Ухвала суду № 141109140, 21.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:754/9812/26

Провадження №: 1-кп/755/1673/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030001027 від 15.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українка, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 15.05.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн.; вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки; ухвалою Київського апеляційного суду від 27.05.2025 вирок Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України від 03.02.2025 змінено та визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.08.2026 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_3 строком на 60 днів до 25 жовтня 2026 року, із визначенням розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, поза тим, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. Зважаючи на це, підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд відмовити, обґрунтовуючи це відсутністю передбачених законом підстав.

Зокрема, захисник зазначає, що клопотання прокурора є необґрунтованим, оскільки стороною обвинувачення не доведено обґрунтованості підозри, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Більше того, захисник просив врахувати клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечення організації для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала захисника у повному обсязі, просила скасувати застосований до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою її подальшого проходження військової служби за контрактом на посаді бойового медика або діловода медичної частини.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Щодо вимог клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, CampbellandHartley v. TheUnitedKingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В цьому випадку, обвинувальний акт щодо вказаної обвинуваченої перебуває на розгляді в суді.

Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», зокрема з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченої.

З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченою ОСОБА_3 покладених на неї процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченої ОСОБА_3 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , оскільки, їй інкримінується кримінальне правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину та за яке, зокрема передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Окрім цього, суд враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введений воєнний стан, який триває по цей час.

Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченої ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 є особою працездатного віку, проте не працевлаштована, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, а тому може вчинити інший злочин, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Крім того остання є раніше судимою особою, що свідчить про те, що вона висновків для себе не зробила та на теперішній час продовжує свою незаконну діяльність з корисливих мотивів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі доведеності її вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченої, її вік, соціальні зв`язки, той факт, що вона не заміжня, має вищу освіту, офіційно не працює, раніше судима, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченої інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченої від суду, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як визначено у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, бере до уваги обставини, наведені у клопотанні, характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.

При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченої, зокрема те, що вона є добровольцем територіальної оборони у Збройних Силах України та брала участь в обороні міста Києва, а також здійснює догляд за хворою матір`ю.

Суд також враховує, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2026 року ОСОБА_3 визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку пізніше ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.08.2026 зменшено до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити визначену раніше обвинуваченій заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, як таку, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.

Одночасно на ОСОБА_3 підлягають покладенню обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо клопотання про скасування запобіжного у вигляді тримання під вартою та забезпечення організації для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор»

Як вбачається зі змісту клопотання, обвинувачена просить скасувати застосований до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою її подальшого проходження військової служби за контрактом на посаді бойового медика або діловода медичної частини.

Разом із тим, організація та проведення військово-лікарського огляду здійснюються уповноваженими органами в порядку, визначеному законодавством України, та не належать до безпосередніх повноважень суду під час судового засідання. Із поданого клопотання не вбачається, що обвинувачена зверталася до відповідних уповноважених органів щодо організації проходження військово-лікарської комісії та що їй було відмовлено в реалізації такого права або допущено бездіяльність, яка потребувала б судового втручання.

При цьому, з огляду на зазначену обвинуваченою мету подальшого проходження військової служби, кримінальним процесуальним законом передбачено спеціальний порядок вирішення питання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, відповідно до статті 616 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед судом питання про скасування такого запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або зміни запобіжного заходу з інших передбачених цією статтею підстав.

Водночас подане клопотання не містить вищевказаних відомостей про звернення обвинуваченої до прокурора в порядку статті 616 КПК України та ініціювання ним перед судом відповідного питання.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання в частині скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечення організації для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Керуючись ст. 139, 140, 143, 177, 183, 194, 199, 291, 314-318, 369-372, 376, 535 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечення організації для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» - відмовити.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , що для реалізації права на проходження військової служби за контрактом вона має звернутися до прокурора з відповідним клопотанням про ініціювання перед судом питання про скасування застосованого щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 616 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 20 грудня 2026 року (включно).

Залишити визначену раніше ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2026 заставу, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченій негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 00 хв 23 жовтня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_6