Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 листопада 2026 рокуСправа № 160/13920/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/13920/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
07.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/13920/25, у якій просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання зазначеного судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідачем рішення суду у повному обсязі не виконано, у зв`язку з чим наявні підстави для встановлення судового контролю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №160/13920/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
22.09.2026 до суду надійшли пояснення відповідача щодо виконання рішення суду, у яких зазначає, що на виконання судового рішення у справі №160/13920/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань: у період з 30.01.2020 по 31.12.2020. 26.06.2026 на виконання судового рішення у справі №160/13920/25 на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 120529,87 грн. За наведених обставин на даний момент судові рішення у справі №160/13920/25 є в повному обсязі виконаними з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
23.09.2026 позивачем подані до суду заперечення на пояснення відповідача щодо виконання рішення, у яких зазначає, що з метою виконання рішення суду позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою з проханням надати довідку про перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 на виконання вказаного рішення суду та виплатити нараховану суму грошового забезпечення на рахунок. За результатами розгляду заяви надано розрахунок грошового забезпечення з урахуванням перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням від 03.12.2025 №6/1, відповідно до якого нарахованого всього 283868,05 грн, на картковий рахунок (з урахуванням 1,5% військового збору) - 279610,03 грн, проте 27.06.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_3 на рахунок отримав лише 120529,87 грн. Як вбачається з нового розрахунку грошового забезпечення від 28.04.2026 №6/1/359 відповідачем здійснений перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, розмір якого складає 300743,86 грн, але із зазначеної суми перерахованого грошового забезпечення утримана індексація в сумі 144211,57 грн, нараховані та утримані ПДФО 18% в сумі 28175,81 грн та військовий збір 5% у сумі 7826,61 грн. Вказує, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 по справі №160/18212/25 визнано його право на нарахування індексації різниці 23.11.2018 та з 24.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 3882,94 грн, а не її утримання з грошового забезпечення. Відповідач листом від 15.07.2026 №6/3/1564 повідомив, що індексація-різниця нарахована, але фактично відмовив у виплаті нарахованої індексації різниці на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 по справі №160/18212/25 та станом на теперішній час нарахована сума індексації різниці не виплачена, тому утримання індексації-різниці з грошового забезпечення є незаконним, оскільки її не тільки не виплатили, а й фактично утримали з грошового забезпечення. Зауважує, що утримання з перерахованого грошового індексації не передбачено діючим законодавством. Також, відповідачем не здійснений перерахунок та виплата грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інформація про перерахунок відсутня в розрахунку грошового забезпечення від 28.04.2026 №6/1/359, що також є невиконанням рішення суду. Вважає, що до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024, а також перерахунок грошового забезпечення здійснений за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, під час якого я проходив військову службу і був військовослужбовцем, ставка військового збору повинна застосовуватися у розмірі 1,5%. Отже, відповідачем незаконно проведено нарахування та утримання з перерахованої суми грошового забезпечення військового збору у розмірі 5%. Також вказує, що відповідач протиправно не нарахував грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 28175,81 грн.
Дослідивши матеріали справи, зміст заяви та доданих до неї документів, суд встановив наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в адміністративній справі №160/13920/25, яке набрало законної сили 15.10.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 - 1762,00 грн.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань: у період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", у період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №160/18212/25, яке набрало законної сили 08.01.2026, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати позивачу індексацію різницю грошового забезпечення за період з 24.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 у розмірі 3882,94 грн в місяць відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078,з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до наданого на заяву ОСОБА_1 розрахунку від 03.12.2025 за вих. №6/1 за період з січня 2020 року по травень 2023 року позивачеві нараховано всього 283868,05 грн; нарахування податків: ПДФО (18%) 51096,25 грн, військовий збір (1,5%) 4258,02 грн, нарахування ЄСВ (22%) 26400,00 грн; утримано податків: військовий збір (1,5%) 4258,02 грн; на картковий рахунок 279610,03 грн.
Згідно наданого до пояснень відповідача розрахунку від 28.04.2026 за вих. №6/1/359 за період з січня 2020 року по травень 2023 року позивачеві нараховано всього 156532,29 грн; нарахування податків: ПДФО (18%) 28175,81 грн, військовий збір (5%) 7826,61 грн, нарахування ЄСВ (22%) 28535,10 грн; утримано податків: військовий збір (5%) 7826,61 грн, ПДФО (18%) 28175,81 грн; на картковий рахунок 120529,87 грн.
Згідно платіжної відомості позивачеві на виконання рішення суду у справі №160/13920/25 виплачено кошти в сумі 120529,87 грн.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.
Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України).
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заявник, звернувшись до суду із заявою у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, просить встановити судовий контроль та зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу поданої позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та доказів доданих до неї вбачається, що на думку позивача рішення суду у справі №160/13920/25 залишається невиконаним.
Суд вважає такі доводи обґрунтованими та зазначає, що матеріали справи доказів на підтвердження повного виконання рішення не містять.
Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що з доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024, а саме за спірний період з 30.01.2020 по 19.05.2023, відраховується військовий збір у розмірі 1,5%.
Крім того, з складеного відповідачем розрахунку від 03.12.2025 за вих. №6/1 убачається утримання військового збору саме у розмірі 1,5%, тоді як у розрахунку від 28.04.2026 за вих. №6/1/359 військовий збір утримано у розмірі 5%.
Таким чином, відповідачу належить скласти вірний розрахунок грошового забезпечення позивача у спірний період, в якому також вказати грошову допомогу на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
При цьому, суд зауважує, що питання нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення, а також грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб предметом розгляду у цій справі не було, що виключає можливість застосування процедури судового контролю у цій частині заяви.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Керуючись ст. ст. 14, 370, 372, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/13920/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/13920/25.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/13920/25 у строк протягом одного місяця з моменту отримання цієї ухвали.
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч. 10 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський
Судове рішення № 141111472, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/13920/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: