Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/821/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».
2. Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що відрахована під час виконання рішень суду по справах 420/6077/25 та 420/6079/25 у загальній сумі 56068,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та 23 жовтня 2024 року виключений зі списків особового складу. На виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/6077/25 та № 420/6079/25 відповідач виплатив йому індексацію грошового забезпечення у сумі 239850,55 грн, утримавши з неї податок з доходів фізичних осіб у сумах 41016,42 грн та 15052,54 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про компенсацію утриманих сум податку відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, однак листом від 06.01.2026 року йому відмовлено.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки пунктом 2 зазначеного Порядку право на грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб прямо надано особам рядового і начальницького складу ДСНС, а також особам, звільненим із служби, щодо виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, а компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі утриманого податку.
Ухвалою від 19.01.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
02.02.2026 року від відповідача Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/6077/25 та № 420/6079/25 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 239850,55 грн. Виплати за рішенням суду звільненому поліцейському або працівнику ДСНС включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України і військовим збором на загальних підставах. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на роз`яснення, надані Міністерству внутрішніх справ України листом Державної податкової служби України від 28.05.2024 року № 6995/5/99-00-24-01-01-05.
Також відповідач повідомив, що помилково надіслав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, який стосується іншої судової справи, та просив не враховувати його при ухваленні рішення. Відтак суд такий документ при вирішенні цієї справи до уваги не бере.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та 23 жовтня 2024 року виключений зі списків особового складу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/6079/25 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період із застосуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 420/6077/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, виходячи з фіксованої величини 3925,24 грн, у загальній сумі 227663,92 грн, а також нарахувати та виплатити позивачу щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 23.10.2024 року включно з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі № 420/6079/25 відповідач платіжною інструкцією від 16.09.2025 року № 1549 перерахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 64391,43 грн, а платіжною інструкцією від 16.09.2025 року № 1548 сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий з цієї індексації, у сумі 15052,54 грн.
На виконання рішення суду у справі № 420/6077/25 відповідач платіжною інструкцією від 28.11.2025 року № 1904 перерахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.10.2024 року в сумі 175459,12 грн, а платіжною інструкцією від 28.11.2025 року № 1905 сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий з цієї індексації, у сумі 41016,42 грн.
Таким чином, з виплаченої позивачу на виконання зазначених судових рішень індексації грошового забезпечення відповідач утримав податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 56068,96 грн (15052,54 грн + 41016,42 грн). Розмір утриманого податку відповідач не заперечує.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виконання рішень суду у справах № 420/6077/25 та № 420/6079/25, у тому числі щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих з виплачених на їх виконання сум.
Листом від 06.01.2026 року № 6028-45/6028 2.12 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області повідомив позивача, що виплати за рішенням суду звільненому працівнику ДСНС оподатковуються як інший дохід без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, а тому відсутні законні підстави щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Вважаючи відмову відповідача у здійсненні компенсації сум податку з доходів фізичних осіб протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав і інтересів з даним позовом до суду.
Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській або кримінальній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/6079/25 та від 30.04.2025 року у справі № 420/6077/25, ухваленими у спорах між тими самими сторонами, встановлено право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 23.10.2024 року, тобто за період проходження ним служби в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області. Зазначені рішення відповідач виконав, виплативши позивачу відповідні суми індексації.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітною платою для цілей розділу IV цього Кодексу є основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
За приписами п.1 Порядку № 44, він визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п.3 Порядку № 44).
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п.4 Порядку № 44).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5 Порядку № 44).
Наведені вище норми Порядку № 44 свідчать про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, особами рядового і начальницького складу ДСНС, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі № 380/813/22, в якій Верховний Суд також зазначив, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, а тому нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44. При цьому у справі № 380/813/22 позивач на час вирішення спору вже був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини, що не стало перешкодою для висновку Верховного Суду про наявність у нього права на таку компенсацію.
Отже, Порядок № 44 прямо поширює право на грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб на осіб, звільнених із служби. Визначальним для виникнення цього права є не факт перебування особи на службі в момент виплати, а те, що виплата, з якої утримано податок, належить до грошового забезпечення, право на яке особа набула у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Обов`язок щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб виникає з фактичною виплатою грошового забезпечення та утриманням з нього податку, оскільки саме з цього моменту виникає сума, яка підлягає відшкодуванню. Відтак після виплати сум індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення відповідач зобов`язаний одночасно здійснити й компенсацію утриманих з цих сум податку з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному Порядком № 44.
Як встановлено судом, позивачу на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/6079/25 та № 420/6077/25 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 23.10.2024 року, тобто за час проходження ним служби в органах і підрозділах цивільного захисту. Право на ці суми позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, а їх виплата після виключення позивача зі списків особового складу зумовлена виключно тим, що відповідач своєчасно їх не нарахував та не виплатив, що встановлено зазначеними судовими рішеннями.
Затримка виплати належних позивачу сум грошового забезпечення з вини відповідача та їх виплата після звільнення на виконання рішення суду не змінюють правової природи цих виплат як грошового забезпечення, одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, та не можуть позбавляти позивача гарантованого пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України і Порядком № 44 права на рівноцінну та повну компенсацію утриманих сум податку.
Доводи відповідача про те, що виплати за рішенням суду звільненій особі оподатковуються як інший дохід без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суд відхиляє. Лист Державної податкової служби України від 28.05.2024 року № 6995/5/99-00-24-01-01-05, на який посилається відповідач, адресований Міністерству внутрішніх справ України, не є нормативно-правовим актом, не встановлює норм права і не може змінювати чи обмежувати коло осіб, визначене пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пунктом 2 Порядку № 44, до якого прямо віднесено осіб, звільнених із служби. Суб`єкт владних повноважень відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти на підставі та у спосіб, що передбачені законом, а не роз`ясненнями іншого органу, які суперечать нормативному регулюванню.
Крім того, суд враховує, що відповідач, утримуючи податок з виплачених позивачу сум, сам кваліфікував їх як індексацію грошового забезпечення за періоди служби позивача, про що прямо зазначено у призначенні платежу платіжних інструкцій від 16.09.2025 року № 1548 та від 28.11.2025 року № 1905.
Таким чином, при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішень суду у справах № 420/6079/25 та № 420/6077/25 позивач мав право на одночасне отримання грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44, а відповідач, не здійснивши такої компенсації, допустив протиправну бездіяльність.
Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Зміст порушення права позивача полягає у нездійсненні відповідачем такої компенсації одночасно з виплатою сум індексації грошового забезпечення на виконання судових рішень, а лист від 06.01.2026 року лише засвідчує позицію відповідача щодо відсутності підстав для її виплати. Тому суд, не виходячи за межі предмета спору, викладає зміст протиправної бездіяльності як нездійснення відповідачем компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих з індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішень суду у справах № 420/6079/25 та № 420/6077/25.
Розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб підтверджується платіжними інструкціями від 16.09.2025 року № 1548 на суму 15052,54 грн та від 28.11.2025 року № 1905 на суму 41016,42 грн і відповідачем не заперечується. Відповідно до пункту 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується у розмірі суми утриманого податку, тобто її розмір визначений нормативно і не залежить від розсуду відповідача. Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 56068,96 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідач правомірності своєї бездіяльності не довів.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Згідно з вимогами ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», доказів понесення інших судових витрат не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (Тираспольське шосе, 14, м. Одеса, 65085, код ЄДРПОУ 35303860) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нездійснення ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, утриманих з індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/6079/25 та від 30.04.2025 року у справі № 420/6077/25.
Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, утриманих з індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/6079/25 та від 30.04.2025 року у справі № 420/6077/25, у загальній сумі 56068,96 грн (п`ятдесят шість тисяч шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
Судове рішення № 141117396, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/821/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: