Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/17374/26
Провадження №: 1-кс/755/4775/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" жовтня 2026 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040002480 від 22.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
в с т а н о в и л а :
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100040002480 від 22.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 20 год 30 хв 21 жовтня 2026 року, та місці в ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.
Для реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів з метою заробітку грошових коштів, ОСОБА_5 приблизно о 20 год 35 хв у ТРЦ «Епіцентр К» № 11, що розташований за адресою: вул. Бальзака, 65/1, м. Київ, придбав Уайт-спірит+ та Калоша органічний розчинник.
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного плану 21 жовтня 2026 року приблизно о 22 год 07 хв, з метою підшукання транспортного засобу для реалізації свого противоправного умислу, що направлений на знищення чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_5 направився до буд. № 39 по вул. Миропільська у м. Києві, де помітив автомобіль марки «BMW», моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Побачивши вищезазначений автомобіль, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_5 , знаходячись біля вказаного автомобіля, облив капот даного автомобіля невстановленою легкозаймистою рідиною та підпалив його.
Після чого, переконавшись у тому, що автомобіль загорівся, здійснив фіксацію підпалу для отримання винагороди, яку здійснив на мобільний телефон, та залишив місце вчинення злочину.
При цьому, після загоряння автомобіля марки «BMW», моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2017 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_2 , відбулося загоряння автомобілів, що були припарковані поруч, зокрема автомобіля марки «Renault», моделі «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2020 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , автомобіля марки «Dodge», моделі «Journey», д.н.з. НОМЕР_5 , білого кольору, 2015 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_9 , автомобіля марки автомобіля марки «Nissan», моделі «X-trail», д.н.з. НОМЕР_7 , білого кольору, 2020 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіля марки «Opel», моделі «Vivaro», д.н.з. НОМЕР_9 , сірого кольору, 2004 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_11 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному знищенні чужого майна, вчинене шляхом підпалу. ОСОБА_5 23 жовтня 2026 року затримано на підставі ст. 208 КПК України.
24 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному знищенні чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 194 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 39, від 22.10.2026, із додатками; протоколами допитів потерпілих від 22.10.2026; протоколом допитів свідків від 22.10.2026; протоколом огляду предмету та документів - диска з відеозаписами камер відеоспостереження за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 39, від 22.10.2026; протоколом огляду предмету - диска з відеозаписами камер системи «Безпечне місто», від 23.10.2026; протоколом огляду предмету - диска з відеозаписами камер дошкільного закладу за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 39, від 23.10.2026; протоколом огляду предмету - диска з відеозаписами камер магазину «Box Експрес маркет» за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 39, від 23.10.2026; протоколом огляду предмету - диска з відеозаписами камер «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1, від 23.10.2026; протоколом обшуку від 23.10.2026; протоколом допитів свідків від 23.10.2026, зокрема ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 23.10.2026, із довідкою до нього; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 від 23.10.2026, із довідкою до нього; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23.10.2026, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на переконання органу досудового розслідування існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які перешкоджатимуть досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При встановлені ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний беззаперечно вчинюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зумовлено тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 94 КК України, що, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Усвідомлюючи загрозу реального відбуття покарання ОСОБА_5 може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення такого покарання.
У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування обвинуваченого, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання обвинуваченого або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).
У розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Окрім загрози тяжкості покарання, орган досудового розслідування враховує, що наразі на території Україні запроваджено правовий режим воєнного стану, що не виключає перетин державного поза межами пропускних пунктів, а також наявність територій України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.
На переконання органу досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі речові докази, що можуть мати значення для досудового розслідування.
Також, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні (п. 3 чт. 1 ст. 177 КПК України), зокрема шляхом підмовляння, підкупу, погроз останній може схиляти їх до дачі неправдивих показань, з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання свідків, потерпілого, місце мешкання та роботи яких останньому відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик.
КПК України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного не пов`язаного з ізоляції від суспільства не забезпечить належну процесуальну поведінку останнього. Дані обставини пояснюються тим, що ОСОБА_5 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду або знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, неможливість застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що перебуваючи на свободі може впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані у суді.
Таким чином, у органу досудового розслідування на даний час відсутні об`єктивні переконання у тому, що підозрюваний буде належним чином виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням суду при застосуванні запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.
Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав`язків).
Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» № 1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, а також на те, що на даний час існують перелічені вище ризики, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає необхідним застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищеописані обставини є достатніми для переконання того, що виключно запобіжний захід - тримання під вартою зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду. В тому числі даний запобіжний захід забезпечить та сприятиме належному виконанню завдань кримінального провадження, а також всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, може впливати на свідків та потерпілих, знищити, сховати або спотворити речові докази, може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі. Просила задовольнити, обґрунтовуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та звернула увагу суду на його необґрунтованість, вважає що даний запобіжний захід є занадто суворим, крім того наявні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу або визначення мінімального розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.
За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним вище фактом 22 жовтня 2026 року відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12026100040002480.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
23.10.2026 року о 19 год 40 хв ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
24.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій, протоколом обшуку, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, речовими доказами, протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Водночас, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ч. 1 ст.177 КПУ України підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке йому загрожує, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання від 3 до 10 років позбавлення волі.
п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі речові докази, що можуть мати значення для досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 2 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що на даний час ОСОБА_5 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду або знищити та приховати сліди та речові докази, які ще не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється може впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема шляхом підмовляння, підкупу, погроз останній може схиляти їх до дачі неправдивих показань.
Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання свідків, потерпілого, місце мешкання та роботи яких останньому відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на свідків та потерпілого, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він офіційно не працюючий, неодружений, без місця реєстрації, раніше не судимий.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України, та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. 176-178, 182-184, 186, 194, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя,
п о с т а н о в и л а :
клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 19 год 40 хв 23 жовтня 2026 року по 21 грудня 2026 року включно, у межах строку досудового розслідування.
Визначити ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 , прибувати до слідчого за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:
не відлучатись за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
утриматись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16 год 00 хв 24 жовтня 2026 року.
Слідча суддя: ОСОБА_15
Судове рішення № 141109072, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 24.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/17374/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: