Рішення № 141112531, 30.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8401/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9 118,81 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 25.03.2026 перерахунок пенсії мені, ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши при визначенні її розміру показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9 118,81 грн, який був врахований під час призначення пенсії, послідовно збільшений на коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, на коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, на коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та на коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на мою, ОСОБА_1 , користь суми недоотриманих пенсій з урахуванням попередніх виплат з 25.03.2026;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на мою, ОСОБА_1 , користь судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331 (однієї тисячі триста тридцять однієї) гривні 20 (двадцяти) копійок..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 2021 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, з часу призначення позивачу пенсії, індексація показника середньої заробітної плати, врахованого при її обчисленні, не здійснювалась, натомість відповідачем призначались щомісячні доплати до пенсії у 2022-2024 роках, а в 2025-2026 року індексація здійснювалась на неналежний коефіцієнт, що, на думку позивача, свідчить про протиправні дії відповідача. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 17.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.05.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№26747), в якому зазначено, що позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для розрахунку пенсії позивача застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. В подальшому пенсія позивачу перераховувалась та виплачувалась відповідно до норм чинного законодавства, згідно з наявними в пенсійній справі документами. Виходячи із вищезазначеного вважає, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 2021 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Пенсія позивачу була призначена із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передували зверненню за її призначенням, а саме за 2018 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

Щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Позивач вважає, що відповідна індексація показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, із застосуванням якого була призначена йому пенсія, мала проводитись шляхом її послідовного збільшення на коефіцієнти у розмірі:

1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;

1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

1,121 з 01.03.2026 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Позивач стверджує, що з часу призначення йому пенсії індексація показника середньої заробітної плати, врахованого при її обчисленні, не здійснювалась, натомість відповідачем призначались щомісячні доплати до пенсії у розмірі:

135 гривень з 01.03.2022 відповідно до Постанови №118;

100 гривень з 01.03.2023 відповідно до Постанови №168;

100 гривень з 01.03.2024 відповідно до Постанови №185.

У 2025 році розмір пенсії позивача перераховано відповідачем шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,0575, а не на коефіцієнт 1,115, як це передбачено п. 1 Постанови №209.

У 2026 році розмір пенсії позивача перераховано шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,061, а не на коефіцієнт 1,121, як це передбачено п. 1 Постанови №236.

Зазначене підтверджується листом відповідача від 31.07.2026 за №33966-34335/Х-02/8-0800/26, відзивом на позовну заяву та не є спірним.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.

Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Суд установив, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом №1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 1 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком проведення індексації пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).

Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили.

З огляду на це, у пункті 47 постанови від 13 січня 2025 року Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15 квітня 2025 року в справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:

«83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168.

95. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».

Таким чином, індексація пенсій у 2020-2026 роках повинна проводитись відповідно до постанов №251, №127, №118, №168, №185, №209, №236, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 відповідно.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі №200/422/24, від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24, від 28 січня 2025 року у справі №120/1483/24, від 15 липня 2025 року у справі №400/10700/24, від 25 серпня 2025 року у справі №440/14614/24, від 25 лютого 2026 року у справі №160/9402/25, від 02 березня 2026 року у справі №480/1476/25 та інших.

Отже, застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд констатує, що ГУ ПФУ в Запорізькій області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV без застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зазначене зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог, в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення з ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 , суми недоотриманих пенсій з урахуванням попередніх виплат з 25.03.2026, то суд зазначає, що стягнення підлягають суми нарахованих проте не виплачених пенсій.

В даному випадку відповідачем ще не проведено перерахунок пенсії позивача на виконання цього рішення суду, а отже відсутні підстави стверджувати, що сума перерахованих коштів не буде виплачена ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 22.02.2023 по справі №320/12166/20 колегія суддів зауважила, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому. (п.71 Постанови).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20, від 19 серпня 2021 року у справі №420/3284/20, від 17 вересня 2021 року у справі №580/1285/20, від 06 квітня 2022 року у справі №620/1081/20, від 23 червня 2022 року у справі №620/1591/20, від 13 березня 2023 року у справі №620/6368/20, від 30 березня 2023 року у справі №620/1252/20, від 25 квітня 2023 року у справі №420/8932/20, від 04 липня 2024 року у справі №240/12224/23, від 18 червня 2025 року у справі №380/24303/23 та багатьох інших.

Отже, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій при проведенні перерахунку (перерахунків) пенсії позивача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1064,96грн (оскільки позовну заяву подано до суду в електронній формі) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Щодо решти суми надмірно сплаченого судового збору в розмірі 266,24 грн, суд зазначає, що питання про повернення цих судових витрат вирішується відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» на підставі відповідного клопотання особи, яка надмірно сплатила судовий збір, проте станом на час розгляду справи таке клопотання від позивача не надходило, тому на теперішній час повернення таких витрат не здійснюється.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без його індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру його пенсії за 2018-2020 роки у сумі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести починаючи з 25.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 та здійснити її виплату із урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова