Ухвала суду № 141110148, 28.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
757/57122/26-к
Номер документу
141110148
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/57122/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026000000000888 від 08.07.2026, про продовження строку тримання під вартою,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бунчуківка Сватівського району Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ; захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою до 03 грудня 2026 року включно та визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивоване тим, що обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не втратила актуальності, ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися, а завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою перешкоджає необхідність проведення та завершення низки слідчих (розшукових) і процесуальних дій.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях. Зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, сформульована суперечливо та не підтверджена належними фактичними даними. На думку захисника, дії підозрюваного мали характер правомірної адвокатської та посередницької діяльності, спрямованої на врегулювання конфлікту між заінтересованими особами, а матеріали кримінального провадження не підтверджують вимагання неправомірної вигоди. При цьому захисник посилався на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення дійсного змісту домовленостей, правової природи передання коштів та ознак вимагання неправомірної вигоди.

Також захисник ОСОБА_6 вказував, що наведені стороною обвинувачення ризики мають формальний та припустимий характер, не підкріплені новими обставинами й фактично відтворюють доводи, які вже оцінювалися під час застосування запобіжного заходу. Звертав увагу на наявність у ОСОБА_4 сімейних і соціальних зв`язків, тривалу бездоганну професійну діяльність адвоката, відсутність судимостей і спроб переховуватися, наявність житла за адресою: АДРЕСА_2 , власниця якого надала письмову згоду на перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом.

Окремо захисник посилався на вік і стан здоров`я ОСОБА_4 , наявність у нього низки хронічних захворювань серцево-судинної, ендокринної та нервової систем, погіршення стану здоров`я під час утримання під вартою, виклик бригади екстреної медичної допомоги, необхідність систематичного медичного нагляду та можливість госпіталізації до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва». На переконання захисника, заявлені ризики можуть бути нівельовані цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронного засобу контролю та покладенням передбачених законом обов`язків.

Крім того, захисник зазначив, що клопотання не містить належного викладу обставин, які об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою. На його думку, проведення наведених слідчим слідчих (розшукових) та процесуальних дій не залежить від перебування ОСОБА_4 під вартою, а значна частина речей, документів та електронної інформації вже вилучена або перебуває у володінні органів державної влади та інших установ.

Захисник ОСОБА_7 окремо заперечував проти задоволення клопотання, підтримавши доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, недоведеності актуальності заявлених ризиків, відсутності належно обґрунтованих обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, можливості застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу та необхідності належного врахування його віку, стану здоров`я і соціальних зв`язків.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав заперечення захисників, просив відмовити у продовженні строку тримання під вартою та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши позицію прокурора ОСОБА_5 , який у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, думку захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які кожен окремо проти задоволення клопотання заперечували, та підозрюваного ОСОБА_4 , який підтримав заперечення захисників, вивчивши клопотання слідчого, письмові заперечення захисника та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000888 від 08.07.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи адвокатом та маючи професійні зв`язки серед працівників правоохоронних органів, висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди за вплив на прийняття працівниками слідчого управління ГУНП у Чернігівській області рішення про закриття кримінального провадження № 12014270270000045 від 17.01.2014 та непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

Як зазначено у клопотанні, спочатку йшлося про суму 5 000 000 доларів США, надалі - про передання 3 800 000 доларів США грошовими коштами та майна, еквівалентного 1 200 000 доларів США. 03 вересня 2026 року в приміщенні АБ «Укргазбанк» ОСОБА_4 , за даними сторони обвинувачення, одержав передані йому у межах документування кримінального правопорушення 1 000 доларів США та несправжні імітаційні засоби, які відтворювали грошові кошти у сумі 3 799 000 доларів США.

03 вересня 2026 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку статті 208 КПК України, а 04 вересня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2026 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 000 гривень.

Постановою заступника Генерального прокурора від 23 жовтня 2026 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000888 від 08.07.2026 продовжено до трьох місяців, тобто до 03 грудня 2026 року включно.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, а тримання особи під вартою допускається лише за вмотивованим рішенням суду на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи до постановлення вироку може бути виправданим лише за наявності обґрунтованої підозри та відповідних і достатніх підстав, які вимагають подальшого тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За змістом ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2026 року № 3-р(ІІ)/2026 наголосив, що продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може мати автоматичного характеру та має ґрунтуватися на результатах своєчасного судового розгляду доказів обставин, які свідчать про необхідність подальшого застосування цього виняткового запобіжного заходу.

Оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить із того, що на цьому етапі кримінального провадження не вирішується питання про доведеність вини особи поза розумним сумнівом, не встановлюється остаточна правова кваліфікація її дій та не здійснюється оцінка доказів із точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку.

Стандарт обґрунтованої підозри вимагає наявності фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

На підтвердження обґрунтованості підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, заяву про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю особи; протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та імітаційних засобів; протокол затримання; протокол обшуку приміщення банківської установи, під час якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти та імітаційні засоби; протоколи огляду мобільного телефону ОСОБА_4 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 , а також інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Доводи сторони захисту про правомірний характер дій ОСОБА_4 , здійснення ним адвокатської або посередницької діяльності, відсутність ознак вимагання неправомірної вигоди та можливість іншої правової кваліфікації підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду по суті.

Сам по собі статус адвоката, участь у переговорах між заінтересованими особами, передання пропозицій або сприяння мирному врегулюванню спору не можуть утворювати складу кримінального правопорушення. Водночас надані стороною обвинувачення матеріали на цій стадії містять відомості про неодноразове повідомлення визначеного розміру грошових коштів, пов`язування їх передання із прийняттям конкретного процесуального рішення службовими особами правоохоронного органу, висловлення можливих негативних наслідків у разі відмови та фактичне одержання переданих у межах документування коштів і несправжніх імітаційних засобів.

Посилання сторони захисту на правові висновки Верховного Суду, викладені в інших кримінальних провадженнях, не спростовують обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, оскільки остаточна оцінка наявності у його діях ознак вимагання неправомірної вигоди потребує встановлення фактичного змісту домовленостей, спрямованості умислу та оцінки всіх доказів у їх сукупності.

За таких обставин надані матеріали є достатніми для висновку, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Обставин, які б на цьому етапі очевидно спростовували повідомлену підозру, слідчим суддею не встановлено.

Вирішуючи питання про актуальність ризиків, слідчий суддя враховує, що продовження строку тримання під вартою не може ґрунтуватися лише на тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення або механічному повторенні обставин, які були покладені в основу попереднього рішення.

Разом із тим для висновку про актуальність ризику не вимагається встановлення того, що підозрюваний обов`язково вчинить відповідні дії. Достатнім є встановлення реальної можливості їх вчинення, підтвердженої конкретними обставинами кримінального провадження.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює з урахуванням тяжкості можливого покарання не ізольовано, а в сукупності з обставинами інкримінованого кримінального правопорушення, значним розміром неправомірної вигоди, яку, за версією сторони обвинувачення, вимагав та одержав підозрюваний, його тривалою професійною діяльністю, широким колом професійних контактів та обізнаністю з діяльністю правоохоронних органів.

Водночас слідчий суддя враховує на користь ОСОБА_4 його вік, наявність сімейних і соціальних зв`язків, відсутність судимостей, тривалу адвокатську діяльність без установлених дисциплінарних стягнень, запропоноване стороною захисту місце проживання та письмову згоду власниці житла на його перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Зазначені обставини знижують інтенсивність ризику переховування, однак не усувають його. Матеріали кримінального провадження містять відомості не лише про професійний статус підозрюваного, а й про можливе фактичне використання ним професійних зв`язків і знань при реалізації інкримінованих дій. Сам факт дії в Україні правового режиму воєнного стану не є самостійною підставою для висновку про можливість переховування, однак не виключає оцінки доступних особі ресурсів, контактів та способів ухилення у сукупності з іншими обставинами.

Отже, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати, хоча його інтенсивність підлягає оцінці з урахуванням наведених стороною захисту даних про особу підозрюваного.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення посилається на невилучення та недослідження всіх можливих носіїв інформації, початкову стадію окремих напрямів розслідування та професійні зв`язки підозрюваного.

Разом із тим клопотання не містить достатньої конкретизації речей чи документів, до яких ОСОБА_4 зберігає реальний доступ та які він може знищити, сховати або спотворити. Значна частина доказової інформації вже зафіксована у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, вилучена під час обшуків або перебуває у володінні органів державної влади, банківських та експертних установ.

Тому ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, не може бути покладений в основу цієї ухвали як самостійна достатня підстава для подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження оцінюється з урахуванням того, що стороні обвинувачення належить допитати працівників Чернігівської обласної прокуратури, підрозділів Національної поліції та службових осіб експертних установ, відомості яких можуть мати значення для перевірки обставин можливого впливу на прийняття процесуальних рішень.

Значення для оцінки цього ризику мають не лише загальні відомості про професійну діяльність підозрюваного, а й конкретні дані, на які посилається сторона обвинувачення: результати негласних слідчих (розшукових) дій, відомості з огляду мобільного телефону та показання учасників кримінального провадження щодо контактів ОСОБА_4 з працівниками правоохоронних органів і експертних установ.

Доводи сторони захисту про те, що один зі свідків залучався до конфіденційного співробітництва, а іншим особам може бути заборонено спілкуватися з підозрюваним, не усувають цього ризику повністю. З огляду на характер імовірних контактів, можливість здійснення впливу безпосередньо або через третіх осіб та незавершеність допитів відповідних осіб, покладення лише обов`язку утримуватися від спілкування на цьому етапі не є достатнім для повного нівелювання ризику.

Отже, ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження не зменшився настільки, щоб втратити процесуальне значення.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином сторона обвинувачення пов`язує з професійними знаннями ОСОБА_4 , обізнаністю з порядком здійснення кримінального провадження, широким колом зв`язків у правоохоронних органах, органах прокуратури та експертних установах, а також із зафіксованими, за версією слідства, заходами конспірації та використанням таких зв`язків.

Саме по собі здійснення адвокатської діяльності, наявність професійного досвіду або знайомств не може розцінюватися як доказ схильності особи до перешкоджання кримінальному провадженню. Однак у цьому випадку ризик обґрунтовується стороною обвинувачення не лише професією підозрюваного, а й конкретними матеріалами, які, за попередньою оцінкою, містять відомості про можливе використання ним контактів для впливу на перебіг іншого кримінального провадження та про вжиття заходів для приховування змісту домовленостей.

З огляду на наведене ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також зберігає актуальність.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися до рівня, який дозволяє повністю відмовитися від подальшого застосування запобіжного заходу.

Оцінюючи обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий суддя враховує необхідність завершення технічної експертизи грошових коштів, здійснення тимчасових доступів до речей і документів, що перебувають у володінні ГУНП у Чернігівській області, Новозаводського районного суду м. Чернігова та банківських установ, огляду отриманих документів та інформації, завершення розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій і рішень щодо їх проведення, допиту працівників органів прокуратури, поліції та експертних установ, додаткового огляду мобільного телефону підозрюваного й проведення одночасних допитів у разі виникнення істотних суперечностей у показаннях.

Наведені слідчі (розшукові) та процесуальні дії спрямовані на отримання, перевірку та оцінку доказів, мають значення для встановлення фактичних обставин кримінального провадження та з огляду на їх послідовність, необхідність попереднього отримання доступу до відповідних матеріалів і завершення процедури розсекречення не могли бути повністю завершені до 02 листопада 2026 року.

Водночас посилання сторони обвинувачення на необхідність виконання вимог статті 290 КПК України, складання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування саме по собі не є обставиною, яка виправдовує продовження строку тримання під вартою. Необхідність ініційованого продовження строку тримання під вартою обумовлюється конкретними незавершеними діями, спрямованими на отримання та перевірку доказів.

Доводи сторони захисту про те, що проведення відповідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій не залежить від перебування ОСОБА_4 під вартою, не спростовують необхідності оцінити одночасно наявність незавершених дій та актуальність установлених ризиків. Стаття 199 КПК України не вимагає, щоб кожна запланована дія фізично могла бути проведена лише за умови тримання підозрюваного під вартою; значення має доведення неможливості завершення досудового розслідування у межах попереднього строку та існування ризиків, які виправдовують подальше застосування цього запобіжного заходу.

Слідчий суддя також враховує вік і стан здоров`я ОСОБА_4 як обставини, передбачені статтею 178 КПК України.

З наданої стороною захисту медичної документації вбачається наявність у підозрюваного гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності, цукрового діабету другого типу, цереброваскулярної хвороби, дисциркуляторної енцефалопатії, діабетичної полінейропатії та інших хронічних захворювань. Матеріали також містять відомості про надання йому медичної допомоги після затримання, проведення обстеження та виклик бригади екстреної медичної допомоги у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Лист КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» від 20.10.2026 за № 061/16-3541 підтверджує готовність закладу за наявності належно організованого направлення прийняти ОСОБА_4 для обстеження або лікування.

Разом із тим надані матеріали не містять медичного висновку про несумісність стану здоров`я ОСОБА_4 з подальшим триманням під вартою, необхідність його негайного звільнення за медичними показаннями або неможливість забезпечення необхідного обстеження та лікування шляхом направлення до закладу охорони здоров`я в установленому порядку.

Стан здоров`я підозрюваного потребує належного медичного нагляду, своєчасного реагування на його скарги та, за наявності медичних показань, проведення обстеження чи госпіталізації. Водночас установлені захворювання за відсутності висновку про неможливість подальшого тримання під вартою не усувають самі по собі доведених процесуальних ризиків.

Вирішуючи питання про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує запропоноване стороною захисту місце проживання, договір оренди житлового приміщення, письмову згоду власниці житла, можливість застосування електронного засобу контролю, стан здоров`я підозрюваного та його соціальні зв`язки.

Цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю може істотно обмежити можливість переховування. Разом із тим електронний засіб контролю фіксує місцезнаходження особи, але не виключає можливості використання засобів зв`язку, залучення третіх осіб, узгодження позицій зі свідками або використання професійних контактів для перешкоджання кримінальному провадженню.

З огляду на характер актуальних ризиків незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також на конкретні дані про можливе використання підозрюваним професійних зв`язків, покладення передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України обов`язків у поєднанні з домашнім арештом на цьому етапі не забезпечить достатнього запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин прокурором доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу та необхідність продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 грудня 2026 року.

Водночас визначений раніше розмір застави підлягає повторній індивідуальній оцінці.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на особу обов`язків і не може бути завідомо непомірним.

Конституційний Суд України у Рішенні від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026 підтвердив конституційність можливості визначення у виключних випадках застави понад установлені законом межі, водночас наголосивши на необхідності індивідуального підходу, належного мотивування та забезпечення реальної альтернативності застави триманню під вартою.

Обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особливо значний розмір неправомірної вигоди, характер і ступінь установлених ризиків, а також відомості про можливе використання ним професійних контактів свідчать, що застава у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб не буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом із тим з часу постановлення попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2026 року ОСОБА_4 перебуває під вартою майже два місяці, сторона захисту надала додаткові відомості про його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки та запропоноване місце проживання, а сторона обвинувачення не надала нових детальних відомостей про актуальний майновий стан підозрюваного, які б обумовлювали необхідність збереження застави саме у попередньому розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Сам по собі факт невнесення визначеної попередньою ухвалою застави не є безумовним доказом її завідомої непомірності, оскільки застава може бути внесена як підозрюваним, так і заставодавцем. Водночас тривалість фактичного тримання під вартою у зв`язку з невнесенням застави є однією з обставин, які підлягають врахуванню разом з іншими даними під час повторної оцінки пропорційності її розміру.

З урахуванням усіх установлених обставин слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 18 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 59 904 000 гривень, залишається винятковою за розміром, однак є достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, відповідає характеру встановлених ризиків та більшою мірою забезпечує реальну альтернативність застави триманню під вартою.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню з продовженням строку тримання ОСОБА_4 під вартою до 03 грудня 2026 року та визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 18 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 29 Конституції України, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 176-178, 182, 183, 194, 197-199, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити, продовжити ОСОБА_4 , строк тримання під вартою до 03.12.2026.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 18 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 59 904 000 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 03.12.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення із іншими особами, у тому числі свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ; здати на зберігання до Печерського відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 03.12.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_27

Часті запитання

Який тип судового документу № 141110148 ?

Документ № 141110148 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141110148 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141110148 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141110148 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141110148, Печерський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141110148, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141110148 відноситься до справи № 757/57122/26-к

Це рішення відноситься до справи № 757/57122/26-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141110147
Наступний документ : 141110162