Рішення № 141112582, 02.11.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 листопада 2026 рокуСправа № 280/8540/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг відповідача від 05.06.2026 №434 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 01.06.2026 (згідно із заявою від 29.05.2026 №2914) з урахуванням: додаткового страхового стажу та періодів роботи згідно довідки ТОВ «ТПС ІНЖИНІРИНГ» №7 від 24.07.2024; заробітної плати за періоди роботи з серпня 1989 року по червень 1992 року згідно довідки ДРПВІ «Запоріждіпроводгосп» №19 від 25.05.2021; із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки відповідно до норм чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 11.02.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 29.05.2026 він звернувся із заявою про перерахунок пенсії, додавши нові документи про додатковий страховий стаж (довідку ТОВ «ТПС ІНЖИНІРИНГ») та заробітну плату за 1989-1992 роки (довідку ДРПВІ «Запоріждіпроводгосп»). Проте рішенням відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.06.2026 №434 йому було відмовлено в перерахунку з мотивацією, що первинне судове рішення про призначення пенсії не містить зобов`язань щодо її подальших перерахунків. Позивач вважає таку відмову протиправною та необґрунтованою, оскільки подання додаткових документів є самостійною законодавчою підставою для перерахунку пенсії, а попереднє судове рішення не може обмежувати його право на врахування нових даних. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду та просить скасувати оскаржуване рішення, зобов`язати провести перерахунок пенсії з 01.06.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2023-2025 роки, а також стягнути судовий збір.

28.08.2026 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

04.09.2026 позивач, на виконання ухвали, надав уточнену позовну заяву, чим виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відкрито провадження у справі №280/8540/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком з 11.02.2020, яку було призначено на пільгових умовах (список №2) на виконання рішення суду. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України №1058-IV, при переведенні чи перерахунку пенсії за бажанням особи може враховуватися заробітна плата із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час її первинного призначення. На виконання урядових постанов про індексацію пенсій, показник середньої заробітної плати для раніше призначених пенсій послідовно збільшувався та з 01.03.2026 з урахуванням коефіцієнта 1,121 становить 9992,40 грн (3764,40 грн Ч 1,17 Ч 1,11 Ч 1,11 Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796 Ч 1,115 Ч 1,121). Оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/3240/21 від 24.06.2021, на підставі якого позивачу виплачується пенсія, не містить жодних зобов`язань щодо подальших перерахунків, а також зважаючи на те, що Управління діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, оскаржуване рішення від 05.06.2026 є правомірним. Додатково відповідач наголошує на забороні використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені законом, зокрема на покриття нецільових судових витрат без належних асигнувань. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно позивача. Відповідно до впровадженого механізму екстериторіальності та Постанови правління Пенсійного фонду України №25-1, опрацювання заяв здійснюється бек-офісами в порядку єдиної черги незалежно від місця проживання пенсіонера. Оскільки заява позивача від 29.05.2026 за розподілом була розглянута та відхилена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, у суду відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчиняти будь-які дії. По суті спору третя особа вказує, що позивачу з 11.02.2020 призначено пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн. Цей показник є вищим за розрахункові величини, що склалися під час щорічних індексацій раніше призначених пенсій, у зв`язку з чим позивачу правомірно встановлювалися лише щомісячні фіксовані доплати, а станом на 01.03.2026 його пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта підвищення 1,121. Чинне законодавство не передбачає самостійної індексації середньої заробітної плати, яка ще не є складовою пенсії, а показник за 2023-2025 роки застосовується виключно при первинному призначенні пенсій у 2026 році, а не при їх перерахунку. Також наголошується, що судове рішення у справі №280/3240/21 не містить зобов`язань щодо подальших перерахунків, органи Пенсійного фонду України діяли виключно в межах повноважень, а тому позов є безпідставним.

У відповіді на пояснення третьої особи позивач заперечив проти доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Він зазначив, що хоча протиправне рішення №434 було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності, сам позивач перебуває на пенсійному обліку в Запорізькій області. Тому альтернативне формулювання зобов`язальних вимог у позові є правомірним, оскільки у разі скасування рішення органу, що розглядав заяву, безпосередній обов`язок щодо виплати коштів покладається на орган за місцем обліку. Позивач наголосив, що третя особа повністю підміняє предмет спору, цитуючи норми про масову індексацію (стаття 42 Закону №1058-IV). Натомість предметом позову є перерахунок пенсії за індивідуальною заявою на підставі нових документів про стаж і заробіток згідно з частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV. Твердження органів Пенсійного фонду України про те, що судове рішення 2021 року обмежує право на подальші перерахунки, позивач вважає протиправним та абсурдним. Також він указав, що питання застосування показника середньої заробітної плати за 2023-2025 роки має вирішуватися судом відповідно до сталої практики Верховного Суду щодо врахування додаткових довідок. Просить прийняти відповідь до розгляду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З 11.02.2020 позивачу, ОСОБА_1 , відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/3240/21 від 24.06.2021 призначено пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн.

29.05.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив:

1. Провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу) за весь період страхового стажу, з використанням законного індивідуального коефіцієнта заробітної плати та коефіцієнта стажу;

2. При перерахунку застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки (відповідно до норм чинного законодавства на момент подачі заяви);

3. Врахувати: додатковий стаж (1 рік) та інформацію про заробітну плату у інст. «Запоріжгіпроводгосп»;

4. Виконати перерахунок на підставі останньої оновленої довідки Постанови КМУ №704, застосовуючи про обчисленні розмірі посадових окладів прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року, посилаючи на правову позицію Верховного Суду у справі №520/5814/24 від 18.02.2026;

5. Провести перерахунок з одинадцятого числа лютого 2020 року;

6. Про результати розгляду заяви повідомити письмово у встановлений законом строк.

Вказану заяву за принципом екстериторіального було передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.06.2026 №434 відмовлено гр. ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно чинного законодавства. В обгрунтування відмови зазначено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі №280/3240/21, згідно якого позивачу була призначена пенсія, не містить зобов`язань щодо подальших перерахунків пенсії.

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Судом встановлено, що положеннями статті 27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Що стосується врахування додаткових довідок, наданих позивачем 29.05.2026 при зверненні за перерахунком пенсії, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзац п`ятий частини першої цієї ж статті визначає, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Аналіз наданої позивачем довідки про заробітну плату №19 від 25.05.2021, виданої Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Запоріждіпроводгосп», свідчить про те, що вона охоплює період роботи з серпня 1989 року по червень 1992 року, що сукупно становить лише 35 календарних місяців.

Оскільки нормою статті 40 Закону №1058-IV встановлено безальтернативну вимогу щодо обов`язкової наявності саме 60 календарних місяців підряд для врахування заробітку за періоди роботи до 01.07.2000, надана довідка не відповідає критеріям законності. Окреме врахування розірваного чи неповного періоду тривалістю менше 60 місяців для обрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати за цей проміжок часу законодавством не передбачено.

Крім того, судом встановлено, що весь період роботи позивача у ТОВ «ТПС ІНЖИНІРИНГ» вже у повному обсязі відображений у формі ОК-5 та внесений до страхового стажу позивача, а його заробітна плата, яку він отримував на цьому підприємстві за вказаний період, зафіксована в системі персоніфікованого обліку і в автоматичному режимі бере участь в обчисленні та оновленні індивідуального коефіцієнта заробітку при проведенні планових або індивідуальних перерахунків пенсії.

Таким чином, надання паперової довідки ТОВ «ТПС ІНЖИНІРИНГ» №7 від 24.08.2024 не створює нових правових наслідків, адже цей період роботи після 01.07.2000 вже інтегрований до системи безпосередньо з державного реєстру застрахованих осіб (форми ОК-5), а повторне чи «додаткове» його врахування призвело б до штучного і категорично забороненого законом подвоєння стажу; водночас, врахування довідки ДРПВІ «Запоріждіпроводгосп» №19 від 25.05.2021 є технічно та юридично неможливим, оскільки вона охоплює лише 35 місяців, а позивачем у порушення абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV не надано належних документів про заробітну плату за інші 25 місяців, які б безперервно передували або наступно тривали у зв`язці з зазначеним періодом для формування передбачених законом повних 60 календарних місяців підряд до 1 липня 2000 року.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги в цих частинах є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки відповідно до норм чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями статей 4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За правилами частини другої статті 9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Індексація пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, індексація пенсій відповідно до Постанов №127, №118, №168, №185, 209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Крім того, Пунктом 1 і підпунктом 6 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році (далі - Постанова №236) установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 (пункт 3 Постанови №236).

Суд зауважує, що положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №127, №118, №168, №185, №209, №236.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2021 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

Такі висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/24248/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24.

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

За наведених обставин, індексація пенсії позивача у 2021-2026 роках мала бути проведена шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (7763,17 грн) на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Також суд звертає увагу на зазначене в аспекті дотримання позивачем строків звернення до суду, оскільки обмеження такого строку шестимісячним періодом, що передує дню зверненню до суду, не впливає на кількість коефіцієнтів збільшення, які включаються у формулу визначення розміру пенсії особи. Іншими словами, звернувшись з позовом у 2024 році особа обмежена шістьма місяцями, що передують дню зверненню до суду, саме щодо заявлення вимог про виплату індексації за цей період. Однак, обмеження такого періоду не пов`язане з формулою індексації пенсії, яка має наростаючий підсумок. Як наслідок, особа має право на врахування усіх відповідних коефіцієнтів збільшення (а не лише тих, що встановлені в році звернення до суду).

За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, вирішення спору зводиться саме до визнання за особою права на усі відповідні коефіцієнти збільшення, однак в межах шести місяців, що передують дню звернення до суду.

Суд зазначає, що показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, застосовується виключно при первинному призначенні пенсії або переведенні на інший її вид (частина друга статті 40, частина третя статті 45 Закону №1058-IV). Оскільки позивачу пенсію вже призначено у 2020 році, її подальший перерахунок на підставі додаткових довідок має здійснюватися виключно із застосуванням первинного показника за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн. Цей базовий показник підлягає лише щорічній плановій індексації на урядові коефіцієнти збільшення, а його заміна на новий трирічний період (2023-2025 роки) при звичайному перерахунку пенсії законом не передбачена.

Із цим позовом позивач звернувся до суду з 17.08.2026.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на здійснення з 17.02.2026 індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру пенсії у сумі 7763,17 грн, на коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, (та її перерахунок та виплату пенсії з 17.02.2026). А також, на здійснення з 01.03.2026 індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру пенсії у сумі 7763,17 грн, на коефіцієнт 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115).

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відмова у проведенні перерахунку пенсії позивачу вмотивована виключно відсутністю в судовому рішенні у справі №280/3240/21 від 24.06.2021 зобов`язань щодо здійснення подальших перерахунків на майбутнє, є юридично неспроможною, прямо суперечить вимогам матеріального права та свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.06.2026 року з урахуванням додаткового страхового стажу згідно з довідкою ТОВ «ТПС ІНЖИНІРИНГ» №7 від 24.08.2024, заробітної плати згідно з довідкою ДРПВІ «Запоріждіпроводгосп» №19 від 25.05.2021, а також із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2023-2025 роки.

Разом з тим предметом розгляду у даній справі є правомірність рішення про відмову у перерахунку пенсії №434, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача від 29.05.2026 №2914.

При цьому судом було детально досліджено питання наявності чи відсутності у позивача права на проведення відповідного перерахунку пенсії з урахуванням доданих до заяви документів, положень частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій, за результатами чого встановлено право позивача на індексацію базового показника 7763,17 грн за 2017-2019 роки з 01.03.2026 та відсутність підстав для врахування наданих паперових довідок.

Вирішення зазначених питань у межах встановлених судом обставин належить до компетенції органів Пенсійного фонду України під час повторного опрацювання заяви особи про перерахунок пенсії та потребує надання кінцевої правової оцінки та проведення безпосередніх арифметичних розрахунків.

З огляду на те, що відповідач фактично не розглянув заяву позивача по суті заявлених вимог, обмежившись формальним посиланням на попереднє судове рішення, суд, визначивши межі права позивача, позбавлений можливості підміняти собою пенсійний орган щодо проведення самих математичних нарахувань.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2026 №2914 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області забезпечити виплату коштів у разі здійснення такого перерахунку.

Згідно з частинами першою та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору у розмірі 665,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м.Полтава, вул. Гоголя, буд. 34; код ЄДРПОУ 13967927), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.06.2026 №434 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2026 №2914 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 02.11.2026.

Суддя Р.В. Сацький