Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 641/9666/25
Провадження № 2/645/1217/26
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шарка О.П.
при секретарі судових засідань Мухіні В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у заочного розглдяу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд Стягнути з Відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за Кредитним договором № 22854 від 08.11.2024 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі- 27000,00 гривень за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року, що
нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за
кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; - 3500,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності), а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та 10000,00 гривень витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 22854 від 08.11.2024 року (далі -
Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова
компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «РКОСЕМГ») (далі - Позивач, Товариство) та
ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у
розмірі 9000,00 гривень, строком на 730 днів (до 08.11.2026 року), шляхом переказу
на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "СЕНС БАНК" зі сплатою
відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день
користування (365,00% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет. Кредитний договір був підписаний 08.11.2024 року о 19:40:43 год. шляхом введення
електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 139746 в особистому кабінеті
на веб-сайті в мережі Інтернет. Кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн. були відправлені Відповідачу року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "СЕНС БАНК", що підтверджується довідкою платіжної установи. Починаючи з 08.12.2024 року, Відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення
вимоги Позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за
користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її. Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів,
в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування
кредитом починаючи з 08.11.2024 року, що має відображення у Розрахунку
заборгованості (додається), порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих
на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за
користування кредитом за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року.
Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми
кредиту відповідно до п. 2.1.2, 2.1.6, 4.7 Кредитного договору, ч.2 ст. 1050 ЦК
України, ч.4 ст. 16 Закону України « Про споживче кредитування».
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість
Відповідача за Кредитним договором по нарахованим та не сплаченим
процентам станом на 25.09.2025 року становить:
- 27000,00 гривень за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року, що
нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за
кожендень користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та
- 3500,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору (за
наявності).
У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що Відповідно до укладеного Кредитного договору № 22854 від 08.11.2024 року (далі -
Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова
компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «РКОСЕМГ») (далі - Позивач, Товариство) та
ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у
розмірі 9000,00 гривень, строком на 730 днів (до 08.11.2026 року), шляхом переказу
на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "СЕНС БАНК" зі сплатою
відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день
користування (365,00% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації
Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет Ьирз://ршсепї;.сош.иа та підписання
Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором,
відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим
ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного
договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням
Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила
надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту,
затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» (далі - Правила), викладені
для загального доступну в мережі Інтернет.
При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного
кодексу України. Згідно цієї статті ЦК України договором
приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або
інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання
другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може
запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій
(електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не
встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій
формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі
електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин
вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за
допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій
формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони
домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту
надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не
вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-
комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено
порядок укладення електронного договору.
У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Відповідач
зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням
ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив
реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону,
ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами
надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту,
здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного
повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним
та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями,
підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що
за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом,
визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка
направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції
в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її
прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного
повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір,
підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення
формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що
підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що
вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких
дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці
роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну
комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція
укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому
електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій
адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися
безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору,
шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Після підписання кредитного договору, Товариство надсилає підписаний екземпляр
кредитного договору на електронну пошту позичальника вказану в кредитному
договорі та в особистий кабінет Позичальника в ІТС. При цьому після підписання
Договору здійснюється автозавантаження підписаного примірника кредитного
договору на електронний пристрій позичальника.
Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному Кредитному договору,
перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом
блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних
платіжних систем.
Таким чином, виключно особа Відповідача може отримати кредит на належну їй
платіжну картку НОМЕР_1 після укладення Кредитного договору.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 139746 направлявся Відповідачу 08.11.2024 року о 19:40:38 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір був підписаний 08.11.2024 року о 19:40:43 год. шляхом введення
електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 139746 в особистому кабінеті
на веб-сайті в мережі Інтернет.
Кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн. були відправлені Відповідачу року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "СЕНС БАНК", що підтверджується
довідкою платіжної установи (завірена копія додається).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний
договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її
прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з
моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір,
відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї
статті.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір,
укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку,
визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками
прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за
домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами,
моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим
ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за
користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день
користування (365,00% річних).
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 730 днів.
Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30
днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору (далі по тексту - Графік
платежів).
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у
встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити
проценти за його користування.
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним
договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування
кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з
дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний
платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у
пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок
Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата
процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином, у межах строку кредитування Відповідач зобов`язаний сплачувати
Позивачу проценти періодичними платежами кожні 30 днів.
Починаючи з 08.12.2024 року, Відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення
вимоги Позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за
користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.
Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 08.11.2024 року, що має відображення у Розрахунку
заборгованості (додається), порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих
на себе зобов`язань.
Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054
ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне
виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач
порушує зобов`язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від
зобов`язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє
винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Позивач звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за
користування кредитом за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року.
Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми
кредиту відповідно до п. 2.1.2, 2.1.6, 4.7 Кредитного договору, ч.2 ст. 1050 ЦК
України, ч.4 ст. 16 Закону України « Про споживче кредитування».
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість
Відповідача за Кредитним договором по нарахованим та не сплаченим
процентам станом на 25.09.2025 року становить:
- 27000,00 гривень за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року, що
нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за
кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 27000,00 гривень за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів
є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Разом із тим, вимога позивача про стягнення 3500,00 грн. - штрафу за порушення умов Кредитного договору (за наявності), то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки заявлений позивачем штраф нарахований за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, допущене в період дії воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку його сплати, а нарахований штраф підлягає списанню кредитодавцем, у зв`язку з чим вимога про стягнення штрафу в розмірі 3500 грн задоволенню не підлягає. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість за процентами у розмірі 27000,00 гривень за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Приймаючи до уваги складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3500 грн.
Згідно з платіжною інструкцією при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, що відповідає коефіцієнту 0,8 від (ставка судового збору, визначена ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2650,45 грн.(2422,4х27000 грн/30500 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 206,247,258-259,268, 280-282 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження - бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ ) заборгованість за кредитним договором № 22854 від 08.11.2024 року по нарахованим та несплаченим відсоткам у розмірі 27000 гривень за період з 08.11.2024 року по 04.09.2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного догвоору за ставкою 1,00 %за кожен день користування кредитом (365% річних) та Графіку платежів.
Стягнути з з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження - бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 02 листопада 2026 року.
Головуючий суддя
Судове рішення № 141114936, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/9666/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: