Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/2507/26
1-кс/755/3233/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , дізнавача ВД Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на постанову дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 13.01.2026 року про закриття кримінального провадження № 12025105040001155 від 03.12.2025 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України,
В С Т А Н О В И В:
З Київського апеляційного суду, після скасування ухвали слідчого судді від 11.03.2026 року, до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла для розгляду скарга ОСОБА_5 на постанову дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 13.01.2026 року про закриття кримінального провадження № 12025105040001155 від 03.12.2025 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, яка мотивована тим, що 18 жовтня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а саме ОСОБА_7 та посадовими особами ТОВ «АВ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42096025), які самоправно припинили електропостачання до належних йому нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 5. 11 листопада 2025 року Дніпровське УП ГУ НП у м. Києві повідомило ОСОБА_5 про те, що не виявило ознак кримінального правопорушення та відмовило у внесенні відомостей до ЄРДР, у зв`язку з чим, було оскаржено таку бездіяльність. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27.11.2025 року в справі № 755/22382/25 уповноважених осіб управління поліції зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою скаржника від 18.10.2025 року та невідкладно розпочати досудове розслідування, надати заявнику витяг з ЄРДР. На виконання ухвали 03.12.2025 року відомості внесено до ЄРДР за № 12025105040001155 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України. 13 січня 2026 року дізнавач винесла постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а копію постанови разом із витягом з ЄРДР ОСОБА_5 отримав нарочно 13.02.2026 року. Із вказаною вище постановою дізнавача ОСОБА_5 не погодився, оскільки вважає її передчасною, винесеною без всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин і без проведення всіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) і процесуальних дій. Дізнавач обґрунтувала закриття провадження тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 допитали та встановлено, що він не має договірних відносин із ТОВ «Сапсан-СП» на постачання електричної енергії та води й ухиляється від укладення таких договорів. Тому, за висновком дізнавача, товариство правомірно припинило надання цих послуг. Натомість, у своїй заяві ОСОБА_5 вказував саме на посадових осіб ТОВ «АВ АЛЬЯНС» як постачальника електричної енергії, він оплачував послуги цього товариства, а воно самовільно припинило їх надання, чим завдало йому значної шкоди. Однак, дізнавач не витребувала у ТОВ «АВ АЛЬЯНС» відомостей про правову природу коштів, отриманих від скаржника за електроенергію, не витребувала документів, на підставі яких товариство має статус енергопостачальника, і відомостей про підстави припинення оплачених послуг, не опитала жодної посадової особи ТОВ «АВ АЛЬЯНС», а також ОСОБА_7 , не оглянула місце події й не зафіксувала відсутність електроенергії в приміщеннях скаржника та причини цього. Таким чином, висновок про відсутність самоправних дій ґрунтується лише на листі ТОВ «Сапсан-СП», але це товариство не отримує від ОСОБА_5 коштів, ніколи не постачало електроенергію до його приміщень і договірних відносин з ним останній не має. З наведених підстав, ОСОБА_5 просить скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 13.01.2026 року про закриття кримінального провадження № 12025105040001155 від 03.12.2025 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримала, просила задовольнити з наведених у ній підстав, зазначивши, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, оскільки дізнавачем не виконано всіх необхідних слідчих дій, зокрема, не встановлено, на якій підставі ТОВ «АВ АЛЬЯНС» припинило постачання електроенергії до нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_5 , хоча до скарги долучено численні платіжні квитанції. ОСОБА_5 сплачував за послуги електропостачання та жодних претензій щодо несплати чи невиконання своїх зобов`язань не отримував, однак, надання послуг йому було припинено. ТОВ «АВ АЛЬЯНС» надавало зазначені послуги до жовтня 2025 року та приймало за них оплату, що підтверджується платіжними інструкціями. Водночас, дізнавач не викликала та не допитала, а ні ОСОБА_7 , а ні посадових осіб ТОВ «АВ АЛЬЯНС», на яких безпосередньо вказувалося у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не здійснила виїзд на місце події до нежитлових приміщень з метою перевірки відсутності електро- та водопостачання, не з`ясувала, хто саме прийняв рішення про відключення. Тим самим, Дніпровське УП ГУ НП у м. Києві ухилилося від встановлення об`єктивних даних, що зумовило неефективність досудового розслідування. Щодо ТОВ «Сапсан-СП», адвокат зазначила, що ОСОБА_5 ніколи не перебував із ним у договірних відносинах та жодних платежів на його користь не здійснював, оскільки, не отримував від них будь-яких документів.
У судовому засіданні дізнавач ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 пояснила, що під час досудового розслідування було допитано ОСОБА_5 , який повідомив, що є власником нежитлових приміщень та йому припинилося надання послуг. Однак, було встановлено, що ОСОБА_5 необхідно було укласти договір з ТОВ «Сапсан-СП» і сплачувати кошти вже відповідно на той рахунок. При цьому, зазначила, що на даний час відсутні відомості, що ТОВ «Сапсан-СП» направляло ОСОБА_8 повідомлення щодо необхідності переукладення договору, або ж це повідомлялося власником всього об`єкта ОСОБА_7 , яку орган досудового розслідування не допитав, оскільки, остання не з`явилася за викликами.
Вивчивши доводи скарги, заслухавши думку учасників, дослідивши надані до скарги докази, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12025105040001155, які надано до суду, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 18.10.2025 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_7 та посадовими особами ТОВ «АВ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42096025) кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, яке, за його твердженням, полягало у самовільному припиненні електропостачання до належних йому нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 5. На виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2025 року у справі № 755/22382/25 відомості за вказаною заявою 03.12.2025 року внесено до ЄРДР за № 12025105040001155 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 13.01.2026 року кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, свій висновок дізнавач обґрунтувала показаннями ОСОБА_5 та співвласниці приміщень ОСОБА_9 про відсутність у них договорів на електро- та водопостачання, копією вимоги ТОВ «Сапсан-СП», адресованої ФОП ОСОБА_9 , про необхідність укладення договорів на забезпечення комунікацій під загрозою припинення надання послуг, а також відповідями ПрАТ «Київводоканал» та ТОВ «Ясно+» про відсутність укладених із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 договорів на постачання води та електричної енергії за вказаними адресами. На підставі цих даних дізнавач дійшла висновку, що обов`язок надання таких послуг вказаним особам ні на кого не покладено, припинення водопостачання ТОВ «Сапсан-СП» є правомірним, а матеріальна шкода у кримінальному провадженні жодній особі не спричинена.
Копію вказаної постанови разом із витягом з ЄРДР ОСОБА_5 отримав 13.02.2026 року, а скаргу на неї подав 17.02.2026 року, тобто в межах десятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України. Будучи заявником у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України наділений правом оскаржити рішення дізнавача про закриття кримінального провадження, а тому скарга підлягає розгляду по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин, при цьому, мотивувальна частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Вимога щодо вмотивованості процесуальних рішень узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується судами як джерело права. Так, у рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (заява № 18390/91, рішення від 09.12.1994 року, п. 29) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10.02.2011 року, п. 58) Суд зазначив, що рішення мають належним чином викладати підстави, на яких вони ґрунтуються, і хоча такий обов`язок не може розумітися як вимога детальної відповіді на кожен аргумент, ненадання відповіді на конкретний, доречний і важливий аргумент свідчить про порушення вимоги вмотивованості. Слідчий суддя вважає, що наведені стандарти повною мірою стосуються і процесуальних рішень органу досудового розслідування, якими кримінальне провадження вирішується по суті.
Диспозицією ст. 356 КК України передбачено відповідальність за самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Таким чином, для висновку про відсутність складу цього кримінального проступку орган досудового розслідування повинен був на підставі зібраних доказів встановити, хто, коли та яким чином припинив електропостачання (водопостачання) приміщень заявника, чи мала така особа право на вчинення таких дій, чи було дотримано встановленого законом порядку їх вчинення, чи оспорювалась правомірність таких дій заявником, а також чи було ними заподіяно шкоду та який її розмір.
Крім того, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи мирно володіти своїм майном. Європейський суд з прав людини наголошує, що реальне та ефективне здійснення цього права залежить не лише від обов`язку держави утримуватися від втручання, а й може вимагати вжиття позитивних заходів захисту, особливо коли існує прямий зв`язок між заходами, яких особа може легітимно очікувати від органів влади, та ефективним користуванням нею своїм майном (рішення у справі «Онер`їлдиз проти Туреччини» [ВП], заява № 48939/99, від 30.11.2004 року, п. 134).
Проте, дослідивши матеріали кримінального провадження та зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені обставини органом досудового розслідування належним чином не з`ясовані, а висновок дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасним, з огляду на таке.
Так, у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 вказував на конкретних осіб - ОСОБА_7 та посадових осіб ТОВ «АВ АЛЬЯНС», якому він, за його твердженням, сплачував кошти за електропостачання, однак, його було припинено. Водночас, оскаржувана постанова не містить жодної оцінки дій саме цих осіб, а висновок дізнавача зводиться до правомірності припинення водопостачання ТОВ «Сапсан-СП», тобто іншою юридичною особою, на яку заявник не вказував і з якою, як встановила сама дізнавач, він у договірних відносинах не перебував. Таким чином, доводи заявника, які становили суть повідомлення про кримінальне правопорушення, залишилися без перевірки та оцінки.
Допитаний у кримінальному провадженні ОСОБА_5 показав, що договори стосовно комунікацій укладалися з ТОВ «АВ АЛЬЯНС», а в судовому засіданні представником скаржника наголошено на наявності платіжних інструкцій, які, за твердженням сторони, підтверджують сплату ним коштів ТОВ «АВ АЛЬЯНС» за електропостачання до жовтня 2025 року. Попри це, дізнавач не витребувала у ТОВ «АВ АЛЬЯНС» відомостей та документів щодо правової природи отримуваних від заявника коштів, підстав, на яких товариство забезпечувало постачання електричної енергії до приміщень заявника, а також підстав і порядку припинення такого постачання, хоча ч. 2 ст. 93 КПК України надає стороні обвинувачення право здійснювати збирання доказів, зокрема, шляхом витребування та отримання від підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів та відомостей. Висновок же дізнавача про те, що будь-які договори між заявником та постачальниками не укладено, суперечить наведеним показанням самого ОСОБА_5 , які в постанові не спростовано. Наведене свідчить про необхідність з`ясування, хто фактично забезпечував постачання ресурсів до приміщень заявника, а також хто саме прийняв рішення та здійснив відключення приміщень, вказані обставини дізнавачем теж не встановлювалися.
Крім того, вимога ТОВ «Сапсан-СП», на яку послалася дізнавач, адресована ФОП ОСОБА_9 , а не заявнику, при цьому, матеріали кримінального провадження не містять даних про її отримання заявником. Слід також зауважити, що навіть наявність у суб`єкта дійсного права не виключає відповідальності за ст. 356 КК України, якщо таке право реалізоване самовільно, всупереч встановленому законом порядку, на що вказала і сама дізнавач в оскаржуваній постанові. Однак, дотримання порядку припинення (обмеження) постачання електричної енергії споживачу, визначеного Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312, зокрема, щодо попередження споживача про таке припинення, дізнавачем не перевірялося.
Зокрема, дізнавачем не проведено огляд місця події в порядку ст. 237 КПК України, не зафіксовано факт відсутності електропостачання в приміщеннях заявника, час і спосіб відключення, не допитано жодної посадової особи ТОВ «АВ АЛЬЯНС», а також ОСОБА_7 , на яку прямо вказував заявник. Посилання дізнавача в судовому засіданні на неявку ОСОБА_7 за викликом не звільняло орган досудового розслідування від обов`язку вжити передбачених главою 11 КПК України заходів для забезпечення її участі у процесуальних діях та не може свідчити про повноту розслідування, а тим більше бути підставою для остаточного вирішення кримінального провадження.
Крім того, висновок дізнавача про те, що будь-яка матеріальна шкода у кримінальному провадженні жодній особі не спричинена, не ґрунтується на жодному доказі. Питання про наявність, характер та розмір шкоди, заподіяної заявнику припиненням електропостачання належних йому нежитлових приміщень, органом досудового розслідування не досліджувалося, а відповіді постачальників про відсутність договорів, на які послалася дізнавач, за своїм змістом не можуть спростовувати факт заподіяння шкоди. Відтак, висновок про відсутність такої обов`язкової ознаки складу кримінального проступку, як значна шкода, є непідтвердженим.
Крім того, оскаржувана постанова містить розбіжності щодо реквізитів самого кримінального провадження: у вступній та резолютивній частинах постанови датою внесення відомостей до ЄРДР зазначено 30.12.2025 року, тоді як у мотивувальній частині - 03.12.2025 року, а номер кримінального провадження у мотивувальній частині викладено з помилкою, що також свідчить про неналежне дотримання вимог ст. 110 КПК України при її складанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що органи влади повинні щоразу докладати серйозних зусиль, щоб з`ясувати, що сталося, і не повинні покладатися на поспішні чи необґрунтовані висновки для закриття розслідування або як підґрунтя своїх рішень (рішення у справі «Михеєв проти Росії», заява № 77617/01, від 26.01.2006 року, п. 108). Хоча вказаний стандарт сформульовано Судом у контексті статті 3 Конвенції, слідчий суддя вважає, що закладені в ньому вимоги ретельності та об`єктивності є загальними засадами належного досудового розслідування, які узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 9 КПК України.
Наведене в сукупності свідчить про те, що постанова дізнавача від 13.01.2026 року винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, без перевірки доводів заявника та без належного обґрунтування, а відтак не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 110 КПК України і підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цій стадії не вирішує питання про наявність чи відсутність в діях будь-яких осіб складу кримінального правопорушення та не надає оцінки доказам з точки зору їх достатності для такого висновку, оскільки це належить до компетенції органу досудового розслідування, а лише перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного процесуального рішення.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. З огляду на важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов`язаних із вчиненням кримінального правопорушення, ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, має містити відповіді на всі суттєві доводи скаржника, які зумовили його звернення до слідчого судді.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов`язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності розслідування.
Закриття кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України, є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає дослідження органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, дізнавач, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Доказування, згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України, полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Водночас, для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), слідству слід встановити: 1) наявність діяння, вчиненого особою; 2) наявність доказів, за яких можна встановити факт відсутності у діянні хоча б одного елемента складу злочину - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.
Ознайомившись зі скаргою та дослідивши долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12025105040001155, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, оскільки, з урахуванням всіх обставин, встановлених при розгляді скарги, дізнавачем при розгляді та винесенні постанови про закриття кримінального провадження від 13.01.2026 року перевірка проведена поверхово, без ретельного з`ясування всіх обставин, які викладені вище.
Таким чином, під час проведення досудового розслідування необхідно з`ясувати та ретельно перевірити всі обставини, допитати осіб, які б могли засвідчити обставини вчинення кримінального правопорушення, надати належну оцінку всім доказам, а також, провести ряд інших слідчих дій і вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин для прийняття відповідного рішення.
Згідно зі ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_5 на постанову дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 13.01.2026 року про закриття кримінального провадження № 12025105040001155 від 03.12.2025 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України - задовольнити.
Постанову дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 13.01.2026 року про закриття кримінального провадження № 12025105040001155 від 03.12.2025 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України - скасувати.
Копію ухвали надіслати для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Судове рішення № 141109038, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/2507/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: