Ухвала суду № 141112701, 30.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

30 жовтня 2026 рокуСправа № 280/9295/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши заяву представника позивача Отрох Алли Володимирівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по даній справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», під час обрахунку позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2025 роки.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2025 роки в загальній кількості 42 дні, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 280/9295/25 - повернуто скаржнику.

12.10.2026 до суду від представника заявника Отрох А.В., надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Зазначає, що станом на 30.09.2026 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 року у справі № 280/9295/25 не виконано. Відтак, вбачається ухилення Військової частини НОМЕР_1 від виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 13.10.2026 суд призначив до розгляду заяву представника заявника Отрох А.В., про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі №280/9295/25 у порядку письмового провадження.

Представником заявника на виконання вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2026 через систему «Електронний суд» додано до суду інформацію про листування з приводу виконання рішення суду у справі №280/9295/25.

На виконання вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду щодо розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 13.10.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення (вх.№ 60024 від 15.10.2026), відповідно до яких пояснює, що згідно з довідкою-розрахунком від 13.10.2026 №5969/ФЕС зазначається наступне: відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №136 від 12.05.2025 року солдат ОСОБА_1 , 3593607938, водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №100-РС від 01.05.2025, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 та абзацом 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" У ЗАПАС ЗА ПІДПУНКТОМ "Г" (перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 12 травня 2025 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Виплатити відповідно до ПКМУ №168 від 28.02.2022 премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, (з 01 по 06 травня 2025 року з розрахунку 100 000,00 та з 07 по 12 травня 2025 року з розрахунку 30 000,00 за повний місяць).

Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 20 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 07 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 05 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2025 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 10 діб невикористаної відпустки. Всього за 42 доби, котра і була виплачена в травні 2025 в розмірі 29259, 62 грн.

При перерахуванні грошового забезпечення шляхом додавання суми додаткової винагороди беремо за базу грошове забезпечення за останньою займаною посадою та додаткову винагороду в місяць звільнення:

Звання 530,00 грн. Вислуга 837,00 грн.

Оклад 2820,00 грн.

НОПС 2721,00 грн.

Премія 14748,00 грн.

Додаткова винагорода 25161,29 грн.

Разом 46819,27 грн.

Одноденне грошове забезпечення складає: 46819,27/30 = 1560,64 грн.

Таким чином, грошова компенсація за невикористані дні відпусток (42 доби) складає: 1560,64*42=65546,88 грн.

Недоплата по грошовій компенсації ОСОБА_1 , за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток з урахуванням сум додаткової винагороди по рішенню суду справа №280/9295/25 складає: 65546,88-29259,62 = 36287,26 грн

Відповідно до Інструкції, Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.11.2009 № 550, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, доведених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280, якщо рішення суду набрало законної сили після вжиття заходів щодо його оскарження, відповідно до якого фінансово-економічна служба військової частини НОМЕР_1 зобов`язана здійснити відповідні видатки за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, начальником фінансово-економічної служби головним бухгалтером складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу для його перевірки стосовно відповідності нормам чинного законодавства та рішенню суду. У разі надходження асигнувань за КЕКВ 2800 Інші видатки для виконання рішення суду, кошти невідкладно перераховуються на карткові рахунки військовослужбовців відповідно до складених розрахунків.

На сьогоднішній день, асигнування для виконання вищевказаного рішення суду не надходили. В разі їх надходження, кошти невідкладно будуть перераховані на карткові рахунки військовослужбовців.

Разом з цим, у зв`язку з відсутністю фінансування військової частини НОМЕР_1 , кошти для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/9295/25 за позовом ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені.

У зв`язку із тим, що військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у Фінансовому економічному управлінні Командування Сухопутних військ і не є головним розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати.

Станом на 15.10.2026 інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Враховуючи наведене, відсутність бюджетного та іншого фінансування, коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат, а тому не здійснення виплати, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, нарахованої заборгованості не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2025 роки в загальній кількості 42 дні, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

Оскільки рішення на час розгляду заяви не виконано, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Частиною п`ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

З огляду на викладені норми права, суд зауважує, що абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.

Предметом позову у справі №280/9295/25 було питання здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2025 роки в загальній кількості 42 дні, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та факт невиконання відповідачем рішення суду, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/9295/25 є обов`язком суду у силу вимог частини першої статті 382 КАС України.

Військова частина НОМЕР_1 не надала до суду доказів на підтвердження виконання рішення суду у справі №280/9295/25 в повному обсязі.

Суд зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.

Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд керується наступним. Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд також звертає увагу на те, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України вправі встановити новий строк для подання звіту, а також накласти штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини третій шостій статті 382-3 КАС України, відповідно до яких у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Отрох Алли Володимирівни, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №280/9295/25 задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №280/9295/25.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною шостою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя І.В. Батрак