Рішення № 141111732, 02.11.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 160/10687/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 271257,56 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), який має не заявлений до суду податковий борг у сумі 271257,56грн., який виник в результаті несплати у встановлений термін нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, збільшений за рахунок пені, нарахованої в порядку ст.129 Податкового кодексу України. З урахуванням вимог ст.ст.56, 57 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. На виконання вимог статті 59 ПК України було сформовано податкову вимогу №0006430-1310-0436 від 18.02.2025, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

27.04.2026 та 20.05.2026 судом здійснено запити до відділу надання адміністративних послуг щодо відомостей щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

26.05.2026 на адресу суду надійшла відповідь на запит, в якій Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради повідомив, що місце проживання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) не зареєстроване у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області.

У зв`язку з виявленням описки щодо рнокпп відповідача, судом повторно здійснено запит щодо зареєстрованого місце проживання ОСОБА_1 .

09.06.2026 Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради повідомив, що місце проживання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) не зареєстроване у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10687/26; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): докази узгодження податкових повідомлень-рішень №0713612408 від 19.11.2024, № 0713552408 від 19.11.2024, №0713562408 від 19.11.2024; докази погашення суми податкового боргу (за наявності).

Копія ухвали суду скерована позивачу засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу надіслана засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві Також відповідача повідомлено в порядку, визначеному статтею 130 КАС України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи викладене, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків фізична особа за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 ; адреса місце проживання згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України з 23.07.2003: АДРЕСА_1 ; з 25.05.2004 адреса місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно із розрахунком, наведеного у позовній заяві, розрахунком суми грошових вимог, доданого до позовних матеріалів, та за відомостями з ІКП за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 271 257,56 грн., з яких:

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 250417,75 грн., що виникла:

27.12.2024 у сумі 340,00 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0713612408 від 19.11.2024;

12.01.2025 у сумі 46166,98 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0713552408 від 19.11.2024;

12.01.2025 у сумі 184667,92 грн. податкового зобов`язання (основний платіж) за податковим повідомленням-рішенням №0713552408 від 19.11.2024;

12.01.2025 у сумі 19242,85 грн. пені, нарахованої в порядку 129 ПК України;

по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 20839,81 грн., що виникла:

12.01.2025 у сумі 3848,25 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0713562408 від 19.11.2024;

12.01.2025 у сумі 15388,99 грн. податкових зобов`язання (основний платіж) за податковим повідомленням-рішенням №0713562408 від 19.11.2024;

12.01.2025 у сумі 1603,57 грн. пені, нарахованої в порядку 129 ПК України.

Копії податкових повідомлень-рішень №0713612408 від 19.11.2024, № 0713552408 від 19.11.2024, №0713562408 від 19.11.2024 надіслані відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_3 , однак конверт повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення.

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0006430-1310-0436 від 18.02.2025 на суму 271257,56 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , однак конверт повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення (закінчення терміну зберігання).

Вважаючи, що у відповідача як у платника податків наявна несплачена податкова заборгованість, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту пунктів 42.1., 42.2. статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 ПК України).

При цьому, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац 2 пункту 45.1 статті 45 ПК України).

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (абзац 3 пункту 45.1 статті 45 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпункту 41.1.1. пункту 41.1, пункту 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків фізична особа, за ідентифікаційним кодом 2639614756, та має податкову заборгованість за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та за платежем «військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» у загальній сумі 271 257,56 грн.

Податкова заборгованість у сумі, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем внаслідок несплати по строку оплати донарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями №0713612408 від 19.11.2024, № 0713552408 від 19.11.2024, №0713562408 від 19.11.2024, та збільшена за рахунок пені.

Суд зазначає, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень засобами поштового зв`язку на адресу місце проживання, що відображена в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків ДПС України.

Однак, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або в судовому порядку, не надано таких доказів відповідачем і на вимогу суду.

З огляду на викладене, нараховані відповідачу грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Сума податкового боргу збільшена за рахунок пені, нарахованої в порядку статті 129 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не ставить під сумнів правомірність нарахування пені, її розміру, що заявлена контролюючим органом до стягнення.

Суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Відсутні і докази оскарження надісланої відповідачу податкової вимоги форми «Ф» №0006430-1310-0436 від 18.02.2025.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 271 257,56 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу, в тому числі часткової, також не надано.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, а кошти в сумі 271257,56 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до бюджету в сумі 271257,56 грн. (двісті сімдесят одна тисяча двісті п`ятдесят сім гривень 56 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова