Рішення № 141116680, 02.11.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2280/26

Провадження № 2/163/840/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

розглянувши у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 24708 гривень заборгованості за кредитним договором №114869 від 07.07.2024 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що 07 липня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №114869, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 6000 гривень на строк 90 днів, зі сплатою процентів 1,22% в день. ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , однак відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Відповідно до договору факторингу № 23122024 право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором становить 24 708 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту складає 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 5208 грн.; заборгованість за комісіями - 1500 грн.; заборгованість за пенею - 12000 грн.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 16 вересня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримала копію ухвали суду про відкриття провадження за позовом 01 жовтня 2026 року.

У строк, визначений судом в ухвалі від 16 вересня 2026 року, відповідач відзиву на позов не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізуючи докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

07 липня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №114869 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №114869 від 07.07.2024 року, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, передбачені Договором. Кредит надається строком на 90 днів (до 04.10.2024). За користування кредитом клієнт сплачує 1,22% на добу від суми кредиту. Умовами Договору також передбачено нарахування разової комісії у розмірі 25% від суми кредиту.

ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказала при оформленні кредиту, згідно інформації, наданої АТ «Ощадбанк» від 13.10.2026 №46/12-11/140846/2026/БТ.

23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024.

Відповідно до витягу з додатку до згаданого договору факторингу до ТОВ "Діджи Фінанс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №114869 від 07.07.2024 року в загальній сумі заборгованості 24 708 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 5208 грн.; заборгованість за комісіями - 1500 грн.; заборгованість за пенею - 12000 грн.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору і отримання за ним кредитних коштів в сумі 6000 грн. під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.

Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», крім того, не заперечувалося і самим відповідачем.

Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного договору відступлення права вимоги, а тому є належним позивачем.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала ні первинному кредитору, ні новому кредитору (позивачу), заборгованість відповідачем не повернута.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до п.18 Перехідних Положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене нараховані ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 12 000 грн. заборгованості за пенею підлягають списанню кредитодавцем.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі отриманих відповідачем кредитних коштів, комісії та нарахованих процентів.

Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 12 708 гривень (6000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5208 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1500 грн. - комісії).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню кредитна заборгованість в загальній сумі 12 708 гривень.

До стягнення представник позивача також заявив 6000,00 гривень витрат на професійну правову допомогу.

На підтвердження цих витрат до позову додано: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року, укладений між адвокатом Міньковською А.В. та ТОВ «Діджи Фінанс», та додаткову угоду до нього від 29.06.2026; детальний опис робіт (надання послуг) від 29.06.2026, згідно яких послуги адвоката становлять 6 000 гривень.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 51,43 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за договором про споживчий кредит №114869 від 07.07.2024 року в загальній сумі 12 708 (дванадцять тисяч сімсот вісім) гривень, яку становлять 6000 (шість тисяч) гривень кредитних коштів, 1500 (тисяча п`ятсот) гривень комісії та 5 208 (п`ять тисяч двісті вісім) гривень відсотків.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 1369 (тисячу триста шістдесят дев`ять) гривень 27 копійок судового збору та 3 085 (три тисячі вісімдесят п`ять) гривень 80 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС"; місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, буд.21/1, місто Бровари Київської області; код ЄДРПОУ 42649746;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук