Ухвала суду № 141110338, 03.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34478/26

Провадження № 1-кс/761/20732/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 420 261 020 100 000 15 від 22.01.2026 про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 420 261 020 100 000 15 від 22.01.2026 арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час моніторингу електронної системи публічних закупівель «Prozorro» виявлено закупівлю, організатором якої є Спеціальне комунальне підприємство «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС», у якій вбачаються ознаки розтрати грошових коштів державного бюджету в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану шляхом придбання товарно-матеріальних цінностей за безпідставно збільшеною ціною.

Встановлено, що 27.05.2025 посадовими особами спеціального комунального підприємства «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС» оголошено проведення відкритих торгів щодо закупівлі товарів за лотом Комплекти джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури; 31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (31154000-0 Джерела безперебійного живлення) ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (ID закупівлі UA-2025-05-20-003817-a).

За результатами проведеного 02.06.2025 аукціону переможцем стало ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» з пропозицією 68 390 010,18 грн. При цьому, участь в аукціоні приймало ТОВ "ІТ ЕСКОРТ" з пропозицією 68 550 000,00 грн., у які з «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» зареєстровані за однією юридичною адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги буд. 4, що дає підстави вважати про штучну конкуренцію при проведенні аукціону.

Між Спеціалізованим комунальним підприємством «Київтелесервіс» в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» підписано договір №76 від 12.06.2025 відповідно до якого постачальник зобов`язаний поставити замовнику обладнання та надати послуги до 25.12.2025.

Відповідно до Додатку №1 (специфікація) договору № 76 від 12.06.2025 предметом закупівлі являються комплекти джерел безперебійного живлення, у складі якого закуповувалися гібридні сонячні інвертори, 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU у загальній кількості 213 од. на суму 11 795 120 грн. без ПДВ.

В ході проведення аналізу цін на вищевказаний гібридний інвертор встановлено завищення вартості гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU на суму 3 034 478,00 грн. (з ПДВ).

Враховуючи викладене, 19.06.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 190 000 гривень, номінальною вартістю 500 гривень кожна, у кількості 380 банкнот, поміщені до спеціального пакета № RIC2119954; грошові кошти в іноземній валюті в сумі 10 000 євро, з яких номіналом 50 євро у кількості 80 банкнот та номіналом 100 євро у кількості 60 банкнот, поміщені до спеціального пакета № RIC2119955; грошові кошти в іноземній валюті в сумі 114 500 доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 1 145 банкнот, поміщені до спеціального пакета № SUD4004026; мобільний телефон «Samsung Galaxy S26 Ultra», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , із SIM-карткою з номером НОМЕР_3 , поміщений до спеціального пакета № ICRO130759.

Того ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

Постановою слідчого від 19.06.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

З метою забезпечення збереження вилученого майна, його використання як доказу у кримінальному провадженні, прокурор 20.06.2026 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2026 у задоволенні клопотання прокурора у частині накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, що належать ОСОБА_4 , відмовлено.

Водночас прокурор у поданому клопотанні посилався на необхідність накладення арешту на зазначені грошові кошти з метою забезпечення їх можливої конфіскації як виду покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, просив накласти на вказане майно арешт з метою забезпечення виконання вироку в майбутньому, а розгляд клопотання здійснити без повідомлення власника майна.

У судове засідання прокурор не з`явився, просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити.

На прохання ініціатора клопотання, з метою досягти дієвість заходу забезпечення кримінального провадження розгляд здійснювався без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також конфіскації майна як виду покарання.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У силу санкції ч. 5 ст. 191 КК, за якою ОСОБА_4 оголошено підозру, суд у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може застосувати покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, ч. 10, 11 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на майно з метою заборони або обмеження користування та розпорядження ним у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до втрати, зникнення, псування або передачі такого майна.

Отже, майно, що належить підозрюваному, може підлягати конфіскації у разі застосування судом цього виду покарання, що свідчить про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 420 261 020 100 000 15 від 22.01.2026 арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-грошові кошти у сумі 190 000 гривень, номінальною вартістю 500 гривень кожна, у кількості 380 банкнот, поміщені до спеціального пакета № RIC2119954;

-грошові кошти в іноземній валюті в сумі 10 000 євро, з яких номіналом 50 євро у кількості 80 банкнот та номіналом 100 євро у кількості 60 банкнот, поміщені до спеціального пакета № RIC2119955;

-грошові кошти в іноземній валюті у сумі 114 500 доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 1145 банкнот, поміщені до спеціального пакета № SUD4004026.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1