Рішення № 141107126, 22.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/1054/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О. за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, справу

за позовом: Чернігівської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011426) вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000;

в інтересах держави в особі

позивача 1: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, (код ЄДРПОУ 38053846) вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, 14017;

позивача 2: Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125) вул. Магістратська, 7 м. Чернігів, 14000

до відповідача: Приватного підприємства "Будмірантарінвест" (код ЄДРПОУ 34654311), вул. Київська 74, м. Чернігів, 14000;

про стягнення шкоди в сумі 343 658,76 грн.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Трутень О.О.;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: Титаренко Т.Г., адвоката

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Чернігівською окружною прокуратурою подано позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Чернігівської міської ради до Приватного підприємства "Будмірантарінвест" про стягнення шкоди, заподіяної засміченням та забрудненням земельних ділянок в сумі 343658,76 грн.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача суму понесених та документально підтверджених судових витрат.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державі заподіяно шкоду у розмірі 343658,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.10.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду доставлена до Електронних кабінетів учасників справи 29.10.2025 о 14:34 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справ в суді, про встановлені судом строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

31.10.2025 відповідачем подано клопотання про перехід до загального позовного провадження.

03.11.2025 позивачем 1 подані заперечення на клопотання відповідача, відповідно до яких останній зазначає, що визначена позовна заява є малозначною у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, зазначені правовідносини не потребують складного правового аналізу чи застосування спеціальних норм права. Дана справа може бути всебічно та об`єктивно розглянута порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.11.2025 суд задовольнив клопотання Приватного підприємства «Будмірантарінвест» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та постановив здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №927/1054/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 02.12.2025.

10.11.2025 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач посилається на таке:

- дії Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з проведення у період з 04 по 09 квітня 2024 року огляду (обстеження) орендованої позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 порушують права ПП «Будмірантарінвест», зокрема права передбачені Законом № 877, а саме право брати участь в проведенні заходу державного нагляду (контролю), право направити своїх представників для участі в його проведенні, право надати відповідні документи та пояснення, право не допустити посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, оскільки вони не пред`явили керівнику або уповноваженій особі позивача посвідчення (направлення) та службове посвідчення та у зв`язку із ненаданням ними копії погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), право надати зауваження до Акту огляду, право бути поінформованим про свої права та обов`язки, право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства, право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу тощо;

- Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не надавала ПП «Будмірантарінвест» жодних розпорядчих документів, зокрема приписів про усунення порушень законодавства;

- акт, складений за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації від 09.04.2024 року, а також акти відбору проб ґрунтів від 04.04.2025, протоколи вимірювань показників складу властивостей ґрунтів від 10.05.2024 року, а також висновок експерта № СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД від 29.10.2024 року, що складений на підставі дослідження цих документів, є неналежними та недопустимими доказами у справі;

- матеріали проведених топографо-геодезичних робіт ПП «ЕЛІТЗЕМ» та космічного знімання території засмічення також не можуть визнаватися належними та допустимими доказами, оскільки відсутні докази законності проведення ПП «ЕЛІТЗЕМ» зазначених робіт на приватній території Відповідача;

- будь-яких доказів того, що у будівельних відходах від руйнувань пошкодженого (знищеного) об`єкту нерухомості готелю «Україна» за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 33, придбаних відповідачем в якості матеріалу для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, наявні які-небудь сульфати, ні прокурором ні позивачами не надано. Відповідно, причинно наслідкового зв`язку між придбанням цих будівельних відходів в якості матеріалу для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 та ніби-то підвищенням рівня сульфатів у ґрунті цієї ділянки жодним належним і допустимим доказом не доведено;

- на замовлення ПП «Будмірантарінвест» представником ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Дмитренко О.В. двічі проведено відбір проб ґрунту згідно схем розміщення точок для визначення перевищення масової частки сульфатів та сірки у пробах ґрунту із земельної ділянки ПП Будмірантарінвест. Як вбачається із Протоколу випробувань №203 від 21.10.2024, не встановлено перевищення нормативного вмісту масової частки сульфат іону у пробах ґрунту на обстежуваній земельній ділянці;

- здійснення Товариством підготовчих та будівельних робіт на орендованій земельній ділянці, наданій саме для будівництва, в жодному разі не підпадає під ознаки засмічення та забруднення земель;

- до позовної заяви не надано будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість виконання саме Державною екологічною інспекцію Чернігівській області та Чернігівською міською радою своїх повноважень у спірних правовідносинах;

- прокурором не зазначено та належними, допустимими, юридично спроможними доказами не доведено значимість порушення інтересів держави, невиконання або неналежне виконання своїх функціональних обов`язків Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області та Чернігівською міською радою, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність позивача, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо, що є підставою для залишення позову прокурора без розгляду.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.

14.11.2025 прокурором подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що надані прокурором докази підтверджують факт засмічення та забруднення земель, розташованих на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові.

Відповідь на відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

17.11.2025 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області подана відповідь на відзив, відповідно до якої остання заперечила проти доводів відповідача та зазначила, що додані прокуратурою докази є належним підтвердженням факту забруднення Відповідачем орендованої земельної ділянки та наявності складу цивільного правопорушення.

Крім того, позивач зазначає, що твердження Відповідача стосовно того, що огляд (обстеження) орендованої земельної ділянки не пов`язаний із заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації не відповідає дійсності, оскільки відходи, які розміщені на орендованій земельній ділянці, утворились внаслідок влучення авіаційної бомби в готель «Україна» у м. Чернігові.

Руйнування готелю «Україна» внаслідок ворожого авіаудару є загальновідомим фактом, а про походження відходів саме із цього джерела свідчить Договір купівлі-продажу №04.03/24-01 від 04 березня 2024 року, копія якого додана Відповідачем до відзиву. Згідно з п. 1.2 вказаного Договору Відповідач придбав будівельні відходи від руйнувань, які утворились внаслідок пошкодження (знищення) об`єкта та в ході проведення демонтажних робіт будівлі готелю «Україна» за адресою м. Чернігів, просп. Миру, 33. Викладене підтверджує той факт, що заподіяна шкода прямо пов`язана із збройною агресією російської федерації, тому огляд (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу проведений правомірно, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2024 №783.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

19.11.2025 відповідачем подані заперечення на відповіді на відзив, подані прокурором та Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області.

Так, відповідач зазначає про те, що відповідно до п. 1 Порядку організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 р. № 783, цей Порядок визначає вимоги до організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.

Зазначений Порядок до звернення громадянки ОСОБА_1 № 001450 від 30.03.2024 р. не міг бути застосований оскільки його застосування є можливим лише для випадків заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації, тоді як у отриманому від фізичної особи ОСОБА_1 повідомленні мова про такі випадки взагалі не йшла.

Будівельні відходи в результаті діяльності ПП «Будмірантарінвест» не утворювалися, а придбавалися відповідачем з метою використання в якості матеріалу для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, це майно після передачі його відповідачу, у розумінні Закону України «Про управління відходами» відходами вже не являється, під наведене у цьому законі визначення відходів не підпадає, оскільки ПП «Будмірантарінвест», як власник цього майна, його не позбувається, не має наміру та не повинне його позбутися. Відповідач використовував придбані матеріали, в т.ч. уламки з/б конструкцій, цегляний бій, уламки мурувальних та оздоблювальних розчинів для заповнення рельєфу, влаштування основ та покриття доріг відповідно до Проекту підготовчих робіт.

Відповідач вважає, що доводи Прокурора та Позивача-1, викладені як у позовній заяві так і у відповідях на відзив, не доводять належними та допустимими доказами факт забруднення Відповідачем орендованої ним земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:039:0024 в ході своєї господарської діяльності відходами чи іншими небезпечними речовинами, неправомірність поведінки Відповідача, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки Відповідача, його вину.

Заперечення прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Через несправність (неналежне функіонування) підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, про що складено акт № 363-25 від 02.12.2025, підготовче засідання у справі 927/1054/25 не відбулось.

Ухвалою суду від 02.12.2025 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 11.12.2025.

У підготовчому засіданні 11.12.2025 суд задовольнив усне клопотання позивач 1 про поновлення пропущеного строку для подання доказів, доданих до відповіді на відзив та долучив додані докази до матеріалів справи, а також постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2026.

У судовому засіданні 21.01.2026 судом оголошено перерву до 19.02.2026.

19.02.2026 судом постановлена ухвала про повернення розгляду справи № 927/1054/25 на стадію підготовчого провадження; зупинення провадження у справі № 927/1054/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 750/11329/25; зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати розгляду справи № 750/11329/25 та надати копію відповідного судового рішення.

Ухвалою суду від 12.08.2026 провадження у справ поновлено, підготовче засідання призначено на 18.08.2026.

18.08.2026 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 18.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про поновлення строку для подання доказів та про долучення доказів до матеріалів справи.

З огляду на вирішення у підготовочому засіданні всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, суд у підготовчому засіданні 18.08.2026 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

У судовому засіданні 08.09.2026 судом оголошено перерву до 23.09.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Новик Т.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 23.09.2026 не відбулося, про що сторони були повідомлені листом № 927/1054/25/1052/26 від 23.09.2026.

Ухвалою суду від 29.09.2026 сторони повідомлені про те, що судове засідання у справі № 927/1054/25 відбудеться 13.10.2026.

У судовому засіданні 13.10.2026 суд після переходу до стадії ухвалення судового рішення на підставі ст. 219 ГПК України відклав його проголошення до 12 год. 00 хв. 22.10.2026.

Зважаючи на принципи диспозитивності, змагальності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, останнім забезпечена можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

У судовому засіданні 22.10.2026 судом оголошено скорочене рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Чернігівської міської ради від 30.03.2010 Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою Приватному підприємству Будмірантарінвест затверджено проект відведення та передано в короткострокову оренду, строком на 2 роки, земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, площею 1,1500 га, розташовану на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові для будівництва готельно-оздоровчого комплексу.

18.05.2010 між Чернігівською міською радою, як Орендодавцем, та Приватним підприємством Будмірантарінвест, як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки № 3749, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для будівництва готельно- оздоровчого комплексу на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької загальною площею 1,1500 га.

Договір укладено до 30.03.2012. У подальшому цей договір неодноразово поновлювався.

Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради видано Приватному підприємству Будмірантарінвест містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 28.12.2011 № 418, згідно яких об`єктом будівництва за адресою: перехрестя Київського шосе та вул. Лісковицької є готельно-оздоровчий комплекс.

14.03.2024, на підставі п. 61, п. 114 рішення Чернігівської міської ради № 37/VIIІ-40 від 08.02.2024 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам та п. 11 рішення Чернігівської міської ради від 05.03.2024 № 38/VІІІ-22 Про внесення змін до рішень Чернігівської міської ради та договорів оренди земельних ділянок, між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) і ПП Будмірантарінвест (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки № 3749, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,1500 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, яка розташована в місті Чернігові на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької , без розроблення проекту її відведення, строком до 08.02.2026.

04.03.2024 між ПрАТ АТП-2550, як Продавцем, та ПП Будмірантарінвест, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 04.03/24-01, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця будівельні відходи від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об`єкту Продавця (бетон, цегла, плитка, кераміка) (надалі іменуються Товар), а Покупець зобов`язався прийняти Товар та своєчасно оплатити його в порядку і строки, встановлені сторонами цього Договору.

В п. 1.2 Договору купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024 зазначено, що під будівельними відходами від руйнувань у цьому Договорі мається на увазі частини (уламки) пошкодженого (знищеного) об`єкту нерухомості, а також матеріали/предмети (бетон, цегла, кераміка, кахельна плитка та інші), які утворились внаслідок пошкодження (знищення) об`єкта та в ході проведення демонтажних робіт будівлі готелю Україна за адресою м. Чернігів, просп. Миру, 33.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024 ПрАТ АТП 2550 здійснювало транспортування будівельних відходів на земельну ділянку ПП Будмірантарінвест за адресою: м. Чернігів, перехрестя Київського шосе та вулиці Лісковицької.

У період з 04 квітня 2024 року по 05 квітня 2024 року за зверненням Орішко І. №001450 від 30.03.2024, яке надійшло до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області в електронній формі засобами ЕкоЗагроза, спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області із залученням інженера-землевпорядника ПП Елітзем Бойка Д.О. та представника ПП Будмірантарінвест - адвоката Титаренко Т.Г. проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

Проведення огляду (обстеження) відбулося на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області «Про проведення огляду (обстеження) місця події (за зверненням № 001450 Орішко І.)» № 107 від 03 квітня 2024 року у період з 04 квітня 2024 року по 09 квітня 2024 року, виданого на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 45, відповідно до «Порядку організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації», затвердженого постановою КМУ від 28.07.2023 № 783 «Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації «Еко Загроза», з метою розгляду електронного звернення № 001450 ОСОБА_2 (вх.№11-30/О/43 від 01.04.2024), поданого з використанням засобів електронного сервісу «ЕкоЗагроза».

09.04.2024 складено Акт за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації №28/02.

За результатами огляду (обстеження) земельної ділянки, на якій зафіксовано засмічення, виявлено факт порушення вимог зберігання будівельних відходів, що створює небезпеку для навколишнього природного середовища та ризик забруднення ґрунтів.

Згідно з Національним переліком відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102 відходи, які виявлені Інспекцією в ході обстеження території на перехресті Київського шосе та вулиці Лісковицької в місті Чернігові, класифіковано наступним чином:

Класифікаційне угруповання «Відходи будівництва та знесення (включаючи ґрунт, знятий із забруднених ділянок)» (код групи 17), види відходів:

- код 17 01 06* - суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки та кераміки, що містять небезпечні речовини;

- код 17 01 07 - суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки та кераміки інші, ніж зазначені за кодом 17 01 06*;

- код 17 05 03* - ґрунт та каміння, що містять небезпечні речовини;

- код 17 05 04 - ґрунт та каміння інші, ніж зазначені за кодом 17 05 03;

- код 17 08 01* - будівельні матеріали на основі гіпсу, що містять небезпечні речовини;

- код 17 08 02 - будівельні матеріали на основі гіпсу інші, ніж зазначені за кодом 17 08 01;

- код 17 09 03* - інші відходи будівництва і знесення будівель (включаючи змішані відходи), що містять небезпечні речовини;

- код 17 09 04 - змішані відходи будівництва і знесення будівель інші, ніж зазначені за кодами 17 09 01, 17 09 02, 17 09 03, де * дзеркальні коди одного і того самого виду відходів, які є небезпечними.

Порядком класифікації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102 (далі Порядок), визначено значення терміну «дзеркальні коди» як пов`язані коди відходів одного виду, де один код визначає небезпечні відходи, а інший визначає відходи як такі, що не є небезпечними, залежно від складу відходів.

З метою встановлення факту забруднення землі на частині земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 інспекцією проведено відбір проб.

Локації, на яких розміщено будівельні відходи, визначено сертифікованим інженером-землевпорядником ПП ЕЛІТЗЕМ Бойком Д.О. шляхом проведення GNSS-зйомки території, розрахування площі засмічених земель і обсягів відходів. Так, звалища відходів утворено на трьох окремих локаціях земельної ділянки: дві локації звалищ будівельних відходів невідомого складу та походження в межах вказаної земельної ділянки загальною площею засмічення 800 кв.м (ділянка №1, №2) (розрахунковий обсяг відходів 279 куб.м) та одну локацію звалища відходів (ділянка №3) площею засмічення 226 кв.м (розрахунковий обсяг відходів 130 куб.м).

В ході перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області із 2 частин (локацій) відібрано 2 об`єднані проби ґрунту із загальними площами 365 кв.м. та 245 кв.м., а також 2 об`єднані контрольні (фонові) проби за межами земельної ділянки площами по 4 кв.м., що відібрані на глибині 0-20 см ґрунту.

На підставі відбору проб ґрунтів представниками Державної екологічної інспекції у Чернігівській області складені акт відбору проб ґрунтів від 04.04.2024 № 38/09-24 з додатком, акт відбору проб ґрунтів від 04.04.2024 № 39/09-24 з додатком та проведено інструментально-лабораторне вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, результати яких зафіксовано в протоколі № 38/09-24 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 10.05.2024 та протоколі № 39/09-24 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 10.05.2024.

Відповідно до протоколів № 38/09-24 та № 39/09-24 вимірювання показників складу та властивостей ґрунту від 10 квітня 2025 року у трьох локаціях земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:039:0024 зафіксовано перевищення фактичних вмістів (концентрацій) сульфатів та щільного залишку водної витяжки відносно їх ГДК та фонових значень.

Чернігівською окружною прокуратурою розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024272020000089 від 11.04.2024 за фактом забруднення та псування земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 площею 1,1500 га, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові, речовинами та будівельними відходами, та іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

13.04.2024 слідчим СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області в кримінальному провадженні № 42024272020000089 проведено огляд місця події, про що складено Протокол огляду місця події від 13.04.2024. При огляді земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 було встановлено, що з вулиці Київське шосе та вулиці Лісковиця в м. Чернігові наявні заїзди на територію вказаної земельної ділянки. На території земельної ділянки наявні будівельні відходи, а саме: суміш бетону, окремі фракції цегли, облицювальної плитки та кераміки, ґрунт знятий із забруднених ділянок, каміння.

У межах вказаного кримінального провадження була проведена судова інженерно-екологічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 29.10.2024 №СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД в результаті дій господарської (антропогенної) діяльності відбулося забруднення ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:01:039:0024, яка розташована біля перехрестя вулиці Київське шосе та вулиці Лісковиця в м. Чернігів, внаслідок накопичення (збільшення) вмісту (фактичних концентрацій) фосфатів, що перевищують їх встановлений рівень гранично допустимої концентрації. Перевищення фактичних концентрацій фосфатів відносно їх гранично допустимої концентрації та перевищення величини щільного залишку водної витяжки (мінералізації) відносно фонового значення є шкідливими для довкілля.

Згідно з указаним висновком вирішити питання небезпеки для довкілля (навколишнього природного середовища) - неможливо, у зв`язку з недостатністю відповідних вихідних даних.

Матеріали справи місять матеріали проведення топографо-геодезичних робіт ПП ЕЛІТЗЕМ території засмічення та дані Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Постановою слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Марченко Т.В. кримінальне провадження № 42024272010000088 від 11.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 388 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

06.08.2026 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренком О.Д. складено протокол про адміністративне правопорушення на Губську Тетяну Олександрівну.

06.08.2025 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренком О.Д. винесена постанова № 115/02 про накладення адміністративного стягнення на Губську Тетяну Олександрівну директора ПП «Будміранарінвест» у зв`язку з тим, що перебуваючи на посаді допустила псування і забруднення земель відходами. На земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 здійснено несанкціоноване розміщення відходів будівництва та знесення, шо створює екологонебезпечний вплив на земельну ділянку та призвело до засмічення і забруднення відходами.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/11329/25 від 14.11.2025 адміністративний позов Губської Тетяни Олександрівни до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено повністю. Постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області про накладення адміністративного стягнення № 115/02 від 06.08.2025 скасовано.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі № 750/11329/25 рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/11329/25 від 14.11.2025 залишено без змін.

Відповідно до протоколів випробувань № 203 від 21 жовтня 2024 року та № 98 від 22 травня 2025 року, проведених на замовлення ПП «Будмірантарінвест» представником Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» О.Дмитренко з відбором проб ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, перевищення нормативного вмісту масової частки сульфат - іону у пробах ґрунту на обстежуваній земельній ділянці не встановлено та не вбачається перевищення нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів.

У матеріалах справи наявні також такі документи:

- Наказ міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» відповідно до якого наказано забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Приватним підприємством «Будмірантарінвест» вимог законодавства про використання та охорону земель №498 від 09.05.2024;

- Погодження Державної екологічної інспекції на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави № 2544ПГ від 17.05.2024 у відношенні ПП «Будмірантарінвест»;

- Доручення Державної екологічної інспекції № 783 від 20.05.2024 на забезпечення здійснення в установленому порядку позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про використання та охорону земель Приватним підприємством «Будмірантарінвест»;

- Наказ Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 182 від 04.06.2024 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПП «Будмірантарінвест»;

- Направлення Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 17 від 04.06.2024 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в частині дотримання законодавства про використання та охорону земель, з метою перевірки фактів, викладених в електронних зверненнях ОСОБА_3 № 001451 від 30.03.2024 та В.Заська № 001456 від 31.03.2024 щодо порушення, що спричинило шкоду їхнім правам, законним інтересам, життю та здоров`ю людей, навколишньому середовищу чи безпеці держави Приватним підприємством «Будмірантарінвест»;

- Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 44/02 від 14.06.2024;

- протокол № 001124 від 14.06.2024 про адміністративне правопорушення;

- постанова про накладення адміністративного стягнення № 51/02 від 14.06.2024.

21.08.2025 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області направлено відповідачу претензію № 09/2426 від 20.08.2025 про відшкодування шкоди в сумі 343658,76 грн та розрахунок розміру шкоди.

Прокурор у позові зазначає, що внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державі заподіяно шкоду у розмірі 343658,76 грн.

Щодо представництва прокурора інтересів держави в суді, суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Однією з підстав для представництва прокурора є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на встановлене порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Бездіяльність компетентного органу (суб`єкта владних повноважень) слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; зазначене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення відповідного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/787/18, від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 25.08.2020 у справі № 910/12285/18, № 922/3025/20 від 06.07.2021, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Чернігівської міської ради у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633 (далі Положення №230) Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Чернігівської області, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони наколишнього природного середовища у межах Чернігівської області, а отже є компетентним органом у спірних правовідносинах.

Прокурор звернувся до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з листом від 08.10.2025 №55-77-7677ВИХ-25, у якому повідомив, що внаслідок забруднення ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером 74101000000:01:039:0024 державі завдано збитки та просив повідомити позицію Інспекції щодо можливості звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, чи можливості подачі такого позову безпосередньо прокурором.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області у листі № 09/2980 від 13.10.2025, адресованому Чернігівській окружній прокуратурі, повідомила про те, що Інспекція до суду із позовом про стягнення заподіяної шкоди не зверталась та не заперечує проти здійснення прокуратурою представництва інтересів Інспекції у суді.

Відтак Державною екологічної інспекцією у Чернігівській області особисто підтверджено не лише нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, але й наміру здійснення таких дій, що свідчить про її бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської міської ради.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; затверджують місцеві екологічні програми; організовують вивчення навколишнього природного середовища; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Стаття 80 Земельного кодексу України передбачено, суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада міста Чернігова як власник спірної земельної ділянки делегує Чернігівській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Враховуючи вищевикладене, уповноваженим органом у спірних відносинах є Чернігівська міська рада, яка здійснює повноваження щодо володіння, користування та розпорядження землею комунальної власності як орган місцевого самоврядування та здійснює контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території міста.

Прокурор звернувся до Чернігівської міської ради з листом від 08.10.2025 №55-77-7674ВИХ-25, у якому повідомив, що внаслідок забруднення ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером 74101000000:01:039:0024 державі завдано збитки та просив повідомити позицію ради щодо можливості звернення до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди, чи можливості подачі такого позову безпосередньо прокурором.

Чернігівська міська рада відповідь на лист прокурора не надала, докази звернення ради до суду з відповідним позовом відсутні, що свідчить про невжиття належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором.

Суд встановив, що прокурором було повідомлено про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави як Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, так і Чернігівську міську раду, які зі свого боку підтвердили невжиття ними заходів для усунення зазначених порушень, а тому доводи відповідача про відсутність належних доказів нездійснення позивачами заходів судового захисту інтересів держави в матеріалах справи та недоведеність бездіяльності позивачів є необґрунтованими та відхиляються судом.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення №55-77-7966ВИХ-25 від 22.10.2025, згідно з якими Чернігівська окружна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області та Чернігівську міську раду відповідно про підготовку позовної заяви до ПП «Будмірантарінвест» про відшкодування шкоди, яку буде скеровано до Господарського суду Чернігівської області для розгляду по суті.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст. 23 Закону України Про прокуратуру, а також правильному визначенні у позові Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Черінігвської міської ради, як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Надіслання прокурором позивачам повідомлення №55-77-7966ВИХ-25 від 22.10.2025 про підготовку позовної заяви стосовно захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є належним повідомленням останніх про звернення прокурора до суду з даним позовом, у зв`язку з чим позивачі не були позбавлені можливості оскаржити підстави для представництва інтересів держави прокурором, але наразі не зробили цього.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про виключність даного випадку і дотримання прокурором встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в суді, а тому відхиляє доводи відповідача про неправомірність підстав представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивачів та твердження про неналежне обґрунтування представницьких повноважень прокурора щодо звернення з відповідним позовом до суду.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України).

Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести:

- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);

- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Статтею 16 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно із статтями 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4).

Частиною 1 статті 69 цього Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

За приписами п. в) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від №171 27.10.1997 року затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Згідно з положеннями Методики:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників (пункт 3.1);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3.);

- розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (пункт 4.1);

- основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (пункт 4.2).

Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Під час вирішення відповідних спорів суд надає оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, встановлює чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, регулюється Законом України №877-V від 05.04.2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закону України №877-V), постановою КМУ №275 від 19.04.2017 року, якою затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України.

Відповідно до пунктів "а", "д", "е", "л" частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та відновлення відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на відновлення; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів;

- одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб;

- надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

- здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

Як передбачено частиною 1 статті 35 вказаного Закону державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про охорону земель, надр, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу, про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, про охорону, утримання і використання зелених насаджень, про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу тощо.

Відповідно до пункту 7 Положення № 275 свої повноваження Держекоінспекція здійснює безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230 затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Інспекції.

Згідно з пунктом 1 даного Положення №230 Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Інспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Інспекції та їй підпорядковується.

Відповідно до пунктів 2, 9-11 розділу II зазначеного Положення №230 Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 1 березня 2023 р. № 45, згідно якого інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Чернігівської області.

Пунктом 2 розділу II Положення встановлено, що інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 розділу II Положення №45 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Отже, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області має повноваження на проведення перевірок суб`єктів господарювання у сфері природоохоронного законодавства.

Абзац п`ятий частини першої статті 6 Закону №877-V однією з підстав для здійснення позапланових заходів визначає звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У частинах 6, 7 статті 7 Закону України №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Кабінетом Міністрів України 13.03.2022 прийнято Постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ №303 (в редакції на момент прийняття наказів Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 08.12.2025 № 575, від 15.12.2025 № 591) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні.

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (пункт 2 Постанови КМУ №303).

З аналізу наведених норм та постанови №303 від 13.03.2022 в цілому вбачається, що на період дії воєнного стану введено мораторій на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), окрім здійснення заходів обумовлених пунктами 3-41 Постанови КМУ №303 та за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Судом встановлено, що у період з 04 квітня 2024 року по 05 квітня 2024 року за зверненням №001450 Орішко І., яке надійшло до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області в електронній формі засобами ЕкоЗагроза, спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області із залученням інженера-землевпорядника ПП Елітзем Бойка Д.О. та представника ПП Будмірантарінвест - адвоката Титаренко Т.Г. проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

09.04.2024 складено Акт за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації №28/02.

Огляд (обстеження) проводилося згідно з наказом начальника Держекоінспекції у Чернігівській області № 107 від 03.04.2024, у якому підставами огляду визначено норми законодавства, що регламентують повноваження органів Держекоінспекції, а також Порядок організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783.

Пунктом 1 Порядку визначено, що він визначає вимоги до організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації.

Згідно з п. 2. Порядку термін «місце заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу» має таке значення: території, земельні ділянки, об`єкти нерухомого майна, водні об`єкти, рухоме майно, інженерні та лінійні споруди, обладнання, устаткування підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, в результаті пошкодження яких була заподіяна шкода навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.

Отже зазначений Порядок регламентує виключно випадки проведення огляду територій, земельних ділянок чи інших об`єктів, яким безпосередньо заподіяно шкоду внаслідок надзвичайних ситуацій або збройної агресії російської федерації, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як убачається з матеріалів справи, суду не надано жодних доказів, що об`єкт огляду (обстеження) - земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 на момент видачі наказу про проведення огляду (обстеження) місця події від 03.04.2025 та проведення самого огляду була пошкоджена внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.

Сам по собі факт того, що будівельні відходи походили від демонтажу зруйнованого готелю «Україна» не свідчить про те, що саме земельна ділянка, яка стала предметом обстеження, є «місцем заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу» у розумінні Порядку № 783.

Суд відхиляє доводи прокурора та позивача 1 щодо того, що земельна ділянка зазнала забруднення унаслідок розміщення на ній відходів, які утворились в результаті влучення авіаційної бомби в готель «Україна» у м. Чернігові, оскільки об`єктом обстеження не були ані сам готель «Україна», ані земельна ділянка, на якій він розміщений.

Як судом вже зазначено вище, після введення воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13 березня 2022 року встановлено обмеження щодо проведення заходів державного нагляду (контролю), а проведення позапланових заходів допускається лише за наявності відповідного рішення центрального органу виконавчої влади за умов існування загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини або навколишнє природне середовище (п. 2 Постанови КМУ № 303).

Таким центральним органом виконавчої влади за обставинами даної справи є Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція).

На момент проведення обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення Держекоінспекції; погодження відповідного органу, необхідність якого встановлено абзацом 5 частини 1 ст. 6 Закону України №877-V, до матеріалів справи також не надано.

Отже, суд доходить висновку, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області при проведенні у період з 04.04.2024 по 05.04.2024 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 діяла не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (пункт 32) дійшла висновку що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (підпункт 9.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20).

Правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (підпункт 9.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20).

Отже, будь-які висновки про права, інтереси та (або) обов`язки особи у рішенні суду, яким вирішується приватноправовий спір, з огляду на норми статті 75 ГПК України не мають для особи, яка не брала участь у розгляді справи, зобов`язуючого значення, тобто не є рішенням про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неприпустимим є втручання особи в остаточне рішення суду з тих лише підстав, що вона вважає помилковими викладені у мотивувальній частині цього рішення судження, які не мають стосовно неї обов`язкової сили.

Відповідно до частини п`ятої статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача) (див. зокрема постанову КЦС ВС від 04.12.2023 у справі № 707/157/22).

Тобто резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства (пункт 9 частини другої статті 129, стаття 129-1 Конституції України) є обов`язковим до виконання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Розглядаючи питання застосування частини 4 статті 75 ГПК України та принципу res judicata, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15 зазначила таке: "Висновки судових рішень в інших справах, зокрема про відмову в позові у зв`язку з відсутністю боргу, не є обставинами справи, встановленими судами, є правовою оцінкою обставин, встановлених судами, і не мають преюдиціального значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 93)). Водночас зазначені судові рішення усунули стан правової невизначеності і забезпечили, що всі учасники правовідносин могли у майбутньому знати про права всіх учасників, не порушуючи їх (див.mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 59))".

Згідно з частинами 1, 4 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України" від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

При розгляді справи № 750/11329/25 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення Деснянський районний суд м. Чернігова у рішенні 14.11.2025 та Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.05.2026 дійшли висновку, що проведення огляду (обстеження) земельної ділянки фактично було способом здійснення позапланового контрольного заходу з обходом процедур, встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України № 303, а Державна екологічна інспекція у Чернігівській області фактично здійснила контрольний захід поза межами та способом, визначеними законом. При цьому зазначивши, що використання процедури огляду (обстеження), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 783, для фактичного здійснення заходу державного нагляду (контролю) без дотримання вимог Закону № 877-V суперечить принципу правової визначеності та створює ризик свавільного втручання суб`єкта владних повноважень у сферу господарської діяльності.

За таких обставин суд вважає, що спроба довести законність процедури огляду (обстеження) земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 у справі про стягнення збитків за наявності рішення про незаконність такого обстеження порушує принцип res judicata, адже не припустимо повторно розглядати одне й те ж питання між тими ж сторонами та піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає як належні та допустимі докази заподіяння шкоди Акт № 28/02 від 09.04.2024, складений за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації, акти відбору проб № 38/09-24, № 39/09-24 від 04.04.2024, протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 10.05.2024 № 38/09-24, № 39/09-24.

При цьому, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, судом досліджено поданий прокурором у цій справі в якості доказу висновок експерта № СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД від 29.10.2024 та встановлено, що розмір заподіяних навколишньому природному середовищу збитків в сумі 343658,76 грн ґрунтується на вихідній інформації, яка була надана експерту в рамках кримінального провадження №42024272010000088 від 11.04.2024, про забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

Об`єктом дослідження вказаної експертизи була не безпосередньо сама земельна ділянка, на якій було виявлено забруднення, а лише матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини та наводяться в матеріалах кримінального провадження, а саме копії: акту від 09.04.2024 №27/02, актів відбору проб № 38/09-24, № 39/09-24 від 04.04.2024, протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 10.05.2024 № 38/09-24, № 39/09-24 (а.с. 46, 47 т.1).

З огляду на те, що судом вищевказані докази визнані неналежними та недопустимими, суд доходить висновку, що висновок експерта № СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД від 29.10.2024 не може вважатися належним доказом спричинення шкоди в розмірі 343658,76 грн.

В матеріалах справи також наявні Наказ міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» відповідно до якого наказано забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Приватним підприємством «Будмірантарінвест» вимог законодавства про використання та охорону земель №498 від 09.05.2024; погодження Державної екологічної інспекції на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави № 2544ПГ від 17.05.2024 у відношенні ПП «Будмірантарінвест»; доручення Державної екологічної інспекції № 783 від 20.05.2024 на забезпечення здійснення в установленому порядку позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про використання та охорону земель Приватним підприємством «Будмірантарінвест». Наказ Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 182 від 04.06.2024 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПП «Будмірантарінвест». Направлення Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 17 від 04.06.2024 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в частині дотримання законодавства про використання та охорону земель, з метою перевірки фактів, викладених в електронних зверненнях ОСОБА_3 № 001451 від 30.03.2024 та В.Заська № 001456 від 31.03.2024 щодо порушення, що спричинило шкоду їхнім правам, законним інтересам, життю та здоров`ю людей, навколишньому середовищу чи безпеці держави, Приватним підприємством «Будмірантарінвест».

Вищевказані документи складені у відповідності до положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

14.06.2024 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 44/02, відповідно до якого допущено невиконання законних розпоряджень, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, вчинено перешкоди для виконання службових обов`язків державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області, а саме: недопущено до проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання та охорони земель ПП «Будміранарінвест».

У подальшому стосовно директора ПП «Будміранарінвест» складено протокол № 001124 від 14.06.2024 про адміністративне правопорушення та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 51/02 від 14.06.2024.

Розрахунок розміру шкоди за результатами позапланової перевірки 14.06.2024 у матеріалах справи відсутній.

Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22.

Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора у цій справі є передчасними та документально не підтвердженими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Водночас, відмова суду у позові з цієї підстави не виключає можливості Держекоінспекції на здійснення в подальшому у встановленому порядку планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідача та/або інших осіб із складенням відповідного акта та наступним стягненням заподіяної шкоди за умови встановлення у визначеному законом порядку факту заподіяння відповідачем та/або іншими особами шкоди навколишньому природному середовищу.

Разом з тим, суд зауважує, що забруднення земель, як наслідок російської збройної агресії, для довкілля України має безпрецедентний масштаб і порушує інтереси всього українського народу, а у спорах про відшкодування шкоди, завданої іноземною державою, її органом чи посадовою особою, відповідати має відповідна держава як учасник цивільних правовідносин в особі її компетентних органів.

Частиною другою статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 13 ГПК України.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховним Судом неодноразово формувався правовий висновок щодо застосування статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, за яким належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 року у справі №910/366/21, від 19.06.2019 року у справі №910/4055/18, від 16.04.2019 року у справі №925/2301/14.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (схожий висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 903/34/22, від 09.01.2024 у справі № 870/94/20).

Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини цієї справи та оцінивши наявні у ній докази за унормованими процесуальними стандартами доказування, за висновком суду у задоволенні позовної заяви Чернігівської окружної в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Чернігівської міської ради до Приватного підприємства "Будмірантарінвест" слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати покладається на прокурора.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на прокурора.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 02.11.2026.

Суддя Т.О.Новик