Рішення № 141110837, 21.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2026 р. Справа № 120/16468/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,

представника позивача: Савенецької-Фурс Т.В.,

представника відповідача: Радзіковської І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Буд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хайтек Буд" (далі також - позивач) до головного управління ДПС у Вінницькій області (далі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2024 № 0288940710, яким ТОВ "ХАЙТЕК БУД" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 724 264,00 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 181 066,00 грн та нараховано пеню в сумі 75 874,89 грн.

Позивач вважає висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій із ТОВ "ВЕЛКАН" безпідставними, оскільки виконання будівельних робіт за договорами субпідряду підтверджується договорами, актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, кошторисною документацією та зареєстрованими податковими накладними. При цьому позивач зазначає, що витребувані первинні документи неодноразово надавалися податковому органу, а направлення запиту від 22.05.2024 про їх повторне надання належними доказами не підтверджено. На думку позивача, відповідач дійшов висновків про нереальність господарських операцій переважно на підставі податкової інформації щодо контрагента та його постачальників, не спростувавши належними доказами фактичного виконання робіт. Також позивач наголошує, що податкове повідомлення-рішення йому не вручалося, а його копію та акт перевірки він отримав через адвоката 16.10.2024. З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення і стягнути судові витрати.Ухвалою суду від 10.03.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 05.04.2022.

Ухвалою судді Яремчука К.О. від 16.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача встановлено порушення вимог пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2019 року на 724 264,28 грн.

Зокрема, відповідач стверджував, що господарські операції позивача з ТОВ «ВЕЛКАН» щодо виконання будівельних робіт за договорами від 02.05.2019 № 05/19-01 та від 03.06.2019 № 05/19-02 фактично не здійснювалися. На думку контролюючого органу, про нереальність таких операцій свідчать недостатня кількість працівників контрагента (чотири особи) для виконання заявленого обсягу робіт, відсутність у нього основних засобів, а також невідповідність необхідних трудових ресурсів задекларованим обсягам робіт. За таких обставин складені акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні, на переконання відповідача, не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що позивач не надав запитаних первинних документів під час перевірки, у зв`язку з чим контролюючий орган правомірно використав наявну податкову інформацію та застосував положення статті 44 Податкового кодексу України. Відповідач також посилався на практику Верховного Суду щодо необхідності підтвердження реальності господарських операцій належними первинними документами та дотримання платником податків принципу належної обачності під час вибору контрагента.

Стосовно заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив про відсутність правових підстав для їх відшкодування з Державного бюджету України, наголошуючи на необхідності документального підтвердження фактичного обсягу наданих послуг та співмірності таких витрат зі складністю справи.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В подальшому представниця позивача подала до суду відповідь на відзив (вх. №29381/25), в якій зазначає, що доводи відповідача не відповідають дійсності та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Позивач наголосив, що на запити контролюючого органу від 25.09.2019 та 20.12.2023 ним двічі було надано всі витребувані документи щодо господарських операцій із ТОВ «ВЕЛКАН», зокрема договори підряду, акти виконаних робіт, ліцензію, фінансову звітність та платіжні документи. Тому твердження відповідача про ненадання документів є безпідставними, а посилання на судову практику щодо неврахування документів, не наданих під час перевірки, - необґрунтованим.

Представниця позивача стверджувала, що реальність господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, зареєстрованими податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, кошторисною документацією та платіжними документами. При цьому виконання робіт було пов`язане з реалізацією договору підряду, укладеного позивачем із Ладижинською міською радою за результатами публічної закупівлі.

На думку позивача, висновки контролюючого органу ґрунтуються переважно на узагальненій податковій інформації щодо кількості працівників, основних засобів контрагента та його контрагентів за ланцюгом постачання, без конкретизації недоліків первинних документів і без належного спростування фактичного виконання робіт. Водночас недостатність трудових чи матеріальних ресурсів контрагента та можливі порушення з боку третіх осіб самі по собі не доводять нереальності господарських операцій. Позивач також наголошує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що право на їх відшкодування передбачене статтями 59 Конституції України, 55 та 134 КАС України, а відповідач не навів належних доказів на спростування такого права.

З огляду на викладене представниця позивача просила поновити строк для подання відповіді на відзив, долучити її до матеріалів справи, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2024 №0288940710, а також здійснити розподіл судових витрат.

18.03.2026 розпорядженням керівника апарату суду від 18.03.2026 № 37 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв`язку із тим, що суддя Яремчук К.О. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 №004-К виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду та суддя позбавлений можливості здійснювати розгляд адміністративних справ та нерозглянутих заяв, призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ та нерозглянутих заяв, переданих на розгляд Протоколом передачі раніше визначеному складу суду, за результатами якого матеріали справи передано на розгляд судді Жданкіній Н.В.

Ухвалою від 30.03.2026 адміністративну справу № 120/16468/24 прийнято до свого провадження суддею Жданкіною Н.В.

Ухвалою від 09.09.2026 вирішено подальший розгляд справи № 120/16468/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.10.2026.

Ухвалою від 30.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вирішено допустити участь представника позивача під час розгляду адміністративної справи № 120/16468/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовчому судовому засіданні 07.10.2026 оголошено перерву до 21.10.2026.

19.10.2026 від представниці позивача надійшли додаткові пояснення, в яких остання повідомила, що окружні адміністративні суди вже розглядали питання реальності та законності господарських операцій з ТОВ "ВЕЛКАН" визнав їх законними (навела судову практику).

Крім того додатково повідомила, що ТОВ "ВЕЛКАН" підприємство, яке офіційно зареєстроване відповідно до законодавства з 10.10.2018 по даний час перебуває на обліку у ГУ ДПС в Одеській області основний вид діяльності 41:20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, має розмір статутного капіталу 300 000 грн., тобто підприємство здійснює свою діяльність у рамках законодавства України.

В судовому засідання 21.10.2026 протокольною ухвалою, із занесенням до протоколу судового засідання, за згодою сторін, закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті в цьому ж засіданні.

В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву, а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

ТОВ "ХАЙТЕК БУД" (код ЄДРПОУ 41859929) зареєстровано 01.10.2018 в органах державної реєстрації за № 11771020000000507. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "ХАЙТЕК БУД" є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

ТОВ "ХАЙТЕК БУД", на дату виникнення спірних правовідносин, перебувало на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області Ладижинська ДПІ (м. Ладижин) та було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Як повідомила представниця позивача у позовній заяві, у лютому 2019 року Ладижинською міською радою Вінницької області відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» було оголошено відкриті торги на закупівлю робіт із капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Наконечного (від вул. Процишина до вул. Промислової) у м. Ладижині Вінницької області (Том 1 а.с. 61-81). За результатами розгляду тендерних пропозицій рішенням тендерного комітету Ладижинської міської ради від 01.03.2019, оформленим протоколом № 20, переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ «ХАЙТЕК БУД» (Том 1 а.с.84-88). Відповідно до зазначеного рішення замовником передбачено укладення договору про закупівлю з переможцем торгів у строки та порядку, визначені законодавством і тендерною документацією.

Так, 04.04.2019 між Ладижинською міською радою в особі міського голови Коломейцева Валерія Івановича та ТОВ "ХАЙТЕК БУД" в особі директора Кулешова Олександра Миколайовича було укладено Договір підряду на капремонт № 49 від 04.04.2019, з додатками: Додаткова угода №1 від 04.04.2019, план фінансування робіт та календарний графік виконання робіт (Том 1 а.с. 89-94, 95-96, 98-99).

Пунктом 1.1 Договору встановлюється, що Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій страх і ризик, власними і залученими силами, засобами і способами, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів та згідно умов даного Договору виконати всі роботи на об`єкті: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь - за кодом СРУ за ДК 021:2015-45230000-8 (Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Наконечного (від вулиці Процишина до вулиці Промислова в м. Ладижин Вінницької області).

Відповідно до п. 2.2. Договору № 49 від 04.04.2019 завершення виконання робіт: 30.07.2019.

Відповідно до п. 10.8 Договору № 49 від 04.04.2019 підтвердженням відповідності виконаних робіт проектним рішенням, вимогам будівельних та виробничих норм і правил, стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам, є підписаний та скріплений печатками Акт технічного приймання об`єкта, який підписується представниками Замовника, Підрядника та балапсоутримувача об`єкту.

Відповідно до п. 12.1 Договору № 49 від 04.04.2019 року Підрядник (ТОВ "ХАЙТЕК БУД") має право для виконання робіт залучати субпідрядників.

На виконання п. 10.8 Договору № 49 від 04.04.2019 між Ладижинською міською радою та ТОВ "ХАЙТЕК БУД" було підписано та скріплено печатками Акти приймання виконаних будівельних робіт (копії яких містяться в 1 та 2 томах даної адміністративної справи).

На підтвердження оплати виконаних будівельних робіт стороною позивача до матеріалів справи додані платіжні доручення (Том 1 а.с. 113-114, 132-133, 146-147, 200).

На замовлення ГОВ "ХАЙТЕК БУД" інженером проектувальником ФОП ОСОБА_1 було складено робочий проект (кошторисна документація) 1040.19 (1003.18) - К. щодо Капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Наконечного (від вулиці Процишина до вулиці Промислова в м. Ладижин Вінницької області (Том 1 а.с. 213-220)

З метою своєчасного виконання умов Договору № 49 від 04.04.2019, у спосіб передбачений п. 12.1 вказаного Договору, ТОВ "Хайтек Буд" (Замовник) та ТОВ "Велкан" (Підрядник) уклали Договір № 05/19-01 від 02.05.2019 "Виконання будівельних робіт". (Додаток 14) далі Договір, який по своїй суті є Договором субпідряду (Том а.с. 14-17).

Пунктом 1.1. Договору встановлюється, що Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов будівництва за кодом СРУ за ДК 021:2015-45230000-8 (капітальний ремонт дорожнього покриття по пул. Наконечного (від вулиці Процишина до вулиці Промислова в м. Ладижин Вінницької області ).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт визначається твердою договірною ціною га складає 15 224 039. 58 грн. в т. ч. ПДВ 2 537 339,93 грн та включає всі витрати Підрядника пов`язані з виконанням умов Договору.

Пунктом 1.2. Договору склад та обсяг робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації.

Пунктом 2.1. Договору встановлюється, що початок виконання робіт не пізніше 10 днів з моменту укладання Договору.

Пунктом 7.2. Сторони узгодили, що забезпечення робіт матеріалами та устаткування здійснює підрядник. Він не зобов`язаний узгоджувати з Замовником постачальників матеріалів та устаткування

Згідно пункту 2.2. Договору - завершення робіт до 31.12.2019.

У пункті 8.1.Договору Сторони узгодили, що Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників.

Згідно пункту 8.2. Договору, залучення субпідрядників здійснюється Підрядником без погодження із Замовником.

Пункт 13.1. Договору встановлює, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із врахуванням загальних умов, на підставі Актів виконаних робіт.

Згідно пункту 13.2. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документ і подає їх для підписання Замовнику протягом 5 днів після виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом семи днів, з дня підписання документів Замовником.

Пункт 14.1. Договору встановлює, що приймання-передача закінчених робіт (об`єкта) здійснюється відповідно до вимог та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Згідно до пункту 16.1.1 Договору Замовник зобов`язаний на момент підписання Договору передати Підряднику комплект проектної документації.

Згідно до пункту 20.1 Договору встановлює, що до договірної документації, крім Договору та Загальних умов, входять: проектна документація, кошториси.

Як повідомила в позовній заяві представниця позивача, обумовленні Договором №05/19-01 від 02.05.2019 роботи були виконані в червні 2019 року у повному обсязі, що підтверджується 24-ма Актами приймання виконаних будівельних робіт (Том 2 а.с. 18-129).

Загальна вартість виконаних робіт відповідно до Договору виконання будівельних робіт №05/19-01 від 02.05.2019 становить 3 346 500.40 грн, Кошти у розмірі 3 217 740.84 гри, та ПДВ, 536 290,14 грн, були сплачені на рахунок ГОВ "ВЕЛКАН" відповідно до платіжних доручень (Том 2 а.с. 130-135).

Залишок коштів за виконання робіт по Договору № 05/19-01 від 02.05.2019 у розмірі 127 759.56 грн. в тому числі ПДВ 21293,26 грн. були сплачені на рахунок ТОВ "ФРЕНТТЕРОН" відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 01.10.2019, укладеного між ТОВ "ВЕЛКАН" та ТОВ "ФРЕНТТЕРОН" (Том 2 а.с. 136-137).

Відповідно до актів виконаних будівельних робіт та рахунків ТОВ "ВЕЛКАН" (Підрядник) будучи платником податку на додану вартість склало наступні податкові накладні:

1. Податкова накладна № 7 від 03.06.2019 - сума 88 454,78 грн, реєстраційний номер 9134891376, дата реєстрації 24.06.2019.

2. Податкова накладна № 8 від 03.06.2019 - сума 14 117,53 грн, реєстраційний номер9134878657, дата реєстрації 24.06.2019.

3. Податкова накладна № 9 від 03.06.2019 - сума 14 117,53 грн, реєстраційний номер9133970131, дата реєстрації 25.06.2019.

4. Податкова накладна № 12 від 03.06.2019 - сума 14 117,53 грн, реєстраційний номер 913596004, дата реєстрації 25.06.2019.

5. Податкова накладна № 14 від 03.06.2019 - сума 82 234,20 грн, реєстраційний номер 9135949494, дата реєстрації 25.06.2019.

6. Податкова накладна № 11 від 03.06.2019 - сума 14 117,53 грн, реєстраційний номер 9135985477, дата реєстрації 25.06.2019.

7. Податкова накладна № 13 від 03.06.2019 - сума 14 117,53 грн, реєстраційний номер 9135945318, дата реєстрації 25.06.2019.

8. Податкова накладна № 36 від 03.06.2019 - сума 14 710,52 грн, реєстраційний номер 9135968592, дата реєстрації 25.06.2019.

9. Податкова накладна № 10 від 03.06.2019 - сума 14 117,53 грн, реєстраційний номер 9135997364, дата реєстрації 25.06.2019.

10. Податкова накладна № 40 від 06.06.2019 - сума 14 089,92 грн, реєстраційний номер 9137809002, дата реєстрації 26.06.2019.

11. Податкова накладна № 39 від 06.06.2019 - сума 14 713,07 грн, реєстраційний номер 9137823522, дата реєстрації 26.06.2019.

12. Податкова накладна № 38 від 06.06.2019 - сума 14 831,38 грн, реєстраційний номер 9137818530, дата реєстрації 26.06.2019.

13. Податкова накладна № 45 від 06.06.2019 - сума 14 847,36 грн, реєстраційний номер 9137804858, дата реєстрації 26.06.2019.

14. Податкова накладна № 47 від 06.06.2019 - сума 14 735,34 грн, реєстраційний номер 9137846464, дата реєстрації 26.06.2019.

15. Податкова накладна № 46 від 06.06.2019 - сума 148 347,56 грн, реєстраційний номер 9137856397, дата реєстрації 26.06.2019.

16. Податкова накладна № 43 від 06.06.2019 - сума 147 458,57 грн, реєстраційний номер 9137820943, дата реєстрації 26.06.2019.

17. Податкова накладна № 41 від 06.06.2019 - сума 143 038,73 грн, реєстраційний номер 913779708, дата реєстрації 26.06.2019.

18. Податкова накладна № 50 від 06.06.2019 - сума 148 214,66 грн, реєстраційний номер 9138402429, дата реєстрації 26.06.2019.

19. Податкова накладна № 48 від 06.06.2019 - сума 148 439,32 грн, реєстраційний номер 9138403781, дата реєстрації 26.06.2019.

20. Податкова накладна № 49 від 06.06.2019 - сума 145 848,66 грн, реєстраційний номер 9138424397, дата реєстрації 26.06.2019.

21. Податкова накладна № 51 від 06.06.2019 - сума 147 679,19 грн, реєстраційний номер 9138422282, дата реєстрації 26.06.2019.

22. Податкова накладна № 31 від 06.06.2019 - сума 132 942,55 грн, реєстраційний номер 9135976580, дата реєстрації 25.06.2019.

23. Податкова накладна № 44 від 06.06.2019 - сума 148 473,36 грн, реєстраційний номер 9137814649, дата реєстрації 26.06.2019.

24. Податкова накладна № 42 від 06.06.2019 - сума 122 650,54 грн, реєстраційний номер9137790169, дата реєстрації 26.06.2019.

За результатами розгляду податкових накладних ДПС було сформовано квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (Том 2 а.с. 138-161).

Результат обробки накладних стоїть статус прийнято документ. Відповідно до даних, які містяться у електронному кабінеті платника податків 24 податкових накладних мають статус зареєстровано (Том 2 а.с. 162).

Також з матеріалів справи судом встановлено, що 21.03.2019 між Комунальним підприємством «Ладжитлосервіс» та ТОВ «Хайтек Буд» було укладено Договір № 12 підряду на капітальний ремонт - утеплення фасадів житлового будинку № 15 по вул. П. Кравчика в м. Ладижин Вінницької області - з проведенням ресурсозберігаючих заходів (друга Черга) (Том 2 а.с. 181-183).

Пунктом 1.1. Договору встановлюється, що Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, та умов Договору виконання будівельних робіт: Капітальний ремонт - утеплення фасадів житлового будинку №15 по вул. П. Кравчика в м. Ладижин Вінницької області - з проведенням ресурсозберігаючих заходів (друга черга).

Пунктом 3.1 Договору № 12 від 21.03.2019 вартість робіт визначається твердою договірною ціною та складає 1 409 989,38 грн. ПДВ 234 998, 23 грн. Згідно наявних кошторисних призначень, договірні зобов`язання виникають в цьому договорів залежності від обсягів реального фінансування.

ПП "СБ1-12" на замовлення ТОВ "ХАЙТЕК БУД" склало робочий проект (кошторисна документація) 03-01/2019 - К. щодо Капітального ремонту - утеплення фасадів житлового будинку № 15 по вул. П.Кравчика в м. Ладижин Вінницької області - з проведенням ресурсозберігаючих заходів (Друга Черга).

Відповідно до п. 14.1 Договору № 12 від 21.03.2019 приймання-передача закінчених робіт (Об`єкта) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію

На виконання п. 14.1 Договору № 12 від 21.03.2019 між КП "Ладжитлосервіс" за ТОВ "ХАЙТЕК БУД" було підписано та скріплено печатками: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 28.03.2019 на суму 422 991.76 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 25.05.2019 на суму 828207,31 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 21.08.2019 на суму 158 790,31 грн. (Том 2 а.с. 184-198).

21.03.2019 ТОВ "ХАЙТЕК БУД" (Замовник) та ТОВ "Велкан" (Підрядник) уклали Договір № 05/19-02 від 03.06.2019 «Виконання будівельних робіт», який по своїй суті є Договором субпідряду.

Пунктом 1.1. Договору встановлюється, що Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов капітальний ремонт - утеплення фасадів житлового будинку № 15 по вул. П.Кравчика в м. Ладижин Вінницької області - з проведенням ресурсозберігаючих заходів (друга черга).

Пунктом 1.2. Договору склад та обсяг робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації.

Пунктом 2.1. Договору встановлюється, що початок виконання робіт не пізніше 10 днів з моменту укладання Договору.

Згідно пункту 2.2. Договору - завершення робіт до 31.12.2019 року.

Пунктом 7.2. Сторони узгодили, що забезпечення робіт матеріалами та устаткування здійснює підрядник. Він не зобов`язаний узгоджувати з Замовником постачальників матеріалів та устаткування.

У пункті 8.1.Договору Сторони узгодили, що Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників.

Згідно пункту 8.2. Договору, залучення субпідрядників здійснюється Підрядником без погодження із Замовником.

Пункт 13.1. Договору встановлює, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із врахуванням загальних умов, на підставі Актів виконаних робіт.

Згідно пункту 13.2. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику протягом 5 днів після виконання робіт . Оплата виконаних робіт здійснюється протягом семи днів, з дня підписання документів Замовником.

Пункт 14.1. Договору встановлює, що приймання-передача закінчених робіт (об`єкта) здійснюється відповідно до вимог та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єкт ів в експлуатацію.

Згідно до пункту 16.1.1 Договору Замовник зобов`язаний на момент підписання Договору передати Підряднику комплект проектної документації.

Згідно до пункту 20.1 Договору встановлює, що до договірної документації, крім Договору та Загальних умов, входять: проектна документація, кошториси.

Обумовлені Договором №05/19-02 від 03.06.2019 роботи були виконані в червні 2019 року у повному обсязі, що підтверджується 7-ма Актами приймання виконаних будівельних робіт (Том 2 а.с. 203-229).

Відповідно до актів виконаних будівельних робіт та рахунків ТОВ "ВЕЛКАН" (Підрядник) будучи платником податку на додану вартість склало наступні податкові накладні:

1. Податкова накладна № 34 від 06.06.2019 - сума 148340,42 грн, реєстраційний номер 9135962739, дата реєстрації 25.06.2019.

2. Податкова накладна № 35 від 06.06.2019 - сума 129704,90 грн, реєстраційний номер 9135985574, дата реєстрації 25.06.2019.

3. Податкова накладна № 29 від 06.06.2019 - сума 148543,10 грн, реєстраційний номер 9135971272, дата реєстрації 25.06.2019.

4. Податкова накладна № 30 від 06.06.2019 - сума 146743,25 грн, реєстраційний номер 9135949142, дата реєстрації 25.06.2019.

5. Податкова накладна № 31 від 06.06.2019 - сума 132942,55 грн, реєстраційний номер 9135976580, дата реєстрації 25.06.2019.

6. Податкова накладна № 32 від 06.06.2019 - сума 146216,00 грн, реєстраційний номер 9135964114, дата реєстрації 25.06.2019.

7. Податкова накладна № 33 від 06.06.2019 - сума 147595,03 грн, реєстраційний номер 9135939901, дата реєстрації 25.06.2019.

За результатами розгляду податкових накладних ДПС було сформовано квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (Том 2 а.с. 230-236).

Відповідно до платіжних доручень (Том 2 а.с. 237-239) кошти у розмірі 1 000 085.25 гри, з ПДВ. сума сплаченого ПДВ 166680,87 грн. були перераховані ТОВ "ВЕЛКАН" за виконанні роботи відповідно до умов Договору №05/19-02 від 03.06.2019.

В подальшому, в період з 01.07.2024 по 05.07.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області, на підставі статті 20, пункту 75.1, статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу X розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ (із змінами та доповненнями), далі також - ПК України), наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.05.2024 за №2500к, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ХАЙТЕК БУД" щодо дотримання податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕЛКАН» (код ЄДРПОУ 42544730) за період з 01.06.2019 по 30.06.2019.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 12.07.2024 за №25807/02-32-07-10/41859929 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ХАЙТЕК БУД" щодо дотримання податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Велкан" за період з 01.06.2019 по 31.06.2019 (далі також - Акт перевірки), в якому, окрім іншого, встановлено наступні порушення:

- п. 198.1, ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у загальній сумі 724264,28 грн, в т.ч. за червень 2019 року - 724264,28 грн.

З акту перевірки слідує, що вищенаведені висновки сформовані на підставі інформації, яка наявна в інформаційно-комунікаційних системах органів ДПС, інформації податкової та фінансової звітності платників, поданої до органів ДПС, копій документів, які надані платником податків до ГУ ДПС у Вінницькій області листом від 01.02.2024 за №01/0224 (Вх. №6292/6 від 07.02.2024), а саме договору від 02.05.2019 №05/19-01, актів приймання виконаних будівельних робіт, договору від 03.06.2019 за №05/19-02, актів приймання виконаних будівельних робіт, ліцензії від 28.02.2018 за №11- Л, фінансової звітності (форма 1-мс, форма 2-мс) за 2019 рік, протоколу №1 від 03.01.2018, платіжних доручень.

За вказаними вище порушеннями ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2024 № 0288940710, яким ТОВ "ХАЙТЕК БУД" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 724 264,00 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 181 066,00 грн та нараховано пеню в сумі 75 874,89 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та вважаючи рішення контролюючого органу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом першим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-ХІУ.

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-Х1У підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Ця позиція підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема від 12 квітня 2023 року у справі № 820/281/13-а, від 3 лютого 2022 року у справі № 640/21185/18, від 12 квітня 2023 року у справі № 160/5065/20, від 11 травня 2023 року по справі № 280/5471/19, від 02 травня 2023 року у справі № 200/2040/20-а, від 02 травня 2023 року у справі № 160/4689/19, від 02 травня 2023 року у справі № 380/11593/21, від 10 травня 2023 року у справі № 640/966/20, від 02 травня 2023 року у справі № 820/1212/17, від 09 травня 2023 року у справі № 820/5112/16, від 02 травня 2023 року у справі № 0870/9182/12, від 02 травня 2023 року у справі № 820/4969/16, від 02 травня 2023 року у справі № 820/742/17, від 06 грудня 2022 року у справі № 2а-3910/12/1370, від 17 листопада 2022 року у справі №804/14505/15, від 15 листопада 2022 року у справі № 815/375/16, від 22 листопада 2022 року у справі № 820/6199/16, від 18 листопада 2022 року у справі № 520/1502/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 640/22712/19, від 11 листопада 2022 року у справі № 640/3002/20.

Посилання ж податкового органу на недобросовісність контрагента позивача не має підтвердження, а відсутність у цього контрагента матеріальних чи трудових ресурсів не виключає реальної можливості виконання господарських операцій та не свідчить про нереальність виконання договору.

Це узгоджується із практикою Верховного Суду, наведеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 320/2332/19: Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

59. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі №805/528/17-а, в якій зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

60. Верховний суд зазначив, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

61. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

62. Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

63. Крім того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

64. Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би засвідчував факт притягнення контрагента позивача ТОВ «Велкан» чи його посадових осіб до відповідальності, наявність у контрагента податкового боргу тощо. Також відсутні акти перевірок, якими б могли бути встановлені порушення податкового законодавства у даних спірних правовідносинах контрагентом.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Такий висновок висловлений Верховним Судом в постанові від 12.12.2023 у справі №826/5959/18.

Як неодноразово вказувалось у практиці Верховного Суду, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19, законодавством і практикою ЄСПЛ закріплено принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Також, у постанові від 04 липня 2024 року у справі №440/8115/22 Верховний суд України зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає малошерсті реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників чи організацій є можливим за договорами субпідряду, цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) тощо. Також, у зазначеній постанові, Верховний суд чітко зазначив, що не співпадіння кількості людино-годин за кошторисом та фактичної кількості людей, що виконували роботу, не свідчить про нереальність або фіктивність господарської операції з виконання будівельних робіт.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо доводу представниці відповідача про ненадання позивачем документів під час перевірки, то суд враховує наступне.

Так, відповідач стверджує, що позивач не надав запитаних первинних документів, тому контролюючий орган правомірно скористався податковою інформацією та статтею 44 ПК України. Він також посилається на постанову Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 827/13307/17, за якою суд не бере до уваги документи, не подані під час перевірки або протягом п`яти днів після отримання акта.

Проте, суд такі доводи сторони відповідач оцінює критично, адже з матеріалів справи встановлено, що на запити відповідача від 25.09.2019 № 979/10/02-32-05-10 та від 20.12.2023 № 41636/6/02-32-07-10-15 позивач двічі подавав однаковий комплект документів. Це були договори від 02.05.2019 № 05/19-01 та від 03.06.2019 № 05/19-02, 24 і 7 актів приймання виконаних будівельних робіт, ліцензія, фінансова звітність, протокол установчих зборів і платіжні доручення. Вказані документи податковому органу позивач направляв супровідними листами від 17.10.2019 № 27 та від 01.02.2024 № 01/0224.

Сам акт перевірки від 12.07.2024 № 25807/02-32-07-10/41859929 також підтверджує, що висновки сформовано, зокрема, на підставі копій документів, поданих листом від 01.02.2024 № 01/0224 (вх. № 6292/6 від 07.02.2024). Серед них названо договори, акти приймання виконаних робіт, ліцензію, фінансову звітність, протокол № 1 та платіжні доручення. Отже, відповідач мав ці документи, і твердження про їх ненадання суперечить його ж акту. Крім того, відповідач не довів надходження чи направлення запиту від 22.05.2024, на який посилається позивач.

Суд також зазначає, що відповідач не вказав, яких саме документів йому бракувало і яке значення вони мали для висновків перевірки.

В контексті наведеного суд враховує, що правова позиція у справі № 827/13307/17 стосується доказів, які платник вперше подає до суду, не подавши їх під час перевірки. У цій справі такої ситуації немає, тому ця позиція не застосовується (стаття 242 КАС України).

Щодо оцінки реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВЕЛКАН» суд виходить із того, що для вирішення цього спору визначальним є встановлення фактичного здійснення господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача, достовірності відомостей, відображених у первинних документах, та наявності передбачених податковим законодавством підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Саме по собі оформлення первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, якщо наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам. Водночас оцінка реальності операції має здійснюватися з урахуванням усієї сукупності доказів, а не виключно на підставі окремих недоліків у діяльності контрагента чи інформації з податкових інформаційних систем.

У цій справі суд установив, що виконання ТОВ «ВЕЛКАН» будівельних робіт відбувалося в межах господарської діяльності позивача, спрямованої на виконання договорів підряду, укладених із Ладижинською міською радою та комунальним підприємством «Ладжитлосервіс».

Зокрема, договір субпідряду від 02.05.2019 № 05/19-01 стосувався виконання робіт із капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Наконечного в м. Ладижині, а договір від 03.06.2019 № 05/19-02 - робіт із капітального ремонту та утеплення фасаду житлового будинку № 15 по вул. П. Кравчика в м. Ладижині.

При цьому матеріали справи містять не лише зазначені договори, а й акти приймання виконаних будівельних робіт, кошторисну документацію, платіжні доручення та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ «ВЕЛКАН».

Важливим у цьому контексті є те, що позивач виступав генеральним підрядником за договорами з кінцевими замовниками, а залучення субпідрядників було прямо передбачено умовами договору з Ладижинською міською радою. Отже, залучення ТОВ «ВЕЛКАН» для виконання частини будівельних робіт відповідало характеру господарської діяльності позивача та було спрямоване на виконання взятих ним договірних зобов`язань.

Наявні в матеріалах справи документи підтверджують узгодженість предмета договорів субпідряду з роботами, які позивач зобов`язався виконати перед кінцевими замовниками. Водночас відповідач не навів переконливих доказів того, що відповідні роботи фактично не виконувалися, що акти приймання містять недостовірні відомості або що результати таких робіт були відсутні на відповідних об`єктах.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Однак їх доказове значення визначається не лише формальним дотриманням вимог до оформлення, а й відповідністю відображених у них відомостей фактичному змісту господарської операції.

У спірних правовідносинах подані позивачем документи оцінюються судом у сукупності та взаємному зв`язку. Договори визначають предмет і умови виконання робіт, акти фіксують їх обсяг та вартість, платіжні документи підтверджують здійснення розрахунків, а зареєстровані податкові накладні засвідчують документальне оформлення податкових зобов`язань постачальника та створюють передбачену законом підставу для формування податкового кредиту покупцем за умови фактичного здійснення відповідних операцій.

Отже, наведені докази в сукупності свідчать про наявність господарських відносин між позивачем і ТОВ «ВЕЛКАН», їх документальне оформлення та здійснення розрахунків за виконані роботи. Відповідач, зі свого боку, не довів наявності таких обставин, які б спростовували достовірність цих доказів або свідчили про відсутність фактичного виконання робіт.

Щодо доводів відповідача про недостатню кількість працівників ТОВ «ВЕЛКАН» та відсутність у нього власних основних засобів суд зазначає таке.

Наявність у суб`єкта господарювання певної кількості найманих працівників, власних основних засобів та інших матеріальних ресурсів може враховуватися під час оцінки реальності господарських операцій, проте сама собою не є достатнім доказом їх нереальності. Вирішальним є встановлення того, чи були фактично виконані обумовлені договором роботи, чи отримав платник податків відповідний результат господарської операції та чи підтверджується це належними доказами.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 13.11.2018 у справі № 805/528/17-а та від 17.01.2024 у справі № 320/2332/19, відповідно до яких відсутність у контрагента власних матеріальних і трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції. Зокрема, виконання робіт може забезпечуватися шляхом залучення інших осіб, використання орендованих засобів та ресурсів або передання частини робіт субпідрядникам.

У цій справі договори субпідряду передбачали можливість залучення ТОВ «ВЕЛКАН» інших субпідрядників, а також покладали на нього обов`язок забезпечити роботи матеріалами та устаткуванням. Водночас відповідач не довів, що передбачені договорами роботи не могли бути виконані із залученням інших осіб або ресурсів, які не перебували у власності контрагента.

Саме по собі зіставлення кількості працівників контрагента із розрахунковими трудовитратами, визначеними кошторисною документацією, без установлення конкретних обставин фактичного невиконання робіт не дає достатніх підстав для висновку про безтоварність чи фіктивність господарських операцій.

При цьому відповідач не надав суду доказів того, що позивач був обізнаний про можливі порушення у діяльності ТОВ «ВЕЛКАН», діяв із цим товариством узгоджено з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди або брав участь у схемі ухилення від оподаткування.

Суд також враховує, що ТОВ «ВЕЛКАН» було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, а основним видом його діяльності було будівництво житлових і нежитлових будівель. Водночас сама державна реєстрація суб`єкта господарювання не доводить фактичного виконання конкретних робіт, однак у сукупності з іншими дослідженими доказами не дає підстав вважати, що укладення договорів із цим товариством саме собою свідчило про неправомірність поведінки позивача.

Посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів ТОВ «ВЕЛКАН» також не спростовують установлених судом обставин. Відомості про податкову звітність інших суб`єктів господарювання, їхні трудові ресурси, основні засоби або операції в ланцюгу постачання можуть бути підставою для проведення відповідних контрольних заходів, однак не замінюють доказів, які безпосередньо підтверджують відсутність господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

За відсутності доказів узгодженості дій позивача з іншими суб`єктами господарювання, його обізнаності про можливі порушення або безпосередньої участі у зловживаннях негативні наслідки можливих порушень контрагентів не можуть автоматично покладатися на позивача.

Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 у справі № 826/5959/18 наголосив на необхідності встановлення обставин, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки його контрагентів та узгодженість дій між ними, для покладення на такого платника негативних податкових наслідків.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені відповідачем відомості про діяльність ТОВ «ВЕЛКАН» та його контрагентів не є достатніми для спростування доказів, поданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій.

Оцінюючи доводи сторін у сукупності, суд зазначає, що податковий кредит за правилами пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України формується за наявності фактичного придбання товарів або послуг для використання в господарській діяльності платника податків та належного документального підтвердження відповідних операцій, зокрема зареєстрованими податковими накладними.

У цій справі позивач підтвердив наявність договірних відносин із ТОВ «ВЕЛКАН», документальне оформлення виконаних будівельних робіт, проведення розрахунків та реєстрацію податкових накладних. При цьому відповідач не довів, що зазначені документи містять недостовірні відомості, а відповідні господарські операції фактично не відбулися.

За таких обставин суд вважає, що висновок контролюючого органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2019 року ґрунтується переважно на припущеннях щодо господарських можливостей контрагента та інформації про діяльність інших суб`єктів господарювання, а не на достатніх і належних доказах відсутності реальних господарських операцій.

Відповідно, висновок про порушення позивачем пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, що стало підставою для збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість, є необґрунтованим.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.08.2024 № 0288940710 прийняте без достатніх правових та фактичних підстав, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується ч. 1 ст. 139 КАС України відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує ТОВ "Хайтек Буд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір ) в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкове повідомлення рішення №0288940710 від 16.08.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Буд" судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЙТЕК БУД" (вул. Будівельників, 38, корп. А, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321 РНОКПП 41859929)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, 21027 код ЄДРПОУ 44069150)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 02.11.2026

Дата виготовлення повного тексту рішення зумовлена перебування головуючого судді на лікарняному в період з 26.10.2026 по 30.10.2026.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна