Рішення № 141107713, 02.11.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3954/26

Провадження № 2/346/3319/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р.м. КоломияКоломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пігуляк В.В.,

представника відповідача Чіпко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» про усунення перешкод в здійсненні права власності на нерухоме майно, шляхом припинення податкової застави щодо нього, -

в с т а н о в и в:

28.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» про усунення перешкод в здійсненні права власності на нерухоме майно, шляхом припинення податкової застави щодо нього.

В обґрунтування позову вказав, що він є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , щодо якої Державною податковою службою України, в особі її підрозділу - Головного Управління ДПС в Івано-Франківській області (Далі - Відповідач 1) незаконно вчинено дії - накладено обмеження - податкову заставу.

Дана квартира належить позивачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 02 липня 2010 року.

Згідно договору купівлі-продажу Відкрите акціонерне товариство «Коломийська пересувна механізована колона №82» продало, а ОСОБА_1 придбав квартиру під АДРЕСА_2 .

Однак через свою необізнаність позивач, вважав, що договір буде зареєстровано «автоматично», не зрозумів, що треба особисто звернутися в БТІ, тому не зробив цього. Що на його думку, не припиняє, не скасовує або іншим чином і спростовує та не обмежує мого права власності, набутого внаслідок правочину договору купівлі-продажу.

У жовтні 2025 року позивача призвали на військову службу по мобілізації під час дії особливого періоду. Позивач військовослужбовець, і даний час проходжу лікування травми, отриманої під час проходження служби. Тому вирішив упорядкувати свої сімейні та майнові справи. При цьому з?ясувалося, що належна йому на праві приватної власності квартира внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як така, що належить попередньому власнику - юридичній особі ВАТ «Коломийська пересув механізована колона N?82», та на яку накладено обтяження - податкова застава.

Через запис про обтяження - податкову заставу, позивач не може здійснити реєстрацію свого права власності на спірну квартиру у Державному реєстрі речових прав, що своєю чергою не дозволяє вчиняти далі будь-які правочини з цим майном.

Позивач вважає, що нерухоме майно, що належить йому на праві приватної власності, а саме: квартира, загальною площею 28,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , не може бути предметом податкової застави, зокрема, й іншого платника податків.

Ухвалою судді від 29.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

14.08.2026 року представником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого прохає в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначає, що у зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ «Коломийська пересувна мех анізована колоні № 82». Актуальність податкового боргу підтверджується інформацією про наявність податкового боргу від 13.08.2026.

Контролюючим органом, керуючись положенням п.59.1 ст.59 ПК України, в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 13.08.2014 року № 920-25, яку надіслано платнику.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У подальшому, зважаючи на наявність податкового боргу згідно з даними ІКП та звітних облікових систем податкового органу, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, керуючись ст. 89 ПК України, прийняло рішення про опис майна у податкову заставу від 15.03.2019 № 2-07. На його підставі податковим керуючим складено акт опису майна ТДВ «Коломийська пересувна механізована колона № 82» від 13.08.2021№2-17, а також акт опису майна від 03.02.2026 N?20/09-19-13-06-15. Одним з об?єктів описаного майна є однокімнатна квартира загальною площею 28,1 кв.м., щодо якої позивач просить визнати право власності.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.08.2026 року, квартира за адресою АДРЕСА_3 , належить ВАТ «Коломийська ПМК №82», перебуває під арештом ДВС (запис №28117730 від 27.09.2018) та одночасно є предметом податкової застави (запис №63373095 від 04.02.2026).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного управління ДПС в Івано-Франківській області від 12.02.2024 року у справі № 300/8412/23 задоволено позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ТДВ «Коломийська пересувна механізована колона №82» надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі. Вказане рішення набрало законної сили 14.03.2024.

Разом з тим, між Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області та ТДВ «Коломийська пересувна механізована колона N?82» (власником майна) існували інші спори щодо стягнення податкового боргу. За результатами їх розгляду судом прийнято низку рішень на користь ДПС, зокрема: у справі № 809/3578/14.

У прохальній частині позову Позивач просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 та припинити податкову заставу, накладену на це майно, з виключенням відповідного запису з Державного реєстру речових прав.

Позивач вважає, що його право власності на спірну квартиру є законним, оскільки воно виникло з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу № 4009335 від 02.07.2010, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів №8721289.

ДПС вважає, наведені доводи позивача помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального права.

Сама лише реєстрація договору купівлі-продажу, здійснена 02.07.2010 року приватним нотаріусом у Державному реєстрі правочинів, не підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно, а тільки містить інформацію про правочин, оскільки на час укладення цього договору (02.07.2010) був чинним Закон № 1952-IV, який, зокрема, був спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість та передбачав здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відсутність державної реєстрації, на переконання ДПС та відповідно до наведених норм, свідчить про те, що позивач, який не здійснив реєстрацію права власності на нерухоме майно у встановленому законом порядку, не набув статусу власника спірної квартири. Таким чином його вимоги про визнання права власності є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

У даній справі позивач не довів наявності реального порушення своїх прав чи охоронюваного законом інтересу, що є обов`язковою умовою для надання судового захисту. Сам факт користування квартирою без належної державної реєстрації права власності не створює юридичних наслідків у вигляді виникнення права власності. Податкова застава накладена на майно, зареєстроване за боржником ТДВ «Коломийська ПМК № 82», і підтверджена даними державних реєстрів. Отже, відсутні будь-які об?єктивні негативні наслідки для позивача, які б свідчили про порушення його прав чи охоронюваного законом інтересу. Звернення до суду з вимогою про припинення податкової застави у даній ситуації є неналежним способом захисту, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також міститься інше обтяження - запис № 28117730 від 27.09.2018, накладений Коломийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби. Наявність кількох обтяжень щодо одного й того самого майна свідчить про те, що позовні вимоги не можуть бути задоволені шляхом виключення запису про податкову заставу, адже навіть у разі її припинення квартира залишатиметься під арештом ДВС. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів ані факту порушення своїх прав, ані застосування належного способу їх захисту.

Ухвалою судді від 21.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання позивач просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши зміст поданих до суду письмових заяв, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , щодо якої Державною податковою службою України, в особі її підрозділу - Головного Управління ДПС в Івано-Франківській області вчинено дії - накладено обмеження - податкову заставу належить на праві приватної власності відповідно з Договору купівлі-продажу від другого липня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Галян Галиною Михайлівною, зареєстрованого в реєстрі за N?134, правочин зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за N?4009335 від 02.07.2010, про що свідчить відповідний Витяг з Державного реєстру правочинів № 8721289 від 02.07.2010 р.

За договором Купівлі-продажу № 1343 від 02.07.2010 р. Продавець Відкрите акціонерне товариство «Коломийська пересувна механізована колона №82» (код ЄДРПОУ 01037554) продало, а Покупець - ОСОБА_1 (РНОКПІІ НОМЕР_1 ) придбав квартиру загальною площею 28,1 кв. м під АДРЕСА_2 .

Згідно із п. 3 Договору купівлі-продажу № 1343, квартира належала Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності в нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Коломийської міської рад 21.04.2004 р., згідно рішення № 366 від 18.11.2003, зареєстровано Коломийським міжрайонним БТІ 21.04.2004 р. в реєстрову книгу № б1, номер запису 6056, реєстраційний номер 5567224.

Відповідно до п. 4 вказаного договору продаж майна вчинено за 3 700 гривень, які Покупець сплатив Продавцю до підписання договору.

Згілно записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Відкрите акціонерне товариство «Коломийська пересувна механізована колона №82» (код ЄДРПОУ 01037554) 23.09.2011 року ліквідовано шляхом реорганізації в Товариство з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» (код ЄДРПОУ 01037554).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: запис № 63373095 (спеціальний розділ) 04.02.2026 р. державним реєстратором Коваленком В.С., Виконавчий комітет Калуської міської ради, зареєстровано обтяження: податкова застава. Вказане обтяження зареєстроване на підставі поданих документів: акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер:20/09-19-13-06-15, виданий 0.02.2026 Головним Управлінням ДПС в Івано-Франківській області. Спірне нерухоме майна, на яке накладено обтяження - податкова застава, - квартира загальною площею (кв.м) 28,1, житлова площа (кв.м) - 11,9; адреса майна: АДРЕСА_3 .

Згідно висновку експерта від 21.07.2026 року вартість однокімнатної квартири загальною площею 28,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 становить 283 469 гривень.

