Ухвала суду № 141114558, 02.11.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
643/24244/26
Номер документу
141114558
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 643/24244/26

Провадження № 1-кс/643/8481/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню за №12026221170002788 від 30.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, солдата призваний за мобілізацією, призначеного на посаду навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки 3 батальйону територіальної оборони ВЧ НОМЕР_1 , з середньо-спеціальною освітою, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , 29.10.2026 року в період часу з 18:00 до 20:35, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи у приміщенні закладу «Yummy Beer», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 31, де в той час також перебував раніше незнайомий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де, між вказаними особами, виник раптовий словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час якого у ОСОБА_6 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.

Так, ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний злочинний намір, направився до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де взяв із собою ніж. Надалі, повернувшись до закладу «Yummy Beer», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 31, останній покликав ОСОБА_7 вийти з приміщення закладу під приводом розмови. Дочекавшись, коли ОСОБА_7 вийде на вулицю, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою реалізації свого раптового злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, дістав правою рукою з кишені ніж, який має колюче-ріжучі властивості, та, використовуючи його в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, діючи умисно, тримаючи ніж у правій руці, зі значною силою наніс ОСОБА_7 один удар в ділянку передньої поверхні лівого плеча, пошкодивши при цьому плечову вену, та, як наслідок, чого було пошкоджено систему кровообігу, після чого ОСОБА_7 з отриманим ушкодженням забіг до закладу «Yummy Beer», де звернувся за допомогою.

29.10.2026 ОСОБА_7 викликаною бригадою швидкої невідкладної медичної допомоги був госпіталізований до КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР з діагнозом: різана рана лівого плеча з ушкодженням плечової вени, де йому було надано своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Слідчий в клопотанні посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі.

У органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби:

- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагатися уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду. Крім зазначеного, ОСОБА_6 вдовець, немає осіб похилого віку на утриманні, а отже не має стійких соціальних зав`язків;

- незаконно впливати на свідків, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків та потерпілого з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_7 виник конфлікт, останні зловживають спиртними напоями. Та беручи до уваги, що злочинний умисел ОСОБА_6 направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 був доведений до кінця та реалізований шляхом нанесення останній тяжких тілесних ушкоджень, існує обґрунтоване припущення, що ОСОБА_6 може продовжити свої дії, спрямовані на реалізацію його власного злочинного умислу, що, з огляду на вищезазначене, становить підвищену суспільну небезпеку.

Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_6 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання та обранні стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідчий в судовому засіданні підтримав прокурора, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні вину визнав, вказав, що підозра обґрунтована. Також зазначив, що потребує медичного обстеження в результаті оперативного втручання, яке не пов`язане з обставинами вказаного кримінального правопорушення. Щодо клопотання підтримав позицію свого захисника.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вказала, що ризики зазначені у клопотанні не обґрунтовані, документально не доведене та не підтверджені. ЇЇ підзахисний з 2014 року проходить службу в ЗСУ, в 2022 році добровільно став на захист Батьківщини, має тяжкі захворювання пов`язані з несенням служби. Вину визнає, розкаюється у скоєному. Просила у задоволенні клопотання відмовити, обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків в тому числі, не залишати місце несення служби у військовій частині. У разі визначення розміру застави, просила врахувати стан її підзахисного.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши учасників кримінального провадження встановив наступне.

В силу ст.ст.131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.10.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується: оглядом місця події від 29.10.2026; допитом потерпілого ОСОБА_7 віл 30.10.2026; довідкою про діагноз ОСОБА_7 ; поясненням ОСОБА_6 ; допитом свідка ОСОБА_8 ; протоколом впізнання речей за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 ; протоколом впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 ; допитом свідка ОСОБА_9 ; протоколом впізнання речей за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 ; протоколом впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 ; протокол огляду відеозапису від 30.10.2026; речовими доказами по даному кримінальному провадженню; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків; вчинити новий злочин.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України та був звільнений від кримінальної відповідальності за ст.44 КК України, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а також враховуючи дані, викладені у Виписці із медичної картки стаціонарного хворого №ІХ-2610143224 від 29.10.2026, а саме те, що ОСОБА_6 перебував на лікуванні в ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМНУ» та самовільно покинув медичний заклад без попередження медичного персоналу, виписаний за порушення режиму лікарні, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, відсутність соціальних зв`язків, що, на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до останнього запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; відсутність офіційного працевлаштування; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому суд доходить переконання, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних прав та обов`язків, не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Водночас враховуючи посилання ОСОБА_6 у судовому засіданні на стан здоров`я, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов`язати Державну установу «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» філії у Харківській та Луганській областях Харківської медичної частини №27 провести медичне обстеження, а також, у разі необхідності, надання медичної допомоги підозрюваному.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 166 400, 00 грн (3328 х 50 = 166 400, 00 грн).

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначеніст.194 КПК України.

Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 14.25 години 02.11.2026.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 14.25 години 31.12.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_6 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 166 400, 00 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок№ UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 02.11.2026 у справі № 643/24244/26 (провадження № 1-кс/643/8481/26) стосовно ОСОБА_6 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/місця несення служби.

Забезпечити проведення медичного обстеження в Державній установі «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» філії у Харківській та Луганській областях Харківської медичної частини №27 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у разі необхідності проведення лікування. Забезпечення проведення вказаного обстеження доручити відповідним посадовим особам Державної установи Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» філії у Харківській та Луганській областях Харківської медичної частини №27.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141114558 ?

Документ № 141114558 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141114558 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141114558 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141114558, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 141114558, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141114558 відноситься до справи № 643/24244/26

Це рішення відноситься до справи № 643/24244/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141114557
Наступний документ : 141114560