Ухвала суду № 141112732, 02.11.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

02 листопада 2026 рокуСправа № 280/5679/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянув заяву представника позивача, адвоката Кулі Володимира Сергійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 , залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 06.03.2022 по 01.03.2025 належного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 06.03.2022 по 01.03.2025 належного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

В решті позовних вимог відмовлено.

22.10.2026 до суду від представника ОСОБА_1 Кулі В.С. через систему «Електронний суд» надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зокрема зазначає, що представник позивача неодноразово звертався до відповідача ВЧ НОМЕР_2 з адвокатськими запитами щодо надання відповіді стосовно виконання рішення суду. Військова частина НОМЕР_2 у відповіді за вих.№681/185/10/36/1769/пс від 12.10.2026 року на адвокатський запит за вих.№011026/1л від 01.10.2026 повідомила: «…вказані вами технічні помилки були усунуті військовою частиною НОМЕР_2 ». Однак, згідно з наданими таблицями, за весь розрахунковий період (з 06.03.2022 по 01.03.2025 року) військовою частиною так і не було виплачено відповідних виплат ОСОБА_1 . Надані фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 розрахункові таблиці взагалі не містять граф та відомостей щодо нарахування грошової компенсації за жоден день невикористаних щорічних відпусток за період 20222025 років, індексацію грошового забезпечення за весь вказаний період. Крім того, у відповіді на адвокатський запит ОСОБА_2 від 01.10.2026 за вих. №011026/2л, яка надійшла від відповідача 12.10.2026 за вих. №681/185/10/36/1768/пс, військова частина НОМЕР_2 повідомила, що не отримала фінансування на виконання рішення Запорізького адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №280/5679/25. Відповідач обґрунтовує свою пасивну поведінку тим, що у зв`язку з недостатнім фінансуванням, стягненням витрат виконавця та виконавчого збору виконання рішень судів здійснюється повільно. Більш того, відповідач вкотре зазначає: «Фінансування військової частини НОМЕР_2 розпорядником коштів вищого рівня здійснюється здебільшого на відновлення, ремонт та підтримання в боєздатному стані озброєння і військової техніки військової частини НОМЕР_2 ».При цьому, Військова частина НОМЕР_2 не зазначає до якого саме органу звернулась за отриманням відповідного фінансування, лише обмежуючись загальними фразами на кшталт «розпорядника вищого рівня». Отже, навіть за змістом самої відповіді відповідача вбачається, що фактичної виплати присуджених сум позивачу станом на дату надання відповіді не відбулося, а відтак рішення суду не було виконане. Таким чином, надані відповідачем відповіді не підтверджують належного та повного виконання рішення суду, а, навпаки, свідчать про те, що Військовою частиною НОМЕР_2 відкладається виконання з посиланням на внутрішню черговість опрацювання судових рішень та необхідністю отримання фінансування від органу, якого не уточнює у жодній зі своїх відповідей. За таких обставин вбачаємо наявність правових підстав для застосування судом механізму судового контролю за виконанням судового рішення. Просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду в справі №280/5679/25 від 28.08.2025. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 подати до суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду в справі №280/5679/25 від 28.08.2025 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду.

Представником заявника на виконання вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2026 через систему «Електронний суд» додано до суду інформацію про листування з приводу виконання рішення суду у справі №280/5679/25.

На виконання вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду щодо розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 22.10.2026 представником відповідача ВЧ НОМЕР_2 через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення (вх.№ 62918 від 29.10.2026) відповідно до яких пояснює, з метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №280/5679/25, яке набрало законної силу 07.07.2026, подано клопотання до фінансово економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) від 09.09.2026 №681/185/2432/пс щодо виділення фінансового ресурсу для виконання зазначеного рішення суду на суму 4451461,71 грн.

На сьогоднішній час дозвіл від фінансово економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на виділення фінансового ресурсу за КЕКВ 2112 для виконання цього рішення суду не надходило.

Військова частина НОМЕР_2 виконує всі рішення судів, які набрали законної сили у добровільному порядку в порядку черговості, але в зв`язку з недостатнім фінансуванням, стягненням витрат виконавця та виконавчого збору виконання рішень судів здійснюється повільно.

У зв`язку із великою заборгованістю (більше 7 млн. грн.) на виконання рішень судів, яке фінансується за КЕКВ 2800, КЕКВ 2112 та недостатнім фінансуванням військової частини НОМЕР_2 на оплату за рішеннями судів (КЕКВ 2800, КЕКВ 2112), оплата за рішеннями судів проводиться поступово у порядку загальної черги.

Фінансування військової частини НОМЕР_2 розпорядником коштів вищого рівня здійснюється здебільшого на відновлення, ремонт та підтримання в боєздатному стані озброєння і військової техніки військової частини НОМЕР_2 , а також грошового та тилового забезпечення особового складу частини, з метою виконання завдань за призначенням щодо стримування та відсічі збройної агресії російської федерації, захисту територіальної цілісності та недоторканності України.

При одержанні коштів військовою частиною НОМЕР_2 за загальним фондом за КЕКВ 2800 або КЕКВ 2112 на виплату коштів за судовими рішеннями, виникне можливість повністю виплатити заборгованість за рішеннями судів фізичним особам колишнім військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , на користь яких прийняті судові рішення.

Сума коштів, яка нарахована ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5679/25 буде виплачена йому після отримання фінансування від фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на зазначену мету (КПКВ 2101020, КЕКВ 2112).

Щодо заяви адвоката від 28.10.2026 повідомляє, що військовою частиною НОМЕР_2 вживаються заходи для своєчасного надання відповідей на адвокатські запити з моменту їх потрапляння до відділення стройової частини та появлення резолюції для виконання певними службами. Адвокатський запит представника Позивача ОСОБА_2 було отримано 23.10.2026 та була надана відповідь від 28.10.2026 вих. №681/185/10/36/1903/пс з довідками-розрахунками у визначений законом строк.

Просить суд відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/5679/25.

Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 06.03.2022 по 01.03.2025 належного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

Оскільки рішення на час розгляду заяви не виконано в повному обсязі, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Частиною п`ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

З огляду на викладені норми права, суд зауважує, що абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.

Предметом позову у справі №280/5679/25 було питання нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 06.03.2022 по 01.03.2025 належного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та факт невиконання відповідачем рішення суду, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/9295/25 є обов`язком суду у силу вимог частини першої статті 382 КАС України.

Військова частина НОМЕР_2 не надала до суду доказів на підтвердження виконання рішення суду у справі №280/5679/25 в повному обсязі.

Суд зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.

Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд керується наступним. Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд також звертає увагу на те, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України вправі встановити новий строк для подання звіту, а також накласти штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини третій шостій статті 382-3 КАС України, відповідно до яких у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Кулі Володимира Сергійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №280/5679/25 задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати протягом трьох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №280/5679/25.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною шостою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя І.В. Батрак