Податковим керуючим складено акт опису майна ТДВ «Коломийська пересувна механізована колона № 82» від 13.08.2021№2-17, а також акт опису майна від 03.02.2026 N?20/09-19-13-06-15. Одним з об?єктів описаного майна є однокімнатна квартира загальною площею 28,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.08.2026 року, квартира за адресою АДРЕСА_3 , належить ВАТ «Коломийська ПМК №82», перебуває під арештом ДВС (запис №28117730 від 27.09.2018) та одночасно є предметом податкової застави (запис №63373095 від 04.02.2026).

Статтями 316, 317, 319 ЦК України регламентовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а, ст.321 ЦК України, - що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон №1952-IV) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу укладений між сторонами 02 липня 2010 року.

Станом на вказану дату питання виникнення у набувача права власності на нерухоме майно у разі його відчуження за договором було врегульовано досить суперечливо. В ЦК України містилися норми як про державну реєстрацію прав, так і правочинів (частина друга статті 182, статті 210, 657 ЦК України), та Законом України №1952-IV, який на вказану дату був чинний у редакції Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно ще не здійснювалася й почала проводитись лише з 01 січня 2013 року (1878-VI пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1878-VI).

Частиною третьою статті 3 Закону №1952-IV (у редакції Закону №1878-VI) передбачалося, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Причому таке конститутивне значення державної реєстрації для виникнення речових правна нерухоме майно не може вважатись елементом порядку здійснення державної реєстрації прав, через що юридична сила цієї норми закону не може бути паралізована посиланням на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1878-VІ від 11 лютого 2010 року.

Водночас стаття 182 ЦК України у відповідній редакції не містила вказівки на такий конститутивний ефект державної реєстрації речових правна нерухоме майно й допускала визначення законом лише порядку державної реєстрації, тобто виключно процедурних норм, до яких приписи частини третьої статті3 Закону№1952-IV(у редакції Закону №1878-VI) не належали.

Крім того, чинна станом на 02 липня 2010 року редакція частини четвертої статті 334 ЦК України передбачала виникнення права власності у набувача майна за договором, який підлягав державній реєстрації, саме з моменту такої реєстрації договору. Прив`язка моменту виникнення прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, саме до моменту такої реєстрації прав була здійснена в редакції частини четвертої статті 334 ЦК України, яка набрала чинності з 01 січня 2013 року (підпункт 4 пункту 3 розділу І, пункт 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1878-VI).

Таким чином, на дату укладення позивачем договору купівлі-продажу від 02 липня 2010 року дійсно існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами частини третьої статті 3 Закону №1952-IV (у редакції Закону №1878-VI) та частини четвертої статті 334 ЦК України щодо того ж самого питання: коли виникає право власності в набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) дійшла висновку, що, зазначену суперечність слід вирішувати на користь пріоритетності норм ЦК України.

Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Суд звертає увагу на те, що позивач набув право власності на спірну квартиру на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі продажу від 02 липня 2010 року, який був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4009335, відтак в силу вказаних норм Закону саме позивач є власником спірного нерухомого майна.

У підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).

Судом встановлено, що позивач не має жодного відношення до грошових зобов`язань боржника, яким є відповідач ТДВ «Коломийська пересувна механізована колона № 82», податковий борг виник у ТДВ «Коломийська пересувна механізована колона № 82» після укладання з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 02 липня 2010 року, позивач є власником вказаного нерухомого майна, а тому суд вважає, що наявні правові підстави для припиненням обтяження - податкової застави на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права розпорядження на належне йому на праві власності рухоме майно шляхом припинення податкової застави, а також визнання за ним права власності на спірне майно.

На переконання суду, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання припиненою податкової застави, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

Відповідно до ст. 392 ЦК україни власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, передумовою для застосуванняст. 392 ЦК Україниє відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а тому позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Припинити податкову заставу, накладену Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на нерухоме майно квартиру загальною площею 28,1 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 та зобов`язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію обтяження у вигляді податкової застави, номер запису про обтяження 63373095 від 04.02.2026 року.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне ім`я ( найменування) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 29, код ЄДРПОУ 43968084.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона № 82», місцезнаходження: 78200, м. Коломия, вул. Тютюнника, буд. 8, код ЄДРПОУ 01037554.

Суддя:Сольський В. В.