Рішення № 141107709, 02.11.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5459/26

Провадження № 2-о/345/200/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 р. м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Калуська міська рада Івано-Франківської області та приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольга Михайлівна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

заявник звернувся до суду із вказаною заявою, яку мотивує тим, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з тим, що його свідоцтво про народження було заповнене російською мовою на ім`я « ОСОБА_1 », у заявника виникла низка помилок у правовстановлюючих документах, пов`язаних з некоректним перекладом його прізвища з російської мови.

27 квітня 2005 року приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольгою Михайлівною було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований у реєстрі за № Д 353, відповідно до якого у власність заявника було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному договорі покупцем зазначений ОСОБА_1 . На момент укладення договору купівлі-продажу від 27 квітня 2005 року заявник мав прізвище « ОСОБА_2 ».

Після укладення зазначеного договору прізвище заявника було офіційно змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується відповідним документом про державну реєстрацію зміни прізвища. Таким чином, особа, зазначена у договорі купівлі-продажу від 27 квітня 2005 року як ОСОБА_1 , та заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією самою особою. Зміна прізвища відбулася після укладення договору та не змінювала особи заявника як покупця і набувача права власності на квартиру.

На цей час у зв`язку зі зміною прізвища виникла необхідність підтвердити належність заявнику договору купівлі-продажу від 27 квітня 2005 року, в якому зазначене його попереднє прізвище « ОСОБА_2 », тоді як у чинних документах, що посвідчують його особу, зазначено прізвище « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з наявністю різного написання прізвища у договорі та чинних документах виникли перешкоди у підтвердженні прав заявника на квартиру та державній реєстрації права власності на неї. Так, заявник звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області з метою державної реєстрації права власності на квартиру. Відносно цієї квартири, державний реєстратор відмовив заявнику, оскільки його прізвище в договорі купівлі-продажу квартири не відповідає паспортним даним.

Після виявлення зазначеної розбіжності у написанні прізвища заявник звернувся до приватного нотаріуса Тихан Ольги Михайлівни, яка посвідчувала договір купівлі-продажу квартири від 27 квітня 2005 року, з метою врегулювання питання щодо підтвердження належності заявнику зазначеного правовстановлюючого документа з урахуванням того, що на момент укладення договору він мав прізвище « ОСОБА_2 », а в подальшому його прізвище було офіційно змінено на « ОСОБА_3 ». Однак зазначене питання у позасудовому порядку вирішено не було, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду для встановлення факту належності заявнику правовстановлюючого документа.

Заявник просить суд встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що договір купівлі-продажу від 27.04.2005 року, який зареєстрований в реєстрі за № Д 353, посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольгою Михайлівною, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 30.09.2026 відкрито провадження в даній справі, справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження з викликом учасників справи (а.с.17).

Заявник в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримує та просить задовольнити її (а.с. 26-27).

Представник заінтересованої особи Калуської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, проте подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить суд прийняти рішення відповідно до норм права (а.с.24-25).

Заінтересована особа приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольга Михайлівна в судове засідання не прибула, проте подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначила, що вона не має інтересу щодо результатів розгляду справи (а.с.22). Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що свідоцтво про народження заявника було заповнене російською мовою на ім`я « ОСОБА_1 ». (а.с.9).

27 квітня 2005 року приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольгою Михайлівною було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований у реєстрі за № Д 353, відповідно до якого у власність заявника було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному договорі покупцем зазначений ОСОБА_1 . На момент укладення договору купівлі-продажу від 27 квітня 2005 року заявник мав прізвище « ОСОБА_2 ». (а.с.10-11).

Після укладення зазначеного договору прізвище заявника було офіційно змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується листом Івано-Франківського відділу Західного міжрегіонального управління державної міграційної служби від 23.06.2026. Зміни внесено на підставі перекладеного свідоцтва про народження від 14.08.2007. (а.с.14). Після внесення змін відповідачу видано паспорт на ім`я « ОСОБА_1 (а.с.5-7).

Таким чином, особа, зазначена у договорі купівлі-продажу від 27 квітня 2005 року як ОСОБА_1 , та заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією самою особою. Зміна прізвища відбулася після укладення договору та не змінювала особи заявника як покупця і набувача права власності на квартиру.

Після виявлення зазначеної розбіжності у написанні прізвища заявник звернувся до приватного нотаріуса Тихан Ольги Михайлівни, яка посвідчувала договір купівлі-продажу квартири від 27 квітня 2005 року, з метою врегулювання питання щодо підтвердження належності заявнику зазначеного правовстановлюючого документа з урахуванням того, що на момент укладення договору він мав прізвище « ОСОБА_2 », а в подальшому його прізвище було офіційно змінено на « ОСОБА_3 ». Однак зазначене питання у позасудовому порядку вирішено не було. (а.с.12, 13).

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 Розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950, ратифікована в Україні Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Ч. 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

П. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

В даній справі, що розглядається, у зв`язку з вказаними розбіжностями в написанні прізвища заявника у договорі купівлі-продажу квартири від 27 квітня 2005 року, який зареєстрований у реєстрі за № Д 353, та в інших документах (його паспорті), в нього виникли ускладнення та перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю на свій розсуд. За таких обставин заявник не може зареєструвати право власності на квартиру. На даний час нотаріусом змінити договір неможливо.

А тому виникає необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документу. Іншого порядку усунення зазначеної розбіжності та підтвердження належності правовстановлюючого документа заявнику немає. Спору про право щодо належності заявнику зазначеного правовстановлюючого документу не існує.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про належність заявнику правовстановлюючого документу, а саме, що договір купівлі-продажу від 27.04.2005 року, який зареєстрований в реєстрі за № Д-353 і посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольгою Михайлівною, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що договір купівлі-продажу від 27.04.2005 року, який зареєстрований в реєстрі за № Д-353 і посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан Ольгою Михайлівною, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий