені представником позивача причини пропуску строку суд визнає неповажними, оскільки після отримання, зокрема, останнього листа від відповідача 13.07.2026 року у позивача був тримісячний термін для подання позову. Однак, жодних даних, які б унеможливлювали позивача або його представника звернутись до суду протягом цього строку, ні у позовній заяві, ні у клопотанні не наведено та до суду не надано. Більш того, як вже зазначено судом, представник позивача завірив своїм штампом «згідно з оригіналом» додатки до позову, серед яких вищевказані листи відповідача, - ще 02.10.2026 року, тобто до спливу строку звернення до суду. При цьому, жодних обставин, які б унеможливлювали подати позовну заяву 02.10.2026 року, або у встановлений тримісячний строк, - суду не наведено.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2026 року у справі №400/9994/25 зазначив, що обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Оскільки позов подано після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення цього строку, суд визнав неповажними, - це є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- копій вказаних у позові заяви та адвокатського запиту, направлених до відповідача, або надання пояснень із зазначенням причини неможливості їх надання до суду;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказами на їх підтвердження.

Керуючись статтями 79, 120, 122,123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви у визначений судом спосіб, та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141117506 ?

Документ № 141117506 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141117506 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141117506 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141117506 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141117506, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141117506, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141117506 відноситься до справи № 420/33795/26

Це рішення відноситься до справи № 420/33795/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141117504
Наступний документ : 141117512